Вирок

від 23.08.2023 по справі 456/2673/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/2673/23

Провадження № 1-кп/456/290/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю : секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141130000344 від 05.05.2023, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.03.2023 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 180 годин громадських робіт, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2023 року близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_5 перебував поблизу Народного дому в АДРЕСА_2 , який підпорядковується Управлінню культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Львівської області, де в нього раптово виник умисел на вчинення крадіжки чужого майна, поєднаний з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Надалі ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в інше приміщення, переслідуючи корисливий мотив власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до крайнього лівого вікна від вхідних дверей вищевказаного Народного дому та, знайшовши неподалік шматок цегли, підняв його і розбив ним склопакет метало-пластикового вікна. Таким чином, через отвір у вікні таємно проник до кабінету директора Народного дому, який розташований у приміщенні Народного дому, що в с. Нежухів Стрийського району Львівської області, звідки таємно викрав ноутбук марки «Lenovo Ideapad PF0MFL6U» вартістю 2973 грн, після чого ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв Управлінню культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Львівської області матеріальні збитки на суму 2973 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема, про те, що 05.05.2023 близько 00:20 шматком цегли розбив вікно в приміщенні Народного дому, що в с. Нежухів Стрийського району Львівської області, та проник у кабінет директора, звідки викрав ноутбук марки «Lenovo», який заховав на горищі будинку, де він проживає. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить його суворо не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що викладач ОСОБА_6 виявив пошкодження вікна від вхідних дверей Народного дому, що в с. Нежухів Стрийського району Львівської області, про що повідомив її. Зайшовши до свого кабінету, виявила пошкодження дверей та відсутність ноутбука марки «Lenovo». На відеозаписах з камери відеоспостереження впізнала ОСОБА_5 . Викрадений ноутбук їй повернуто на відповідальне зберігання. Просить обвинуваченого суворо не карати, враховуючи його молодий вік.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.

Отримавши показання ОСОБА_5 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_5 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185КК України є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, поведінку обвинуваченого, який усвідомив протиправність своїх дій, щиро розкаявся, суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, неодружений, не працює, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, позицію представниці потерпілого, яка просить його суворо не карати, обставини, що пом`якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності та, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті КК України. Саме таке покарання, яке полягає в ізоляції та поміщенні до кримінально-виконавчої установи закритого типу, буде відповідати вимогам ст. 65 КК України за своїм видом та буде необхідним для досягнення його мети, тобто необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так й іншими особами.

Окрім цього, судом встановлено, що вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 березня 2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначено покарання у виді 180 годин громадських робіт. Станом на 22.08.2023 ОСОБА_5 відбув 12 годин громадських робіт, а відтак є всі підстави для застосування судом ст. 71 КК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що згідно зі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.03.2023, відповідно до ст. 72 КК України перерахувавши невідбуту частину покарання у виді 168 годин громадських робіт у 21 день позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 124 КПК України.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнативинним увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185 КК України,і призначитипокарання зач.4ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.03.2023 у виді 80 годин громадських робіт, відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України перевівши його в покарання у виді 10 днів позбавлення волі, та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання 5 (п`ять) років 10 (десять) днів позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 1912,00 грн (одну тисячу дев`ятсот дванадцять грн 00 коп.) на користь держави.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2023.

Речові докази: ноутбук марки «Lenovo Ideapad PF0MFL6U», переданий на зберігання ОСОБА_4 , залишити у власності Управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Львівської області; предмет, схожий на уламок цегли, 8 ПЛС зі слідами рук, 4 змиви з дверей, уламок фанери від дверей, 1 фрагмент сліду низу взуття, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1