Ухвала

від 21.08.2023 по справі 463/6642/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/6642/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1025/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року у м.Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

під головуванням судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу генерального директора ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.08.2023 року про накладення арешту на майно,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

представника апелянта адвоката ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.08.2023 року задоволено клопотання детектива ТУ БЕБ у Львівській області ОСОБА_9 в кримінальному провадженні №42022140000000199 від 18.07.2022 року за ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 КК України про арешт на майно та накладено арешт на необоротні активи (майно) ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» шляхом заборони відчуження та розпорядженням майном.

Генеральний директор ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог адвокат зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки в органу досудового розслідування не доведено, що вказане майно не відповідає критеріям речових доказів, вартість арештованого майна є набагато більшою ніж сума можливих несплачених податкових платежів для кваліфікації дій за ч.1 ст.212 КК України. Також апелянт зазначає, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» має кредиторську заборгованість перед підприємством рф, однак таку не має на меті погашати чи виплачувати, жодних господарських операції із суб`єктами господарювання рф після 24.02.2022 року не здійснює, свою діяльність здійснює на території України та сплачує всі необхідні платежі до бюджету України. Крім цього, апелянт зазначає, що учасником товариства є лише одна компанія - резидент Естонії.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали клопотання і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та адвоката, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 статті 170 передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Згідно з п.3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

ТУ БЕБ у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 42022140000000199 від 18.07.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.212 КК України.

Постановою детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_9 від 03.08.2023 року необоротні активи (майно) ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 42022140000000199 від 18.07.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.212 КК України

Суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що у даному кримінальному провадженні існує сукупність вищезазначених підстав та розумних підозр вважати, що арештоване майно у повній мірі відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у ст.98 цього Кодексу, а саме це є матеріальні об`єкти, що містять або можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Разом з тим, обґрунтованим є висновок слідчого судді про врахування наявності передумов до виведення капіталу, зупинення виробництва, подальшого банкрутства важливого для економіки та забезпечення роботи об`єктів критичної інфраструктури підприємства ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», яке не призведе до блокування діяльності самого підприємства та виконання укладених майбутніх контрактів в Україні. Вказані дії забезпечать на період дії воєнного стану виробництво та поставки важливого обладнання для потреб підприємств електроенергетичної галузі, а також виконання інших замовлень в інтересах оборони України..

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання детиктива подане з метою збереження речових доказів в кримінальному провадженні, а слідчий суддя обґрунтовано його задовільнив з огляду на подальше встановлення органом досудового розслідування обставин кримінального провадження, та доводи апеляційної скарги на які покликається апелянт в апеляційній скарзі підлягатимуть встановленню чи спростуванню в ході досудового розслідування.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до обґрунтованого переконання про те, що оскаржувану ухвалу слідчого судді слід залишити в законній силі.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою безумовне скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.08.2023 року про накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу генерального директора ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: