Постанова

від 23.08.2023 по справі 200/4637/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року справа №200/4637/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Жуковської Марини Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року у справі № 200/4637/22 (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - ГУПФУ, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 19.04.2022 року № 056650007358;

- зобов`язання призначити з 12.04.2022 року пенсію за віком, зарахувавши до загального страхового стажу періоди роботи з 20.03.1989 року по 09.11.1989 рік, з 10.11.1989 року по 04.06.1990 року, з 01.10.1995 року по 17.06.1997 року, з 17.06.1997 року по 25.12.1997 року, з 01.01.1998 року по 28.02.1999 року, з 01.04.1999 року по 31.05.1999 року, з 01.07.1999 року по 31.08.1999 року, з 01.10.1999 року по 30.11.1999 року, з 01.01.2000 року по 29.02.2000 року, з 01.04.2000 року по 31.05.2000 року, з 01.07.2000 року по 31.08.2000 року, з 01.10.2000 року по 30.11.2000 року, з 01.01.2001 року по 28.02.2001 року, з 01.04.2001 року по 31.05.2001 року, з 01.07.2001 року по 31.08.2001 року, з 01.10.2001 року по 30.11.2001 року, з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2023 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Чернівецькій області від 19.04.2022 року № 056650007358 про відмову в призначенні пенсії позивачу;.

- зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.04.2022 року з зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 20.03.1989 року по 09.11.1989 року, з 10.11.1989 року по 04.06.1990 року, з 01.10.1995 року по 17.06.1997 року, з 17.06.1997 року по 25.12.1997 року, з 01.11.2010 по 31.12.2010 року;

- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати частково рішення суду в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів з 01.01.1998 року по 28.02.1999 року, з 01.04.1999 року по 31.05.1999 року, з 01.07.1999 року по 31.08.1999 року, з 01.10.1999 року по 30.11.1999 року, з 01.01.2000 року по 29.02.2000 року, з 01.04.2000 року по 31.05.2000 року, з 01.07.2000 року по 31.08.2000 року, з 01.10.2000 року по 30.11.2000 року, з 01.01.2001 року по 28.02.2001 року, з 01.04.2001 року по 31.05.2001 року, з 01.07.2001 року по 31.08.2001 року, з 01.10.2001 року по 30.11.2001 року та задовольнити позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати ці періоди до страхового стажу, через порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Суд відмовив у зарахуванні цих періодів стажу, коли позивач був суб`єктом підприємницької діяльності, єдиною підставою для відмови в цій частині суд зазначив те, що він не подав до пенсійного фонду та до суду довідку про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності.

Апелянт зазначив, що у період підприємницької діяльності з 01.01.1998 року по 30.11.2001 року позивач щоквартально 4 рази на рік згідно з діючим на той час законодавством, сплачував відповідні внески до Пенсійного фонду. Тобто сплата внесків 1 раз у квартал за всі три місяці кварталу є підставою для зарахування до стажу періоду в три місяця цього кварталу, так як внесок сплачується на прибуток за весь квартал (за три місяці). Отже, на рахунки Пенсійного фонду оплата надходила одним платежем за всі три місяці кварталу, однак відповідачем зараховано в стаж не три місяці кварталу, а один місяць за кожний квартал.

За п. 3-1. Розділу XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);

Згідно ч. 3 ст. 14 Розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92 (що діяв у спірний період з 01.01.1998 року по 30.11.2001 року): протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

Суд не зробив висновків щодо того, що згідно діючого на той час законодавства він був зобов`язаний сплачувати внески у цей період 1 раз у квартал за весь квартал ( 3 місяці).

Відповідач підтверджує, що наявна інформація про нараховані суми за березень, червень, вересень та грудень 1999 року, березень, червень, вересень та грудень 2000 року, березень, червень, вересень та грудень 2001 року», тобто 1 раз у квартал.

Доказів того, що сплата внесків мала бути помісячною відповідач не надав. Суд також не навів матеріальні норми права, які б зобов`язували сплачувати внески у той період помісячно, а не раз в квартал.

Формою ОК-5 підтверджується сплату внесків відповідно діючого на той час законодавства -1 раз в квартал за весь квартал. Крім того, даних в ОК- 5 за 1998 рік не може бути, бо вказаний облік, що відображений у формі ОК-5 у 1998 році ще не вівся.

ОСОБА_1 з початку підприємницької діяльності у 1998 році сплачував внески 1 раз у квартал відповідно до пункту 7.1.,7.2 Постанови 11-1, однак в формі ОК-5 вони не можуть біти відображені. Вказані внески як визначено Постановою 11- 1 сплачувались на підставі витягів з податкової декларації, яка подавалась в податкову інспекцію за місцем здійснення підприємницької діяльності- податковою адресою ОСОБА_2 - в м. Донецьк Куйбишевський район.

Документи, що підтверджують підприємницьку діяльність у ОСОБА_2 відсутні, оскільки він був вимушений виїхати з міста Донецька через проведення антитерористичної операції, наразі є внутрішньо переміщеною особою. Документи про сплату податків та внесків за 1998 -2001 рік також відсутні. Оскільки зобов`язання їх зберігати протягом 20 років в нього не було.

Згідно п. 18.4. Постанови № 11-1 платники податків, зазначені у п.2.7 зобов`язані зберігати облікові дані про нарахування, утримання та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду протягом трьох років.

З приводу отримання довідки про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, апелянт зазначив, що у особи має бути реальна можливість отримати документ, який вимагається від неї державним органом. З приводу отримання довідки він звертався до Державної податкової служби з проханням підтвердити реєстрацію як фізичної особи підприємця для зарахування трудового стажу та підтвердити систему оподаткування.

З відповіді Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вбачається, що згідно реєстраційних даних ІС «Податковий блок» позивач знаходився на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області з 11.11.1997 року, стан припинено (ліквідовано, закрито) від 23.12.2014 року за № 22660100002037279. Оперативні звіти про отриманий прибуток, відрахування з прибутків, свідоцтва про сплату єдиного податку, сплачені суми страхових внесків, звітність мають строк зберігання 5 років, як в паперовому вигляді, так і в електронному, тому така інформація відсутня. Певна інформація може бути надана за податковою адресою.

Податковою адресою є м.Донецьк (Куйбишевський район), куди він подавав податкові декларації та сплачував податки у 1998 -2001 роках, що унеможливлює отримання будь-яких документів через захоплення приміщення податкової служби у м.Донецьку, в тому числі з тих же самих підстав строк зберігання 5 років - сплив.

Відповіддю ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.10.2022 року підтверджується, що Управлінню передано повноваження по обслуговуванню страхувальників, які перебувають на обліку в Куйбишевського районі м.Донецька і дані наявні тільки з 01.01.2004 року.

Також повідомлено, що період з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності. Або довідки, виданої податковою інспекцією про перебування на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» прийнятий 15.05.2003 року, набрав чинності з 01.07.2004 року, тобто він не діяв під час підприємницької діяльності ОСОБА_1 у спірний період з 01.01.1998 року по 30.11.2001 року.

В первісній редакції цього Закону, що діяла з 01.07.2004 року було передбачено статтею 6 повноваження державного реєстратора на видачу виписок та довідок з Єдиного державного реєстру. законодавець визначив право на зарахування до стажу підприємницької діяльності з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року - за довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; однак не забезпечив можливості отримати таку довідку.

Ухвалою апеляційного суду від 11.07.2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду - повернуто заявнику.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

12.04.2022 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням відповідача від 19.04.2022 року № 056650007358 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 20.03.1989 року по 09.11.1989 року, з 10.11.1989 року по 04.06.1990 року, з 01.10.1995 року по 17.06.1997 року, з 17.06.1997 року по 25.12.1997 року. Вказано, що для зарахування зазначених періодів необхідно надати трудові угоди або належним чином оформлені довідки для підтвердження наявного трудового стажу відповідно до постанови № 637 від 12.08.1993 року. Страховий стаж становить 25 років 9 місяців 74 дні.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надані додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до даних, що містяться в Єдиному реєстрі страхувальників позивач в період з 11.11.1997 року по 22.12.2014 року здійснював підприємниць діяльність, однак жодних документів про систему оподаткування чи сплату страхових внесків до заяви про призначення пенсії ним не додано. В трудовій книжці НОМЕР_1 від 18.08.1983 року відомості про трудову діяльність в період з 26.12.1997 року по 08.08.2004 року відсутні.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивач:

- 20.03.1989 року прийнятий робочим в кооператив «Інтер`єр» (труд.договір від 20.03.1989 року);

- 09.11.1989 року звільнений за ст.38 КЗпП України (заява від 09.11.1989 року);

- 10.11.1989 року прийнятий художником-оформлювачем до кооперативу «Дизайн 89» (труд.угода від 10.11.1989 року);

- 04.06.1990 звільнений за власним бажанням (труд.угода від 04.06.1990 року);

- 01.10.1995 прийнятий столяром-плотником на Приватне підприємство «Х» (труд.угода від 01.10.1995 року);

- 17.06.1997 року звільнений за власним бажанням (труд.угода від 17.06.1997 року);

- 17.06.1997 року прийнятий столяром-плотником на ТОВ «Авангард» (труд.угода від 15.06.1997 року);

- 25.12.1997 року звільнений за власним бажанням (труд.угода від 15.06.1997 року);

- 24.11.2009 року прийнятий доставником кріпильником на ВП «Шахта Жовтневий рудник» (наказ №732 від 25.11.2009 року);

- 14.03.2016 року звільнений за скороченням штату (наказ № 38к від 14.03.2016 року).

За витягом з ЄРС для ФОП, витягу з ресурсу Опендатабот позивач займався підприємницькою діяльністю в період з 11.11.1997 року по 22.12.2014 року.

Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області на звернення позивача стосовно перебування на податковому обліку ФОП ОСОБА_1 , повідомило листом про те, що надати таку інформацію не надається можливим, в зв`язку з відсутністю в ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Станом на 28.06.2022 ФОП ОСОБА_1 має стан 16 припинено від 23.12.2004 за №22660100002037279.

Листом Головного управлінням ДПС у Донецькій області щодо запиту позивача про надання довідки щодо реєстрації особи в якості суб`єкта підприємницької діяльності (у період з січня 1998 по 31 грудня 2003) повідомлено, що позивач може звернутись до Міністерства юстиції України за отриманням такої довідки.

За формою РС-право стаж роботи позивача складає 25 років 9 місяців 7 днів.

За індивідуальними відомостями про застраховану особу за позивача сплачено суми заробітку для нарахування пенсії за звітні роки: 1999 (березень, червень, вересень, грудень), 2000 (березень, червень, вересень, грудень), 2001 (березень, червень, вересень, грудень), 2002 (січень-червень) КУЛІКОВ (РНОКПП НОМЕР_2 ); 2004 (травень-грудень), 2005,2006, 2007 (січень-листопад) - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ШАХТОБУДМОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 1» (код ЄДРПОУ 00180924); 2009 (листопад, грудень), 2010 (січень-жовтень) - ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА «ЖОВТНЕВИЙ РУДНИК» ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДОНЕЦЬКА ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 33577425).

За ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) визначено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058) виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

За ст. ст. 5 Закону № 1058 виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

За ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч. 5 ст. 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу;

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення), або за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, або у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1);

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи;

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

За абз. 1 п. 4.3 розділу ІV Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

За п.п. 1 та 2 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

За ст. 101 Закону № 1788 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно п. 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Постанови № 637).

Згідно п. 17 Постанови № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За ч. 3статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

За ст. 1 Закону № 1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

За ст. 24 Закону № 1058-ІVстраховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-IV) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За ст. 4 Закону № 2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно статті 26 Закону № 2464 посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Щодо зарахування до загального страхового стажу періодів роботи з 01.01.1998 по 28.02.1999, з 01.04.1999 по 31.05.1999, з 01.07.1999 по 31.08.1999, з 01.10.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 29.02.2000, з 01.04.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.01.2001 по 28.02.2001, з 01.04.2001 по 31.05.2001, з 01.07.2001 по 31.08.2001, з 01.10.2001 по 30.11.2001.

Позивач займався підприємницькою діяльністю в період з 11.11.1997 по 22.12.2014, що не заперечується сторонами.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (в редакції від 29.01.2022, яка діяла на час прийняття рішення) періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у зарахуванні спірного періоду провадження підприємницької діяльності до страхового стажу позивача посилався на те, що позивачем до відповідача та суду не надано довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності для зарахування періоду провадження підприємницької діяльності в період з 11.11.1997 року по 22.12.2014 року із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, до трудового стажу фізичних осіб - підприємців.

Апеляційний суд вважає хибним такий висновок суду першої інстанції, з таких підстав.

Апелянт посилався на те, що у період підприємницької діяльності з 01.01.1998 року по 30.11.2001 року позивач щоквартально 4 рази на рік згідно з діючим на той час законодавством, сплачував відповідні внески до Пенсійного фонду. Тобто сплата внесків 1 раз у квартал за всі три місяці кварталу є підставою для зарахування до стажу періоду в три місяця цього кварталу, так як внесок сплачується на прибуток за весь квартал (за три місяці). Отже, на рахунки Пенсійного фонду оплата надходила одним платежем за всі три місяці кварталу, однак відповідачем зараховано в стаж не три місяці кварталу, а один місяць за кожний квартал.

За пп. 1 п. 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно ч. 3 ст. 14 Розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92 (в редакції чинній у спірний з 01.01.1998 року по 30.11.2001 року) податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:

- протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;

- суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред`явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а над міру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період). (Абзац перший пункту 4 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2181-III (2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року) (п. 4 Розділу ІV Декрету).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 6 вересня 1996 року № 11-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів (діяла у спірний період, далі Інструкція № 11-1).

За п 7.1 Інструкції № 11-1 збори громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів та інших громадян, діяльність яких заснована на приватній власності фізичної особи та виключно на її праці, нараховуються на чистий доход, що підлягає оподаткуванню, тобто на різницю між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, що пов`язані з одержанням доходу, на підставі витягів з податкових декларацій. При цьому не враховуються суми акцизного збору і податку на добавлену вартість. Такі витяги, завірені податковою інспекцією, подаються платником до Пенсійного фонду в 15-денний строк після закінчення кварталу. При визначенні чистого доходу громадянина-підприємця не включаються суми винагород, одержані ним за працю по угодах цивільно-правового характеру, так як нарахування страхових зборів на них повинно здійснювати підприємство, що виплачує винагороду, крім випадків, коли суми винагород виплачені підприємством (фірмою), що являється іноземною юридичною особою.

Страхові збори сплачуються платниками, зазначеними в п.2.7 цієї Інструкції, щоквартально із сум фактично одержаного доходу за звітний період (квартал) не пізніше як 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого наступного року за звітним. При цьому сплата зборів за четвертий квартал календарного року проводиться авансом до 15 грудня із суми очікуваного (оцінного) доходу за цей період. Платники, зазначені у п.2.7 цієї Інструкції, можуть протягом поточного року щоквартально нараховувати і сплачувати до Пенсійного фонду 25 відсотків річної суми страхових зборів, виходячи з очікуваного (оцінного) доходу. У такому разі у витязі з декларації зазначається розмір доходу до кінця звітного періоду. Строк сплати авансових платежів - до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада (п. 7.2 Інструкції № 11-1).

Платниками зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування є: фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси (п.2.7 п. 2.1 Інструкції № 11-1).

Враховуючи зазначені, апеляційний суд погоджує доводи апелянта, що згідно діючого на той час законодавства позивач був зобов`язаний сплачувати страхові внески у спірний період 1 раз у квартал за весь квартал (3 місяці).

Крім того, відповідач підтверджує, що наявна інформація про нараховані суми за березень, червень, вересень та грудень 1999 року, березень, червень, вересень та грудень 2000 року, березень, червень, вересень та грудень 2001 року», тобто 1 раз у квартал.

Також, формою ОК-5 підтверджується сплата внесків 1 раз в квартал за весь квартал. Крім того, даних в ОК- 5 за 1998 рік не може бути, бо вказаний облік, що відображений у формі ОК-5 у 1998 році ще не вівся.

Також, заслуговують на увагу доводи апелянта, що ОСОБА_1 з початку підприємницької діяльності у 1998 році сплачував внески 1 раз у квартал відповідно до пункту 7.1.,7.2 Інструкції № 11-1, однак в формі ОК-5 вони не можуть біти відображені. Вказані внески, як визначено Інструкцією № 11-1, сплачувались на підставі витягів з податкової декларації, яка подавалась в податкову інспекцію за місцем здійснення підприємницької діяльності- податковою адресою позивача в м. Донецьку.

Апелянт посилається на те, що документи, що підтверджують підприємницьку діяльність у позивача відсутні, оскільки він був вимушений виїхати з міста Донецька через проведення антитерористичної операції, наразі є внутрішньо переміщеною особою. Документи про сплату податків та внесків за 1998-2001 рік також відсутні, оскільки зобов`язання їх зберігати протягом 20 років в нього не було.

Розділом 18 Інструкції № 11-1 визначено обов`язки платників зборів, за п. 18.4 яких належить обов`язок зберігати облікові дані про нарахування, утримання та сплату страхових зборів до Пенсійного фонду протягом трьох років.

Крім того, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 755-IV прийнятий 15.05.2003 року, набрав чинності з 01.07.2004 року, тобто він не діяв під час підприємницької діяльності позивача у спірний період з 01.01.1998 року по 30.11.2001 року.

За ст. 6, ч. 2 ст. 20 Закону № 755 (в редакції від 15.05.2003 року) державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці: проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; оформлює та видає виписки, довідки з Єдиного державного реєстру.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

В подальшому Закон № 755 зазнавав багато змін, починаючи з 01.01.2016 року довідка не видається.

Порядок надання Виписок та Витягів регулюється Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції від 10.06.2016 року № 1657/5.

Законом № 755 та Порядком № 1657/5 передбачено можливість шляхом вільного доступу отримання певної інформації з Реєстру, за допомогою системи відкритих даних OPENDATABOT позивач здійснив запит та отримав наявну в Реєстрі інформацію, яку долучено до позову. Також Відповідачем здійснювався запит до Єдиного реєстру страхувальників, який дублює інформацію системи відкритих даних. Як вбачається, необхідні дані про систему оподаткування в Реєстрі відсутні.

Таким чином, є обґрунтованими доводи апелянта, що на момент підприємницької діяльності позивача Закон № 755 не діяв і довідка не могла бути видана, а на момент звернення із заявою про призначення пенсії, довідки вже не видаються.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періодів трудової діяльності з 01.01.1998 року по 28.02.1999 року, з 01.04.1999 року по 31.05.1999 року, з 01.07.1999 року по 31.08.1999 року, з 01.10.1999 року по 30.11.1999 року, з 01.01.2000 року по 29.02.2000 року, з 01.04.2000 року по 31.05.2000 року, з 01.07.2000 року по 31.08.2000 року, з 01.10.2000 року по 30.11.2000 року, з 01.01.2001 року по 28.02.2001 року, з 01.04.2001 року по 31.05.2001 року, з 01.07.2001 року по 31.08.2001 року, з 01.10.2001 року по 30.11.2001 року.

В решті вимог рішення суду позивачем не оскаржено.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо судових витрат

За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

За матеріалами електронної адміністративної справи позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 992,40 грн., апеляційної скарги - 1488,60 грн., всього - 2481 грн.

Оскільки позов задоволено частково, проте фактично позов задоволено з обранням іншого способу захисту порушеного права, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2481 грн.

Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, частково неправильно вирішив справу по суті спору, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача відповідного періоду трудової діяльності з прийняттям нової постанови в цій частині про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Жуковської Марини Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року у справі № 200/4637/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періодів трудової діяльності з 01.01.1998 року по 28.02.1999 року, з 01.04.1999 року по 31.05.1999 року, з 01.07.1999 року по 31.08.1999 року, з 01.10.1999 року по 30.11.1999 року, з 01.01.2000 року по 29.02.2000 року, з 01.04.2000 року по 31.05.2000 року, з 01.07.2000 року по 31.08.2000 року, з 01.10.2000 року по 30.11.2000 року, з 01.01.2001 року по 28.02.2001 року, з 01.04.2001 року по 31.05.2001 року, з 01.07.2001 року по 31.08.2001 року, з 01.10.2001 року по 30.11.2001 року.

Прийняти нову постанову в цій частині.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності з 01.01.1998 року по 28.02.1999 року, з 01.04.1999 року по 31.05.1999 року, з 01.07.1999 року по 31.08.1999 року, з 01.10.1999 року по 30.11.1999 року, з 01.01.2000 року по 29.02.2000 року, з 01.04.2000 року по 31.05.2000 року, з 01.07.2000 року по 31.08.2000 року, з 01.10.2000 року по 30.11.2000 року, з 01.01.2001 року по 28.02.2001 року, з 01.04.2001 року по 31.05.2001 року, з 01.07.2001 року по 31.08.2001 року, з 01.10.2001 року по 30.11.2001 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

В решті рішення суду залишити без змін

Повний текст постанови складений 23 серпня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

І.Д. Компанієць