Постанова
від 14.09.2010 по справі 2а-6207/10/1870
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010 р.                                                                               Справа № 2а-6207/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -  Шевченко І.Г.

          за участю секретаря судового засідання- Нероди Г.М.,

           прокурора - Кулинич Л.С.,

           представника позивача - Шульги Ю.В.,

           представника відповідача - Усатенка В.П.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за  позовом  прокурора міста Суми в інтересах держави в особі  управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми  до  приватного науково-виробничого підприємства "Тіарус"  про стягнення заборгованості,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Суми в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (далі по тексту – позивач, УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного науково-виробничого підприємства «Тіарус» (далі по тексту – відповідач, ПНВП «Тіарус») 3 648грн. 34коп. заборгованість зі сплати страхових внесків. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, який згідно п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту – Закон №1058-ІV) є страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми, всупереч вимог Закону №1058-ІV за період з 01.06.2010р. по 29.06.2010р. не сплатив у передбачений законом строк страхові внески, донараховані за результатами перевірки в загальній сумі 3 648грн. 34коп.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, надав заперечення, в якому зазначив, що він як платник єдиного податку згідно Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» за №727/98 (далі – Указ №727/98) звільнений від сплати  збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому вимогу позивача від 11.06.2010р. за №Ю-290/1 про сплату страхових внесків та позовні вимоги вважав незаконними та просив у їх задоволенні відмовити (а.с.17-18).

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримали у повному обсязі, додатково пояснили, що вимога надіслана відповідачу в червні 2010р. ним не оскаржена, заборгованість станом на момент розгляду справи ПНВП «Тіарус» не сплачена, просили стягнути її в судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у запереченні (а.с.17-18).

Заслухавши прокурора, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ПНВП «Тіарус», зареєстрований як юридична особа та включений в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 21114825), відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 Закону №1058-ІV є страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків, за своїм місцем реєстрації в УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми, що підтверджується копією довідки про внесення до Єдиного державного реєстру (а.с.6), поясненнями представників сторін.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 та п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник, в даному випадку ПНВП «Тіарус», зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування» для відповідних платників збору.

Відповідно до п.4.1. ст. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.03.2003р. за №21-1 (далі – Інструкція №21-1) розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту  2.1 цієї Інструкції, в даному випадку – для відповідача за ставкою 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії акта про результати планової перевірки №155 від 11.06.2010 року (а.с.7-9), в ході перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, проведеної позивачем у період з 07.06.2010р. по 11.06.2010р., було встановлено порушення ПНВП «Тіарус» вищезазначених норм, а саме: встановлено факт необчислення належних до сплати сум страхових внесків у 2007, 2008 та 2009 роках. За результатами перевірки відповідачу було донараховано страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, за ставкою 33,2% в сумі 3 648грн. 34коп., в т.ч. за 2007р. – 152грн. 72коп., за 2008р. – 2 121грн. 48коп., за 2009р. – 1 374грн. 14коп. та виставлена вимога за №Ю-290/1 від 11.06.2010 року (а.с.29).

Згідно ст. 106 Закону № №1058-ІV страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем вимога Ю 290/1 від 11.06.2010р. була отримана в червні 2010р., однак, до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку ПНВП «Тіарус», як вбачається з пояснень сторін, не оскаржувалась.

Згідно ч.2, 3 ст. 106 Закону № №1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що донарахування страхових внесків позивачем та виставлення даної суми боргу у вимозі Ю 290/1 від 11.06.2010р. є незаконним, оскільки ПНВП «Тіарус» відповідно до Указу №727/98 звільнений від сплати даних внесків.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи (а.с.19-21) відповідач у 2007р.-2009р. перебував на спрощеній системі оподаткування, особливості перебування на якій визначено Указом Президента  №727/98 від 03.07.1998р., згідно ст. 6 якого передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує  єдиний податок, не є платником в тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим 01.01.2004р. набрав чинності Закон України № 1058-IV від 9 липня 2003 року “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в ст. 5 якому зазначено, що він регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-IV установлено, що загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного вище Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини першої статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов’язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 цього ж нормативно-правового акта нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, де, як і в Законі № 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб’єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов’язок сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб’єктів підприємницької діяльності – платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Згідно з пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому.

Таким чином, суд приходить до висновку, що донарахування страхових внесків за 2007р.-2009р. було здійснено позивачем у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема спеціального Закону №1058-IV, Інструкції №21-1, вимога Ю-290/1 від 11.06.2010р. відповідає приписам ч.3 ст. 2 КАС України, а тому відповідач повинен був сплатити зазначену у вимозі суму страхових внесків.

Враховуючи, що на момент розгляду справи відповідачем, суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не були сплачені у строки, визначені статтям 20, 106 Закону №1058-ІV, у зв’язку з чим за ПНВП «Тіарус», утворилася заборгованість з їх сплати на загальну суму 3 648грн. 34коп., що підтверджується поясненнями сторін та особовою карткою платника (а.с.31), суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, донарахованих на підставі акта перевірки за №155 від 11.06.2010р. в загальному розмірі 3 648грн. 34коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов  прокурора міста Суми в інтересах держави в особі  управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми  до  приватного науково-виробничого підприємства "Тіарус"   про стягнення заборгованості –задовольнити.

Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства "Тіарус" (код ЄДРПОУ  21114825) на користь управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми заборгованість зі сплати страхових внесків, донарахованих на підставі акта перевірки за №155 від 11.06.2010р. в загальному розмірі 3 648грн. 34коп. < Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги  на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги  обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                              (підпис)                               І.Г. Шевченко

< Список > < Дата > 

          

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                                          І.Г. Шевченко

           Повний текст постанови складено 20 вересня 2010 року

          

СудСумський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.09.2010
Оприлюднено25.09.2010
Номер документу11298084
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-6207/10/1870

Постанова від 14.09.2010

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Ухвала від 14.07.2010

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Ухвала від 14.07.2010

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Постанова від 14.09.2010

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні