Рішення

від 21.08.2023 по справі 640/18006/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2023 року № 640/18006/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасувати рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 25.08.2022 №146/4833.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що направлення на проведення заходів № 555 від 21.06.2022 не відповідало вимогам абзацу одинадцятого частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у господарської діяльності», оскільки в такому направленні не зазначено конкретного предмету перевірки (питань, які ставляться для з`ясування перевіркою), тому у позивача був відсутній обов`язок допускати посадових осіб відповідача до проведення у нього позапланової перевірки, а у відповідача - право приймати оскаржуване рішення. Також на переконання позивача, орган державного нагляду (контролю) не затвердив та не оприлюднив на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акту в частині питання щодо проведення перевірки встановлення та застосування суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі торговельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість, тому включати таке питання до направлення на проведення заходу та проводити з цього ж питання перевірку Відповідач не міг. Тобто, відповідач прийняв оскаржуване рішення на основі акту перевірки, складеного його посадовими особами без використання уніфікованої форми акту, в зв`язку з чим таке рішення є незаконним, адже прийняте не в порядку те не у спосіб, встановлений Законом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що направлення №555 від 21.06.2022 оформлено на підставі листа Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) від 13.06.2022 №052-1574 та відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон 877), в якому окреслено предмет перевірки, зазначено питання, що підлягало перевірки з посиланням на підставу здійснення заходу, норму законодавства, яка встановлює вимоги до суб`єктів господарювання роздрібної торгівлі щодо встановлення та застосування ними торгівельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість. Також відповідач зазначає, що чинним законодавством України не передбачено повноважень Держпродспоживслужби затверджувати відповідну уніфіковану форму акта. Однак, під час перевірки та оформлення її результатів посадовими особами відповідача використано уніфіковану форму акта, який затверджено Наказом Мінекономіки № 1637 від 26.08.2020, який є чинним нормативно-правовим актом та у судовому порядку нечинним не визнавався.

У свою чергу, позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що законною підставою для здійснення позапланового заходу є не будь-яке звернення посадової особи органу місцевого самоврядування, а звернення, яке містить в собі відомості про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Разом з тим, як слідує зі змісту звернення Департаменту не можливо встановити, в чому саме конкретно полягає порушення ТОВ «ЛЕГІОН 2015» вимог чинного законодавства України, а також, не визначено конкретних питань, які необхідно перевірити під час здійснення даного контрольного заходу, що не узгоджується із вимогами статті 6 Закону. Таке звернення, на думку позивача, є безпідставним, адже не містить в собі повідомленням про порушення ТОВ «ЛЕГІОН 2015» вимог чинного законодавства України, а зводиться лише до суб`єктивних припущень посадової особи Департаменту.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив позивача, у якому, зокрема, вказав, що позивачем безпідставно створено перешкоди для виконання Головним управлінням Держпродспоживслужби м. Києва покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходу державного нагляду (контролю), з підстав не передбачених законом.

Позивач про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, явку свого уповноваженого представника у судове засідання призначеного на 03.07.2023 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. Крім того, 03.07.2023 представник відповідача подав до суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою від 03.07.2023, відповідно до частини третьої статті 194 та частини дев`ятої статті 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2022 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт № 1051-10 за результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням ТОВ «ЛЕГІОН 2015» вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Зокрема, актом встановлено, що ТОВ «ЛЕГІОН 2015» створено перешкоди для виконання Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу до здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що є порушенням абз. 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Не погоджуючись із цим актом, 15.07.2022 ТОВ «ЛЕГІОН 2015» подані заперечення від 15.07.2022 вих. № 542, відповідно до яких останнім зазначено, що підставами для недопущення посадових осіб відповідача до проведення позапланового контрольного заходу щодо позивача стало те, що в направленні на проведення такого заходу № 555 від 21.06.2022 не визначено конкретною предмету перевірки (питань, які ставляться для з`ясування перевіркою), а також те, що Держпродспоживслужба не затвердила та не розмістила на власному офіційному веб сайті відповідну уніфіковану форму акта перевірки.

У подальшому, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, не взявши до уваги згадані заперечення ТОВ «ЛЕГІОН 2015», прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін від 25.08.2022 за № 146/4833, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 2000 неоподаткований мінімумів громадян, що становить 34000,00 грн.

Позивач, вважаючи згадане рішення протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з п.п. 11 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209 (далі - Положення), Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує, реалізацію державної політики, зокрема, у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Абзац 3 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон 877) дає визначення, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Абзацом 10 частини 1 статті 6 Закону 877 передбачено здійснення позапланових заходів на підставі звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Статтею 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що основними функціями уповноважених органів є:

1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення;

3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Статтею 18 Закону «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що уповноважені органи мають право:

проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки;

достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;

наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;

1) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;

2) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу;

3) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;

4) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

5) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

6) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

7) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Статтею 11 Закону 877 визначено обов`язки суб`єкта господарювання, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

- виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають підчас державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

- одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до статті 1 Закону України № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства економіки України від 02.04.2022 №679-22 дозволити Держпродспоживслужбі протягом періоду воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб`єктів господарювання роздрібної торгівлі у сфері формування, встановлення та застосування цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. N 341 "Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення".

Предметом позову в цій справі є скасування рішення відповідача про застосування до позивача адміністратвино-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Підставами позову стали:

- відсутність у направленні № 555 від 21.06.2022 визначення конкретного предмету перевірки (питань, які ставляться для з`ясування перевіркою;

- відсутність внесення відповідних змін до уніфікованої форми акту та доповнення переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) відповідними питаннями щодо проведення перевірки встановлення та застосування суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі торгівельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі звернення виконуючого обов`язки директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) Володимира Циби від 13.06.2022 №052-1574 та відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про ціни та ціноутворення» Головним управлінням прийнято Наказ від 21.06.2022 №1051 про проведення позапланового заходу.

На підставі Наказу від 21.06.2022 року № 1051 Головним управлінням винесено Направлення на проведення заходу від 21.06.2022 року № 555.

Відповідно до Наказу від 21.06.2022 № 1051 термін перевірки у ТОВ «Легіон 2015» з 23.06.2022 по 06.07.2022.

Також, Головним управлінням надано вимогу №14.0/2447 від 23.06.2022.

Як зазначає відповідач, у період з 23.06.2022 до останнього дня перевірки уповноваженою особою ТОВ «Легіон 2015» створено перешкоди для виконання Головним управлінням ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходу державного нагляду (контролю), з підстав не передбачених законом.

У зв`язку з чим, за результатами перевірки складено Акт від 06.07.2022 № 1051-10, в якому зафіксовано порушення вимог абзаців 2, 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункт 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Акт від 06.07.2022 № 1051-10 отримано заступником керівника магазину Позивача Голованюк Є.В.

У подальшому, 25.08.2022 Головним управлінням прийнято рішення № 146/4833 від 25.08.2022, яким притягнуто позивача до відповідальності та застосовано штраф у розмірі 34000,00 грн.

Щодо доводів позивача про те, що в направленні №555 від 21.06.2022, яке оформлено на підставі листа Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) від 13.06.2022 №052-1574, не визначено конкретного предмету перевірки, що є порушенням ст. 6 Закону 877, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону 877 підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 3 Закону 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

- пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

- підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

- рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання;

- гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання;

- об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

- здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

- відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

Відповідно до норми ч. 2 ст. 8 Закону 877 органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону 877 у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема:

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- підстави для здійснення заходу;

- предмет здійснення заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону 877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Ознайомлення суб`єкта господарювання, якого перевіряють, із зверненням, що слугувало підставою для проведення такої перевірки, має на меті інформувати його про предмет перевірки та запобігти необґрунтованому розширенню предмету перевірки.

Суд зазначає, що Посвідчення (направлення) на проведення перевірки від 21.06.2022 № 555 у графі «предмет здійснення заходу» містить запис: «дотримання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін щодо встановлення та застосування суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі торгівельних надбавок па товари, що мають істотну соціальну значущість, з питань, викладених у листі Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) від 13.06.2022 №052-1574», відповідно до п.41.12 постановим КМУ від 09.12.2020 №1236 (з проведенням відеофіксації).

На переконання суду вказаний запис окреслює предмет перевірки та запобігає безпідставному неправомірному втручанню контролюючого органу в господарську діяльність.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення», торговельна надбавка (націнка) - сума витрат суб`єкта господарювання, що пов`язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб`єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі.

Пунктом 41-12 постановим Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 установлено, на період дії карантину, але не довше ніж на період воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування, на продовольчі товари, визначені абзацами третім, п`ятим - восьмим, шістнадцятим і сімнадцятим переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення (Офіційний вісник України, 2020 р., № 39, ст. 1273), граничний рівень торговельної надбавки (націнки) в розмірі не більш як 10 відсотків з урахуванням рекламних, маркетингових послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов`язаних з реалізацією відповідних товарів кінцевому споживачу.

Абзацами третім, п`ятим - восьмим, шістнадцятим і сімнадцятим Переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення, визначено наступні товари, що мають істотну соціальну значущість, а саме:

- борошно пшеничне вищого сорту;

- молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці);

- хліб житньо-пшеничний; яйця курячі категорії СІ;

- птиця (тушка куряча, четвертина тушки курячої);

- батон;

- олія соняшникова рафінована.

У листі Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) від 13.06.2022 №052-1574 до Головного управління Держпродспоживслужбі в м. Києві зазначено, що «З метою забезпечення цінової стабільності у державі в умовах воєнного стану робочою групою, в складі представників Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, відділу торгівлі та споживчого ринку Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, КП «Муніціпальна охорона», Святошинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, здійснюються превентивні заходи впливу (моніторингу) щодо дотримання суб`єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю соціально значущими товарами, граничних рівнів торгівельної надбавки на такі товари: борошно пшеничне, макаронні вироби, батон, хліб, крупа гречана, крупа вівсяна, свинина, яловичина, птиця (тушки курячі), молоко, масло вершкове, сметана, яйця курячі, олія соняшникова, цукор кристалічний, капуста білокачанна, цибуля ріпчаста, буряк, морква, картопля.

Під час здійснення превентивних заходів впливу (моніторингу) у торговельних мережах ТОВ «ФОРА», магазинів «Бджілка», ТОВ «Легіон 2015», магазинах «КОЛО», ТОВ «АРІТЕИЛ» та «ЛОТОК» ТОВ «ЛК-Транс» виявлено невідповідність роздрібних цін на товари, які мають істотну соціальну значущість.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Враховуючи наведене, просимо, в межах наданих повноважень провести відносно вищезазначених суб`єктів господарювання заходи державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності.».

Тобто, Департамент промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської військової адміністрації) у своєму листі від 13.06.2022 №052-1574 зазначив перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість, торговельних мереж із зазначенням суб`єкта господарювання, в яких виявлено невідповідність роздрібних цін, тож цей лист є достатньою підставою для здійснення позапланових заходів.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем оформлено направлення №555 від 21.06.2022 відповідно до вимог Закону 877, в якому окреслено предмет перевірки, зазначено питання, що підлягало перевірки з посиланням на підставу здійснення заходу, норму законодавства, яка встановлює вимоги до суб`єктів господарювання роздрібної торгівлі щодо встановлення та застосування ними торгівельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість.

Відповідно до абзаців 2, 3 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону.

Створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом (абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону 877).

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем безпідставно створено перешкоди для виконання Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходу державного нагляду (контролю), з підстав не передбачених законом.

Посилання позивача на судову практику Верховного Суду, сформовану у постановах від 16.07.2020 у справі № 810/5236/13-а, від 17.09.2020 у справі №826/10908/18, від 13.10.2020 у справі № 804/2486/16, згідно з якою порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, суд не враховує, оскільки така практика сформована у інших правовідносинах та за іншого предмета правового регулювання.

Щодо доводів позивача про відсутність уніфікованої форми акту, в частині питання щодо проведення перевірки встановлення та застосування суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі торгівельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №342 затверджено:

- Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю);

- Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Стаття 5 Закону 877 визначає планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Відповідно до пункту 3 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №342, перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1064 затверджені Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих-цін Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Згідно з наказом відповідача від 21.06.2022 № 1051 та направлення від 21.06.2022 № 555 відповідачем планувалось проведення позапланової перевірки.

Приписами ч. 1 статті 6 Закону 877 встановлено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Аналізуючи законодавство можна прийти до висновку, що для здійсненні планових заходів орган державного нагляду (контролю), залежно від ступеня ризику, визначає перелік питань для здійснення планових заходів. Виключно в межах переліку питань здійснюється плановий захід державного нагляду (контролю). При цьому, під час здійснення позапланових заходів орган державного нагляду (контролю) здійснює позаплановий захід державного нагляду (контролю) лише з тих питань, необхідність перебірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Відповідно до ч. 15 ст. 4 Закону 877 при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 26.08.2020 №1637 «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.09.2020 за №893/35176, затверджено уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві застосовано уніфіковану форму акта, яка затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 26.08.2020 №1637.

Складений відповідачем акт від 06.07.2022 №1051-10 містив усі відомості, передбачені частиною шостою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Аргумент позивача про відсутність уніфікованої форми акта в частині питання щодо проведення перевірки встановлення та застосування суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі торгівельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість, не заслуговує на увагу, оскільки законодавець встановив, що виключно в межах переліку питань здійснюється плановий захід державного нагляду (контролю). При цьому, під час здійснення позапланових заходів орган державного нагляду (контролю) здійснює позаплановий захід державного нагляду (контролю) лише з тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Верховний Суд у постанові від 08.06.2022 у справі 640/19334/19 дійшов таких висновків: « 142. Окрім цього, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2020 у справі №808/3059/17, прийнятої у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, відсутність станом на час здійснення контролюючим органом планового заходу контролю відносно суб`єкта господарювання затвердженої уніфікованої форми акту не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень.

143. Колегія суддів звертає увагу й на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі №420/1850/20, згідно з якими відсутність затвердженої уніфікованої форми акта перевірки не може зупиняти виконання відповідачем, (у тому випадку також територіальним органом Держпродспоживслужби) функцій та завдань, покладених на нього державою.».

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 10 травня 2023 року у справі № № 640/13169/19.

З огляду на викладене, суд вважає, що ТОВ «Легіон 2015» створило перешкоди для виконання Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу необхідних для здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що є порушенням абзацу 2, 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Тому, рішенням № 146/4833 від 25.08.2022 Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві правомірно притягнуто позивача до адміністративно-господарської відповідальності відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 Закону України Про ціни і ціноутворення.

Виходячи з викладеного та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.