Рішення

від 08.08.2023 по справі 757/10164/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10164/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК «Інтеррадіо», ОСОБА_2 , ОСОБА_3

третя особа: ОСОБА_4

предмет та підстави позову - захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Інтеррадіо», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Інтеррадіо», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 19.01.2021 в ефірі телеканалу, що здійснює мовлення під логотипом «4», власником ліцензії якого є відповідач ТОВ «ТРК «Інтеррадіо», розповсюджено передачу «ІНФОРМАЦІЯ_22», яка містила недостовірну інформацію про позивача, зокрема недостовірна інформація була виголошена ОСОБА_2 , а саме повідомлено: «ІНФОРМАЦІЯ_18». 19.01.2021 запис передачі розміщено в мережі інтернет на інформаційних ресурсах «4» телеканалу, а саме в обліковому записі «ІНФОРМАЦІЯ_19» у соціальній мережі facebook на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 на Youtube-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 20.01.2021 також на офіційному веб-сайті «4» каналу за адресою: https://4channel/com.ua/sap-ta-henprokuratura-hraiut-u-pinh-ponh-soromno/. В той же день аналогічний матеріал розміщено на Youtube-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_7», яким володіє відповідач ОСОБА_3 , а саме на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_16 Окрім того, 21.01.2021 фрагмент вказаного відеоматеріалу, разом із недостовірною інформацією про позивача, розміщено в обліковому записі « ОСОБА_5 » у соціальній мережі Facebook, яким володіє ОСОБА_2 , а саме на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_17. Позивач вважає, що вищевказана інформація є недостовірною та негативною, порушує його особисті немайнові права, а тому підлягає спростуванню. На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати недостовірною і такою, що порушує право на честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 ТОВ «ТРК «Інтеррадіо»» в ефірі телеканалу, що здійснює мовлення під логотипом «4» на вебсторінці за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб сторінці за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 а також ІНФОРМАЦІЯ_5 на веб-сторінці за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 яка містить фактичне твердження ОСОБА_2 , а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_18». Визнати недостовірною та такою, що порушує право на честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 на веб-сторінці за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 яка містить фактичне твердження ОСОБА_2 , а сам: «ІНФОРМАЦІЯ_18». Визнати недостовірною та такою, що порушує право на честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 на веб-сторінці за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9 яка містить фактичне твердження ОСОБА_2 , а сам: «ІНФОРМАЦІЯ_18». Зобов`язати ТОВ «ТРК «Інтеррадіо» протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом повідомлення в ефірі телеканалу, що здійснює мовлення під логотипом «4», а також шляхом розміщення в мережі інтернет у обліковому записі «ІНФОРМАЦІЯ_19» у соціальній мережі «facebook» ІНФОРМАЦІЯ_12, на Youtube-каналі (у обліковому записі) «ІНФОРМАЦІЯ_20» ІНФОРМАЦІЯ_10 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_19 резолютивної частини судового рішення у цій справі. Зобов`язати ОСОБА_2 протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення в мережі інтернет у обліковому записі « ОСОБА_6 » в соціальній мережі «Facebook» ІНФОРМАЦІЯ_20 резолютивної частини судового рішення у цій справі. Зобов`язати ОСОБА_3 протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення в мережі інтернет на Youtube-каналі (у обліковому записі) « ОСОБА_7 » ІНФОРМАЦІЯ_21 резолютивної частини судового рішення у цій справі.

Ухвалою суду від 02.03.2021 у справі за вказаним позовом відкрито провадження суддею ОСОБА_8. та призначено до розгляду за правилами загального провадження.

16.06.2021 від представника відповідача ТОВ «ТРК «Інтеррадіо» адвоката Боровського Т.М. надійшли заперечення на позов відповідно до якого представник відповідач вважає, що позов є безпідставним і необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного. Представник відповідача вказує, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, не продовжує стенограму розмови, де ОСОБА_2 , одразу після озвученого спірного судження про хабар, каже наступні слова: «тому що інших мотивів бути не може. Їх не… Тобто, якщо ти вважаєш, що є інші мотиви, то скажи мені, я їх не бачу..», які вказують на оціночний характер висловлених ним суджень. Також ОСОБА_2 на питання ведучої «Ти бачив як вона передавала цей хабар?» відповідає «нажаль цей факт не був задокументований», що підтверджує те, що ОСОБА_2 не озвучував фактичні твердження, а озвучив лише оціночні судження, його власну думку, здогадки, гіпотези. Вказує, що позивач не описав причин порушення права на честь, гідність, ділову репутацію, тобто кожного з них окремо, а також не надав суду жодних доказів їх порушення. Також зазначає, що позовні вимоги сформульовані таким чином, що виконати їх буде неможливо по причині того, що відповідач не володіє доступом до деяких ресурсів. Зокрема, у ТОВ «ТРК «Інтеррадіо»» станом на дату написання відзиву не було доступу до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_11 , облікового запису у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 також не існує. Окрім того, представник стверджував, що ТОВ «ТРК «Інтеррадіо»» не володіє ліцензією на мовлення телеканалу з логотипом «4», а володіє ліцензією на мовлення з логотипом «4» (комбіноване). Отже спростувати інформацію в ефірі іншого каналу у відповідача не буде можливості. Також, вказував на те, що поширена інформація не порушує особисті немайнові права позивача, тому що в спірному реченні не названо жодного імені.

Ухвалою суду від 08.07.2021 у вказаній справі витребувано у ТОВ «Хостінг Україна» докази про те, хто є реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_11 станом на дату надання відповіді, а також хто був таким реєстрантом станом на 20.01.2021, а саме прізвище, ім`я, по-батькові, якщо реєстрант фізична особа, або найменування, якщо реєстрант юридична особа, а також адресу реєстранта та засоби зв`язку (якщо такі відомі).

30.07.2021, за результатами виконання судового рішення, надійшла відповідь від ТОВ «Хостінг Україна» з якої вбачається, що з 08.10.2018 і станом на час надання відповіді товариство надає послуги реєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_11 абоненту ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 06.09.2021 залучено у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Хостінг Україна» ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2021 справа передана для розгляду судді Новаку Р.В. у зв`язку зі смертю судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8

Ухвалою суду від 08.10.2021 вказану справу прийнято до свого провадження суддею Новаком Р.В.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом було з`ясовано всі питання, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Ухвалою суду від 31.01.2023 у справі за вказаним позовом було закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Верховний суд України у п. 18 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судовим розглядом встановлено, що 19.01.2021 в ефірі 4 телеканалу розповсюджено передачу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 », за участю відповідачів ОСОБА_3 , в якості телеведучої, та ОСОБА_9 , в якості гостя. Із відеозапису передачі вбачається, що на 15 хв. 05 сек. ОСОБА_3 запитує: «Я правильно тебе розумію, тобто ти допускаєш, що ОСОБА_10 за ну певний, знову ж таки, хабар відбілює зараз ОСОБА_11 .?». 15 хв. 16 сек. ОСОБА_2 відповідає «Я скажу це прямим текстом: ІНФОРМАЦІЯ_18, тому що інших мотивів бути не може, тобто якщо ти вважаєш, що є інші мотиви, скажи мені, я вважаю, що їх не має».

Як стверджує позивач, наведена фраза містила недостовірну інформацію про позивача, зокрема недостовірна інформація була виголошена ОСОБА_2 , а саме повідомлено: «ІНФОРМАЦІЯ_18».

Транслювання вказаної передачі в ефірі 4 каналу підтверджується відповіддю ТОВ «ТРК» «Інтеррадіо» №127-01/21 від 27.01.2021 на адвокатський запит представника позивача, якою останньому надано копію запису передачі «ІНФОРМАЦІЯ_22», сповіщеної в ефірі ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом установлено, що поширена відносно позивача інформація висвітлює її в якості особи, яка вчинила злочин, зокрема, передбачений ст. 369 КК України «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі».

При цьому, злочином є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК України).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в окопному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Так, відповідачами суду не надано доказів на підтвердження того, що відносно позивача здійснюється досудове розслідування в рамках будь-якого кримінального провадження, а тим паче, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вказаного у твердженні відповідача. Отже інформація, викладена у твердженні відповідача ОСОБА_2 є безпідставним звинуваченням та такою, що не відповідає дійсності, а отже є недостовірною інформацією.

Запис передачі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 » був розповсюджений 19.01.2021 в обліковому записі «ІНФОРМАЦІЯ_19» у соціальній мережі facebook на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 на Youtube -каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 20.01.2021 на офіційному веб-сайті «4» каналу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 на Youtube-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_14 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 та 21.01.2021 фрагмент вказаного відеоматеріалу, який включає недостовірну інформацію, розміщено в обліковому записі « ОСОБА_5 » у соціальній мережі Facebook, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9

Розповсюдження недостовірного матеріалу підтверджується наявністю відповідного відеозапису в мережі інтернет за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_23 протоколом огляду веб сторінок від 27.01.2021 адвоката Чайковської О.Є., Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі інтернет №26/2021 від 28.01.2021, виконаний ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет», наявними в матеріалах справи.

Належність каналу «4» ТОВ «ТРК «Інтеррадіо» підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення від 03.02.2021, наявного в матеріалах справи, а також відповіддю на адвокатський запит.

Поширення відповідного матеріалу на інтернет ресурсах 4 каналу не заперечується відповідачем ТОВ «ТРК «Інтеррадіо», відповідних заперечень від відповідачів ОСОБА_3 щодо розповсюдження матеріалу на youtube-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_14 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 та від ОСОБА_2 щодо поширення інформації в обліковому записі « ОСОБА_6 » в мережі facebook за посиланнямhttps://ІНФОРМАЦІЯ_24 до суду також не надходило.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік), свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи.

За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Отже, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Оцінюючи зміст висловів відповідача та поширену ним інформацію, суд робить висновок, що викладена інформація носить стверджувальний характер, не є оціночним судженням, оскільки містить конкретну інформацію відносно позивача «ІНФОРМАЦІЯ_18», що на думку суду, відносно позивача не є оціночним судженням, а є фактичними твердженнями про ті чи інші події, які суд визнає недостовірними та негативними щодо позивача, оскільки через такі твердження складається явно негативна думка про нього, як про людину та Генерального прокурора.

Позивачем в достатній мірі доведено, що такі твердження є неправдивими, мають наклепницький характер та є такими, що наносять шкоду діловій репутації позивача, а доказів зворотного з боку відповідачів суду надано не було.

Доводи відповідача ТОВ «ТРК «Інтеррадіо» про те, що в зазначеній фразі відсутнє згадування прізвища позивача суд вважає безпідставними, оскільки спірна фраза є відповіддю на питання «Я правильно тебе розумію, тобто ти допускаєш, що ОСОБА_10 за ну певний, знову ж таки, хабар відбілює зараз ОСОБА_11 .?», в якій вказується ім`я та прізвище позивача, що для вільного спостерігача дає повне усвідомлення про яку конкретну особу йде мова.

Не можуть бути прийняті судом до уваги і твердження ТОВ «ТРК» «Інтеррадіо» про те, що спірна фраза є оціночним судженням ОСОБА_2 , а саме його власною думкою, гіпотезою, оскільки поширена стосовно позивача інформація є такою, що може бути перевірена на предмет її правдивості, оскільки дії, про які заявляє відповідач, підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, що у свою чергу виключає віднесення до оціночних суджень чи критичних зауважень, доказів того, що стосовно позивача є вирок, який набрав законної сили, відповідач не надав. Вказані твердження у судовому засіданні належними доказами не підтверджені.

Суду також доведено, що внаслідок поширення цієї інформації було порушено особисті немайнові права позивача, оскільки в ній містяться відомості про події, та факти, які не відповідають дійсності чи перекручені.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що зазначена вище інформація, поширена відповідачем - ТОВ «ТРК «Інтеррадіо» в ефірі телеканалу, що здійснює мовлення під логотипом «4», на інформаційних ресурсах «4» телеканалу, а саме в обліковому записі «ІНФОРМАЦІЯ_19» у соціальній мережі facebook,, на Youtube-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_25», на офіційному веб-сайті «4» каналу, відповідачем ОСОБА_3 на Youtube-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_7», відповідачем ОСОБА_2 в обліковому записі « ОСОБА_6 » у соціальній мережі Facebook є недостовірною і такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 ЦК України, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Згідно зі ст. 32 Конституції України судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог ст. 37 Закону України про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та про необхідність покладення на відповідачів обов`язку спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення в мережі інтернет, на належних їм ресурсах резолютивної частини судового рішення у цій справі.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача пропорційно підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати у розмірі 5448,00 грн.

Щодо витрат на правову допомогу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у ч. 1 ст. 137 ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, в своєму позові представник позивача долучає попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, проте не долучає доказів про фактично здійснені витрати за час розгляду справи.

Втім, суд роз`яснює позивачу, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 28, 34, 32 Конституції України, ст.ст. 275, 277, 297, 299, 302 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 15, 76-81, 141, 223, 258, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чайковська Оксана Євгенівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Інтеррадіо», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування такої інформації - задовольнити частково.

Визнати інформацію, поширену відносно позивача - ОСОБА_1 , а саме в передачі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 », яка містить фактичне твердження ОСОБА_2 , а сам: «ІНФОРМАЦІЯ_18» - недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Зобов`язати ТОВ «ТРК «Інтеррадіо» протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом повідомлення в ефірі телеканалу, що здійснює мовлення під логотипом «4», а також шляхом розміщення в мережі інтернет у обліковому записі «ІНФОРМАЦІЯ_19» у соціальній мережі «facebook» та на Youtube-каналі (у обліковому записі) «ІНФОРМАЦІЯ_20» резолютивної частини судового рішення у цій справі.

Зобов`язати ОСОБА_2 протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення в мережі інтернет у обліковому записі « ОСОБА_6 » в соціальній мережі «Facebook» резолютивної частини судового рішення у цій справі.

Зобов`язати ОСОБА_3 протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення в мережі інтернет на Youtube-каналі (у обліковому записі) « ОСОБА_7 » резолютивної частини судового рішення у цій справі.

Стягнути з відповідачів на користь позивача пропорційно судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5448,00 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК «Інтеррадіо», 04071, м. Київ, вул. Олегівська, 34-б, код ЄДРПОУ 39071613

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , інформація про РНОКПП відсутня

третя особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_15 , інформація про РНОКПП відсутня

Суддя Р.В. Новак