Ухвала

від 22.08.2023 по справі 520/17862/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 520/17862/21

адміністративне провадження № К/990/28705/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського оружного адміністративного суду від 01.11.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/17862/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ ЮА» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЗК ЮА» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКЗ ЮА» для реєстрації податкових накладних №1 від 01.04.2021, №10 від 02.04.2021, №11 від 02.04.2021, № 12 від 02.04.2021, №13 від 02.04.2021, №14 від 02.04.2021, №15 від 02.04.2021, №16 від 02.04.2021, №17 від 02.04.2021, №18 від 05.04.2021, №19 від 05.04.2021, №2 від 01.04.2021, №20 від 05.04.2021, №21 від 05.04.2021, №22 від 06.04.2021, №23 від 06.04.2021, №24 від 06.04.2021, №248 від 24.03.2021, №249 від29.03.2021,№25 від 06.04.2021, №26 від 06.04.2021, №27 від 06.04.2021, №28 від 06.04.2021, №29 від 06.04.2021, №3 від 01.04.2021, №30 від 06.04.2021, №31 від 06.04.2021, №32 від 06.04.2021, №33 від 06.04.2021, №34 від 06.04.2021, №35 від 07.04.2021,№36 від 07.04.2021, №37 від 07.04.2021, №39 від 08.04.2021, №4 від 01.04.2021, №40 від 08.04.2021,№41 від 08.04.2021, №42 від 08.04.2021, №43 від 08.04.2021, №44 від 08.04.2021, №45 від 08.04.2021, №46 від 08.04.2021, №47 від 08.04.2021, №48 від 09.04.2021, №49 від 09.04.2021, №5 від 01.04.2021, №50 від 09.04.2021, №51від 09.04.2021, №52 від 09.04.2021, №53 від 09.04.2021,№54 від 09.04.2021, №55 від 09.04.2021, №56 від 09.04.2021, №57 від 09.04.2021, №58 від 12.04.2021, №59 від 12.04.2021, №6 від 01.04.2021, №60 від 12.04.2021, №61 від 12.04.2021, №62 від 12.04.2021, №63 від 12.04.2021, №64 від 12.04.2021, №65 від 12.04.2021, №66 від 12.04.2021, №67 від 13.04.2021, №68 від 13.04.2021, №69 від 13.04.2021, №7 від 01.04.2021, №70 від 13.04.2021, №72 від 13.04.2021, №8 від 02.04.2021, №9 від 02.04.2021, а також розрахунків коригувань до податкових накладних № 10 від 31.03.2021 та № 11 від 30.03.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 01.04.2021, №10 від 02.04.2021, №11 від 02.04.2021, № 12 від 02.04.2021, №13 від 02.04.2021, №14 від 02.04.2021, №15 від 02.04.2021, №16 від 02.04.2021, №17 від 02.04.2021, №18 від 05.04.2021, №19 від 05.04.2021, №2 від 01.04.2021, №20 від 05.04.2021, №21 від 05.04.2021, №22 від 06.04.2021, №23 від 06.04.2021, №24 від 06.04.2021, №248 від 24.03.2021, №249 від 29.03.2021, №25від 06.04.2021, №26 від 06.04.2021, №27 від 06.04.2021, №28 від 06.04.2021, №29 від 06.04.2021, №3 від 01.04.2021, №30 від 06.04.2021, №31 від 06.04.2021, №32 від 06.04.2021, №33 від 06.04.2021, №34 від 06.04.2021, №35 від 07.04.2021, №36 від 07.04.2021,№37 від 07.04.2021, №39 від 08.04.2021, №4 від 01.04.2021, №40 від 08.04.2021,№41 від 08.04.2021, №42 від 08.04.2021, №43від 08.04.2021, №44 від 08.04.2021, №45 від 08.04.2021, №46 від 08.04.2021, №47 від 08.04.2021, №48 від 09.04.2021, №49 від 09.04.2021, №5 від 01.04.2021, №50 від 09.04.2021, №51 від 09.04.2021, №52 від 09.04.2021, №53 від 09.04.2021, №54 від 09.04.2021, №55 від 09.04.2021, №56 від 09.04.2021, №57 від 09.04.2021, №58 від 12.04.2021, №59 від 12.04.2021, №6 від 01.04.2021, №60 від 12.04.2021, №61 від 12.04.2021, №62 від 12.04.2021, №63 від 12.04.2021, №64 від 12.04.2021, №65 від 12.04.2021, №66 від 12.04.2021, №67 від 13.04.2021, №68 від 13.04.2021, №69 від 13.04.2021, №7 від 01.04.2021, №70 від 13.04.2021, №72 від 13.04.2021, №8 від 02.04.2021, №9 від 02.04.2021, а також розрахунки коригувань до податкових накладних № 10 від 31.03.2021 та № 11 від 30.03.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою їх подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКЗ ЮА», а саме 13.08.2021 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова служба України вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 12 червня 2023 року, від 7 липня 2023 року та від 24 липня 2023 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

18.08.2023 до Верховного Суду надійшла вчетверте подана касаційна скарга Державної податкової служби України на рішення Харківського оружного адміністративного суду від 01.11.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/17862/21.

Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона майже повторює зміст попередньої касаційної скарги, яку було повернуто, зокрема, ухвалою Верховного Суду від 24.07.2023 (провадження К/990/25277/23).

Так, аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій вчетверте касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду скаржник не наводить належних обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у зазначених ним справах є подібними.

Скаржником не зазначено висновків, які сформульовані Верховним Судом щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та висновки суду апеляційної інстанції, які їм не відповідають.

Натомість касаційна скарга містить опис обставин справи та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Також у касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.

Оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми та ін.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Лише загальні посилання на відсутність висновку Верховного Суду без вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права та дотримання всіх умов касаційного оскарження, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином підстави визначені пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження у справі відсутні.

Інші доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування судами обставин саме по цій справі, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.

Крім того, скаржник підставою касаційного оскарження судових рішень також зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України вказуючи, що суди не дослідили зібрані у справі докази.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, прийнятність доводів про ненадання оцінки усім доказам у справі можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови.

Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Змістовно обґрунтування касаційної скарги майже не змінилося.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського оружного адміністративного суду від 01.11.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/17862/21 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов