Рішення

від 21.08.2023 по справі 903/481/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 серпня 2023 року Справа № 903/481/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М. за участі секретаря судового засідання Мартинюк І.О., розглянувши справу

за позовом: Керівника Ковельської окружної прокуратури, м. Ковель в інтересах держави в особі Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІЛД КОМПАНІ», Ковельський р-н, с. Самари

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки

Представники сторін:

прокурор: Рішко Артем Васильович, службове посвідчення №071761 від 01.03.2023;

від позивача: не прибули;

від відповідача: не прибули

Встановив: Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІЛД КОМПАНІ» та просить суд:

- розірвати договір оренди землі від 28.05.2021, укладений між Самарівською сільською радою та ТОВ «АГРОФІЛД КОМПАНІ», предметом якого є земельна ділянка площею 23 га з кадастровим номером 0724286900:02:002:0275.

- зобов`язати ТОВ «АГРОФІЛД КОМПАНІ» на підставі акту прийому-передачі повернути Самарівській сільській раді земельну ділянку площею 23 га з кадастровим номером 0724286900:02:002:0275.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору оренди землі від 28.05.2021, в частині своєчасної оплати.

Ухвалою суду від 17.05.2023 прийнято позовну зайву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.06.2023.

Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання, судове засідання призначене на 19.06.2023 не було проведене.

Ухвалою суду від 20.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 16.08.2023, відкладено підготовче засідання на 24.07.2023, постановлено здійснити офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІЛД КОМПАНІ» про дату та час судового засідання.

Ухвалою суду від 24.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.08.2023.

Позивач листом від 17.07.2023 за вх.№ 01-75/4195/23 заявлені прокуратурою позовні вимоги підтримав, просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Самарівської сільської ради.

Прокурор у судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги підтримав повністю з посиланням на обставини, викладеними у позовній заяві та доказами долученими до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву чи заперечень до суду не подав.

Крім того суд повідомляв Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІЛД КОМПАНІ» про розгляд справи, зокрема шляхом здійснення офіційного оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18, уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, зокрема, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що Заступник керівника Ковельської окружної прокуратури звертався з листом до голови Самарівської сільської ради з проханням проінформувати окружну прокуратуру про наявність заперечень щодо пред`явлення прокуратурою позову до суду в інтересах Самарівської сільської ради (а.с.31).

У відповідь на лист прокуратури голова Самарівської сілської ради повідомив, що Самарівська сільська рада про розірвання договору оренди від 28.05.2021 та повернення земельної ділянки площею 23 га до суду не зверталась і звертатись не буде (а.с. 30).

Предмет спору вимога про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки становить суспільний інтерес, оскільки відповідач був зобов`язаний щомісячно сплачувати за користування землею, проте з червня 2021 року по лютий 2023 року останній не сплачує орендної плати. Це призводить до недоотримання місцевим бюджетом коштів за користування земельною ділянкою та позбавляє можливості її подальшої передачі платоспроможному, добросовісному орендарю.

Звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування земельною ділянкою комунальної форми власності та належної оплати за таке користування у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відтак, суд вважає, що прокуратурою було дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України Про прокуратуру при поданні даного позову до суду.

Позов прокурора обґрунтовано тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 № 3-1361/15-18-СГ згідно з актом приймання-передачі Самарівській сільській раді у комунальну власність передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 0724286900:02:002:0275 площею 23 га (а.с. 25-27).

Як вбачається із витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірну земельну ділянку за Самарівською сільською радою зареєстровано 12.02.2021, номер запису про право власності: 40585495 (а.с.17).

28.05.2021 між Самарівською сільською радою (Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофілд Компані" (Орендар, Відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 23 га.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі протоколу проведення земельних торгів від 28.05.2021 надає орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0724286900:02:002:0275, яка розташована на території Самарівської сільської ради, урочище Біля Теребович Волинської області (Самарівська ТГ).

Відповідно до п. 2.3 договору сторони погодили, що нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки станом на 28.05.2021 становить 332 703,55 гривень (з урахуванням коефіцієнту індексації).

Згідно п. п. 4.1-4.5 Договору орендар не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди сплачує річну орендну плату за перший рік користування земельною ділянкою згідно з протоколом проведення земельних торгів від 28.05.2021 в сумі 140 133,67 грн на розрахунковий рахунок UA678999980334199812000003524 в ГУК у Волинській області / с. Самари 18010600, код ЄДРПОУ 38009371.

Орендна плата на наступні роки сплачується орендарем відповідно до Податкового кодексу України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на р/р ГУК у Волинській області / с. Самари 18010600, код ЄДРПОУ 38009371 у розмірі 42,12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (розмір орендної плати визначений за результатами проведення земельних торгів) з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

При цьому, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься орендарем у строки, визначені Податковим кодексом України.

Після укладення договору орендодавцем фактично передано об`єкт оренди у користування орендарю, що підтверджується відомостями про укладення договору внесеними до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.09.2021, номер запису про інше речове право: 44081666 (а.с.18).

Отже, на підставі договору оренди землі між позивачем та відповідачем виникли орендні правовідносини.

Орендодавець виконав покладені на нього зобов`язання згідно з договором оренди та передав в оренду відповідачу спірну земельну ділянку, проте останній свої зобов`язання щодо оплати орендних платежів належним чином не виконував, оскільки впродовж тривалого часу не сплачував орендну плату, у зв`язку з чим прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Як вбачається з листа Самарівської сільської ради від 06.03.2023 №232/02-26 орендар земельної ділянки ТОВ "АГРОФІЛД КОМПАНІ" тривалий час не виконує обов`язків за договором оренди від 28.05.2021, зокрема не сплачує орендну плату за її використання за тривалий період (а.с. 9).

Так, заборгованість ТОВ "АГРОФІЛД КОМПАНІ" за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0724286900:02:002:0275 станом на 01.03.2023 загалом становить 233 256,54 грн, за період:

- червень-грудень 2021 року у сумі 69 767, 27 грн з розрахунку: червень 2021 року 11 677, 8 грн; липень 2021 року 11 677, 8 грн; серпень 2021 року 11 677, 8 грн; вересень 2021 року 11 677, 8 грн; жовтень 2021 року 11 677, 8 грн; листопад 2021 року 11 677, 8 грн; грудень 2021 року 11 677, 8 грн.

- січень-грудень 2022 року у сумі 140 133, 67 грн, з розрахунку: січень 2022 року 11 677, 8 грн; лютий 2022 року 11 677, 8 грн; березень 2022 року 11 677, 8 грн; квітень 2022 року 11 677, 8 грн; травень 2022 року 11 677, 8 грн; червень 2022 року 11 677, 8 грн; липень 2022 року 11 677, 8 грн; серпень 2022 року 11 677, 8 грн; вересень 2022 року 11 677, 8 грн; жовтень 2022 року 11 677, 8 грн; листопад 2022 року 11 677, 8 грн; грудень 2022 року 11 677, 87 грн.

- січень-лютий 2023 року у сумі 23 355, 6 грн, з розрахунку: січень 2023 року 11 677, 8 грн; лютий 2023 року 11 677, 8 грн.

Дані обставини додатково підтверджуються інформацією Головного управління ДПС у Волинській області від 02.03.2023 за №1501/5/03-20-04-01-05 де зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІЛД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 41481916) у податковій звітності з плати за землю по Самарівській ТГ не задекларовано орендну плату за новоукладеним договором оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0724286900:02:002:0275 площею 23 га, речове право на які зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.09.2021. На 2022-2023 роки податкова звітність з плати за землю ТОВ «АГРОФІЛД КОМПАНІ» до Ратнівської ДПІ не подавалась (а.с.21-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі", ст. 792 ЦК України).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Згідно, п. 8.4.7. договору, орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 287.4. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. 11.3 договору сторони погодили, що однією з підстав припинення договору шляхом його розірвання є рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) викладено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і не належне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, несплата відповідачем у встановлені строки орендної плати згідно з умовами договору за користування земельною ділянкою площею 23 га за період з червня 2021 по лютий 2023 є систематичною несплатою.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно із ч. 1 ст. 32 вказаного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.11.2018 підтвердила правову позицію, висловлену Верховним Судом України від 11.10.2017, про те, що до правовідносин щодо розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати підлягають застосуванню також приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Пунктами 2.20., 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз`яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно врахувати, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Із врахуванням наведених норм законодавства, у відповідності до умов договору оренди землі від 28.05.2021 спірна земельна ділянка передана відповідачу в строкове платне користування, однак орендна плата не сплачувалась останнім з червня 2022 року по лютий 2023 року, відтак відповідач допустив істотні порушення умов договору, що відповідно до приписів частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою наймодавця.

За таких обставин, вимога керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Самарівської сільської ради, Ковельського району, Волинської області про розірвання договору оренди землі від 28.05.2021, укладеного між Самарівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофілд Компані не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 8.4.11. договору оренди землі передбачено обов`язок орендаря після закінчення строку договору повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані в порядку, встановленому договором.

Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути повернути Самарівській сільській раді земельну ділянку площею 23 га з кадастровим номером 0724286900:02:002:0275, підставна та підлягає до задоволення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У зв`язку із задоволенням позову, згідно з приписами ст.129 ГПК, судовий збір у розмірі 5368 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити.

2. Розірвати договір оренди землі від 28.05.2021 укладеного між Самарівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофілд Компані з кадастровим номером 0724286900:02:002:0275 площею 23 га .

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофілд Компані (44113, Волинська область, Ковельський район, с. Самари, вул. Соборна, 26, код ЄДРПОУ 41481916) повернути Самарівській сільській раді, Ковельського району, Волинської області (44113, Волинська область, Ковельський район, с. Самари, вул. Соборна, 26, код ЄДРПОУ 41481916) земельну ділянку площею 23 га з кадастровим номером 0724286900:02:002:0275.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофілд Компані (44113, Волинська область, Ковельський район, с. Самари, вул. Соборна, 26, код ЄДРПОУ 41481916) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, м.Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 5 368,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення

Повний текст рішення складено 23.08.2023

СуддяВ. М. Дем`як