Рішення

від 21.08.2023 по справі 755/8948/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8948/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -

у с т а н о в и в :

27.06.2023 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, у якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною трьох років.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що позивачка перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем починаючи з жовтня 2019 року. Під час вказаних стосунків у сторін народилась спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя сторін не склалось, з вересня 2022 року сторони подружніх стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть. Відповідач не вважає за потрібне забезпечувати потреби родини і позивачка вимушена постійно очікувати від відповідача матеріальної підтримки для себе самої та спільної дитини, якій не має ще трьох років. Відповідач не усвідомлює, що внаслідок народження дитини у нього виникли обов`язки, які він має регулярно та ретельно виконувати. Малолітня дитини сторін постійно проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач періодично допомагає дитині, але позивачка змушена постійно випрошувати допомогу, хоча відповідач має матеріальні можливості для надання утримання. На теперішній час позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а тому не має можливості працювати для забезпечення власних потреб та потреб дитини. Навіть попри спільне сімейне життя із відповідачем без реєстрації шлюбу, позивачка має право на отримання від нього матеріальної допомоги до досягнення дитиною трьох років. Відповідач має у власності чисельні об`єкти нерухомого майна, а саме: три земельні ділянки в Києво-Святошинському районі Київської області; одну земельну ділянку у м. Києві та дві квартири в м. Києві. Крім того, відповідач має стабільний та значний щомісячний дохід, а тому здатний сплачувати аліменти не лише на утримання дитини, а також на утримання матері своєї дитини. Із виписок по банківським рахункам позивачки вбачається, що відповідач має належні фінансові можливості, адже перераховує на картку позивачки щомісячно на утримання дитини більше 20000,00 грн. Позивачка, як мати дитини, має право на матеріальне утримання від відповідача до досягнення дитиною трьох років.

Ухвалою суду від 29.06.2023 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

18.07.2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому відповідач просить задовольнити позов встановивши розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку, у твердій грошовій сумі в розмірі 2272,00 грн., починаючи з 26.06.2023 року до 28.09.2023 року. Відповідач вказує, що вважає позов необґрунтованим як по змісту, так і по суті прохання. На початку збройної агресії сторони разом із дитиною виїхали до Німеччини, а восени 2022 року відповідач повернувся до України. Позивачка користується із дитиною всіма правами біженця з України в Німеччині і отримує гроші з бюджету Німеччини на себе (450 євро), на дитину (280 євро), а також отримує кошти на забезпечення дитини від відповідача. Твердження позивачки про те, що відповідач не надає допомоги не відповідають дійсності, адже за наданими самою позивачкою доказами, відповідач здійснює зарахування значних сум на її користь. Також не відповідають дійсності доводи позивача про отримання відповідачем в Україні значних доходів, що підтверджується довідкою про доходи відповідача. Відповідач вказує, що не зобов`язаний доводити звідки в нього наявна можливість для переказів грошей позивачці, суми яких вказані у її банківській виписці. Наявність у власності відповідача нерухомого майна, також не підтверджує наявності у нього доходу в Україні. З 01.01.2023 року розмір прожиткового мінімуму для дитини до трьох років складає 2272,00 грн. Окрім значних сум грошей від відповідача, позивачка отримує 530 євро з бюджету Німеччини, тому відповідач просить суд при ухваленні рішення зазначити, що відповідач не має доходів в Україні. В подальшому позивачка має право звернутись до суду про збільшення розміру аліментів за наявності інформації про доходи відповідача.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу на праві власності належать наступні земельні ділянки розташовані в межах м. Києва та Київської області: земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:05:001:0509, площею 0,1056 га.; земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:05:001:0350, площею 0,1056 га.; земельна ділянка з кадастровим номером 3222480400:05:001:5501, площею 0,0528 га.; частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:364:0326, площею 0,1 га. ( АДРЕСА_1 ).

Також відповідач є власником: квартири АДРЕСА_2 ; квартири АДРЕСА_1 .

Право власності відповідача на вказане нерухоме майно підтверджується наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 19.06.2023 року (а.с. 14-18).

Окрім вказаного, на підтвердження наявності у відповідача матеріальної спроможності надавати утримання матері своєї дитини до досягнення спільною донькою сторін трирічного віку, стороною позивача подано до суду виписки з банківських рахунків позивачки про зарахування коштів із вказанням конкретних сум та дат їх зарахування (а.с. 19-29).

За змістом відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 13.07.2023 року за період з 1 кварталу 2019 року по 1 квартал 2023 року, відповідачу у другому кварталі 2020 року нараховано дохід в сумі 993,79 грн. від АТ КБ «Приватбанк», у липні 2021 року нараховано 12350,06 грн. від ТОВ «Шторм Юкрейн», у серпні 2021 року нараховано 25839,38 грн. від ТОВ «Шторм Юкрейн», у листопаді 2021 року нараховано 4750001,10 грн. від ОСОБА_4 (а.с. 50).

Статтею 91 СК України визначено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу. Право жінки та чоловіка на утримання припиняється з підстав, встановлених пунктами 2 і 4 статті 83, статтями 85, 87 і 89 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Згідно ст.ст. 77, 79 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед. Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

За змістом ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Відповідно до ст.ст. 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст.ст. 81,89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки як вбачається з матеріалів справи, визнано та не заперечувалось сторонами спору, спільна дитина позивачки та відповідача проживає разом зі своєю матір`ю (позивачкою у справі), а батько дитини - відповідач у справі, разом з донькою не проживає, позивачка має право на утримання від батька дитини до досягнення їх спільною донькою трьох років, адже дитина проживає разом з позивачкою та не досягла віку трьох років.

Вирішуючи питання про те чи має відповідач можливість надавати матеріальну допомогу матері своєї дитини до досягнення дівчинкою трьох років, суд, оцінивши посилання та докази обох сторін, приходить до висновку, що така можливість у відповідача наявна з огляду на його матеріальний стан, який у тому числі оцінюється з врахуванням наявного у відповідача нерухомого майна, здійснювані ним суми перерахувань на користь позивачки, а також ураховуючи отриманий ним в кінці 2021 року дохід в сумі 4750001,10 грн. від продажу нерухомого майна.

Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, які мають стягуватись з відповідача на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку, суд виходить із наведеної вище оцінки матеріального стану відповідача, враховує, що відповідач перебуває у працездатному віці, отже має змогу працювати, отримувати дохід та надавати матеріальну допомогу на утримання матері своєї дитини.

Будь-які данні про незадовільний стан здоров`я самого відповідача в матеріалах справи відсутні, як відсутні і дані про наявність у платника аліментів інших утриманців, наявності стягнення по будь-яким іншим виконавчим документам.

Також суд приймає до уваги, що відповідачем не доведено жодними доказами своїх посилань на те, що позивачка отримує кошти від уряду Німеччини.

Будь-які інші обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів судом не встановлено.

На переконання суду, визначений позивачкою розмір аліментів на її утримання в сумі 5000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років відповідає матеріальному стану відповідача і не є для нього надмірним, а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 79, 80, 84, 91 СК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 275, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 27.06.2023 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.08.2023 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя -