Рішення

від 11.07.2023 по справі 915/482/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Справа № 915/482/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. при секретарі судового засідання Степановій І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою акціонерного товариства «Миколаївобленерго», код 23399399 (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40), яку пред`явлено до відповідача Вознесенської міської ради, код 38016400 (56543, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, площа Центральна, 1), про визнання права власності за набувальною давністю.

За участю представника позивача адвокат Лопатіна Н.О.

Рух справи.

30.03.2023 року акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулося до суду із позовом.

Ухвалою суду від 04.04.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено сторони про призначене на 10.05.2023 року підготовче засідання.

10.05.2023 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою суду 26.05.2023 року повідомлено позивача та відповідача про призначення підготовчого засідання на 07.06.2023 року. Вказану ухвалу позивач та відповідач отримали 26.05.2023 року, що підтверджується довідками помічника судді про доставку електронного листа.

07.06.2023 року у підготовчому засіданні прийняв участь представник позивача, протокольною ухвалою суду було закрите підготовче провадження та призначене судове засідання із розгляду справи по суті та оголошено перерву до 11.07.2023 року. Представника позивача про дату і час наступного судового засідання повідомлено під розписку.

У судовому засіданні із розгляду справи по суті 11.07.2023 року прийняв участь представник позивача.

11.07.2023 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заяви сторін по суті.

Позивач звернувся із позовом до відповідача з вимогою визнати за ним право власності за набувальною давністю на будівлю (ЗТП) закритої трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ № 159, літера «А-1», площею 53,4 кв.м., яка розташована по вул. Центральній, 22 П у м. Вознесенську Миколаївської області. Позов обґрунтовано тим, що зазначене майно фактично перебуває на балансі позивача з 1976 року і використовується у господарській діяльності з постачання електроенергії споживачам. Під час створення державної акціонерної енергопостачальної компанії Миколаївобленерго, правонаступником якої є позивач, шляхом корпоратизації державного енергопостачального підприємства Миколаївобленерго було проведено оцінку його цілісного майнового комплексу. При цьому, документації щодо інвентаризації майна, в тому числі нерухомого, яке увійшло до статутного капіталу корпоратизованого підприємства, у позивача не збереглося. Позивач намагався підтвердити, що спірне нерухоме майно увійшло до статутного капіталу державної акціонерної енергопостачальної компанії Миколаївобленерго, керуючись Положенням про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України №2097 від 25.11.2003 року та Порядком підтвердження державними органами приватизації факту передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), затвердженого наказом Фонду державного майна України №17 від 12.01.2017 року. Однак, зробити це позивачу не вдалося.

Згідно отриманих позивачем даних спірне нерухоме майно не належить ані до державної, ані до комунальної, ані до приватної власності. Право власності на спірне майно за жодною особою не зареєстроване. Тобто, майно за ствердженням позивача юридично не має власника.

З огляду на те, що спірне майно набуто позивачем добросовісно, володіння та користування майном є відкритим, їх тривалість становить не менше 10 років, позивач вважає, що наявні усі підстави для застосування на його користь положень ст. 344 ЦК України.

Заяви і клопотання учасників справи.

20.04.2023 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як вказано у ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно ч. 1 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на представлені докази на підтвердження обставин викладених у позові, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог, викладену позицію, судом встановлено наступне.

Перебування спірного майна на балансі позивач підтвердив балансовою довідкою бухгалтерії позивача №01.01/01-22-1684 від 23.03.2023 року, згідно якої на балансі позивача з 01.01.1976 року обліковується будівля закритої трансформаторної підстанції (далі - ЗТП) 10/0.4 кВ №159 (інвентарний №35898), яка розташована по вул. Центральній, 22 П у м. Вознесенську Миколаївської області. Балансова вартість будівлі ЗТП 10/0,4 кВ №159 становить 21347,80 грн. Також на балансі позивача обліковується енергетичне обладнання, яке встановлене у будівлі ЗТП 10/0,4 кВ №159, зокрема: розподільний пристрій РУ-0.4 кВ (інвентарний №35899); розподільний пристрій РУ-10 кВ (інвентарний №35902); трансформатор силовий TМ-400,10/04, заводський номер 4272 (інвентарний №35900), трансформатор силовий ТМ-630 кВА (інвентарний № 35901).

На замовлення позивача КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» 16.12.2006 року виготовило технічний паспорт на нежитловий об`єкт: ЗТП 10/0,4 кВ №159 (інвентаризаційна справа №11971), який позначено літерою «А-1» та має площу 53,4 кв.м., у якому зазначено, що ЗТП 10/0,4 кВ №159 розташована по вул. Синякова, 22 А у м. Вознесенськ. На підставі розпорядження Вознесенського міського голови від 19.02.2016 року № 33-р вул. Синякова було перейменовано на вул. Центральна.

10.07.2017 року між позивачем та Вознесенською міською радою був укладений договір оренди землі №155/17 для обслуговування будівлі ЗТП 10/0,4 кВ №159, яка розташована по вул. Центральна, 22 П у м. Вознесенську, кадастровий номер 4810200000:11:026:0021.

До енергетичного обладнання, яке розміщене у будівлі ЗТП 10/0,4 кВ №159 приєднані споживачі (юридичні та фізичні особи), що мають укладені з позивачем договори про постачання електричної енергії, договори про користування електричною енергією, договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме:

- 16 точок обліку непобутових споживачів (юридичних осіб), що підтверджується довідкою №08.07/062-728 від 27.03.2023 року щодо переліку юридичних споживачів, електрозабезпечення яких здійснюється через ЗТП 10/0,4 кВ №159 у м. Вознесенську Миколаївської області;

- 172 точки обліку побутових споживачів (мешканці будинків розташованих по вул. Центральна, вул. Шевченка у м. Вознесенську Миколаївської області), що підтверджується довідкою №08.07/062-727 від 27.03.2023 року щодо переліку побутових споживачів, електрозабезпечення яких здійснюється через ЗТП 10/0,4 кВ №159 у м. Вознесенську Миколаївської області, а також копіями договорів про користування електричною енергією (наприклад, договір про користування електричною енергією №207194 від 22.03.2010 року із споживачем гр. Яким Т.О., договір про користування електричною енергією №202388 від 13.10.2014 року із споживачем Гогулінською В.А.).

Умовами договорів, укладених позивачем із споживачами електричної енергії, що живляться від ЗТП 10/0,4 кВ №159, а також актами розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії), які є невід`ємними додатками вищевказаних договорів, визначено межі балансової належності електромереж та установок. Згідно вказаних актів межі балансової належності електромереж встановлені на наконечниках кабелю живлення в РУ-0,4 ЗТП 10/0,4 кВ №159 або на ізоляторах на опорі ПЛ-0,4 кВ від ЗТП 10/0,4 кВ № 159 (наприклад, договір про постачання електричної енергії № 50/573 від 23.11.2007 року із споживачем КП «Регспод», договір про постачання електричної енергії № 50/1058 від 07.02.2013 року зі споживачем ФОП Харитоненко М.М.)

Для обслуговування ЗТП 10/0,4 кВ №159 позивачем 25.12.1997 року складено паспорт №59 будівлі понижуючої трансформаторної підстанції, в якому зазначено технічні характеристики ЗТП та встановленого в ній енергетичного обладнання, а також інформація щодо проведених ремонтно-відновлювальних робіт від 20.12.1997 року.

Для обслуговування ЗТП 10/0,4 кВ №159 позивачем 18.01.2004 року складено паспорт №110 понижуючої трансформаторної підстанції, в якому зазначено технічні характеристики ЗТП та встановленого в ній енергетичного обладнання, а також інформація щодо проведених ремонтно-відновлювальних робіт. З метою недопущення виникнення аварійних ситуацій на енергетичному обладнанні та відключення від живлення споживачів електричної енергії, позивач здійснює проведення ремонтно-відновлювальних робіт ЗТП 10/0,4 кВ № 159, що підтверджується відповідними записами у паспорті №110 понижуючої трансформаторної підстанції з 08.01.2013 року по 15.01.2016 року.

16.11.2022 року складено паспорт №110 понижуючої трансформаторної підстанції, в якому зазначено технічні характеристики ЗТП та встановленого в ній енергетичного обладнання, а також інформація щодо проведених ремонтно-відновлювальних робіт. З метою недопущення виникнення аварійних ситуацій на енергетичному обладнанні та відключення від живлення споживачів електричної енергії, позивач здійснює проведення ремонтно-відновлювальних робіт ЗТП 10/0,4 кВ №159, що підтверджується відповідними записами у Паспорті № 110 понижуючої трансформаторної підстанції у період з 03.2004 року по 26.12.2022 року.

23.06.2009 року позивачем складено паспорт технічного стану будівлі (споруди) понижуючої трансформаторної підстанції, в якому зазначено технічні характеристики будівлі ЗТП 10/0,4 кВ № 159 01.01.1976 року забудови.

Окрім того, обслуговування та проведення ремонтно-відновлювальних робіт підтверджується листками огляду (перевірки) ТП напругою 6-10/0,38 кВ від 25.02.2021 року, 11.08.2020 року, 05.09.2021 року, актом загального огляду споруд та будівель від 22.04.2021 року, актами приймання виконаних робіт № 6 693 від 06.05.2016 року, № 6 702 від 06.05.2016 року, № 6 701 від 06.05.2016 року, № 6 700 від 06.05.2016 року, № 14 701 від 19.11.2018 року, № 319 від 20.02.2020 року, № 7 055 від 31.05.2021 року.

Позивач у розумінні Закону України Про ринок електричної енергії є оператором системи розподілу, тобто юридичною особою, відповідальною за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Згідно з п. 82 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії система розподілу електричної енергії - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії.

Таким чином, спірна будівля використовується позивачем для розміщення та експлуатації енергетичного обладнання, що використовується позивачем при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії в межах закріпленої території Миколаївської області.

Наведене свідчить, що фактичним користувачем та володільцем будівлі ЗТП 10/0,4 кВ №159, є позивач, до мереж якого приєднано розміщене у будівлі електротехнічне обладнання і який несе відповідальність за технічний стан та технічне обслуговування об`єктів електроенергетики згідно п. 5.7.6. постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №310 від 14.03.2018 року Про затвердження Кодексу систем розподілу.

Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України №170 від 31.08.1995 року Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії Миколаївобленерго на виконання Указу Президента України №282/95 від 04.04.1995 року Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України, наказу Мінекономіки України №75 від 14.06.1995 року Про внесення змін та доповнень до переліків підприємств, що підлягають корпоратизації та графіків її проведення:

- затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу державного енергопостачального підприємства Миколаївобленерго;

- засновано на базі державного енергопостачального підприємства Миколаївобленерго державну акціонерну енергопостачальну компанію Миколаївобленерго та затверджено її статут.

До акту оцінки вартості майнового комплексу «Миколаївобленерго» додано матеріали щодо визначення оціночної вартості майна, згідно передаточного балансу, зокрема відомості, розрахунки та переліки об`єктів, що не підлягають приватизації (перелік об`єктів (основні засоби), які не підлягають приватизації по «Миколаївобленерго» від 15.07.1995 року; об`єкти цивільної оборони та культури, що не підлягають приватизації по «Миколаївобленерго» від 15.07.1995 року), які складені комісією з корпоратизації.

При цьому, з наданого акта оцінки вартості майнового комплексу, конкретизований перелік майна, що увійшов в процесі корпоратизації до статутного фонду (капіталу) позивача, відсутній.

Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» була перейменована у відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго».

У квітні 2011 року відповідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» було перейменоване в публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго», а у квітні 2018 року публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» перейменовано у акціонерне товариство «Миколаївобленерго».

За відсутності у позивача переліку майна, яке увійшло до статутного капіталу державного підприємства у процесі корпоратизації та інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об`єкту у 1995 році, позивач з метою їх пошуку звертався з листами-запитами до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, АТ «Одесаобленерго», державного архіву Одеської області, ВП «Південна електроенергетична система» ПрАТ «НЕК «Укренерго», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України.

У відповідях Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 09.04.2020 року №26/1.1-19.3-9266, АТ «Одесаобленерго» від 03.03.2020 року №101/03/03-1024, від 02.11.2018 року №101/10/03-7080, Державного архіву Одеської області від 20.03.2020 року №709/05-20, ВП «Південна електроенергетична система» ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 27.02.2020 року №05/8018, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.02.2015 року №12/02/2516/нк, Фонду державного майна України від 26.01.2018 року №10-21-1645 вказано про відсутність у них переліку майна, що увійшло до статутного капіталу позивача та інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об`єкта у 1995 році.

03.03.2017 року набрав чинності Порядок підтвердження державними органами приватизації факту передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), затверджений наказом Фонду державного майна України №17 від 12.01.2017 року. Відповідно до п. 5 Порядку №17 для підтвердження факту передачі державного майна до статутного капіталу господарського товариства, утвореного у процесі приватизації (корпоратизації), заявник подає до державного органу приватизації, зокрема дані інвентаризаційних описів основних фондів (зведений акт інвентаризації, перелік необоротних активів), складених на дату оцінки об`єкта. У позивача не збереглися інвентаризаційні описи основних фондів (зведений акт інвентаризації, перелік необоротних активів), складених на дату оцінки об`єкта у 1995 році.

Позивач листом від 26.07.2017 №01/16-4272 надав до Фонду державного майна України усі наявні документи та інформацію для підтвердження факту передачі державного майна до статутного капіталу позивача, крім даних інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об`єкта. Листом від 26.01.2018 року №10-21-1645 Фонд державного майна України повідомив позивача, що наданих документів недостатньо для підтвердження факту передачі державного майна до статутного капіталу позивача.

Власників будівлі ЗТП 10/0,4 кВ №159 та встановленого у ній енергетичного обладнання позивачем не виявлено.

Згідно листів Фонду державного майна України від 16.02.2022 року № 10-15-3082, департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації від 15.11.2021 року № 2695/01.01.017, Миколаївської обласної ради від 05.11.2021 року № 2719-11-05-21, виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 23.11.2021 року № 2646/01/01-02/19 будівля ЗТП 10/0,4 кВ №159 у останніх не обліковується.

Згідно інформаційної довідки №326756629 від 23.03.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відомості про зареєстроване право власності та інші речові права на нерухоме майно по вул. Центральній, 22 П у м. Вознесенську Миколаївської області відсутні.

Згідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивачем обрано такий спосіб судового захисту як визнання права власності за набувальною давністю на будівлю ЗТП.

Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Статтею 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набувальна давність відноситься до первісних способів набуття права власності, тому що права набувача основані не на минулій власності чи відносинах правонаступництва, а на обов`язковій сукупності обставин, передбачених ч. 1 ст. 344 ЦК України.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи, і які повинен довести саме позивач, є: законний об`єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Таким чином, особою, яка володіє чужим майном при зазначених обставинах, у всіх випадках є не власник і, тим більше, власник ні в якому випадку не може набути майно у власність за давністю володіння.

Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено у ч. 1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном). Добросовісність є однією із засад цивільного законодавства, наряду зі справедливістю та розумністю (ст. 3 ЦК України).

Для визнання володільця добросовісним вважається достатнім, щоб він не набув майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі.

Доказів набуття позивачем спірного майна злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі, матеріали справи не містять.

Відсутні і докази того, що у позивача наявний умисел причинити шкоду іншій особі.

Наведене дає підстави вважати позивача добросовісним володільцем спірного нерухомого майна.

Ще однією важливою обставиною, яка підлягає доведенню за позовом про визнання права власності за набувальною давністю, є відкритість володіння, тобто очевидне для третіх осіб, які повинні мати можливість це бачити, не перешкоджати доступу до нього інших осіб, які мають право отримувати про це майно інформацію.

Надані позивачем докази свідчать про відкритість володіння (очевидне для третіх осіб, які мали можливість це бачити, відсутність перешкод доступу до нього інших осіб, які мають право отримувати про це майно інформацію).

Безперервність володіння, яке відповідає всім зазначеним в законі умовам, повинне бути на протязі визначених законом строків і цей строк диференціюється в залежності від об`єкта (для нерухомого майна - 10 років, для рухомого майна 5 років).

Таким чином, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, давність володіння позивачем спірною будівлею ЗТП та її безперервність (тобто строк володіння, який бере початок щонайменше із 2006 року, а на час розгляду спору складає понад 10 років), суд дійшов висновку, що позивачем доведена суду сукупність певних юридичних фактів, які мають значення для цієї справи, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, а саме: законність володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння спірним нерухомим майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги про визнання за позивачем в порядку набувальної давності права власності на будівлю закритої трансформаторної підстанції, яка розташована по вул. Центральній, 22 П у м. Вознесенську Миколаївської області, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за акціонерним товариством «Миколаївобленерго», код 23399399 (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40) право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 159, літера «А-1», площею 53,4 кв.м., яка розташована по вул. Центральна, 22 П у м. Вознесенську Миколаївської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 23.08.2023 року.

Суддя А.П.Алексєєв