Рішення

від 22.08.2023 по справі 907/221/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/221/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/221/23

за позовною заявою Комунального підприємства «Міськводоканал» Мукачівської міської ради, м. Мукачево до Товариства з додатковою відповідальністю «Мукачівський пивоварний завод», м. Мукачево про стягнення суми 59 739,76 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 59 739,76 грн., суми 56 375,66 грн. основного боргу за отримані послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та приймання стічних вод до комунальної каналізації, з яких сума наданих послуг 27 829,11 грн. за договором №72 від 27.01.2015 р. та сума наданих послуг 28 546,55 грн. за договором 72 від 30.04.2021р., 377,69 грн. пені та 2 529,71 грн. інфляційних втрат та 456,70 - 3 % річних, посилаючись на порушення відповідачем умов договорів та положень ст. ст. 525, 526, ЦК України, ст. ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа № 907/221/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2023 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 22.03.2023 р. була надіслана відповідачу 22.03.2023 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, та як вбачається з відстеження поштового відправлення №8850101765507, отримана відповідачем 25.03.2023 року.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2015 між Мукачівським міським комунальним підприємством «Мукачівводоканал» та Товариством з додатковою відповідальністю «Мукачівський пивоварний завод» (далі - Відповідач, Споживач) було укладено Договір № 72 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації (далі - Договір).

Відповідно до умов п.1.1 Договору, Предметом договору є відпуск та споживання води із системи комунального водопроводу та скид і приймання вод до системи комунальної каналізації з подальшого очисткою.

Відповідно до п. 3.4.2. Договору Абонент зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі, проводити оплату відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

За доводами позивача, у відповідача наявна заборгованість за договором Договір № 72 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації в розмірі 27 829,11 грн.

29 квітня 2021 року Мукачівською міською радою прийнято рішення № 8 сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради «Про визначення Комунального підприємства «Міськводоканал» Мукачівської міської ради виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення».

30 квітня 2021 року Між Мукачівським міським комунальним підприємством «Мукачівводоканал» (Цедент) та Комунальним підприємством «Міськводоканал» Мукачівської міської ради (Цесіонарій) було укладено договір № 3004/1 про відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1 вказаного договору Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги боргу, належне Цедентові, і стає кредитором по зобов`язанням на надані до 30.04.2021 р. включно Цедентом послуги з водопостачання та водовідведення Споживачам, визначеним в електронній базі даних фізичних осіб-побутових споживачів наданих Цедентом послуг з центразілованого водопостачання та водовідведення по фізичним особам та юридичним особам.

30 грудня 2021 року між комунальним підприємством «Міськводоканал» Мукачівської міської ради та Товариством з додатковою відповідальністю «Мукачівський пивоварний завод» було укладено Договір № 72 (далі - Договір 2) з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до умов п.1.1 Договору 2, Предметом договору є надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, а Споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

За умовами п. 16 Договору 2 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Споживач зобов`язаний з 10 по 15 число кожного місяця повідомляти покази водолічильника, згідно яких Підприємство в 5-ти денний термін виписує рахунок. Оплата послуг здійснюється не пізніше 24 числа кожного місяця. Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем на основі показань вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачеві (його представникові) не пізніше за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги. Рахунки надаються у паперовому вигляді споживачу безпосередньо за фактичною адресою виконавця. За згодою споживача рахунки можуть надаватись в електронному вигляді, зокрема шляхом доступу до електронних систем обліку розрахунків. Рахунки надаються споживачеві на безоплатній основі.

Показання вузлів комерційного обліку знімаються споживачем в період з 10 по 15 число та надаються виконавцеві одним з таких способів, телефоном або в інший спосіб, доведений до відома споживача та зазначаються у рахунку на оплату послуг (п. 17 Договору 2).

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги (п. 21 Договору 2).

Пунктом 51 Договору 2 передбачено, що у відповідності до договору відступлення права вимоги №3004/1 від 30.04.2021, укладений між MMKH «Мукачіводоканал» та КП «Міськводоканал» Мукачівської міської ради, Споживач бере на себе зобов`язання сплатити Виконавцю борг, (у разі наявності) який виник у нього перед ММКП «Мукачівводоканал» за водопостачання та/або водовідведення станом на 30.12.2021 в розмірі 27 829,11 грн.

За доводами позивача, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 59 739,76 грн., з яких сума наданих послуг 27 829,11 грн. за договором №72 від 27.01.2015 р., сума наданих послуг 28 546,55 грн. за договором 72 від 30.04.2021р., 377,69 грн. пені, 2 529,71 грн. інфляційних втрат та 456,70 - 3 % річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що 27 січня 2015 між Мукачівським міським комунальним підприємством «Мукачівводоканал» та Товариством з додатковою відповідальністю «Мукачівський пивоварний завод» було укладено Договір № 72 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації.

Разом з тим, 30 квітня 2021 року Між Мукачівським міським комунальним підприємством «Мукачівводоканал» (Цедент) та Комунальним підприємством «Міськводоканал» Мукачівської міської ради (Цесіонарій) було укладено договір № 3004/1 про відступлення права вимоги. За яким позивачу по даній справі передачу зобов`язання за на надані до 30.04.2021 р. включно Цедентом послуги з водопостачання та водовідведення Споживачам.

Частиною 1 статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Тобто відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору. В разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов`язання, тобто сукупність прав та обов`язків його сторін, залишається незмінним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

30 грудня 2021 року між комунальним підприємством «Міськводоканал» Мукачівської міської ради та Товариством з додатковою відповідальністю «Мукачівський пивоварний завод» було укладено Договір № 72 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Пунктом 51 Договору 2 сторонами погоджено, що у відповідності до договору відступлення права вимоги №3004/1 від 30.04.2021, укладеного між MMKH «Мукачіводоканал» та КП «Міськводоканал» Мукачівської міської ради, Споживач взяв на себе зобов`язання сплатити Виконавцю борг, який виник у нього перед ММКП «Мукачівводоканал» за водопостачання та/або водовідведення станом на 30.12.2021 в розмірі 27 829,11 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення суми 27 829,11 грн. наданих послуг за договором №72 від 27.01.2015 р.

Крім того позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості за договором 72 від 30.04.2021р., яка виникла в період з березня 2022 року по січень 2023 року в розмірі 28 546,55 грн.

Відповідно до умов п.1.1 Договору 2, Предметом договору є надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, а Споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

За умовами п. 16 Договору 2 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Споживач зобов`язаний з 10 по 15 число кожного місяця повідомляти покази водолічильника, згідно яких Підприємство в 5-ти денний термін виписує рахунок. Оплата послуг здійснюється не пізніше 24 числа кожного місяця. Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем на основі показань вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачеві (його представникові) не пізніше за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги. Рахунки надаються у паперовому вигляді споживачу безпосередньо за фактичною адресою виконавця. За згодою споживача рахунки можуть надаватись в електронному вигляді, зокрема шляхом доступу до електронних систем обліку розрахунків. Рахунки надаються споживачеві на безоплатній основі.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються зі статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Факт чинності договору та виконання взятих на себе зобов`язань за договором (надання/приймання послуг, отримання рахунків відповідачем) сторонами не заперечено.

Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, доказів повної оплати заборгованості відповідачем не надано.

Позивачем належним чином у відповідності до ст.ст.73-74,76 ГПК України документально підтверджено та не спростовано відповідачем факту наявності у останнього заборгованості за надані позивачем послуги на підставі договору 72 від 30.04.2021р. у сумі 28 546,55 грн. отже, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь з відповідача вказаної заборгованості.

З огляду на прострочення відповідачем строку оплати, позивачем, крім основної суми боргу заявлено також позовні вимоги про стягнення 377,69 грн. пені, 2 529,71 грн. інфляційних втрат та 456,70 - 3 % річних.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги (п. 21 Договору 2).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд звертає увагу позивача на те, що умова Договору про нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватись судом як установлення цим Договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Суд, перевіривши правильність нарахування заявленої до стягнення суми пені прийшов до висновку, що така розрахована вірно, а відтак позовна вимога про стягнення суми 377,69 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд, здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 2 529,71 грн. інфляційних втрат та 456,70 - 3 % річних дійшов висновку, що такі підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства «Міськводоканал» Мукачівської міської ради, м. Мукачево до Товариства з додатковою відповідальністю «Мукачівський пивоварний завод», м. Мукачево про стягнення суми 59 739,76 грн. підлягають задоволенню в повному розмірі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з додатковою відповід альністю «МУКАЧІВСЬКИЙ ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД» (89600, Закарпатська область, місто Мукачеве(п), вулиця Підгорянська, будинок 101, код ЄДРПОУ 00382467) на користь Комунального підприємства «МІСЬКВО ДОКАНАЛ» МУКАЧІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (89600, Закарпатська область, місто Мукачево, площа Духновича Олександра, будинок 2, ЄДРПОУ 41536514) суму 59 739,76 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень 76 коп.) в т.ч. 56 375,66 грн. основного боргу, 377,69 грн. пені, 2 529,71 грн. інфляційних втрат та 456,70 - 3 % річних, а також суму 4 220,95 грн. (чотири тисячі двісті двадцять гривень 95 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 23.08.2023

Суддя О. Ф. Ремецькі