Рішення

від 23.08.2023 по справі 460/6771/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 серпня 2023 року м. Рівне№460/6771/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Надія"

доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Надія» (далі позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2022 №587617000703, №587717000703, №587817000703, №587917000703.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

02.05.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно з яким податковий орган просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

08.05.2023 позивачем подано відповідь на відзив, за змістом якої відповідачем не доведено факт порушення платником податків чинного законодавства, що свідчить про протиправність доводів податкового органу, покладених в основу акта перевірки та прийнятих за його наслідками податкових повідомлень-рішень.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Приватне підприємство «Надія» (код ЄДРПОУ 22555603) зареєстроване як юридична особа 20.07.1993. Види діяльності за КВЕД: Основний: Лісопильне та стругальне виробництво. Інші: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

На підставі направлень від 05.10.2022 №2207/17-00-07-03, №2209/17-00-07-03 виданих Головним управлінням ДПС України у Рівненській області головному державному інспектору відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Рівненській області Дмитрук Тетяні Дмитрівні, ОСОБА_1 та наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 08.12.2021 №2062-п «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Надія» (код ЄРПОУ 22555603)», на підставі пп.19.1.6 п.19.1 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст75, пп.78 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Надія» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами перевірки контролюючим органом сформовано акт від 18.10.2022 №6048/17-00-07-03/22555603, згідно висновків якого перевіркою встановлено наступні порушення:

-п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, пп.«г» п.198.5 ст198, п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, занижено суму податкових зобов`язань у рядку 9 на загальну суму 100910грн, що призвело до завищення залишку від`ємного значення у розмірі 3748грн та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 97162грн;

-п.200.1, п.200.4 ст.200 розділу ІІІ Податкового кодексу України відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) у податковій декларації за травень 2022 року на суму 393грн;

-п.201.1, п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України, ПП «Надія» не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень 2022 року на загальну суму ПДВ 100910,02грн;

-п.201.1, п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України, ПП «Надія» не складено та не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 189226,56грн за лютий 2022 року по нерезиденту M/s WOOD PACKERS PALLETS L.L.C.

Не погоджуючись з висновками, які містяться в акті перевірки, 03.11.2022 ПП «Надія» подало заперечення на акт перевірки №6048/17-00-07-03/22555603.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області листом від 17.11.2022 №4546/Ж12/17-00-07-03 надано відповідь на заперечення.

За змістом наданої відповіді вирішено висновки, зазначені в акті перевірки, викласти в наступній редакції, а саме: встановлено порушення ПП «Надія»:

- п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, пп. «г» п.198.5 ст198, п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, занижено суму податкових зобов`язань у рядку 9 на загальну суму 100583грн, що призвело до завищення залишку від`ємного значення у розмірі 3748грн та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 96835грн;

- п.200.1, п.200.4 ст.200 розділу ІІІ Податкового кодексу України відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) у податковій декларації за травень 2022 року на суму 393грн;

- п.201.1, п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України, ПП «Надія» не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень 2022 року на загальну суму ПДВ 100582,50грн;

- п.201.1, п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України, ПП «Надія» не складено та не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 189226,56грн за лютий 2022 року по нерезиденту M/s WOOD PACKERS PALLETS L.L.C.

24.11.2022 податковим органом на підставі висновків акта від 18.10.2022 №6048/17-00-07-03/22555603, заперечень до акту перевірки та відповіді на заперечення винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми «ПН» №587917000703, яким застосовано суму штрафних фінансових санкцій 3400грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- форми «В1» №587617000703, яким застосовано суму штрафних фінансових санкцій 24208,75грн;

- форми «В3» №587717000703, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 393грн;

- форми «В4» №587817000703, яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3748грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання до ДПС України скарги від 12.12.2022 про їх скасування.

Рішенням Державної податкової служби України від 09.02.2023 №3310/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення від 24.11.2022 №587617000703, №587717000703, №587817000703, №587917000703 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп.191.1.2 п.191 ст.191 Податкового кодексу України, до функцій контролюючих органів належить контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права контролюючого органу, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп.20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 цієї статті Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований статтею 78 Податкового кодексу України.

Документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).

Наведене дає підстави для висновку про існування трьох окремих підстав для проведення позапланової перевірки:

- якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу;

- якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу та з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- якщо платником подано декларацію з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2022 року, в рядку 21 якої зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Із змісту акту перевірки про проведення перевірки, вбачається, що така проводилася щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Тобто, перевірка проведена з передбаченої законодавством підстави.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Підпунктом 14.1.1561 п. 14.1 ст.14.1 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

Згідно з пп.14.1.36 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, повинна бути спрямована на отримання доходу та спричиняти реальні зміни майнового стану.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, право платника податку на формування податкового кредиту виникає лише у разі фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з положеннями пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Процедура заповнення податкових декларацій з податку на додану вартість визначається Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 21).

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку №21, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку №21 визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі дослідження податкової декларації за травень 2022 року, контролюючим органом встановлено завищення ПП «Надія» від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду по декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року в розмірі 3748грн та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 96835грн.

22.03.2022 ПП «Надія» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2022 року, у якій вказано наступні показники: рядок 9 (податкове зобов`язання) - грн., рядок 17 (податковий кредит) 22658грн., рядок 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) 3748грн., рядок 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1. декларації наступного звітного (податкового) періоду) 3748грн.

20.04.2022 ПП «Надія» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2022 року, у якій вказано наступні показники: рядок 9 (податкове зобов`язання) - грн., рядок 17 (податковий кредит) 71753грн., рядок 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) 22658грн., рядок 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1. декларації наступного звітного (податкового) періоду) 71753грн.

20.05.2022 ПП «Надія» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2022 року, у якій вказано наступні показники: рядок 9 (податкове зобов`язання) - грн., рядок 17 (податковий кредит) 83102грн., рядок 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) 71753грн., рядок 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1. декларації наступного звітного (податкового) періоду) 83102грн.

21.06.2022 ПП «Надія» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2022 року у якій вказано наступні показники: рядок 9 (податкове зобов`язання) - грн., рядок 17 (податковий кредит) 109993грн, рядок 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) 3748грн, рядок 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1. декларації наступного звітного (податкового) періоду) 3748грн.

28.06.2022 позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленим самостійно виявлених помилок за травень 2022 року у якому рядок 17 (податковий кредит)116778грн, , рядок 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) 83102грн, рядок 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1. декларації наступного звітного (податкового) періоду) 3748грн.

З аналізу зазначених вище податкових декларацій слідує, що податкова звітність з податку на додану вартість за травень 2022 року подана з врахуванням даних, вказаних у податкових деклараціях за попередні звітні періоди і помилок у декларуванні показників за травень 2022 року з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку не встановлено.

Відповідач зазначає, що у ході проведення перевірки встановлено, що за перевіряємий період підприємством з переробки отримано відходи в загальній кількості 95,666м.куб, на загальну суму 186763,97грн, у т.ч. ПДВ 31127,33грн, а саме: 77,342м.куб. обрізки на загальну суму 150999грн, 18.324м.куб тирси на загальну суму 35764,97грн.

У ході проведення перевірки та розгляду заперечень ПП «Надія» не представлено дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також технічної документації, у якій обґрунтовуються обсяги викидів. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних у лютому-травні 2022 року не встановлено реалізації підприємством відходів, зокрема тирси та обрізків, та не здійснено реєстрацію податкових накладних.

Враховуючи викладене, неможливо встановити використання відходів у господарській діяльності підприємства, у зв`язку з чим донараховано ПДВ у сумі 31127,33грн на підставі п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України та встановлено факт відсутності реєстрації податкових накладних на суму 186763,97грн.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідно до приписів п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України здійснюється виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та /або від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100тис.гривень. Відтак, перевірка своєчасності нарахування, сплати, необхідності податкові накладні з екологічного податку не є предметом перевірки.

При цьому, вказує, що ревізорам було надано повний пакет первинних документів, що підтверджує факт використання тирси та обрізків у його діяльності, а саме: актами списання матеріалів за лютий, березень, квітень, травень 2022 року, актами вторинної переробки продукції за березень-травень 2022 року, актами переробки пиловочника лютий-травень 2022 року, актом введення в експлуатацію основних засобів, а саме: сушильної камери від 20.03.2020. перелік документів, що додається паспорт котла, технічний опис та інструкція по монтажу та експлуатації, гарантійний лист на котел, бухгалтерською довідкою від 01.11.2022 №1, що на балансі знаходиться сушарка (інвентарний номер 11). Вказана сушарка придбана на підставі видаткової накладної №2 від 10.01.2020 та введена в експлуатацію 20.03.2020 та безперервно використовується для ведення господарської діяльності.

Зазначені документи надані позивачем і до матеріалів позовної заяви.

Як вже зазначалося судом, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, повинна бути спрямована на отримання доходу та спричиняти реальні зміни майнового стану.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються висновки податкового органу про те, що тирса та обрізки використовувалися поза межами господарської діяльності.

Також перевіркою встановлено, що позивачем до податкового кредиту віднесено суму сплаченого ПДВ по взаєморозрахунках з ПрАТ «Рівнеобленерго», ТОВ «Євроенерготрейд», ТОВ «Рівненська енергопостачальна компанія», однак в ході розгляду заперечень не надано підтверджуючих документів щодо використання електроенергії в господарській діяльності.

В ході проведення перевірки та розгляду заперечень позивачем не представлено дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також технічної документації, у якій обґрунтовуються обсяги викидів, що свідчить про неможливість здійснення діяльності з виробництва та сушіння пиломатеріалів.

У зв`язку з чим, встановлено використання електроенергії на загальну суму ПДВ 10548,25грн не в господарській діяльності.

Крім того, перевіркою встановлено розбіжність між даними податкового обліку в частині використання палива дизельного, бензину, газу.

На підтвердження зазначеної обставини, позивач надав наказ від 01.01.2022 №3 про затвердження норм витрат пального.

Судом встановлено, що ПП «Надія» має у власності об`єкти нерухомості, зокрема, які розташовані за адресами: смт.Рокитне, вул.Шевченка, 8А, вул.8 Березня, 7, вул.І.Франка, 5, що відповідачем не заперечується.

26.11.2017 між ПрАТ «Рівнеобленерго» (постачальник) та ПП «Надія» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №0159.

Відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії.

01.01.2019 між ПрАТ «Рівнеобленерго» та ПП «Надія» укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Паспорт розподілу електричної енергії ПП «Надія» вид об`єкту столярний цех, адреси об`єкту: с.Рокитне, 8 Березня, 7, адмінбуд, с.Рокитне, І.Франка, 5, дерево.цех.

18.03.2019 між ПрАТ «Рівнеобленерго» та ПП «Надія» укладено договір з надання послуг комерційного обліку №270011837/R-13/ППКО.

Згідно додатку №1 до цього договору встановлено перелік об`єктів замовника: назва об`єкту: столярний цех, адреса обєкта: с.Рокитне, 8 Березня, 7, адмінбуд, с.Рокитне, І.Франка, 5, дерево.цех.

08.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» та ПП «Надія» укладено договір про постачання електричної енергії №ЄЕТ-НАД-ЕЕ-08/12/20.

Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу ПП «Надія» приєдналося до умов Договору на умовах комерційної пропозиції постачальника. Найменування оператора, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії ПрАТ «Рівнеобленерго», адреса об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку смт.Рокитне, вул.Міцкевича, буд.72, кв.2.

На підтвердження виконання умов договорів надано, акти приймання-передавання надання послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року №А-6127529011, за березень 2022 року №А-6128014856,за квітень 2022 року, №А-6174926060, за травень 2022 року №А-6175275723, акти прийняття-передавання товарної продукції за лютий-квітень 2022 року, актами прийому-передачі електричної енергії за лютий-травень 2022 року, акти звіряння розрахунків від 03.11.2022 між ПрАТ «Рівнеобленерго», акти звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Євроенерготрейд» за лютий-травень 2022 року, відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії споживача за вказаними об`єктами.

Відповідно до пункту 22 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, до складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва) палива й енергії.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення..

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ та витрат господарської діяльності є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), а також формування витрат господарської діяльності необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Разом з тим, суд вказує, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (частина 2 статті 8 Закону).

Згідно частини 5 статті 8 Закону підприємство самостійно, зокрема: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Суд зауважує, що підприємство самостійно, отже за власної потреби та на власний розсуд встановлює умови та графік своєї роботи, в тому числі із відповідним використанням електрики та витрат пального.

Крім того, слід зазначити, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічної позиції дійшов і Верховний суд в постанові від 12.06.2018 у справі №826/11879/1За та в рішенні від 04.09.2018 у справі №818/1249/17.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 24.11.2022 №587917000703 про застосування штрафних (фінансових) санкцій 3400 гривень, суд зазначає наступне.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Отже, платник податку - постачальник з настанням однієї із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Абзацом 18 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Дотримання строків реєстрації податкових накладних продавцем є визначальним. Недотримання цих вимог не тільки є порушенням податкової дисципліни продавця товару/послуг. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Однак, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з підпунктом 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Як вбачається зі змісту позовної заяви податкова накладна від 09.02.2022 №2 на суму 163982,56грн без ПДВ сформована на експорт на M/s WOOD PACKERS PALLETS L.L.C. мала бути зареєстрована в ЄРПН у період з 15.02.2022 по 28.02.2022, однак через початок повномаштабного наступу країни-окупанта позивач був позбавлений можливості виконати вказаний податковий обов`язок у зв`язку із збоєм в податковій системі.

З матеріалів справи судом встановлено, що податкова накладна від 09.02.2022 складена за формою за формою J/F1201012 та за підписом директора Юрія Ніколайчука, була направлена на реєстрацію в ЄРПН через систему електронного документообігу 28.02.2022 о12:33год. внаслідок чого сформовано квитанцію про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, зі змісту якої неможливо встановити, що вказана вище податкова накладна була прийнята та зареєстрована в ЄРПН.

Суд звертає увагу, що 24 лютого 2022 року, у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України, ЄРПН не функціонував, зокрема, була відсутня можливість реєстрації податкової накладної за формою №1201012 в зв`язку із закінченням дії форми - лютий 2022 року, а в разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної за оновленою формою №1201013 відповідна форма була відсутня в довіднику звітних документів, що зокрема підтверджується оголошенням на офіційному порталі Державної податкової служби України (https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-576473.html).

Відповідно до пункту 58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу а/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2021 року за № 222/35844, визначено перелік інформації, яку повинні містити податкові повідомлення-рішення та розширено інформацію, яка повинна міститись у ППР, прийнятих за результатами документальної перевірки, розпочатої після 1 січня 2021 року:

1) обґрунтовану підставу для визначення грошового або податкового зобов`язання, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень;

2) посилання на акт документальної перевірки;

3) детальний розрахунок штрафних санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами "Р" (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу), "Д" та "С"), у тому числі штрафних санкцій та/або пені за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;

4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до Кодексу пом`якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності.

Отже, розрахунок штрафних санкцій є невід`ємною частиною податкового повідомлення-рішення.

У акті перевірки відповідачем зазначено, що в порушення вимог п.201.1, п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України ПП «Надія» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на постачання 09.02.2022 нерезиденту на M/s WOOD PACKERS PALLETS L.L.C. на загальну суму 1892256,56грн.

Згідно ж з податковою накладною від 09.02.2022 №2 обсяг постачання без урахування податку на додану вартість становить 163982,56грн.

Крім того, у відповідному податковому повідомленні-рішенні вказано відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 100583грн. Період фінансово-господарської діяльності платника, при здійсненні якої вчинено порушення вказано травень 2022 року.

Поряд з цим, у розрахунку штрафу за порушення термінів податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено номер податкової накладної (№7), яка складена 31.05.2022, обсяг постачання без податку на додану вартість вказано 692141,56грн, внаслідок чого неможливо встановити визначальні ознаки щодо застосування штрафу за податковою накладною за лютий 2022 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем здійснений неправомірний розрахунок штрафних санкцій, що свідчить про протиправність такого рішення та наявність підстав для його скасування.

За сукупності викладених обставин суд приходить до висновку, що висновки акта перевірки від 18.10.2022 №6048/17-00-07-03/22555603 є необґрунтованими, такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а отже спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, сторона позивача довела обґрунтованість позовних вимог, у свою чергу відповідач належними, допустимими та достовірними доказами не довів, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства "Надія" до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.11.2022 №587617000703, №587717000703, №587817000703, №587917000703.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Надія» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "Надія" (вул.Міцкевича,72 корп.2 кв.2,смт.Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200. ЄДРПОУ/РНОКПП 22555603)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська область,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 23.08.2023.

Суддя Олег ГРЕСЬКО