Постанова

від 10.08.2023 по справі 686/18523/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/18523/22

Провадження № 22-ц/4820/1396/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представника позивача Лозінського М.В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шумовецьке», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамака Ольга Василівна, Гвардійська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання недійсними і скасування державного акта, свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності, права оренди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Козак О.В. від 26 квітня 2023 року та апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Козак О.В. від 23 травня 2023 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року ОСОБА_2 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказував, що він є власником земельної ділянки площею 2,67 га, кадастровий номер 6825081500:05:003:0109, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що підтверджується виданим на його ім`я державним актом на право приватної власності на землю серії ЯИ № 828940 від 28.10.2010 року (зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 011074300045).

Право власності на цю земельну ділянку він набув в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.11.2009 року. У свою чергу його матір в установленому законом порядку набула право на дану земельну ділянку в результаті її виділення як власнику права на земельну частку (пай) в землях колишнього КСП - АФ «Смотрич» згідно проекту організації території земельних часток (паїв) с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області.

У Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданою Хмельницькою районною державною адміністрацією АФ «Смотрич», наявний запис стосовно видачі на ім`я ОСОБА_4 сертифікату серії НОМЕР_2 від 03.09.1997 року, розмір земельної частки (паю) - 2,44 в умовних кадастрових гектарах.

Згідно протоколу розподілу земельних часток (паїв) між громадянами - власниками сертифікатів на території Гвардійської сільської ради, за порядковим № 88 значилась його матір - ОСОБА_4 , номер земельної частки 109, площа - 2,22 га.

Після виготовлення йому технічної документації із землеустрою, дана документація разом із заявою про внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру була подана розробником до органів Держгеокадастру.

Однак, державним кадастровим реєстратором прийнято рішення від 26.10.2021 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно цієї земельної ділянки з підстав розташування в межах даної земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки, кадастровий номер 6325081500:05:003:0109, площа співпадає на 100%. Тобто, земельна ділянка з ідентичним кадастровим номером повністю наклалася на земельну ділянку позивача.

Згодом було з`ясовано, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109 площею 2,6699 га зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.10.2020 року, № 1495, яке видане приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В. Вказану земельну ділянку ОСОБА_5 успадкував після смерті свого батька - ОСОБА_6 , та яка належала померлому згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого 27.11.2003 року Гвардійською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №231.

ОСОБА_6 цей державний акт на право власності на землю сільською радою видано на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.09.2002 року після смерті його матері - ОСОБА_7 . ОСОБА_6 це свідоцтво про право на спадщину за заповітом нотаріальна контора видала не на земельну ділянку, а на право на земельну частку (пай). Тобто, це свідчить про те, що матері ОСОБА_6 за життя не було виділено в натурі (на місцевості) як власниці паю земельну ділянку. У зв`язку з цим, згідно встановленого законодавством порядку, батьку відповідача після успадкування ним права на земельну частку (пай), необхідно було звернутися до сільської ради або районної адміністрації із заявою про виділення в натурі земельної ділянки, за наслідками розгляду якої сільська рада приймає відповідне рішення, яке у подальшому є підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку. Проте це не було зроблено, а отже, Гвардійською сільською радою незаконно видано державний акт ОСОБА_6 від 27.11.2003 року, - фактично акт видано на підставі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), а не на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельною паю, як цього вимагає Закон. Тому наявні підстави для визнання судом недійсним та скасування цього державного акту.

Оскільки на підставі незаконно виданого батьку ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку, останній її успадкував, отримав у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на дану земельну ділянку від 07.10.2020 року, яке і стало підставою для державної реєстрації права власності на його ім`я, то наявні підстави для визнання недійсним та скасування цього свідоцтва про право на спадщину.

Про незаконність виданого державного акта на ім`я батька відповідача ОСОБА_6 свідчить і відсутність документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки, кадастровий номер 6825081500:05:003:0109, на підставі якої відомості про неї вносилися до державного земельного кадастру. Проте, це не завадило батьку відповідача ОСОБА_6 у незаконний спосіб через державного кадастрового реєстратора внести відомості до Поземельної книги на земельну ділянку та до державного земельного кадастру шляхом нібито виправлення технічних помилок.

Відповідно до даних Поземельної Книги на земельну ділянку спершу за заявою ОСОБА_6 , батька відповідача, у жовтні 2018 року державним кадастровим реєстратором Кушнірук А.П. було внесено зміни до записів відповідних розділів Поземельної книги щодо власника земельної ділянки - відомості про власника земельної ділянки змінено з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_6 ».

При цьому первинно Поземельна книга на земельну ділянку була відкрита ще у жовтні 2010 року, і в ній зазначалися відомості саме про позивача як власника земельної ділянки.

В подальшому після смерті ОСОБА_6 в порядку інформаційної взаємодії до державного земельного кадастру та Поземельної книги були уже внесені відповідні зміни до відомостей про власника земельної ділянки, - вказано вже відповідача ОСОБА_3 .

При цьому згідно проекту організації території земельних часток (паїв) та протоколу розподілу земельних часток (паїв) між громадянами - власниками сертифікатів на території Гвардійської сільської ради земельна ділянка позивача, яку він успадкував після смерті його матері ОСОБА_4 , останній належала земельна ділянка за № НОМЕР_1 площею 2,66 га. Проте, як з`ясовано стороною позивача з отриманих від Гвардійської сільської ради документів, безпідставно та незаконно до пункту 88 Протоколу розподілу земельних часток (паїв) між громадянами - власниками сертифікатів внесено виправлення, у графі «Прізвища імені по батькові особи» вказано « ОСОБА_6 », де первинно зазначалось ПІБ « ОСОБА_4 ».

ОСОБА_6 (батько відповідача-1), та бабуся по його лінії ОСОБА_7 відсутні у Списку осіб за Протоколом розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів. У відповідь на адвокатський запит щодо підстав щодо виправлення у Протоколі розподілу земельних часток (паїв) Гвардійська сільська рада листом від 28.07.2021 р. за № 1114 повідомила, що не володіє цією інформацією.

Також спірна земельна ділянка на даний час передана Відповідачем-1 в оренду СТОВ «Шумовецьке», проведено державну реєстрацію права оренди - запис № 39464154 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З цих підстав позивач просив:

- визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю, виданий 27.11.2003 року Гвардійською сільською радою на ім`я ОСОБА_6 , та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 231, на земельну ділянку площею 2,67 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво право на спадщину №1495, видане 07.10.2020 р. на ім`я ОСОБА_3 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В., на земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га;

- скасувати (припинити) право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га, номер запису про право власності в державному реєстрі прав - 38558312;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га;

- скасувати державну реєстрацію права оренди СТОВ «Шумовецьке» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, номер запису про інше речове право 39464154.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на землю, що виданий 27.11.2003 р. Гвардійською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області на ім`я ОСОБА_6 , та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 231, на земельну ділянку площею 2,67 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво право на спадщину, серія та номер 1495, видане 07.10.2020 р. на ім`я ОСОБА_3 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В., на земельну ділянку за кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га, яка розташована на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Скасовано (припинено) право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, номер запису про право власності в державному реєстрі прав - 38558312.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Скасовано державну реєстрацію речових прав, а саме, права оренди сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шумовецьке» (код ЄДРПОУ 31998812) земельної ділянки за кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, для товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6699 га, яка розташована на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, яке виникло на підставі укладеного вказаним Товариством договору оренди з ОСОБА_3 , номер запису про інше речове право 39464154.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 4465,80 грн. судового збору.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шумовецьке» в дохід держави 496,20 грн. судового збору.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду як незаконне та відмовити у задоволенні позову. На його думку, суд першої інстанції не врахував, що правовстановлюючі документи, на підставі яких він набув право власності на спірну ділянку, є чинними (зокрема, свідоцтво про право на спадщину за заповітом №2-2937 від 16.09.2002 року), тому він є законним власником та добросовісним набувачем майна. Вважає помилковим висновок суду, що на його покійну бабу і тата, а згодом на нього, оформлено право власності на земельну ділянку к.н. 6825081500:05:003:0109, яка нібито належала матері позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його бабуся ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , набула право на земельну частку (пай) у майні колишнього КСП АФ «Смотрич» села Гвардійське в 1996 році на підставі сертифіката серії НОМЕР_3, виданого Хмельницькою РДА 25.12.1996 року та зареєстрованого 01.09.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №798.

Матір позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у майні колишнього КСП АФ «Смотрич» с. Гвардійське набула також в 1996 році, проте на підставі іншого сертифіката - серії НОМЕР_2, зареєстрованого 03.09.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за іншим номером - №1020. Його батько ОСОБА_6 16.09.2002 року набув право на земельну ділянку своєї матері ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. На підставі цього свідоцтва він виділив частку (пай) у натурі та набув право власності на земельну ділянку площею 2,67 га для товарного сільськогосподарського виробництва на території Гвардійської сільської ради, що підтверджується Державним актом від 27.11.2003 року. Тобто, його родина безперервно та безперешкодно користується цією земельною ділянкою більше 26 років, в тому числі здає її в оренду. Позивач ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2,67 га набув лише 27.11.2009 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте вказана земельна ділянка досі не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, оскільки її власниками до 2010 року не виготовлено кадастрового номера і не проведено відповідну реєстрацію ділянки у земельному кадастрі.

Суд не застосував позовну давність до спірних правовідносин і безпідставно вважав, що позивач про порушене право дізнався в 2021 році.

На його думку, ділянка ОСОБА_2 знаходиться серед 41 невитребуваної земельної ділянки часток (паїв) із земель колишнього АФ «Смотрич» с. Гвардійське. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 набули спірну земельну ділянку на законних підставах, тому він не може бути позбавлений права власності на неї.

У відзиві ОСОБА_2 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_3 як безпідставну, а рішення суду - без змін. Просить стягнути із ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з апеляційним розглядом справи в розмірі 10000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду від 23.05.2023 року як незаконну та ухвалити додаткове рішення про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу. Вважає помилковим висновок суду про недоведеність розміру понесених витрат у цій справі з врахуванням наданих послуг у справі №686/29334/21. Надання детального опису робіт та розрахунку їх вартості у справах №686/18523/22 та №686/29334/21 не є обов`язком сторони позивача. З акту приймання-передачі наданих послуг від 28.04.2023 року та договору б/н про надання правової допомоги від 31.08.2021 року видно, які послуги адвокатське об`єднання надало, та клієнт отримав. Оскаржувана ухвала суперечить постанові ВП ВС від 16.11.2022 року.

У відзиві Сільськогосподарське товариство «Шумовецьке» просить судові витрати з нього не стягувати, оскільки не порушувало право позивача.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.

Інші учасники в суд не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,6700 га, кадастровий номер 6825081500:05:003:0109, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯИ № 028940 від 28.10.2010 р., який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 011074300045.

Право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_2 набув в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.11.2009 р. після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Його матір ОСОБА_4 в установленому законом порядку набула право власності на цю земельну ділянку в результаті її виділення як власнику права на земельну частку (пай) в землях колишнього КСП - АФ «Смотрич», згідно проекту організації території земельних часток (паїв) с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області.

У Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданої Хмельницькою РДА АФ «Смотрич», наявний запис щодо видачі на ім`я ОСОБА_4 сертифікату серії НОМЕР_2 від 03.09.1997 р., розмір земельної частки (паю) - 2,44 умовних кадастрових гектари.

Відповідно до протоколу розподілу земельних часток (паїв) між громадянами - власниками сертифікатів на території Гвардійської сільської ради Хмельницького, за порядковим № 88, значилася матір позивача - ОСОБА_4 , номер земельної частки 109, площа - 2,22.

В порядку, визначеному Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», спадкодавцю ОСОБА_4 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія Р1 № 796318 від 20 серпня 2002 року на підставі рішення Гвардійської сільської Ради №1 від 17.07.2022 року та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 174.

Після смерті матері ОСОБА_4 позивач ОСОБА_2 оформив право власності на вказану земельну ділянку, кадастровий номер 6825081500:05:003:0109 в порядку спадкування, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 27.11.2009 року № 1-2214. 28.10.2010 року йому було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯИ № 028940 від 28.10.2010 р., який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 011074300045.

14.09.2021 року з метою внесення відомостей про належну йому земельну ділянку до Державного земельного кадастру ОСОБА_2 звернувся до сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_8 та замовив проведення робіт із землеустрою та виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно вище вказаного державного акту. Після виготовлення дана документація разом із заявою про внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру була подана розробником до органів Держгеокадастру.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 державним кадастровим реєстратором Відділу № 3 Управління у Кам`янському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 26.10.2021 р. №РВ-1202195242021 про відмову у внесенні відомостей змін до Державного земельного кадастру стосовно вище означеної земельної ділянки з підстав розташування в межах даної земельної ділянки, іншої земельної ділянки або її частини, а саме вказується про перетин ділянок з ділянкою 6325081500:05:003:0109, площа співпадає на 100%.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109 площею 2,6699 га зареєстрована на праві приватної власності за гр. ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.10.2020 р., серія та номер 1495, яке видане приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В. Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 свого батька ОСОБА_6 , та яка належала померлому, згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого 27.11.2003 р. Гвардійською сільською радою, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №231.

ОСОБА_6 цей державний акт на право власності на землю видано Гвардійською сільською радою на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.09.2002 року після смерті його матері - ОСОБА_7 , (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), за яким об`єктом спадкування була не вказана земельна ділянка, а на право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_3 від 25.12.1996 року.

Згідно Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, вона первинно була відкрита у жовтні 2010 року і в ній зазначалися відомості про ОСОБА_2 як власника земельної ділянки на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯИ № 028940 від 28.10.2010 р.

В подальшому, в жовтні 2018 року, жовтні та грудні 2020 року до Державного земельного кадастру та Поземельної книги були внесені зміни щодо відомостей про власника земельної ділянки, - власником спочатку вказано ОСОБА_6 , а після смерті останнього - ОСОБА_3 .

При цьому згідно протоколу № 2796570 від 04.10.2018 р. про виправлення помилки, у графі «суть виявлених помилок» вказано «виправлення координат поворотних точок».

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109 технічна документація із землеустрою була розроблена 10.09.2018 року інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_9 .

Проте згідно листа ФОП ОСОБА_9 від 07.02.2022 року № 01, ним технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109 на ОСОБА_3 не розроблялась. Ним формувався обмінний файл на ОСОБА_6 .

Згідно листа Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.08.2022 року № 942/421-22, в місцевому фонді документації із землеустрою відсутня документація із землеустрою ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,67 га з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109. Відомості про цю земельну ділянку перейшли до Державного земельного кадастру з Державного реєстру земель в автоматичному порядку.

Спірна земельна ділянка на даний час передана ОСОБА_3 в оренду СТОВ «Шумовецьке», зареєстровано право оренди.

Отже, суд першої інстанції правильно констатував, що ОСОБА_6 27.11.2003 року Гвардійська сільська рада видала незаконно Державний акт на право приватної власності на землю, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 231, на земельну ділянку площею 2,67 га, яка не виділялася йому в натурі (на місцевості) у порядку, встановленому законом.

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відсутні у Списку осіб за Протоколом розподілу земельних часток (паїв) між громадянами - власниками сертифікатів на території Гвардійської сільської ради. При цьому виправлення у вказаному протоколі (пункт 88) щодо ОСОБА_4 , яка померла, (земельна ділянка 109) на ОСОБА_6 внесено без жодних правових підстав.

Гвардійська сільська рада в порушення закону видала 27.11.2003 року ОСОБА_6 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка не була вільною і перебувала у власності ОСОБА_4 на підставі державного акта від 20.08.2002 року, чим порушено право позивача як її спадкоємця на цю земельну ділянку, яка входила до складу спадщини. При цьому жодні рішення сільською радою щодо вилучення чи припинення права власності ОСОБА_4 на належну їй земельну ділянку не приймалися.

Доводи апелянта про законність набуття його батьком, а отже, і ним, права власності на спірну земельну ділянку, є безпідставними.

Так, відповідно до ст. 14 Конституції України, ч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповіднодо закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Статями 116, 118 ЗК України визначені підстави та порядок набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Так, за змістом ст.116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину (стаття 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю (пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України).

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) (стаття 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); (стаття 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Згідно з пунктом 9 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» до 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Відповідно до ст.125 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_6 успадкував після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) посвідчене сертифікатом серія НОМЕР_3, виданого 25.12.1996 року, яка перебуває у колективній власності КСП АФ «Смотрич» розміром 2,44 в умовних кадастрових гектарах.

Апелянт не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження виділення в натурі (на місцевості) у порядку, визначеному Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» його батькові ОСОБА_6 земельної ділянки на підставі сертифікату серії НОМЕР_3, виданим 25.12.1996 року на ім`я його матері ОСОБА_7 .

При цьому на час видачі ОСОБА_6 27.11.2003 року Гвардійською сільською радою державного акта серія Р1 №792786 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 2,67 га на території Гвардійської сільської ради, вказана земельна ділянка вже перебувала у власності ОСОБА_4 згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серія Р1 № 796318, виданого 20.08.2002 року на підставі рішення Гвардійської сільської ради №1 від 17.07.2002 р.

Ці обставини, що повністю підтверджуються матеріалами справи, цілком спростовують твердження апелянта про законність набуття ним та його батьком прав власності на спірну ділянку.

Відтак правильним є висновок суду першої інстанції про незаконність оспорюваного державного акта на ім`я ОСОБА_6 , а отже, й незаконності свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_3 .

Разом з тим, апеляційний суд констатує, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.02.2020, справа № 210/4458/15-ц; від 04.04.20, справа № 610/1030/18; від 16.06.20, справа № 145/2047/16-ц.

Суд першої інстанції не врахував, що заявлені вимоги про визнання недійсними і скасування цього державного акта, свідоцтва про право на спадщину, які реалізовані та вичерпали свою дію, є неефективними способами захисту, оскільки задоволення цих вимог не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача.

За даними Поземельної книги, яка первинно була відкрита у жовтні 2010 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109 була сформована належно, на підставі проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) і в ній зазначалися відомості про ОСОБА_2 як власника земельної ділянки на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯИ № 028940 від 28.10.2010 року.

Вже в подальшому, у 2018 році, без належних правових підстав внесено зміни щодо власника ділянки, яким вказано спочатку ОСОБА_6 , а потім його спадкоємця ОСОБА_3 .

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109 була сформована належно, відповідно до ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», незаконними є лише відомості про власника цієї земельної ділянки, - тому підстави для скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

За таких обставин з врахуванням змісту права, за захистом якого звернувся позивач, а також характеру його порушення, апеляційний суд вважає за можливе захистити порушене право позивача шляхом скасування державної реєстрації права власності відповідача ОСОБА_3 у Реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також скасування державної реєстрації права оренди «Шумовецьке» щодо цієї земельної ділянки, що матиме наслідком припинення права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, та відповідно права оренди відповідача СТОВ «Шумовецьке».

Посилання апелянта на пропуск позовної давності є безпідставним за відсутності відповідних доказів - він не спростував, що позивачу стало відомо про порушення його права лише влітку 2021 року, а отже, відсутні підстави для застування позовної давності.

З врахуванням наведеного оскаржуване рішення в частині визнання недійсними і скасування державного акта на право власності на землю, свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки слід скасувати і відмовити у задоволенні цих вимог.

Відтак відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позову слід змінити розподіл судових витрат - стягнути в дохід держави з ОСОБА_3 1488,60 грн. судового збору, зі СТОВ «Шумовецьке» - 496,20 грн. судового збору. В решті рішення слід залишити без змін.

Обговорюючи доводи ОСОБА_2 щодо незаконності ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року про відмову у стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд бере до уваги таке.

За змістом ч.ч.2-3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд першої інстанції правильно констатував, що 31.08.2021 року укладено договір про надання правової (правничої) допомоги між адвокатським об`єднанням «Адвокатська контора «Місяць і партнери» та ОСОБА_2 , згідно якого Виконавець бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу по підготовці позовної заяви та необхідних матеріалів, та здійснювати представництво інтересів Замовника у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, по цивільній справі за позовом Клієнта до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, скасування реєстрації права власності, права оренди на земельну ділянку, та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (п.1.1 Договору).

За правову допомогу, передбачену в п.п.1.2 Договору Замовник сплачує виконавцю винагороду у фіксованому розмірі 12500 грн.

Згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.2250826246.1 від 01.09.2021р. ОСОБА_2 сплатив на рахунок АО «Адвокатська контора «Місяць і партнери» 12500 грн.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 28.04.2023 року за Договором б/н про надання правової (правничої) допомоги від 31.08.2021 року, адвокатське об`єднання надало, а клієнт отримав послуги, передбачені умовами договору про надання правової допомоги від 31.08.2021 року, - юридичний аналіз ситуації Клієнта та перспектив її вирішення; вивчення судової практики в подібних категоріях справ з урахування правового становища Клієнта; зібрання необхідних доказів та їх аналіз; консультації клієнта з приводу тактики та стратегії ведення судової справи; підготовка позовної заяви, інших процесуальних заяв та клопотань по справі, формування пакету документів, які додаються до позову, надіслання матеріалів позову в суд; представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по цивільній справі № 686/18523/22 (участь в судових засіданнях). При цьому зазначено, що вартість кожної послуги фіксовано, а всього на суму 12500грн.

Позивач ОСОБА_2 вже звертався до суду в грудні 2021 року з аналогічним позовом до суду, і його інтереси в справі №686/29334/21 теж представляв адвокат Лозінський М.В., вказаний позов ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 03.08.2022 року залишено без розгляду.

Отже, адвокат Лозінський М.В. здійснював представництво ОСОБА_2 на підставі Договору від 31.08.2021 року і в цій справі, і в справі №686/29334/21, оплата за договором була проведена позивачем 01.09.2021 року.

Розмежування з відповідним детальним описом робіт (наданих послуг) та розрахунком їх вартості у цих двох справах стороною позивача не проведено, що дійсно виключало можливість суду визначити розмір понесених позивачем витрат у цій справі.

Відтак правильним є висновок суду про недоведеність розміру понесених витрат у цій справі з врахуванням наданих послуг у справі №686/29334/21 і відсутність підстав для їх стягнення на користь позивача.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року слід залишити без змін.

Водночас відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної (і відмовленої) частини апеляційної скарги ОСОБА_3 слід стягнути з нього на користь позивача 3000 грн. понесених витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції, зі СТОВ «Шумовецьке» - 1000 грн. понесених витрат на правничу допомогу; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2977,20 грн. понесених витрат за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2023 року в частині визнання недійсними і скасування державного акта на право власності на землю, свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки скасувати, в частині розподілу судових витрат - змінити.

В позові ОСОБА_2 в частині визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, виданого 27.11.2003 року Гвардійською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області на ім`я ОСОБА_6 , визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину № 1495 від 07.10.2020 року на ім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, - відмовити.

Стягнути в дохід держави з ОСОБА_3 1488,60 грн. судового збору, з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шумовецьке» - 496,20 грн. судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 3000 грн. понесених витрат на правничу допомогу, з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шумовецьке» - 1000 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь з ОСОБА_3 2977,20 грн. понесених витрат за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 серпня 2023 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк