Рішення

від 15.08.2023 по справі 757/17228/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17228/23-ц

Категорія 75

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Орел А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАК» про визнання трудових відносин припиненими,

ВСТАНОВИВ:

I. Позиції учасників справи.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати свої трудові відносини з ТОВ «СМАК» припиненими з 28 лютого 2013 року, у зв`язку із звільненням з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28 лютого 2013 року позивач був звільнений за власним бажанням з посади директора ТОВ «СМАК» за його заявою від 13 лютого 2013 року, про що видано наказ № 01/0213, проте досі він вказаний керівником ТОВ «СМАК» у реєстраційній справі цієї юридичної особи, хоча позивач не виконує обов`язків директора відповідача і не має трудових відносин з ним.

Сторона відповідача не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов.

I. Процесуальні дії та рішення суду.

27 квітня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої визначено суддю у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано 02 травня 2023 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

04 травня 2023 року отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації місцезнаходження відповідача юридичної особи /а. с. 17, 18-19/.

04 травня 2023 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному порядку з викликом сторін у судове засідання /а. с. 20-21/.

15 серпня 2023 року позивачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить задовольнити їх, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення у справі.

У судове засідання позивач / його представник не з`явилися, враховуючи заздалегідь подану заяву.

Представник відповідача у справі у судове засідання, про час, дату і місце якого повідомлявся належним чином, не з`явився, заяви по суті, окрім вищевказаних, або з процесуальних питань не надходили до суду.

На підставі частини першої ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

III. Фактичні обставини справи.

Згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за відповіддю № 58509 від 04 травня 2023 року, ОСОБА_1 значиться керівником ТОВ «СМАК», ідентифікаційний код 19491331 /а. с. 17-18/.

13 лютого 2013 року ОСОБА_1 подав Загальним зборам учасників ТОВ «СМАК» заяву про звільнення його з посади директора, яку отримав засновник ОСОБА_2 /а. с. 4/.

28 лютого 2013 року видано наказ № 01/0213 про звільнення ОСОБА_1 з посади дерик тора ТОВ «СМАК» з 28 лютого 2013 року за власним бажанням /а. с. 5/.

IV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

За приписами частини першої ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Згідно з частиною другою ст. 8 Конституції України презумується звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Положеннями частини першої статті 312 Цивільного кодексу України, передбачено, що фізична особа має право на вибір та зміну роду занять.

Частиною першою ст. 99 Цивільного кодексу України встановлено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Статтею 22 КЗпП України передбачено заборону будь-якого прямого або непрямого обмеження прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Згідно з відповіддю Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 20 березня 2013 року № 105/05-Ю-343, позивача на його звернення про виключення відомостей про нього як про директора підприємства, повідомлено, що внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі зміна керівника проводяться відповідно до ст.ст. 8, 19 Закону України «Про державу реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15 травня 2003 року, зокрема визначено перелік документів, що надається державному реєстратору, а також їх форма у разі направлення рекомендованим листом /а. с. 6/.

Позивач, аргументуючи свій позов, вказав також, що відповідач йому повідомив, що найближчим часом будуть проведені загальні збори учасників відповідача з прийняттям рішення про звільнення його як директора, проте про проведення таких загальних зборів учасників відповідача невідомо, про їх скликання та проведення далі ніхто не повідомляв.

Відповідно до пункту 4 частини першої ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

За частиною першою ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає у тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства, на що сам директор вплинути не може.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Вбачається, що відповідач проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього обов`язків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася у не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача у межах статутної діяльності товариства відповідачем були порушені трудові права, зокрема право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Як встановлено судом, обставини, на які посилався позивач про те, що його повноваження як керівника підприємства фактично є припиненими, що підтверджується наказом від 28 лютого 2013 року № 01/0213, а наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що він є керівником ТОВ «СМАК» не відповідає дійсності і порушує його особисте немайнове право на вільний вибір та зміну сфери діяльності, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, тому позов підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 22, 24, 43, 55, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-22, 99 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 22, 38 Кодексу Законів України про працю,

ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,

суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАК» про визнання трудових відносин припиненими, задовольнити.

Визнати трудові відносини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАК» (код ЄДРПОУ 19491331, адреса місцезнаходження: вул. Хрещатик, буд. 17, м. Київ, 01001) припиненими з 28 лютого 2013 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАК» (код ЄДРПОУ 19491331, адреса місцезнаходження: вул. Хрещатик, буд. 17, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова