Постанова

від 22.08.2023 по справі 420/3488/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3488/23

Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Час і місце ухвалення: 25.04.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 вересня 2022 року №5897/15-32-07-07-23.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірним податковим повідомленням-рішенням Головне управління ДПС в Одеській області необґрунтовано нарахувало ТОВ «Прогресфарм» пеню в розмірі 2 212 227,93 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки товариство не може бути притягнуто до відповідальності на підставі ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). Зокрема, позивач зазначав, що на виконання умов Контракту №190321 від 19.03.2021р., укладеного з компанією-нерезидентом «DeniHemi FZ-LLC» (ОАЄ), згідно платіжних доручень від 16.04.2021р., від 22.04.2021р. та від 29.04.2021р., ТОВ «Прогресфарм» здійснило оплату за товар на загальну суму 235 312,82 доларів США. Ненадходження товару у граничний термін, передбачений пунктом 5.2 Контракту (365 днів від дня передплати), зумовлено введенням з 24.02.2022р. на території України воєнного стану, у зв`язку з чим було закрито вхід/вихід до портів, в т.ч. Одеси, та призупинено вантажні операції. Листом від 25.02.2022р. ТОВ «Прогресфарм» зверталося до продавця товару компанії-нерезидента «DeniHemi FZ-LLC» (ОАЄ) щодо зміни умов Контракту в частині направлення товару іншим транспортом та/або в інший порт. Однак, продавцем повідомлено позивача про направлення товару морським транспортом у контейнері ZCSU7655334, який, згідно повідомлення перевізника від 01.04.2022р., було перенаправлено до іншої країни через неприйняття портами України вантажів через військовий стан. Неможливість виконання обов`язку щодо поставки товару за імпортним контрактом у граничні строки через наявність форс-мажорних обставин унеможливлює притягнення ТОВ «Прогресфарм» до відповідальності за порушення вимог законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій у вигляді нарахування пені.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2023р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №5897/15-32-07-07-23 від 14.09.2022р.

Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «Прогресфарм» судовий збір в розмірі 26840,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 25.04.2023р. з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Прогресфарм».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції необґрунтовано враховано сертифікат Донецької торгово-промислової палати від 30.08.2022р. №1400-22-0712 про форс-мажорні обставини по Контракту від 19.03.2021р. №190321, укладеному з компанією-нерезидентом «DeniHemi FZ-LLC» (ОАЄ). Згідно сталої практики Верховного Суду сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Також, апелянт посилається на те, що ні до перевірки, а ні до суду ТОВ «Прогресфарм» не надало доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку із воєнним станом та не могло здійснювати підприємницьку діяльність і набувати коштів. Не надано позивачем і доказів того, що компанія-нерезидент «DeniHemi FZ-LLC» (ОАЄ) не мала змоги до настання граничного строку по контракту від 19.03.2021р. №190321 повернути передоплату на рахунок ТОВ «Прогресфарм» для уникнення порушення умов договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 19.03.2021р. між ТОВ «Прогресфарм» (Україна, Покупець) та «DeniHemi FZ-LLC» (ОАЕ, Постачальник) укладено контракт №190321 на поставку лікувальних препаратів, виробів медичного призначення, дієтичних добавок, товарів продовольчого та непродовольчого призначення.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Контракту Продавець зобов`язується поставити товар Покупцю на умовах CFR Одеса (Інкотермс 2010).

Згідно п.3.3 Контракту товар поставляється партіями.

Пунктом 5.2 Контракту, з урахуванням додаткової угоди №1 від 22.03.2021р., Сторони погодили, що у випадку застосування повної або часткової передплати на окрему партію товару, строк поставки такої партії не повинен перевищувати 365 днів від дати передплати.

На виконання умов контракту від 19.03.2021р. №190321 ТОВ «Прогресфарм» здійснило на користь «DeniHemi FZ-LLC» авансові платежі на загальну суму 235 312,82 доларів США, а саме:

16.04.2021р. платіжне доручення №3 на суму 155 636,47 доларів США;

22.04.2021р. платіжне доручення №4 на суму 54 676,35 доларів США;

29.04.2021р. (виконано 30.04.2021р.) платіжне доручення №5 на суму 25 000,00 доларів США.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.07.2022р. №1833-п та направлення від 19.07.2022р. №4055/15-32-07-08-16, відповідно до пп.19.1.4 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. б) пп. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та отриманої податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС України листом від 09.06.2022р. №4849/7/99-00-07-07-02-07, у період з 28.07.2022р. по 03.08.2022р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Прогресфарм» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 19.03.2021р. №190321 (дата здійснення операції - 16.04.2021р., 22.04.2021р., 30.04.2021р.) за період з 19.03.2021р. по дату закінчення перевірки.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт від 10.08.2022р. №5044/15-32-07-07, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем:

- пунктів 1, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018р. №2473-VІІІ, з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. №5, в результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій на загальну суму 235 312,82 дол. США за контрактом від 19.03.2021р. №190321, укладеним з «DeniHemi FZ-LLC» (ОАЕ);

- прострочена дебіторська заборгованість по розрахунках за контрактом від 19.03.2021р. №190321 з «DeniHemi FZ-LLC» (ОАЕ) на суму 235 312,82 дол. США (екв. 4351471,19 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що резидентом було укладено імпортний контракт з компанією-нерезидентом «DeniHemi FZ-LLC» від 19.03.2021р. №190321 про купівлю продукції, на виконання умов якого ТОВ «Прогресфарм» здійснило передоплату на загальну суму 235 312,82 дол. США.

Відповідно до п.3 ст.13 Закону №2473-VІІІ, з урахуванням п. 21 розд. II Положення №5, граничний строк надходження товару становив 15.04.2022р., 21.04.2022р. та 29.04.2022р. Однак, станом на 03.08.2022р. товар від нерезидента не надійшов.

За умовами пункту 3.7 Контракту, з урахуванням додаткової угоди від 27.03.2021р. №2, Сторони домовилися, що Продавець може здійснити поставку товару за даним Контрактом третім особам на підставі листа Покупця. Такими кінцевими одержувачами товару можуть бути ООО «Кейсер» (Республіка Молдова, ПМР, м.Тирасполь, вул.Манойлова, 57/2) та ООО «Вивафарм» (Республіка Молдова, ПМР, Слободзейський р-н, с.Паркани, вул.Гоголя, 1).

До перевірки ТОВ «Прогресфарм» не надано документів, які підтверджують здійснення поставки товарів від компанії-нерезидента «DeniHemi FZ-LLC» також і до ООО «Кейсер» чи ООО «Вивафарм».

В ході перевірки було надано Договір цесії від 14.04.2021р. №DH/R/05-01 між компанією «DeniHemi FZ-LLC» (Цедент), ООО «Кейсер» (Республіка Молдова, ПМР) (Боржник) та ТОВ «Прогресфарм» (Цесіонарій).

Приймаючи до уваги, що ООО «Кейсер» винен компанії «DeniHemi FZ-LLC» (Цедент) 363 480,20 євро по Контракту від 01.07.2016р. №ВРР/К/15, Цедент та Цесіонарій домовились, що Цедент поступиться своїми правами вимогами боргу на користь Цесіонарія. Водночас, до перевірки не надано документів, які підтверджують здійснення розрахунків за договором цесії від 14.04.2021р. №DH/R/05-01.

Також, до перевірки надано Контракт від 01.07.2016р. №ВРР/К/15 між компанією «DeniHemi FZ-LLC» (Продавець) та ООО «Кейсер» (Покупець), за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити на умовах даного Контракту лікарські препарати, вироби медичного призначення.

Згідно угод про переуступку боргу до Контракту від 01.07.2016р. №ВРР/К/15 від 15.04.2021р. на суму 200 000,00 євро та від 20.04.2021р. на суму 60 000,00 євро, ООО «Кейсер» (Сторона 1) перераховує ТОВ «Прогресфарм» (Сторона 3) кошти у розмірі 260 000,00 євро.

На рахунок ТОВ «Прогресфарм» надійшли кошти від ООО «Кейсер» (Республіка Молдова, ПМР) на загальну суму 260 000,00 євро з призначеннями платежів:

від 15.04.2021р. на суму 200 000,00 євро - контракт від 22.07.2020р. №22/07;

від 22.04.2021р. на суму 60 000,00 євро - контракт від 01.07.2016р. №ВРР/К/15, угода про переуступку боргу від 20.04.2021р. №1.

Перевіркою встановлено дебіторську заборгованість за Контрактом від 19.03.2021р. №190321 з компанією «DeniHemi FZ-LLC» (AOЕ) в сумі 235 312,82 дол.США; кредиторську заборгованість за Контрактом від 22.07.2020р. №22/07 в сумі 200 000,00 євро та кредиторську заборгованість за Контрактом від 01.07.2016р. №ВРР/К/15, угода про переуступку боргу від 20.04.2021р. №1 в сумі 60 000,00 євро з ООО «Кейсер».

ТОВ «Прогресфарм» до перевірки не надало документів, які підтверджують виконання зобов`язань компанією «DeniHemi FZ-LLC» (AOЕ) щодо здійснення розрахунків за контрактом від 19.03.2021р. №190321 в сумі 235 312,82 дол.США за здійсненими 16.04.2021р., 22.04.2021р. та 30.04.2021р. товариством авансовими платежами.

Надані до перевірки угоди про переведення боргу від 15.04.2021р. до Контракту від 01.07.2016р. №ВРР/К/15 на суму 200 000,00 євро та від 20.04.2021р. №1 до Контракту від 01.07.2016р. №ВРР/К/15 на суму 60 000,00 євро не підтверджують завершення імпортних операцій за контрактом від 19.03.2021р. №190321.

Таким чином, станом на 03.08.2022р. (кінець перевіряємого періоду) порушено законодавчо встановлені строки розрахунків по імпортному контракту від 19.03.2021р. №190321, укладеному з компанією «DeniHemi FZ-LLC» (AOЕ), на суму 235 312,82 дол.США, що тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором.

Згідно з додатком 3 «Розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях» до акту перевірки від 10.08.2022р. №5044/15-32-07-07:

за платежем від 16.04.2021р. пропущено 110 днів (16.04.2022р. 03.08.2022р.) - пеня 1502532,69 грн.;

за платежем від 22.04.2021р. пропущено 104 дні (22.04.2022р. 03.08.2022р.) - пеня 499059,96 грн.;

за платежем від 29.04.2021р. пропущено 96 днів (30.04.2022р. 03.08.2022р.) - пеня 210635,28 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення №5897/15-32-07-07-23 від 14.09.2022р., яким ТОВ «Прогресфарм» нарахувало до сплати пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2 212 227,93 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення ТОВ «Прогресфарм» оскаржило його в судовому порядку.

Задовольняючи позов товариства та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення від 14.09.2022р., суд першої інстанції виходив із того, що неотримання товару позивачем за контрактом від 19.03.2021р. №190321 відбулося через закриття порту Одеса внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну, що є форс-мажорною обставиною в розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та підтверджено сертифікатом Донецької торгово-промислової палати від 30.08.2022р. №1400-22-0712. Суд зазначив, що наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України та п.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють ТОВ «Прогресфарм» від відповідальності за порушення вимог п.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та нарахування позивачу пені за ч.5 ст.13 зазначеного Закону.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018р. №2473-VIII. (далі Закон №2473-VIII)

Згідно ч.1 ст.13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У свою чергу, п.21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019р. №5, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Частиною 3 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). (ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII)

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997р. №671/97-ВР торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З аналізу вказаних норм слідує, що обставини, що мають місце на території України та пов`язані із агресією російської федерації проти України, підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видається Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України 28.02.2022р. було розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, ТПП України підтверджено, що обставини агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами п.3.1 Контракту №190321 від 19.03.2021р. Продавець зобов`язується поставити товар Покупцю на умовах CFR Одеса, Україна згідно ІНКОТЕРМС 2010.

CFR (англ. Cost and Freight (… named port of destination)), (Вартість і фрахт (… назва порту призначення)) стандартизовані умови постачання за Інкотермс, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця.

Апелянтом не заперечується, що за даними ДП «АМПУ» станом на 25.02.2022р. вхід/вихід до портів Скадовськ, Херсон, Миколаїв, Ольвія, Одеса, Чорноморськ, Південний, Б-Дністровськ, Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ закрито, до портів Маріуполь, Бердянськ відкрито. Вантажні операції призупинено.

З метою попередження про вказану обставину контрагента «DeniHemi FZ-LLC» позивачем 25.02.2022р. засобами електронного зв`язку направлено зазначеній компанії електронного листа щодо викладених вище обставин та запропоновано розглянути можливість зміни умов контракту в частині направлення товару іншим транспортом та / або в інший порт.

Однак, 01.03.2022р. ТОВ «Прогресфарм» отримало від «DeniHemi FZ-LLC» засобами електронного зв`язку коносамент ZIMUDNL6050142, відповідно до якого товар було відправлено морським транспортом у контейнері ZCSU7655334.

Листом від 01.04.2022р. компанією перевізником Atlantas Worldwide PYT LTD повідомлено ТОВ «Прогресфарм» про те, що вищевказаний контейнер пере направлено до іншої країни, так як порти в Україні не приймали вантажі через військовий стан.

Вказаним підтверджується, що неотримання товару позивачем за контрактом від 19.03.2021р. №190321 у встановлені строки відбулося саме через закриття порту Одеса внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну.

Разом з цим, з метою підтвердження безпосереднього впливу наявних на території України форс-мажорних обставин на можливість виконання зовнішньоекономічного контракту від 19.03.2021р. №190321 позивачем було подано до Донецької торгово-промислової палати заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

За результатами розгляду поданої ТОВ «Прогресфарм» заяви Донецькою торгово-промисловою палатою видано Сертифікат від 30.08.2022р. №1400-22-0712 про форс-мажорні обставини по Контракту від 19.03.2021р. №190321, укладеному з компанією-нерезидентом «DeniHemi FZ-LLC» (ОАЄ).

Вказаним сертифікатом Донецька ТПП, на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту освідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014р. №44(5), із змінами та доповненнями, засвідчила військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та закриття морських портів України (порт Одеса) для ввезення/вивезення комерційних вантажів, як форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили) для ТОВ «Прогресфарм» щодо обов`язку дотримання граничного строку розрахунків за операціями імпорту товарів по зовнішньоекономічному контракту №190321 від 19.03.2021р., укладеного між ТОВ «Прогресфарм» (Україна, Покупець) та компанією «DeniHemi FZ-LLC» (AOЕ, Продавець) у термін до 16.04.2022р., 22.04.2022р., 29.04.2022р., 11.05.2022р., 21.05.2022р., 25.05.2022р., 12.07.2022р. за ст.13 Закону №2473-VIII та п.21 Положення №5.

Згідно вказаного Сертифікату період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022р., дата закінчення тривають станом на 30.08.2022р.

Таким чином, у зв`язку із військовою агресію російської федерації проти України, яка підтверджена Донецькою ТПП та визнана форс-мажорною обставиною для ТОВ «Прогресфарм», яка напряму вплинула на можливість виконання останнім вимог валютного законодавства, виконання зобов`язання щодо поставки за зовнішньоекономічним контрактом №190321 від 19.03.2021р. товару у встановлені граничні строки стало неможливим, за відсутності його вини.

Станом на дату прийняття Головним управлінням ДПС в Одеській області спірного податкового повідомлення-рішення від 14 вересня 2022 року №5897/15-32-07-07-23 та на дату розгляду ДПС України скарги позивача на вказане податкове повідомлення-рішення відповідний Сертифікат Донецької ТПП від 30.08.2022р. №1400-22-0712 був у розпорядженні контролюючого органу, однак його не було враховано.

Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення - валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи визначено статтею 112 ПК України.

Відповідно до п.112.1, п.112.7 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Згідно п.112.8.9 ст.112 Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та ч.6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють ТОВ «Прогресфарм» від відповідальності за порушення вимог ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII та нарахування позивачу пені за ч.5 ст.13 зазначеного Закону.

Апелянт посилається на те, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен оцінюватися з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки, як вже зазначалося, у зв`язку з наявністю обставини агресії російської федерації проти України, ТПП спростила процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) шляхом розміщення 28.02.2022р. на своєму офіційному сайті загального офіційного листа щодо засвідчення відповідної форс-мажорної обставини. Вплив вказаної обставини саме на дотримання граничного строку розрахунків за операціями імпорту товарів по зовнішньоекономічному контракту №190321 від 19.03.2021р., укладеного між ТОВ «Прогресфарм» (Україна, Покупець) та компанією «DeniHemi FZ-LLC» (AOЕ, Продавець), підтверджено Сертифікатом від 30.08.2022р. №1400-22-0712, який, на думку колегії суддів, за наведених обставин є належним та достатнім доказом того, що неотримання товару позивачем за контрактом від 19.03.2021р. №190321 у встановлені строки відбулося за відсутності його вини.

Що ж до посилань апелянта на ненадання позивачем доказів того, що компанія-нерезидент «DeniHemi FZ-LLC» (ОАЄ) не мала змоги до настання граничного строку по контракту від 19.03.2021р. №190321 повернути передоплату на рахунок ТОВ «Прогресфарм» для уникнення порушення умов договору, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки станом на дату виникнення засвідчених у встановленому порядку форс-мажорних обставин не настав граничний строк поставки товару за Контрактом, а тому у позивача не було підстав вимагати у компанії «DeniHemi FZ-LLC» повернення предоплати.

Як вже зазначалося, через закриття порту Одеса на вхід/вихід ТОВ «Прогресфарм» звернулося до компанії «DeniHemi FZ-LLC» з листом від 25.02.2022р. щодо зміни умов контракту в частині направлення товару іншим транспортом та / або в інший порт, на що позивач отримав коносамент ZIMUDNL6050142, відповідно до якого товар було відправлено 01.03.2022р. морським транспортом у контейнері ZCSU7655334. При цьому, ненадходження відповідного товару до 16.04.2022р. ТОВ «Прогресфарм» мало місце через неприйняття портами України вантажів через військовий стан, що підтверджено листом компанії перевізника Atlantas Worldwide PYT LTD від 01.04.2022р.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області не спростовують висновків суду про незаконність спірного податкового повідомлення-рішення №5897/15-32-07-07-23 від 14.09.2022р., а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 25.04.2023р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

В свою чергу, представником позивача до суду подано клопотання про компенсацію судових витрат, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем понесено витрати в суді апеляційної інстанції в розмірі 7400, 00 грн., що підтверджується наданими доказами.

Вивчивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» та АО «ОРСТЕЛЛ» укладено договір про надання правової допомоги № 03-07/23 від 28.07.2023 року.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до суду надано наступні документи:

Договір, про надання професійної правничої (правової) допомоги, укладеного між Позивачем та АО «ОРСТЕЛЛ» та Додаткова угода №1до нього

Ордер серії ВН №1271403 від 02.08.2023 р., виданий АО «ОРСТЕЛЛ» адвокату Гульку О.О. на представництво ТОВ «ПРОГРЕСФАРМ» у П`ятому апеляційному адміністративному суді.

Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Акт приймання-передачі наданих послуг з надання професійної правничої допомоги, укладений між ТОВ «ПРОГРЕСФАРМ» та АО «ОРСТЕЛЛ в особі адвоката Гулька О.О.

Рахунок-фактура № АА 28/07-23-1 від 28 липня 2023 року щодо надання АО «ОРСТЕЛЛ» професійної правничої допомоги, а саме з: формування правової позиції, складання та подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 р.

Платіжна інструкція № 18/08/2023 щодо сплати ТОВ «ПРОГРЕСФАРМ» рахунку- фактури № АА 28/07-23-1 від 28 липня 2023 року.

Так, колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 02.09.2020 року у справі №826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 7400,00 грн. не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним в акті виконаних робіт переліком,обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторони, а тому вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 2000 грн., а тому клопотання позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року залишити без змін.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» про компенсацію судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресфарм» витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 серпня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова