УХВАЛА
23 серпня 2023 р. Справа № 520/5069/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року по справі № 520/5069/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АСГАРД"
до Головного управління ДПС у Харківській області (філії) як відокремленого підрозділу у складі ДПС України , Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АСГАРД" до Головного управління ДПС у Харківській області (філії) як відокремленого підрозділу у складі ДПС України , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 р. відмовлено апелянту в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів в їх обґрунтування протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Копії зазначених вище ухвал отримано апелянтом 03.08.2023 р. (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі "Електронний суд".
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником 08.08.2023 р. (через підсистему "Електронний суд") надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник посилається на ст. 129 Конституції України, ст. ст. 8, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. ст. 44, 47, 121, 169, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує про факт подання апеляційної скарги по даній справі в строк, визначений КАС України та відсутність коштів для сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою вперше та швидке повторне звернення з апеляційною скаргою.
Колегія суддів зауважує, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною першої статті 121 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
"Швидке" повторне звернення до суду, не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність на рахунку контролюючого органу коштів для сплати судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які відповідач вступає в інших сферах його діяльності.
Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України "Про судовий збір" та/або КАС України не внесено.
Колегія суддів вказує, що факт сплати скаржником судового збору, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки докази оплати надані суду не своєчасно.
Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Жодних інших обґрунтувань, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт не наводить.
Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів в підтвердження поданої заяви, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційного оскарження слід відмовити.
Згідно з ч.3 ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року по справі № 520/5069/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АСГАРД" до Головного управління ДПС у Харківській області (філії) як відокремленого підрозділу у складі ДПС України , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2023 |
Оприлюднено | 25.08.2023 |
Номер документу | 112997401 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Бартош Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні