Ухвала

від 23.08.2023 по справі 320/26596/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

23 серпня 2023 року м. Київ № 320/26596/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Гейм Технолоджі" до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося № 320/26596/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Гейм Технолоджі" з позовом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, в якому просить:

- визнати бездіяльність Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та зобов`язати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей забезпечити ТОВ "Укр Гейм Технолоджі" рівні умови господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, шляхом застосування свого права на відповідь на вищевикладені статті.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим адміністративним позовом, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктами 2, 7, 8 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частин першої та третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Такий висновок сформовано зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №817/986/17.

Згідно з частиною п`ятюї статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перелік категорій справ, що розглядаються в порядку господарського судочинства, визначено у статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами - юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ознайомившись із статтями з мережі Інтернет щодо санкцій проти грального бізнесу позивач дійшов висновку, що відповідач, як регулятор діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор та лотерей, має повноваження щодо ініціювання внесення у відповідні списки РНБО України відповідних компаній, зокрема і позивача. Разом з цим, у статтях наявне ототожнення позивача з несумісними до товариства компаніями, посадові особи яких (кінцеві бенефіціари) внесені до відповідного списку РНБО є неприпустимим, надуманим і таким, що дискримінують товариство. За наявності в мережі Інтернет статей відповідач жодним чином не реагує на викладені в них хибні твердження, що в свою чергу призводить до дискримінації товариства, як ліцензійного суб`єкта господарювання, перед споживачами послуг (гравцями) та потенційними партнерами товариства. Згідно зі статтею 201 ЦК України юридична особа зокрема має право на недоторканість її ділової репутації. Таким чином, бездіяльність відповідача щодо реагування на викладене у вищезазначених статтях, підриває добропорядність і ділову репутацію позивача, а також сферу ліцензійних азартних ігор та лотерей в Україні.

У контексті обставин цієї справи суть спірних правовідносин полягає у захисті ділової репутації позивача, а тому відносини між сторонами є такими, що виникли під час здійснення господарської діяльності, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.08.2019 у справі № 757/43793/18-ц (провадження № 14-311цс19) дійшла висновку, що справи про захист ділової репутації слід розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком справ між юридичними особами й іншими суб`єктами підприємницької діяльності у зв`язку зі здійсненням ними господарської діяльності, які належать до юрисдикції господарського суду (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 757/43793/18-ц (провадження № 14-311цс19).

Суд звертає увагу, що здійснюючи реєстраційну дію державний реєстратор не був законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою позивача (як учасника товариства), визначати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність, а позивач відповідно не був зобов`язаний виконувати вимоги та приписи державного реєстратора.

Та обставина, що відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин і не робить цей спір публічно-правовим. Відтак спір у цій справі не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору і не підпадає під адміністративну юрисдикцію, натомість, має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand протии Австрії" зазначив, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, суд дійшов висновку, що правовідносини є приватноправовими та не мають публічно-правового характеру, а зазначену справу належить розглядати місцевому загальному суду за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

З огляду на зазначене, суд вважає, що у відкритті провадження у цій адміністративній справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 5, 170, 171, 243, 248, 256, 287, 294, 295 КАС, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Гейм Технолоджі" до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу про право звернення з цим позовом до місцевого господарського суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Басай О.В.