Постанова

від 18.07.2023 по справі 925/1387/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2023 р. Справа№ 925/1387/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 18.07.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОТ"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 17.04.2023 (повний текст складено 18.04.2023)

про визнання бездіяльності Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. неправомірною та зобов`язання вчинити дії

у справі № 925/1387/18 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "АЗОТ"

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про стягнення 12 970 150, 86 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави скарги на дії ДВС

У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про стягнення заборгованості в розмірі 12 970 150,86 грн, з яких 10 000 000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 2 379 191,96 грн інфляційних втрат та 590 958,90 грн - 3 % річних на підставі договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 391-304 від 13.12.2016, укладеного між сторонами у справі.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.03.2019 у справі №925/1387/18 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Азот" 10 000 000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 2 379 191,96 грн інфляційних втрат, 590 958,90 грн - 3 % річних на підставі договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 391-304 від 13.12.2016 та 194 552,26 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2019 було видано наказ від 01.04.2019.

09.12.2022 Приватне акціонерне товариство "АЗОТ" звернулось до суду із скаргою № 501-06/366 від 09.12.2022 зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. у виконавчому провадженні №68877462, відкритому за наказом Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019, виданому на виконання рішення від 04.03.2019 у справі №925/1387/18, в якій просило:

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. щодо неприйняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дії ВП № 68877462 з виконання наказу № 925/1387/18, виданого 01.04.2019 Господарським судом Черкаської області;

- зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. усунути порушення шляхом поновлення вчинення дій у ВП № 68877462, про що винести відповідну постанову.

В обґрунтування поданої скарги, скаржник зазначає, що головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дьо Л.С. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №925/1387/18, виданого 01.04.2019, на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", до вирішення питання по суті.

Зупиняючи вчинення виконавчих дій, державний виконавець зазначив, що згідно наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" боржника - ПАТ "Черкасиобленерго" включено до об`єктів малої приватизації (що станом на 27.04.2022 стало підставою для зупинення вчинення виконавчих дій).

09.05.2022 виконавче провадження №68877462 було передано на виконання до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

13.05.2022 вказане виконавче провадження було прийнято до виконання головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П.

У зв`язку зі змінами в законодавстві (внесення змін до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" згідно з Законом України від 28.07.2020 року №2468-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави") відпали підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 68877462, у зв`язку з чим ПрАТ "Азот" направило на адресу ВПВР УЗПВР у Черкаській області клопотання від 29.11.2022 №501-06/347, в якому просило поновити вчинення виконавчих дій у ВП № 68877462.

Однак, державний виконавець не вчинив дій по продовженню (відновленню) примусового виконання рішення суду, жодних постанов про вчинення виконавчих дій та інших документів виконавчого провадження на адресу ПрАТ "Азот" не надходило.

Стягувач вважає, що в даному випадку вбачається бездіяльність державного виконавця, яка є незаконною та протиправною.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.04.2023 відмовлено Публічному акціонерному товариству "АЗОТ" у задоволенні скарги № 501-06/366 від 09.12.2022 про визнання бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суд першої інстанції мотивна тим, що введення законодавцем нових вимог щодо підстав для зупинення вчинення виконавчих дій не може впливати на ту частину відносин боржника та органу ДВС, які вже вчинені та завершені за старими вимогами закону, бо законодавцем не вказано, що потрібно заново врегулювати стосунки боржника і ДВС у відповідності до нових вимог закону.

За висновками суду першої інстанції, внесення законом змін до вимог щодо розміру пакету акцій для приватизації не може вважатися обставиною, як така, що була усунута. Зміни до вимог щодо розміру пакету акцій є зміною вимог закону, а не зміною обставин, які раніше були застосовані у відносинах боржника і органу ДВС для зупинення вчинення виконавчих дій.

За вказаних обставин, суд першої інстанції, з посиланням на нову редакцію частини 7 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» та незворотність дії законів у часі дійшов до висновку що підстави для продовження (відновлення) примусового виконання рішення у справі №925/1387/18 відсутні, а права ПрАТ «Азот» як стягувача у виконавчому провадженні не порушені.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ПрАТ «АЗОТ» на бездіяльність державного виконавця, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, крім того, висновки суду не відповідають чинному законодавству і дійсним обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що у зв`язку із набранням чинності Закону України від 28.07.2022 № 2468-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави", яким у статтю 34 Закону України «Про виконавче провадження» внесено зміни, до триваючих правовідносин щодо примусового виконання рішення у справі №925/1387/18 державний виконавець повинен безпосередньо застосовувати нормативний акт прямої дії. А відтак, правові підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №68877462 відсутні як такі, і перебування виконавчого провадження в стані зупинення вчинення виконавчих дій без існування для цього законних підстав є неправомірним та безпосередньо порушує майнові права позивача як стягувача у виконавчому провадженні.

Апелянт також зазначає, що суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає у тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності і не поширюється на ті відносини, які виникли і закінчились до набуття такої чинності (рішення Конституційного Суду України від 02.07.2002 №13-рп/2002) При цьому не вважаються зворотною дією застосування закону або іншого нормативно-правового акту щодо триваючих правових відносин, якщо цей акт застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (це так звана безпосередня дія нормативного акту в часі (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.20220 у справі №620/517/20).

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. та Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» подали відзиви, у яких просили залишити без задоволення апеляційну скаргу стягувача, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Узагальнені доводи відзивів відповідача та державного виконавця зводяться до наступного:

- держава Україна в особі Міністерства енергетики України прямо володіє пакетом акцій у статутному капіталі ПАТ "Черкасиобленерго" у розмірі 46,000038% та в особі Фонду державного майна України опосередковано (через ПрАТ "Українська енергозберігаюча сервісна компанія (ПрАТ "УкрЕСКО") володіє пакетом акцій у статутному капіталі боржника ПАТ "Черкасиобленерго" у розмірі 25%, що підтверджується інформаційною довідкою ПАТ "Національний депозитарій України" №29725 від 25.01.2021, сформованою станом на 21.01.2021. Таким чином, держава Україна володіє контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", який в сукупності складає 71 % в статутному капіталі боржника, а зупинення державним виконавцем вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №68809304 від 03.05.2023 відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" відповідало нормам чинного законодавства;

- введення законодавцем нових вимог щодо підстав зупинення вчинення виконавчих дій не може впливати на ту частину відносин боржника та органу ДВС, які вже вчинені та завершені (виконавчі дії зупинено постановою від 03.05.2022);

- з урахуванням одночасної дії частин 5 та 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавця з`явилася альтернатива визначення завершення строку дії зупиненого виконавчого провадження: або до усунення обставин, що стали підставою для зупинення (частина 5 названої статті), або до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації (частина 7 названої статті);

- внесення законом змін до вимог щодо розміру пакету акцій для приватизації не може вважатися обставиною (яка була підставою для зупинення вчинення виконавчих дій), як така, що була усунута. Таким усуненням обставин може бути лише виключення пакету акцій відповідача із переліків об`єктів приватизації, або завершення самої приватизації, але не внесення змін до закону про нові вимоги для зупинення виконавчих дій щодо розміру пакету акцій;

- виходячи зі змісту статті 5 Цивільного кодексу України, внесення змін до чинного законодавства в частині визначення нової обставини для зупинення вчинення виконавчих дій не поширюється на зупинене виконавче провадження, яке відбулося 03.05.2023 за раніше чинною нормою, не може його змінювати і не є підставою для анулювання цієї вчиненої (завершеної) дії шляхом поновлення виконавчого провадження.

Явка представників у судове засідання

У судове засідання 18.07.2023 з`явились представники позивача та державний виконавець Горбатюк В.П.

Представник відповідача у судовому засіданні присутній не був, водночас, як вбачається з матеріалів справи представник ПАТ «Черкасиобленерго» мав приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 18.07.2023 головуючий суддя повідомив присутніх представників учасників справи, що представник відповідача Чорний К.О. не вийшов на зв`язок, повідомивши про термінове відрядження та неможливість підключення до відеоконференції. Дані обставини підтверджується протоколом судового засідання від 18.07.2023 та засобами фіксації відеоконференцзв`язку.

Клопотань про відкладення розгляду справи від ПАТ «Черкасиобленерго» до суду не надходило.

Згідно з частиною 11 статті 270 неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене, а також процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача (боржника).

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.03.2019 у справі №925/1387/18 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Азот" 10 000 000,00 грн неповернутої фінансової допомоги, 2 379 191,96 грн інфляційних втрат, 590 958,90 грн - 3 % річних на підставі договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 391-304 від 13.12.2016 та 194 552,26 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2019 було видано наказ від 01.04.2019.

02.04.2020 стягувач (позивач) змінив найменування без процедури реорганізації з Публічного акціонерного товариства "Азот" на Приватне акціонерне товариство "Азот".

26.04.2022 головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дьо Л.С. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №925/1387/18, виданого 01.04.2019, на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", до вирішення питання по суті.

Зупиняючи вчинення виконавчих дій, державний виконавець зазначив, що згідно наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" боржника - ПАТ "Черкасиобленерго" включено до об`єктів малої приватизації (що станом на 27.04.2022 стало підставою для зупинення вчинення виконавчих дій).

Так, наказом Фонду державного майна України №1 від 04.01.2022 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році", затверджено, зокрема, згідно з додатком № 1 приватизацію пакета акцій розміром 46% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго".

09.05.2022 виконавче провадження №68877462 було передано на виконання до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

13.05.2022 вказане виконавче провадження було прийнято до виконання головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П.

У зв`язку зі змінами в законодавстві (внесення змін до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" згідно з Законом України від 28.07.2020 №2468-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави", відпали підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 68877462, у зв`язку з чим ПрАТ "Азот" направило на адресу ВПВР УЗПВР у Черкаській області клопотання від 29.11.2022 №501-06/347, в якому просило поновити вчинення виконавчих дій у ВП № 68877462.

Вказане клопотання отримано ВПВР УЗПВР у Черкаській області 30.11.2022.

ПрАТ "Азот", звертаючись до суду зі скаргою, вказує, що державний виконавець всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (частина 5 статті 35) не вчинив дій по продовженню (відновленню) примусового виконання рішення суду, жодних постанов про вчинення виконавчих дій та інших документів виконавчого провадження на адресу ПрАТ "АЗОТ" не надходило.

Стягувач вважає, що в даному випадку вбачається бездіяльність державного виконавця, яка є незаконною та протиправною.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з частиною 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої ухвали, заслухавши пояснення представника позивача та державного виконавця, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягають задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження".

Положеннями статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та на приватних виконавців.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Відповідно до частини 1 статті 14, частини 1 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є, зокрема, виконавець, сторони (стягувач і боржник), представники сторін.

Так, права та обов`язки виконавців визначені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 названої статті встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та аналогічна норма міститься у статті 339 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави для зупинення вчинення виконавчих дій.

Головний державний виконавець, приймаючи постанову у ВП №68877462 постанову від 26.04.2022 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №925/69/19, виданого 17.04.2019, послався на пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній станом на 03.05.2022) визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Як зазначив Головний державний виконавець у постанові від 26.04.2022 та встановлено судом, наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" боржника ПАТ "Черкасиобленерго" включено до об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.

Наказом Фонду державного майна України №1 від 04.01.2022 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році", затверджено, зокрема, згідно з додатком №1 приватизацію пакета акцій розміром 46% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго". Департаменту приватизації та регіональним відділенням Фонду державного майна України було також наказано забезпечити здійснення заходів із приватизації об`єктів, включених до Переліків, а також продовжити приватизацію об`єктів, включених до Переліків, по яких рішення про приватизацію прийняті.

У подальшому, Законом України від 28.07.2022 №2468-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" було внесено зміни в пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", в результаті чого даний пункт було викладено в такій редакції: "виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації".

Як зазначалось вище, 09.05.2022 виконавче провадження №68877462 було передано на виконання до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (далі - ВПВР УЗПВР у Черкаській області), а 13.05.2022 вказане виконавче провадження було прийнято до виконання головним державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Черкаській області Горбатюк В.П.

Отже, у зв`язку зі змінами в законодавстві стягувач звернувся до ВПВР УЗПВР у Черкаській області з клопотанням від 29.11.2022 за №501-06/347, в якому просив поновити вчинення виконавчих дій у ВП №68809304.

Указане клопотання отримано ВПВР УЗПВР у Черкаській області 30.11.2022.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

При цьому, строки розгляду заяв та клопотань сторін зазначеним законом не встановлені.

Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, суд вважає, що в даному випадку державний виконавець був зобов`язаний у розумні строки розглянути клопотання стягувача та прийняти з цього питання відповідне рішення чи вчинити дії.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують розгляд органом ДВС клопотання стягувача від 29.11.2022 у розумні строки.

Згідно частини 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (частина 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно пункту 5 частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів малої приватизації належать пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об`єктів великої приватизації.

Разом із тим, до об`єктів великої приватизації належать об`єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) та пули, вартість активів яких (для пулу загальна вартість активів об`єктів приватизації, з яких сформовано пул) згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень (частина 3 статті 5 вищевказаного Закону).

Тобто, сам факт віднесення державного пакету акцій статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до об`єктів малої приватизації згідно наказу ФДМУ від 04.01.2022 №1 підтверджує те, що до приватизації включено пакет акцій боржника у розмірі менше 50 відсотків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №17-14-01/1494 судом касаційної інстанції встановлено наступне:

"62.1. Наказом Фонду державного майна України № 145 від 05.02.2021 року "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакету акцій ПАТ "Черкасиобленерго" прийнято рішення про приватизацію державного пакету акцій розміром 46% статутного капіталу ПАТ "Черкасиобленерго". Оскільки пакет акцій становить менш ніж 50% статутного капіталу ПАТ "Черкасиобленерго" його віднесено до об`єктів малої приватизації.

62.2. Наказом Фонду державного майна України від 25.04.2018 року №550 прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 99,6585% статутного капіталу ПрАТ "УкрЕСКО", яка володіє 25 % акцій ПАТ "Черкасиобленерго".

62.3. Будь-якого рішення органу приватизації в розумінні Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" Фондом державного майна України про приватизацію саме вказаних 25% акцій ПАТ "Черкасиобленерго", не приймалось.

64. Враховуючи встановлене (пункт 62 цієї Постанови), колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що державний пакет акцій ПАТ "Черкасиобленерго" в розмірі 25%, якими володіє ПрАТ "УкрЕСКО", та які фактично (опосередковано) належать державі, не є об`єктом приватизації відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", відтак, на цей час відсутні підстави для застосування положень частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", які виникають у разі прийняття рішення про включення пакетів акцій ПАТ "Черкасиобленерго" 46% та 25% відповідно до переліку об`єктів приватизації".".

Згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У даному випадку стосовно ПАТ "Черкасиобленерго" постановою Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №17-14-01/1494 встановлено, що об`єктом приватизації є пакет акцій ПАТ "Черкасиобленерго", що належать державі, в розмірі 46%.

Встановлені Верховним Судом щодо ПАТ "Черкасиобленерго" обставини підтверджують позицію ПрАТ "Азот" відносно того, що оскільки пакет акцій, які підлягають приватизації, становить менше ніж 50% статутного капіталу ПАТ "Черкасиобленерго", відтак відсутні правові підстави для застосування статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та зупинення вчинення виконавчих дій.

При цьому суд зауважує, що у справі №17-14-01/1494 ПАТ "Черкасиобленерго" в обґрунтування свого клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство, також посилалося на ту обставину, що держава Україна володіє контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", який в сукупності складає 71% в статутному капіталі боржника.

Отже, колегія суддів вважає доводи відповідача про те, що після внесення законодавцем змін до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у державного виконавця не було законних підстав для відновлення зупиненого виконавчого провадження №68809304, оскільки держава Україна володіє контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", який в сукупності складає 71% в статутному капіталі боржника, помилковими.

Із набранням чинності Законом України від 28.07.2022 №2468-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" (19.08.2022) підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №68809304 відсутні як такі.

У зв`язку зі змінами законодавства щодо підстав для зупинення вчинення виконавчих дій в разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, відпала обставина, що стала підставою для зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 68877462, а тому державний виконавець у відповідності до частини 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" був зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, тобто з моменту отримання 30.11.2022 клопотання ПрАТ "Азот" про поновлення вчинення виконавчих дій з відповідним обґрунтуванням, продовжити (відновити) примусове виконання рішення суду у справі №925/1387/18.

Однак, ні 01.12.2022, ні на час звернення ПрАТ "Азот" зі скаргою до суду, ні станом на дату прийняття даної постанови, виконавцем не вчинено дій по продовженню (відновленню) примусового виконання рішення суду у даній справі, у зв`язку з чим допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення щодо продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у ВП № 68877462 з виконання наказу №925/1387/18.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов до висновку про те, що введення законодавцем нових вимог щодо підстав для зупинення вчинення виконавчих дій не може впливати на ту частину відносин боржника та органу ДВС, які вже вчинені та завершені (виконавчі дії зупинено постановою 04.05.2022) за старими вимогами закону, бо законодавцем не вказано, що потрібно заново врегулювати стосунки боржника і ДВС у відповідності до нових вимог закону а(фактично анулювати вчинену виконавчу дію, як вважає позивач). Друга, триваюча в даний час частина відносин між ДВС та боржником, стосується виключно періоду чи строку, на який було зупинено виконавче провадження.

На думку суду першої інстанції внесення законом змін до вимог щодо розміру пакету акцій для приватизації не може вважатися обставиною (яка була підставою для зупинення вчинення виконавчих дій), як така, що була усунута. Зміни до вимог щодо розміру пакету акцій є зміною вимог закону, а не зміною обставин, які раніше були застосовані у відносинах боржника і органу ДВС для зупинення вчинення виконавчих дій.

За таких обставин, суд, з посиланням на нову редакцію частини 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" та незворотність дії законів у часі прийшов до висновку, що у правовідносинах сторін внесення змін до чинного законодавства в частині визначення нової обставини для зупинення вчинення виконавчих дій, не поширюється на зупинене виконавче провадження, яке відбулося 04.05.22 за раніше чинною нормою, не може його змінювати і не є підставою для анулювання цієї вчиненої (завершеної) дії шляхом поновлення виконавчого провадження.

Збережена редакція частини 5 статті 35 у Законі України "Про виконавче провадження", яка застосована ДВС у постанові від 04.05.22 вказує, що для боржника поновлення вчинення виконавчих дій відбудеться лише після усунення обставин, що стали підставою для зупинення, або якщо виконавець застосує нову норму частини 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" і вкаже у своїй постанові інший строк для закінчення зупинення вчинення виконавчих дій шляхом внесення до неї змін.

Отже місцевий господарський суд приходить до висновку, що у державного виконавця не було правових підстав для поновлення ВП № 68877462. Право позивача не порушено.

Колегія суддів не погоджується з викладеними висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

За змістом згаданої вище частини 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" (у новій редакції) встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Водночас, колегія суддів наголошує, що вказані строки стосуються саме приватизації 50 і більше відсотків пакетів акції (часток) боржника, як визначено новою редакцією закону. Тобто, застосовувати дану норму закону до спірних правовідносин неможливо, адже приватизації ПАТ "Черкасиобленерго" підлягає лише пакет акцій розміром 46%.

У протилежному випадку поновлення вчинення виконавчих дій у відповідному виконавчому провадженні не може відбутись взагалі.

Разом із тим, одночасно з даною нормою, яка передбачає дві конкретні підстави для поновлення вчинення виконавчих дій, зупинених у зв`язку із приватизацією пакета акцій боржника, частиною 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено загальне правило, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Таким чином, у державного виконавця, у разі усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій є чітко визначений обов`язок по поновленню примусового виконання рішення суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено вище, з дня набрання чинності Законом України від 28.07.2022 №2468-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" правові підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 68877462 відсутні як такі, і перебування виконавчого провадження в стані зупинення вчинення виконавчих дій без існування для цього законних підстав є неправомірним та безпосередньо порушує майнові права ПрАТ "Азот" як стягувача у виконавчому провадженні.

У контексті висновків суду першої інстанції з посиланням на статтю 5 Цивільного кодексу України та щодо висновків про неможливість поновлення вчинення виконавчих дій через незворотність дії законів у часі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року №3-рп).

При цьому, не вважається зворотною дією застосування закону або іншого нормативно-правового акту щодо триваючих правових відносин, якщо цей акт застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (так звана безпосередня дія нормативного акту в часі).

Даний висновок узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.11.2020 у справі №620/517/20.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 12.07.2019 №5-р(І)/2019, за змістом частини 1 статті 58 Конституції України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Тобто, з набранням чинності Законом України №2468-1Х від 28.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави", яким у статтю 34 Закону України "Про виконавче провадження" внесено зміни, до триваючих правовідносин щодо примусового виконання рішення у справі №925/1387/18 державний виконавець повинен безпосередньо застосовувати нормативний акт прямої дії у часі.

Отже, оскільки у зв`язку зі змінами в Законі України "Про виконавче провадження" змінилася правова форма регулювання відносин в частині зупинення виконавчих дій під час примусового виконання, а обставини, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження № 68877462 відпали, державний виконавець зобов`язаний був вчинити дії для поновлення вчинення виконавчих дій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на викладене, скарга Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" вих. № 501-06/366 від 09.12.2022 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. у виконавчому провадженні №68877462, відкритому за наказом Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019, виданому на виконання рішення від 04.03.2019 у справі №925/1387/18, підлягає задоволенню, у зв`язку з чим слід:

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. щодо неприйняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дії ВП № 68877462 з виконання наказу № 925/1387/18, виданого 01.04.2019 Господарським судом Черкаської області;

- зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. усунути порушення шляхом поновлення вчинення дій у ВП № 68877462, про що винести відповідну постанову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення

Пунктами 1, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 17.04.2023 у справі №925/1387/18 прийнята з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права внаслідок чого підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2023 у справі №925/1387/18 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.04.2023 у справі №925/1387/18 скасувати.

Скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" вих. № 501-06/366 від 09.12.2022 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. у виконавчому провадженні №68877462, відкритому за наказом Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019, виданому на виконання рішення від 04.03.2019 у справі №925/1387/18, задовольнити та:

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. щодо неприйняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дії ВП № 68877462 з виконання наказу № 925/1387/18, виданого 01.04.2019 Господарським судом Черкаської області;

- зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. усунути порушення шляхом поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № 68877462, про що винести відповідну постанову.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 43315602) на користь Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" (18028, м. Черкаси, вул.. Героїв Холодного Яру, 72, код ЄДРПОУ 00203826) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2684,00 грн. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи № 925/1387/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 22.08.2023 після виходу колегії суддів з відпустки.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка