Постанова

від 22.08.2023 по справі 683/327/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 683/327/23

Провадження № 22-ц/4820/1471/23

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати зрозгляду цивільнихсправ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О.

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №683/327/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Бондарів» на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року (суддя Андрощук Є.М., повне судове рішення складено 25 травня 2023 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Бондарів» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Бондарів» (далі ТОВ «Агрофірма Бондарів», Товариство) вказувало, що на підставі договору оренди земельної ділянки №б/н від 05.04.2015 (далі - Договір), укладеного з ОСОБА_1 , який припинено 27.06.2022, ТОВ «Агрофірма Бондарів» використовувала земельну ділянку на території Вишнопільського старостату Староостропільської сільської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області кадастровий номер 6824282000:05:014:0016, площею 2,9532 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У вересні 2021 року ТОВ «Агрофірма Бондарів» було засіяно земельну ділянку озимою пшеницею та враховуючи, що посів здійснювався у вересні 2021 року, коли до закінчення дії договору оренди землі залишалося щонайменше 7 місяців і Товариство мало намір звернутися до відповідачки з пропозицією про поновлення договору на новий строк, проте 20.09.2021 відповідачка надіслала Товариству повідомлення про небажання продовжувати дію договору оренди землі, незважаючи на те, що земельна ділянка вже була засіяна.

Товариство вказує, що в період з 10 по 15 квітня 2022 року відповідачкою було знищено посіви, які належать ТОВ «Агрофірма Бондарів», шляхом дискування, чим позбавлено орендаря виростити та зібрати урожай озимої пшениці, завдавши Товариству шкоди у вигляді реальної матеріальної шкоди та упущеної матеріальної вигоди. Враховуючи, що площа земельної ділянки кадастровий номер 6824282000:05:014:0016 становить 2,9532 га, а вартість матеріального збитку 1 га землі складає 53854 грн, тому розмір матеріальної шкоди у формі упущеної вигоди, завданої відповідачкою ТОВ «Агрофірма Бондарів», становить 159041,63 грн (53854 грн * 2,9532 га).

На підставі вищевикладеного, Товариство просило суд стягнути з ОСОБА_1 збитки (упущену вигоду) в розмірі 159041,63 грн.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, ТОВ «Агрофірма Бондарів» оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт вказує, що п. 22 Договору оренди земельної ділянки від 05.04.2015 передбачено, що орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим Договором. Звітом про незалежну оцінку величини матеріального збитку, складеного Торгово-промисловою палатою України 06.05.2022, підсумкова величина завданого Товариству матеріального збитку у формі упущеної вигоди складає 538540 грн з розрахунку 10 га землі, що становить 53854 грн за 1 га. Таким чином, відповідачкою за неналежне виконання умов Договору завдано позивачу матеріальної шкоди у формі упущеної вигоди в розмірі 159041,63 грн. Позивач посилається на те, що посіви озимої пшениці були знищені в період з 10 по 15 квітня 2022 року, тобто в період дії Договору і відповідальність орендодавця в даному випадку беззаперечна, оскільки листами-повідомленнями від 20.09.2021 та 05.04.2022 відповідачка попереджала орендаря про своє право діяльності на земельній ділянці після 05.04.2022 незалежно від наявності на ній посівів. Як зазначає апелянт, розмір матеріальної шкоди (упущеної вигоди) підтверджується, як документально - на підставі первинних документів, так і звітом про незалежну оцінку від 29.04.2022. На думку позивача, висновки суду першої інстанції про недоведеність знищення посівів озимої пшениці ОСОБА_1 не відповідає обставинам справи.

Зважаючи на викладене, ТОВ «Агрофірма Бондарів» просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходив.

Справа розглядається в порядку статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 6824282000:05:014:0016, площею 2,9532 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнопільського старостату Староостропільської сільської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна що до об`єкта нерухомого майна №304566175 від 08.07.2022 (а.с.10-12).

05 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Бондарів» було укладено договір оренди землі №б/н, відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6824282000:05:014:0016 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Вишнопільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Згідно п.7 Договору термін його дії сім років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.8-9).

20 вересня 2021 року ОСОБА_1 надіслала ТОВ «Агрофірма Бондарів» лист-повідомлення, в якому зазначила, що вона не бажає поновлювати дію Договору і має намір самостійно обробляти орендовану позивачем земельну ділянку та використовувати її для власних потреб на свій розсуд (а.с.13).

05 квітня 2022 року відповідачка надіслала листа Товариству та вказала, що у зв`язку із укладенням 06.04.2022 договору оренди землі з ФГ «Нива», просила припинити з 06.04.2022 будь-яку господарську діяльність з використанням земельної ділянки кадастровий номер 6824282000:05:014:0016 та підписати акт приймання-передачі зазначеної земельної ділянки (а.с.14).

Відповідно до даних бухобліку ТОВ «Агрофірма Бондарів» станом на 12.07.2022 витрати на озиму пшеницю 2021/22 МР становили 1105160 грн (а.с.15).

06 жовтня 2022 року Товариство направило ОСОБА_1 вимогу, в якій просило, у зв`язку із знищенням останньою в період з 10 по 15 квітня 2022 року посівів шляхом дискування, при цьому, позбавивши орендаря можливості виростити та зібрати урожай озимої пшениці, відшкодувати Товариству завдану матеріальну шкоду в розмірі 291533,24 грн (а.с.16).

Відповідно до постанови старшого дізнавача СД ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області від 24.06.2022, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12022243160000070 від 09.06.2022, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України закрито у зв`язку із відсутністю в діях директора ФГ «Нива» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України (а.с.29-31).

Згідно Звіту про незалежну оцінку величини матеріального збитку у формі упущеної вигоди, завданого ТОВ «Агрофірма Бондарів» внаслідок культивації чотирьох земельних ділянок, розташованих за с. Вишнопіль Хмельницького району кадастровий номер 6824282000:05:014:0015, кадастровий номер 6824282000:05:014:0016, кадастровий номер 6824282000:05:014:0017, кадастровий номер 6824282000:05:014:0018 на яких росла озима пшениця (загальною площею посіву 10 га) підсумкова величина завданого ТОВ «Агрофірма Бондарів» матеріального збитку у формі упущеної вигоди (недоотриманого прибутку), внаслідок культивації вищевказаних земельних ділянок, на яких росла пшениця (загальною площею посіву 10 га) станом на дату оцінки 29 квітня 2022 року з урахуванням ПДВ округлено складає 538540 грн (а.с.32- 61).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем підстав для стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди (упущеної вигоди) через знищення останньою в період з 10 по 15 квітня 2022 року на земельній ділянці кадастровий номер 6824282000:05:014:0016, що належить ОСОБА_1 та перебувала в оренді Товариства, посівів озимої пшениці шляхом дискування.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорення. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20).

При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц та постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 910/12204/17, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

З огляду на положення статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд першої інстанції, оцінивши у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України, надані сторонами та їх представниками докази, а саме: інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №304566175 від 08.07.2022; договір оренди землі №б/н від 05.04.2015; лист-повідомлення від 20.09.2021; лист від 05.04.2022; дані з бухобліку ТОВ «Агрофірма Бондарів» станом на 12.07.2022; вимогу про сплату боргу від 06.10.2022; довідку ТОВ «Агрофірма Бондарів» №03/08-2022 від 03.08.2022; звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року ТОВ «Агрофірма Бондарів»; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур у 2022 році ТОВ «Агрофірма Бондарів»; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність ТОВ «Агрофірма Бондарів»; постанову старшого дізнавача СД ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області від 24.06.2022; витяг з ЄРДР від 09.08.2022; Звіт про незалежну оцінку величини матеріального збитку у формі упущеної вигоди, завданого ТОВ «Агрофірма Бондарів» внаслідок культивації чотирьох земельних ділянок, розташованих за с. Вишнопіль Хмельницького району кадастровий номер 6824282000:05:014:0015, кадастровий номер 6824282000:05:014:0016, кадастровий номер 6824282000:05:014:0017, кадастровий номер 6824282000:05:014:0018 на яких росла озима пшениця (загальною площею посів 10 га) від 06.05.2022; довідку про реалізацію озимої пшениці урожаю 2021-2022 року та розрахунок втраченого прибутку від 01.10.2022; рахунки на оплату №№ 6, 7, 8 від 08.09.2022, №9 від 14.09.202; видаткові накладні №№ 4, 5, 6 від 08.09.2022, №7 від 14.09.2022; платіжні доручення №№ 3537, 3540, 3539 від 12.09.2022, №3624 від 13.09.2022, № 3726 від 14.09.2022, №3874 від 16.09.2022, №3962 від 19.09.2022, №4034 від 20.09.2022, №№4114, 4113 від 21.09.2022, №4184 від 22.09.2022, №4263 від 23.09.2022, №4383 від 27.09.2022 прийшов до вірного висновку, що позивачем в порушення вимог частини 1 статті 81 ЦПК України не доведено, що в результаті неправомірних дій відповідачки спричинено збитки Товариству шляхом знищення в період з 10 по 15 квітня 2022 року посівів озимої пшениці на земельній ділянці кадастровий номер 6824282000:05:014:0016, яка перебувала в оренді Товариства до 27 червня 2022 року, у зв`язку із чим відсутні правові підстави до задоволення позовних вимог.

Аргументи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваного судового рішення в тій частині, що посіви озимої пшениці, належної Товариству, були знищені в період дії права оренди позивача і відповідальність орендодавця є беззаперечною, адже ОСОБА_1 попереджала орендаря про своє право діяльності на земельній ділянці після 05 квітня 2022 року незалежно від наявності на ній посівів, колегія суддів вважає голослівними, оскільки на підтвердження вказаних обставин позивачем не подано жодних доказів. А відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання апелянта, як на доведеність знищення посівів озимої пшениці ОСОБА_1 , на листи-повідомлення від 20.09.2021 та від 05.04.2022 є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки ці докази були предметом дослідження суду першої інстанції, яким у відповідності із вимогами ст. 89 ЦПК України районним судом, в сукупності із іншими доказами, дано оцінку. І ці доводи Товариства зводяться до незгоди апелянта із оцінкою доказів судом першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, є аналогічні підставам позовних вимог, що були предметом дослідження районного суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується апеляційний суд.

Суд у своєму рішенні навів мотиви про відхилення доводів позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, дав вірну оцінку запереченням відповідачки та дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Агрофірма Бондарів» .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Так, апеляційний суд вважає, що судові витрати Товариства по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають, оскільки суд залишає апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст 374, 375, 382 384, 389 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Бондарів» залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 22 серпня 2023 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай