Постанова

від 18.07.2023 по справі 910/17961/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2023 р. Справа№ 910/17961/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Мудрак Р.Р.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 18.07.2023,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 (повний текст складено 28.04.2023)

у справі №910/17961/21 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000»

про стягнення 1 755 808,98 грн,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/17961/21 провадження у справі в частині стягнення 10 000,00 грн основного боргу закрито.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» про стягнення задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» основний борг у розмірі 1 550 000 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 54 053 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятдесят три) грн 82 коп., штраф у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 24 624 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять чотири) грн 41 коп., 15% річних у розмірі 67 130 (шістдесят сім тисяч сто тридцять) грн 75 коп. та судовий збір у розмірі 26 337 (двадцять шість тисяч триста тридцять сім) грн 13 коп.

В задоволенні вимоги про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення відмовлено.

27.03.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» надійшло клопотання про стягнення судових витрат, у якому останнє просило суд вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з ТОВ «Темп-2000» на користь ТОВ «Вестхім Україна» 52 700,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/17961/21 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/17961/21 задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Приймаючи додаткове рішення, суд, беручи до уваги часткову обґрунтованість клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у зв`язку з їх неспівмірністю та виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Суд також прийняв до уваги твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» про безпідставність відшкодування відповідачем наданої адвокатом роботи у вигляді «підготовки, оформлення та подання заяви про усунення недоліків», оскільки наслідки неналежного оформлення та подання позовної заяви не можуть обтяжувати відповідача у фінансовому аспекті.

Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, 05.05.2023 (про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/17961/21 та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- послуги у вигляді збору доказів по справі, аналізу матеріалів справи та вироблення правової позиції не можуть бути відокремлені від послуги з підготовки позовної заяви, оскільки процес надання правової допомоги клієнту у підготовці позовної заяви охоплює формування адвокатом стратегії захисту прав та інтересів клієнта, аналіз та вивчення матеріалів доказової бази, аналіз судової практики, огляд, вивчення та правову оцінку документів, вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді. Таким чином, збір доказів по справі, аналіз матеріалів справи та вироблення правової позиції з одночасним зазначенням у детальному описі робіт окремої послуги з виготовлення позовної заяви, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат;

- роботи зі складення клопотань про стан розгляду справи, про розгляд справи без участі позивача, про ознайомлення з матеріалами справи, не можуть бути віднесенні до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;

- ухвалюючи додаткове судове рішення суд не взяв до уваги аргументи відповідача стосовно скрутного фінансового стану відповідача, який обумовлений початком військової агресії російської федерації проти України.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 05.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/17961/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/17961/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

15.05.2023 матеріали справи №910/17961/21 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

15.05.2023 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» надійшло клопотання про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» на додаткове рішення суду, яке мотивоване тим, що апеляційна скарга підписана юристом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» - Пікулею С.В., повноваження якого підтверджені довіреністю №29/08-22 від 29.08.2022. Зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості стосовно Пікулі С.В. як особи, яка має право діяти від імені відповідача в порядку самопредставництва. Вказано, що в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні будь-які відомості про адвоката з прізвищем «Пікуля». Враховуючи викладене, позивачем зроблено висновок, що Пікуля С.В. не може діяти від імені відповідача в порядку самопредставництва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/17961/21, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 27.06.2023. Щодо клопотання позивача про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив відсутність підстав для його задоволення, оскільки Пікулею С.В. у відповідності до статей 56, 58 Господарського процесуального кодексу України надано вичерпний перелік документів на підтвердження повноважень для самопредставництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000».

24.05.2023 за допомогою системи «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а додаткове рішення суду без змін. Позивач вважає аргументацію додаткового рішення та мотиви, викладені у ньому судом першої інстанції, достатніми, належними та правомірними. Також у відзиві позивач просить суд розглянути апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення суду без участі його представника.

26.06.2023 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №910/17961/21, яке мотивоване зайнятістю представника відповідача - Пікулі С.В. в судовому засіданні в Солом`янському районному суді міста Києва (провадження №760/13390/22), про що надано відповідні докази (роздруківку електронної судової повістки).

У судове засідання, призначене на 27.06.2023, представники сторін не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» про відкладення розгляду справи №910/17961/21 задоволено, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/17961/21 відкладено на 18.07.2023 о 15 год. 40 хв.

У судове засідання, призначене на 18.07.2023, представники сторін не з`явилися.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу просив її розгляд здійснювати за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 про відкладення розгляду справи на 18.07.2023 у даній справі було направлено судом на юридичну адресу ТОВ «Темп-2000» (01133 м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 29), про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції та витяг із сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відтак, ТОВ «Темп-2000» належним чином повідомлялося судом про розгляд апеляційної скарги, однак витягом із сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення на адресу ТОВ «Темп-2000» підтверджується, що відповідне відправлення не було вручене 04.07.2023 ТОВ «Темп-2000» під час доставки з відміткою «інші причини».

Водночас, попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Так, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у даній справі була 03.07.2023 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111885493, відповідно, скаржник (його представник) не був позбавлений можливості ознайомитися з її змістом, враховуючи його обізнаність про наявність відкритого апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення суду в даній справі за відсутності його представника.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті додаткового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Судом установлено, що в позовній заяві позивачем наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в даній справі, розмір якого становить 52 700,00 грн.

Після прийняття судом першої інстанції 21.03.2023 основного рішення позивачем у системі «Електронний суд» 24.03.2023 було сформовано клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 52 700,00 грн, яке 27.03.2023, враховуючи, що 25-26.03.2023 вихідні дні - субота, неділя, було зареєстроване відділом документального забезпечення Господарського суду міста Києва.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 52 700,00 грн позивачем надано у матеріали справи копії Договору про надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) №06/21(25) від 27.10.2021, укладеного між адвокатом Вінокуровим В.О. (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» (далі - клієнт), додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) від 27.10.2021 (далі - додаткова угода), детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 24.03.2023, звіту від 24.03.2023 про надану правничу допомогу на підставі договору та довіреності №08/06-21 від 08.06.2021, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» на представлення інтересів товариства адвокатом Вінокуровим В.О., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №6775/10 від 27.06.2018 та посвідчення адвоката, виданого на ім`я вказаного адвоката.

Відповідно до умов Договору про надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) №06/21(25) від 27.10.2021 клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу та представляти інтереси клієнта у будь-яких адміністративних, кримінальних, цивільних та господарських справах (спорах) в суді, в будь-яких правоохоронних органах, перед будь-якими органами державної влади та місцевого самоврядування, їх структурними підрозділами, посадовими та службовими особами, перед будь-якими юридичними особами та фізичними особами, при проведенні слідчих дій, перевірок, що стосуються клієнта або проводяться у його володінні тощо, а також з будь-яких інших питань, за що клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар.

Розмір гонорару та порядок розрахунку визначається у виставленому адвокатом на користь клієнта рахунку та/або у звіті про надану правничу допомогу (пункт 2 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 (пункт 6 Договору).

Пунктом 1 Додаткової угоди до Договору клієнт та адвокат погодили, що на виконання умов основного Договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу та представляти інтереси клієнта в Господарському суді міста Києва та перед третіми особами з питань стягнення заборгованості з ТОВ «Темп-2000», код ЄДРПОУ 31111758, за договором поставки №ПЕ006ВХ/2020 від 03.03.2020.

Пунктом 2 Додаткової угоди до Договору сторони погодили, що для цього клієнт наділяє адвоката правами, зокрема: подавати та підписувати позовні заяви, адміністративні позови, клопотання, скарги, відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, заяви про відкриття виконавчого провадження, інші заяви, претензії, клопотання, скарги, звернення з правом отримувати документи, подавати заяви, знайомитися з матеріалами справи або досудового розслідування, робити з них витяги, знімати копії з документів, посвідчувати копії документів долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, постанов, брати участь у судових засіданнях, будь-яких слідчих діях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час досудового розслідування або судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правничою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання, слідчої дії технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, повністю або частково відмовлятися від позову, визнавати позов, змінювати позов, досягати примирення, оскаржувати рішення і ухвали суду, вимагати виконання рішення, ухвали, постанови суду, представляти інтереси Товариства в органах державної виконавчої служби, в органах державної казначейської служби, перед приватними виконавцями, здійснювати від імені Товариства будь-які платежі, отримувати від імені Товариства будь-які належні до виплати Товариству грошові кошти у будь-якій валюті незалежно від суми, а також користуватися іншими правами, наданими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими актами законодавства; формувати, підписувати, подавати та отримувати будь-які документи, а також завіряти будь-які копії таких документів, що пов`язані з виконанням цієї довіреності, у електронній формі, скріплюючи їх електронним цифровим підписом представника у відповідності до Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг».

Остаточний розрахунок гонорару адвоката за виконання доручення, передбаченого цією додатковою угодою, визначається у звіті про надану правничу допомогу та/або виставленому адвокатом на користь клієнта рахунку (пункт 4 Додаткової угоди).

З аналізу приписів пункту 8 додаткової угоди вбачається, що вона є невід`ємною частиною договору.

За звітом про надану правничу допомогу від 24.03.2023 на підставі договору про надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) №06/21(25), на виконання доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестхім Україна» в рамках господарської справи №910/17961/21, за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» адвокатом Вінокуровим Володимиром Олеговичем надано/виконано/витрачено, а клієнтом прийнято наступні послуги/роботи/витрати:

- зібрано докази по справі, здійснено аналіз матеріалів справи та вироблено правову позицію; адвокатські запити в інтересах клієнта не надсилались з фактичним обсягом затраченого часу 3 години;

- підготовлено, оформлено та подано до суду (в т.ч. через сервіс «Електронний суд»): позовну заяву за вих. №01-П від 04.11.2021 з розрахунком ціни позову та додатками; відповідь на відзив за вих. №5-910/17961/21-К від 17.01.2022 з фактичним обсягом затраченого часу 10 годин;

- підготовлено, оформлено та подано до суду (в т.ч. через сервіс «Електронний суд»): заява про усунення недоліків від 11.11.2021 з додатками; клопотання про залучення доказів від 14.12.2021; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 11.01.2022; заперечення проти призначення судових експертиз за вих.№6-910/17961/21-К від 17.01.2022; клопотання про стан розгляду справи за вих. №7-910/17961/21-І від 05.01.2023; клопотання про стан розгляду справи (в Північний апеляційний господарський суд) за вих. №8-910/17961/21-ІІ від 18.01.2023; клопотання про недопуск особи до судового процесу за вих. №9-910/17961/21-І від 21.03.2023; клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника від 21.03.2023; клопотання про стягнення судових витрат за вих. №10-910/17961/21-І від 24.03.2023 з додатками з фактичним обсягом затраченого часу 9 годин;

- участь адвоката у судових засіданнях (в т.ч. в режимі відеоконференції з/поза приміщення(м) суду) призначених на: 18.01.2022 о 14 год. 45 хв. (підготовче); 08.02.2022 о 12 год. 00 хв. (підготовче); 07.02.2023 о 16 год. 45 хв. (по суті) з фактичним обсягом затраченого часу 3 години;

- відрядження адвоката в інтересах клієнта не здійснювались з фактичним обсягом затраченого часу 0 годин.

Вищевказаними документами підтверджується факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 52 700,00 грн.

Водночас, колегія суддів, враховуючи правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зазначає, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Як уже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Так, 30.03.2023 від відповідача до суду першої інстанції надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на надання правничої допомоги адвоката у даній справі у заявленому розмірі 52 700,00 грн, суд першої інстанції, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, з урахування заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000», дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг.

Місцевий господарський суд наголосив на тому, що дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, оскільки ціна позову перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак справа не є складною, враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором поставки №ПЕ006ВХ/2020 від 03.03.202020 на підставі підписаних видаткових накладних, та нарахованих штрафних санкцій і компенсаційних втрат, а відтак обставини даної справи не потребували додаткових даних, на підставі яких суд би встановлював наявність або відсутність заборгованості за поставлену продукцію.

При цьому, суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» про безпідставність відшкодування відповідачем наданої адвокатом роботи у вигляді «підготовки, оформлення та подання заяви про усунення недоліків», оскільки наслідки неналежного оформлення та подання позовної заяви не можуть обтяжувати відповідача у фінансовому аспекті.

Заперечень проти вказаних висновків суду першої інстанції скаржником не наведено.

Водночас, в апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що послуги у вигляді збору доказів по справі, аналізу матеріалів справи та вироблення правової позиції, роботи із складення клопотань про стан розгляду справи, про розгляд справи без участі позивача, про ознайомлення з матеріалами справи, не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Крім того, на переконання скаржника, послуги у вигляді збору доказів по справі, аналізу матеріалів справи та вироблення правової позиції не можуть бути відокремлені від послуги з підготовки позовної заяви.

Дослідивши вказані заперечення відповідача, колегія суддів, погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, зазначає наступне.

Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Видами адвокатської діяльності, у відповідності до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, згідно з приписами статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

З урахуванням вищевикладеного, збір доказової бази, її опрацювання та подання в межах справи заяв, клопотань є правничою допомогою, а доводи скаржника про те, що послуги у вигляді збору доказів по справі, аналізу матеріалів справи та вироблення правової позиції не можуть бути відокремлені від послуги з підготовки позовної заяви є безпідставними.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №480/388/20.

Судом встановлено, що дії представника позивача у даному спорі були спрямовані на прагнення до якнайшвидшого вирішення спору, присуджений розмір витрат на професійну правничу допомогу належним чином підтверджений, обґрунтований та пропорційний до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін. Присуджена судом до стягнення з відповідача сума витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн становить близько 2,3% від присудженої до стягнення за основним рішенням суду суми та не може вважатися неспівмірною із предметом спору в даній справі, відповідно, становити надмірний тягар для відповідача.

Щодо доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції скрутного фінансового стану відповідача внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, колегія суддів зазначає, що положення частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України містить умови, при яких можливе зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, серед яких врахування скрутного фінансового стану не передбачено.

Підсумовуючи викладене, доводи відповідача щодо безпідставності стягнення з нього витрат позивача на професійну правничу допомогу, покладені в обґрунтування його апеляційної скарги, є безпідставними та спростовуються вищенаведеними обставинами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування додаткового рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає додаткове рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/17961/21 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/17961/21 залишити без змін.

Матеріали справи №910/17961/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.08.2023 після виходу членів колегії суддів з відпусток.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко