Постанова

від 18.08.2023 по справі 560/10997/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10997/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

18 серпня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північно-Східного офісу Держаудитслужби на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДІАГНОСТ" до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Північно-Східного офісу Держаудитслужби,третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДІАГНОСТ" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі "Послуги медичних лабораторій" (Код ДК 021:2015-85140000-2 "Послуги у сфері охорони здоров`я різні") оголошення UA-2022-01-11-001099-b.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористались та не подали відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 червня 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Комунальним підприємством "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Хмельницької міської ради відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" проведені відкриті торги у електронній системі закупівель "Prozorro" на закупівлю послуг "Послуги медичних лабораторій". Переможцем торгів обрано ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТ ДІАГНОСТ", якому через електронну систему закупівель надіслано повідомлення про намір укласти договір. За наслідками проведеної процедури закупівлі між позивачем та ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДІАГНОСТ" 28.02.2022 укладений договір №29/22-2 про закупівлю послуг.

Згідно з наказом Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 13.09.2022 №210 прийняте рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі UА-2022-01-11-001099-b. 04.10.2022 Північно-Східний офіс Держаудитслужби у електронній системі закупівель "Prozorro" оприлюднив висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-01-11-001099-b.

Моніторингом було встановлено порушення позивачем вимог абзацу 1 частини 3 статті 22, частини 16 статті 29, абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи висновок необґрунтованим та безпідставним, позивач звернувся до суду для його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Стаття 8 Закону №922-VIII визначає порядок здійснення моніторингу публічних закупівель. Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч. 6 статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Згідно з ч. 7 статті 8 Закону у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатись додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Судом встановлено, що за результатами моніторингу Офісом складений та оприлюднений текст висновку про результати моніторингу закупівлі, у якому відображено порушення позивачем вимог абзацу 1 частини 3 статті 22, частини 16 статті 29, абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі". Порушення, виявлені під час моніторингу процедури закупівлі, стосуються правильності оформлення тендерної документації.

Згідно з ч. 3 статті 22 Закону крім прямо визначеної у ч. 2 цієї ж статті Закону інформації тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає необхідним включити до тендерної документації.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 ч.1 статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Частиною 1 статті 16 Закону передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність у учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю (частина друга статті 16 Закону №922-VIII).

Як вбачається зі змісту пункту 5 розділу 3 Тендерної документації для процедури закупівлі "відкриті торги" "Послуги медичних лабораторій" (Код ДК 021:2015-85140000-2 "Послуги у сфері охорони здоров`я різні", інформація щодо кваліфікаційних критеріїв міститься у додатку 1 до тендерної документації.

У розділі першому цього додатку міститься опис інформації та документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям:

- наявність обладнання та матеріально-технічної бази та технологій;

- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.

Для підтвердження критерію наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів встановлено необхідність подання довідки в довільній формі, за підписом уповноваженої особи, скріпленої печаткою Учасника, з зазначенням аналогічного договору по реалізації товару, що являється предметом закупівлі, організації (замовника), з адресою, номером та датою укладення такого договору, суми договору, який виконаний в 2020-2021 (не менше двох) роках разом із копією аналогічного договору, що вказані в довідці, а також із документами, що підтверджують факт виконання такого договору (акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, тощо.) Досвід виконання договорів повинен бути позитивним, тобто договір виконувався своєчасно, в повному обсязі та у визначені строки, зауваження або претензії щодо виконання договору від контрагентів не надходили. З цією метою, учасники закупівлі повинні надати у складі тендерної пропозиції відскановану з оригіналу або належним чином завірену копію листа - відгуку, рекомендаційного листа, виданого Учасником даних торгів, від контрагентів про належне виконання учасником договору, що наданий у складі тендерної пропозиції.

Відповідно до ч. 16 статті 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону та на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Відповідно до ч. 9 статті 26 Закону №922-VIII учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей.

Отже, вимога про усунення невідповідностей повинна стосуватись інформації та/або документів, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, отже, у тому числі і тих, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям згідно зі статтею 16 Закону.

Як встановлено зі змісту вимоги про усунення невідповідностей, яку позивач висунув на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДІАГНОСТ», відповідно до п. 3 Додатку 1 до тендерної документації він просить надати "акт про надані послуги до договору 21 від 16.02.2021 року по Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Кам`янець-Подільської міської ради. Акти про надані медичні послуги мають бути підписані Замовником та Виконавцем та завірені підписом та печаткою"

З огляду на це, оскільки вимога позивача про усунення невідповідностей стосувалась документа, подання якого вимагалось тендерною документацією, і такий документ у подальшому був наданий, суд не вбачає порушення вимог закону в цій частині.

Даючи оцінку доводам апелянта з приводу відсутності порушення, встановленого під час процедури моніторингу, яке стосувалось неподання учасником закупівель окремих додаткових угод до договорів, колегія суддів вказує слудуюче.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем під час моніторингу тендерних пропозицій було встановлено, що учасником-переможцем ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДІАГНОСТ» на виконання підпункту 5.1. пункту 5 розділу III тендерної документації у складі тендерної пропозиції було надано довідку щодо документально підтвердженого досвіду, у якій зазначалось про виконання двох аналогічних договорів - договору про закупівлю послуг від 16.02.2021 № 21 та договору про надання послуг з лабораторних досліджень від 05.03.2021 № 05/ЛД. Крім довідки були надані копії цих договорів.

У той же час відповідачем було встановлено, що відповідно до інформації оприлюдненої в електронній системі закупівель, до договору № 21 від 16.02.2021 були внесені зміни шляхом укладення додаткової угоди №1 від 31.12.2021 в частині продовження строку дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі /спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році (дата публікації змін до договору в електронній системі закупівель - 04.01.2022). Вказана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 березня 2022 (п.4) Проте, у складі тендерної пропозиції учасник ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДІАГНОСТ» не надав копії цієї додаткової угоди. Крім того, згідно з наданими учасником документами, що підтверджують факт виконання такого договору (акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, тощо) були надані акти про надані медичні послуги за липень-вересень 2021 на суму 307 170,00 грн. при загальній вартості послуг за договором 2 449 000,00 грн., що, на думку відповідача, свідчить про факт невиконання цього договору на момент подання тендерних пропозицій.

Моніторингом встановлено, що аналогічним чином до договору №05/ЛД від 05.03.2021 були внесені зміни шляхом укладення додаткової угоди №1 від 31.12.2021 щодо продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в цьому році (дата публікації змін до договору в електронній системі закупівель 02.01.2022). Строк дії договору продовжено до 31.03.2022. У той же час, у складі тендерної пропозиції, поданої 26.01.2022, учасник не надав копії додаткової угоди №1 від 31.12.2021. Також згідно з наданими учасником документами у складі тендерної пропозиції, що підтверджують факт виконання такого договору (акт приймання - передачі виконаних робіт/наданих послуг, тощо) були надані акт про надані медичні послуги №302 від 10.12.2021 за звітний період з 01.01.2021 по 10.12.2021 на суму 48555,00 грн., акт про надані медичні послуги №211 від 30.09.2021 за звітний період з 01.09.2021 по 30.09.2021 на суму 5 865,00 грн., усього надані акти на загальну суму 54420,00 грн. при тому, що згідно з умовами договору № 05/ЛД від 05.03.2021 загальна вартість послуг становить 113 700,00 грн. (п.4.1)

Як вбачається зі змісту додатку 1 до тендерної документації на закупівлю послуг, учасниками надається у складі пропозиції інформація та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям. Для підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів» надається довідка в довільній формі, за підписом уповноваженої особи, скріплена печаткою Учасника*, з зазначенням аналогічного договору по реалізації товару, що являється предметом закупівлі, організації (замовника), з адресою, номером та датою укладення такого договору, суми договору, який виконаний в 2020-2021 (не менше двох) роках разом із копією аналогічного договору, що вказані в довідці, а також із документами, що підтверджують факт виконання такого договору (акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, тощо.)

Отже, як видно зі змісту вказаного положення тендерної документації, замовник прямо не встановлював обов`язок щодо надання учасниками додаткових угод до договорів, які ними надавались на підтвердження відповідності критерію «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів». Законом також не встановлено обов`язку замовників здійснювати перевірку в електронній системі закупівель наданих учасниками аналогічних договорів та наявності додаткових угод до них. Більше того, Закон встановлює право замовника звертатись за підтвердженням тої чи іншої інформації, наданої учасником, а не прямий обов`язок.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, умовами тендерної документації було передбачено умову надання учасником процедури закупівлі документів, які б підтверджували виконання аналогічних договорів у 2020-2021 (не менше двох) роках, хоча ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДІАГНОСТ» у складі тендерної пропозиції надало документи про виконання двох аналогічних договорів у 2021 році з продовженням виконання їх у 2022 році. Разом з тим, суд вважає, що зазначена обставина сама по собі не призводить до висновку про протиправність дій позивача в частині невідхилення поданої цим учасником пропозиції.

Відповідно до п. 5 ч.7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), який слід вжити підконтрольній установі для усунення порушень.

Спірним Висновком позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. У той же час, не конкретизовано, які це повинні бути конкретні заходи і яким чином замовник повинен їх вчиняти. Зі змісту висновку фактично вбачається те, що замовник повинен самостійно визначити, яким чином усувати виявлені порушення.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 10.12.2019 по справі №160/9513/18, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), який слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення чинного законодавства.

У той же час, відповідач у висновку не конкретизував, які саме заходи повинен вжити замовник і на підставі яких саме норм він повинен припинити зобов`язання за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності правочину.

Як вбачається зі змісту спірного висновку за результатами моніторингу, відповідач не встановив неефективне, незаконне або нецільове використання бюджетних коштів за результатами укладання позивачем договору з переможцем процедури закупівлі.

Разом з тим, вирішуючи питання про те, чи є достатніми обставини, які встановлені під час моніторингу, для можливості подальшого припинення вже існуючих договірних відносин, суд враховує наступне.

Зі змісту положень Цивільного кодексу України вбачається, що припинення зобов`язань у односторонньому порядку за загальним правилом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 611 ЦК України припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, або розірвання договору допускається лише у випадку якщо це встановлено договором або законом і лише у разі порушення зобов`язання іншою стороною зобов`язання.

Отже, з огляду на це, у позивача фактично відсутні підстави для одностороннього припинення зобов`язання. Крім того, відповідач не зазначив, які правові підстави повинен використати позивач для можливості визнання укладеного договору недійсним або для його дострокового припинення чи розірвання.

У постанові Верховного Суду у справі №120/1297/20-а від 21.01.2021 зазначається, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи - учасника закупівлі та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Колегія суддів зазначає, що докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з`ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи.

Суд зауважує, що докази це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано належних доказів, які підтверджують вчинення під час процедури закупівлі позивачем або учасниками процедури таких порушень, які б могли обумовлювати необхідність застосування відображених у висновку наслідків.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном.

У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.82, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.86, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011) встанволені три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме:

- чи є втручання законним;

- чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес;

- чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного, "публічного" інтересу. Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23.11.2000 у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

З огляду на вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зобов`язання позивача щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, відображене у оскаржуваному висновку, не можна вважати пропорційним.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що спірний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2022-01-11-001099-b не може вважатись правомірним, відтак підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, ЄСПЛ у п. 36 по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки виявлені під час перевірки та зафіксовані в акті перевірки порушення відповідачем не усунуті, отже залишається ризик спричинення шкоди життю та здоров`ю людей.

При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Натомість оскаржуване рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Північно-Східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.