Рішення

від 22.08.2023 по справі 520/3019/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2023 року № 520/3019/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ" (вул. Суворова, буд. 14, корпус А, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, код 37532456) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166, адреса: 33023, Рівненська область, м. Рівне, вул. Відінська, буд. 12), Державної податкової служба України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 03.11.2022 року № 7556843/37532456 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 30.09.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код 43005393) зареєструвати податкову накладу №. 4 від 30.09.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 03.11.2022 року № 7556844/37532456 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 30.09.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код 43005393) зареєструвати податкову накладу №. 5 від 30.09.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Ухвалою суду від 19.05.2023 замінено неналежного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на належного - Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166, адреса: 33023, Рівненська область, м. Рівне, вул. Відінська, буд. 12).

Копії вказаних ухвал доставлені відповідачам до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Головне управління ДПС у Рівненській області не надав відзив на адміністративний позов.

Державна податкова служба України не надала відзив на адміністративний позов.

Суддя у період з 03.07.2023 по 24.07.2023 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Харківське управління, Харківське ДПІ (Харківський район) з 31.03.2011 року. З 03.03.2012 року Позивач є платником податку на додану вартість.

Позивач здійснює наступні види діяльності: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (основний); 28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Між Позивачем та ТОВ «ГРАНД МАРИН» (код 31632468) були укладені договори на виконання робіт з ремонту системи опалення за різними нежитловими будівлями № 19 від 02.08.2022 року та № 20 від 10.08.2022 року.

Позивач сформував 30 вересня 2022 року податкові накладні № 4, № 5 та направив їх для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Квитанціями №9211021849 та №9211038889 від 14.10.22 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної в

Єдиному реєстрі податкових накладних, була зупинена із зазначенням, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.09.2022 № 4 (та № 5) в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/ послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової / розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомлено показник «D»=4.6401%, «Р»=266,68.

На виконання вищевказаного Позивачем було подано до контролюючого органу Головного управління ДПС у Харківській області, Харківська ДПІ (Харківський район) пояснення скановані копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН № 4 та № 5 від 30.09.2022 року у кількості 80 додатків (до кожного пояснення), а саме:

- виписка з ЄДР;

- договір про виконання робіт № 19 від 01.08.2022 року з додатками/договір про

виконання робіт № 20 від 10.08.2022 року;

- договір оренди приміщення;

- копії документів, що підтверджують придбання товарів та виробничих запасів

раніше;

- копії документів, що підтверджують отримані послуги перевезення.

Разом з тим, рішенням комісії ДПС від 03.11.22 №7556843/37532456 та №7556844/37532456 було відмовлено у реєстрації податкових накладних №4 та № 5 від 14.10.22, посилаючись на неподання товариством до контролюючого органу документів, а саме не надано первісних документів щодо постачання товару.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями від 03.11.22 №7556843/37532456 та №7556844/37532456 їх було оскаржено в адміністративному порядку до комісії ДПС України шляхом подання відповідних скарг.

Однак комісією центрального рівня рішеннями №66444/37532456/2 та №66442/37532456/2 від 29.11.2022 було залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі по тексту Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку № 1165 визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.26 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Відповідно до п.4, п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019 року (далі по тексту Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п.11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження реальності господарської операції з контрагентами було надано до контролюючого органу необхідні документи, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме №5 від 22.04.2022.

Суд зазначає, що до позивача було встановлено критерії оцінки ступеня ризиків, проте не було враховано надані позивачем документи на усунення вказаних ризиків.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Крім того, суд враховує позицію Верховного Суду в постанові від 07.12.2022 року по справі № 500/2237/20, в якій зазначено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.11.2022 №7556843/37532456 та №7556844/37532456 про відмову в реєстрації податкових накладних № 4 та 5 від 30.09.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 та 5 від 30.09.2022, подану ТОВ "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ", суд зазначає таке.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України №1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, суд для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 4 та № 5 від 30.09.2022, подану ТОВ "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ".

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, зокрема щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд заначає таке.

Так, положеннями ст. 59 Конституції України, передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до приписів ч. ч. 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з аналізу наведених правових норм убачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Також, на підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17 та від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

Представником позивача заявлено суму правничої допомоги, що підлягає відшкодуванню - 20100,00 грн.

На обґрунтовання долучено до матеріалів справи додатки до договору про правничу допомогу з переліком заявлених послуг та розрахунком їх вартості.

Разом з тим, представником позивача до матеріалів справи було додано лише одну платіжну інструкцію №44 на суму 10050,00 грн від 06.03.2023 року.

Окрім того, суд звертає увагу, що дана справива є справою незначної складності та була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження тому суд вважає необґрунтованим пункт "Представлення інтересів Замовника в суді першої інстанції" вартістю 1675,00 грн.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 8375, 00 грн є співмірними зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та підтверджені доказами.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАC України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суми сплаченого судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 03.11.2022 року № 7556843/37532456 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 30.09.2022 року;

Зобов`язати Державну податкову службу України (код 43005393) зареєструвати податкову накладу №. 4 від 30.09.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Визнати протиправним та скасувати рішення від 03.11.2022 року № 7556844/37532456 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 30.09.2022 року;

Зобов`язати Державну податкову службу України (код 43005393) зареєструвати податкову накладу №. 5 від 30.09.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ" (вул. Суворова, буд. 14, корпус А, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, код 37532456) сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.(дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 187 грн (чотири тисячі сто вісімдесят сім гривень) 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ" (вул. Суворова, буд. 14, корпус А, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, код 37532456) сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.(дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 187 грн (чотири тисячі сто вісімдесят сім гривень) 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.