Ухвала

від 01.08.2023 по справі 761/21031/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/21031/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4204/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні № 22023000000000025 - прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, що було виявлене та вилучене 08.06.2023 в ході проведення обшуку офісних приміщень, які знаходяться в корпусі № 1 (літ. Ж) за адресою: АДРЕСА_1 та яке перебувало у володінні ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung» сірого кольору, с/н НОМЕР_1 , ІМЕІ 1 - НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_3 ; флеш-накопичувач чорного кольору (без ідентифікуючих ознак) на ремінці; флеш-накопичувач чорного кольору марки «Transcend» ємністю 16 ГБ; моноблок марки «Lenovo» у корпусі чорного кольору, с/н MP1VQHPN.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися та розпоряджатися ним у будь-який спосіб.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що у вказаній ухвалі слідчого судді є невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження, ухвала не відповідає завданням кримінального провадження, передбаченим ст. 2 КПК України, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт вказує на те, що вході проведення 08.06.2023 обшуку у кабінеті ОСОБА_8 слідчим, речей і документів, які прямо визначені ухвалою слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку виявлено не було, проте виявлено вищевказані речі і предмети, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інформацію про обставини його вчинення і конкретних осіб, причетних до цього.

На виконання вимог абзацу 3 частини 2 ст. 168 КПК України, слідчому виготовити копії такої інформації, через особливості програмного забезпечення та необхідність подолання систем логічного захисту, не представилось можливим.

Враховуючи вказане, а також виняткову цінність вищевказаних речей і предметів, інформації яка міститься на них для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, осіб причетних до цього, а також можливість використання їх, як доказів у кримінальному провадження, слідчий під час проведення санкціонованого обшуку, керуючись положеннями ч. 2 ст. 168 КПК України, прийняв рішення про тимчасове вилучення таких речей і документів.

У подальшому, 09.06.2023 вищевказані документи та предмети оглянуто, про що складено відповідний протокол огляду.

09.06.2023 постановою слідчого зазначені предмети визнано речовими доказами, оскільки вони містять відомості, що можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З метою перевірки наявності на вилученій в ОСОБА_8 вказаній техніці іншої інформації, яка має значення для кримінального провадження, 09.06.2023 у кримінальному провадженні призначено відповідну експертизу комп`ютерної техніки та програмних продуктів.

Однак, слідчим суддею при прийнятті згаданого рішення про відмову у накладенні арешту вказані обставини та положення КПК України залишені поза увагою.

Слідчим суддею при винесенні вказаного рішення не враховано і той факт, що з урахуванням доказів здобутих в ході розслідування, в тому числі вилучених в ході обшуку у кабінеті ОСОБА_8 , 10.06.2023 повідомлено про підозру генеральному директору ПрАТ «КЦКБА» ОСОБА_9 , директору з продажів товариства ОСОБА_10 та директору з якості підприємства ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Крім того, слідчим суддею не враховано і того факту, що відносно ОСОБА_8 під час розслідування проводились негласні слідчі дії у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за його номером мобільного телефону, в ході чого зафіксовано розмови останнього про обставини вчинення кримінального правопорушення. Також не взято до уваги і оглянуте листування ОСОБА_8 з його мобільного телефону, вилученого в ході обшуку, де міститься інформація про обставини підготовки і вчинення кримінального правопорушення від 09.06.2023.

Таким чином, слідчим суддею при винесенні ухвали зроблено невірний висновок про те, що доводи прокурора відображені у клопотанні про накладення арешту на майно та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей, які б у відповідності до ст. 170 КПК України давали підстави на накладення арешту на речі і документи, що були вилучені в ході вказаного обшуку.

При цьому в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею жодним чином не наведено, які саме ризики, визначені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України не довів прокурор, що слугувало підставою для винесення рішення про відмову у накладенні арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя не відобразив мотивів, якими він керувався при ухваленні свого рішення, при оцінюванні доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які прокурор посилався, як на підґрунтя своїх вимог.

Одночасно, слідчий суддя не взяв до уваги докази, зазначені у клопотанні прокурора, які могли істотно вплинути на його висновки та взагалі не вказав про причини чому саме додані до клопотання прокурора докази не взято до уваги.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, з доповненнями та просив її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, думку представника власника майна, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги, з доповненнями прокурора та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000025 від 11.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадовими особами, засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» (далі - ПрАТ «КЦКБА», код ЄДРПОУ 33096208) та інших українських суб`єктів господарювання, організовано ведення фінансово-господарської діяльності в інтересах держави-агресора та у тісній взаємодії з рядом українських та іноземних суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема, здійснення постачання продукції українського виробництва через підконтрольні іноземні компанії, на виконання проектів держави-агресора, а саме компаній, що входять до структури російської державної корпорації з атомної енергії «Росатом», тобто, здійснення пособництва державі-агресору у завданні шкоди Україні, шляхом перерахування (передачі) матеріальних ресурсів та інших активів.

Відповідно до рапорту оперативного підрозділу ГУ «І» ДЗНД СБУ №5/7/2/2-10 від 02.01.2023, отримано відомості про вчинення службовими особами та кінцевими бенефіціарними власниками вітчизняних суб`єктів господарювання кримінальних правопорушень на шкоду державній безпеці України в умовах широкомасштабного наступу та збройної агресії російської федерації проти України за наступних обставин.

Так, державна корпорація з атомної енергії «Росатом» реалізовує ядерні проекти з будівництва 34 енергоблоків у 11 країнах світу (Індія, Бангладеш, Туреччина, Китай, росія, республіка білорусь, Угорщина, Єгипет, Іран, Пакистан та інші), використовуючи при цьому також промислові потужності українських суб`єктів господарювання. Однак, діючим законодавством України фактично заборонено здійснення господарської діяльності та виконання зобов`язань (поставка товару, сплата за поставлений товар чи послуги, позика та інші правочини) на користь країни-агресора та осіб, пов`язаних з нею.

Проте, службові особи та кінцеві бенефіціарні власники українських суб`єктів господарювання, незважаючи на вищевказані заборони та обмеження, усвідомлюючи протиправність своїх дій, розробили, організували та запровадили протиправний механізм ведення господарської діяльності в інтересах ДК «Росатом» та інших російських суб`єктів господарювання, чим фактично, з метою завдання шкоди Україні, здійснюють передачу матеріальних ресурсів та інших активів представниками держави-агресора.

Зокрема, посадовими особами, засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «КЦКБА» (код ЄДРПОУ 33096208, адреса реєстрації та фактичне місцезнаходження: м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 9), з моменту заснування підприємства і до початку повномасштабного збройного вторгнення військ рф на територію України, вибудувано, започатковано, організовано та налагоджено сталі фінансово-господарські взаємовідносини з ДК «Росатом» і підприємствами рф, які діють у сфері російського атомно-промислового комплексу.

Станом на лютий 2022 року ПрАТ «КЦКБА» мало на виконанні контракти із виробництва та постачання продукції для потреб ДК «Росатом» з будівництва та обслуговування атомних електростанцій, розташованих як на території рф, так і за її межами.

Після 24.02.2022 службові особи та кінцеві бенефіціарні власники ПрАТ «КЦКБА», завчасно узгодивши з керівництвом ДК «Росатом» подальші дії щодо способу, обсягів та термінів виконання замовлень, продовжили постачати продукцію для потреб ДК «Росатом» з використанням ряду підконтрольних вітчизняних та іноземних компаній, з метою обходу діючих санаційних обмежень та приховання кінцевого споживача продукції - ДК «Росатом».

Разом з тим, на території України послуги з підтвердження відповідності якості продукції вимогам з ядерної та радіаційної безпеки (сертифікація, оцінка відповідності) в інтересах ДК «Росатом» та інших російських підприємств надає ТОВ «ООВ «Сертатом» (код ЄДРПОУ 37099930), яке є уповноваженою організацією російського АТ «ВО «Безопасность» (підпорядковане Федеральній служби з екологічного, технологічного та атомного нагляду та виконує роботи з контролю якості в сфері ядерної енергетики та атомної промисловості рф).

Відповідно до листа оперативного підрозділу ГУ «І» ДЗНД СБУ №5/7/2/2-7090 від 10.03.2023, встановлено, що основними напрямами діяльності ПрАТ «КЦКБА» є вироблення продукції, а саме: арматури для АЕС і ТЕС (розробка і виробництво трубопровідної арматури необхідної для систем забезпечення безпеки АЕС і ТЕС); агрегатів для космосу та авіації (розробка і виробництво малогабаритних пневмогідроагрегатів для різних систем космічної та авіаційної техніки); загальнопромислової арматури (розробка і виробництво трубопровідної арматури для підприємств нафтової, газової та хімічної промисловості, систем магістрального і місцевого водопостачання, вентиляційних систем); технічний контроль (проведення технічного контролю, діагностики та кваліфікаційних випробувань обладнання для АЕС та інших відповідальних об`єктів на базі діагностичного обладнання і спеціальних випробувальних стендів).

ПрАТ «КЦКБА» з початку створення є постійним виробником продукції, яка постачається для потреб ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу російської федерації, республіки білорусь та інших іноземних країн, на території яких реалізовано або виконуються проекти ДК «Росатом» з будівництва атомних електростанцій.

З метою збільшення обсягів постачання продукції, оптимізації і налагодження діяльності з підприємствами, які входять в структуру ДК «Росатом» 17.10.2013 службовими особами та кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «КЦКБА» було організовано створення на території рф ТОВ «Арматом-М» (рос. ООО «Арматом-М», ІПН 7721809915, КПП 770101001, юридична адреса: м. Москва, вул. Орджонікідзе, буд. 11, будова 44, пов. 7, прим. 12).

ТОВ «Арматом-М» є представництвом заводу ПрАТ «КЦКБА» на території рф з постачання трубопровідної арматури, в тому числі спеціальної, призначеної для використання на атомних електростанціях. На теперішній час ТОВ «Арматом-М» здійснює постачання трубопровідної арматури виробництва ПрАТ «КЦКБА» на атомні електростанції, що будує ДК «Росатом» за межами рф, серед яких АЕС «Куданкулам» (Індія), АЕС «Бушер» (Іран), АЕС «Аккую» (Туреччина), Білоруську АЕС, та на атомні електростанції, що знаходяться на території росії. Основним замовником продукції російського ТОВ «Арматом-М» є АТ «Концерн РОСЕНЕРГОАТОМ» (ІПН 7721632827, КПП 772101001, м. Москва, вул. Велика Ординка, буд. 24/26) ДК «Росатом».

Також, з метою підтвердження відповідності системи якості та управління вимогам, розробленим та визначеним Системою сертифікації Росатомрегістр ДК «Росатом, ПрАТ «КЦКБА» та ТОВ «Арматом-М» отримано 10.12.2020 сертифікат відповідності № РАР.0071.RR, виданого Асоціацією по сертифікації «Російський регістр» (обліковий номер бланку сертифікату 0000080, облікові номери бланків додатків до сертифікату 0000327, 0000328, 0000329).

В свою чергу, за наявними даними, з резидентом рф ООО «Арматом-М» (ІПН 7721809915, КПП 770101001, 115419, м. Москва, вул. Орджонікідзе, буд. 11, будова 44, пов. 7, прим. 12) також пов`язані українські ТОВ «Науково-дослідний інформаційний центр «Арматом» (код ЄДРПОУ 33226951, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 53) та ТОВ «Арматом» (код СДРПОУ 40233150, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 9А).

Також встановлено, що з метою оптимізації і налагодження логістики з постачання продукції виробництва ПрАТ «КЦКБА» для виконання замовлень ДК «Росатом» для реалізації проектів з будівництва та обслуговування атомних електростанцій, як на території рф, так і за її межами, службовими особами створено наступні офіційні представництва за кордоном, а саме: KCDBV India Private Limited - представництво в Індії; Beijing Kieval New Energy Solutions Ltd- представництво в Китаї; Decon Industries LTD - представництво у Великій Британії.

Таким чином, службовими особами та кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «КЦКБА» з моменту заснування підприємства до початку повномасштабного збройного вторгнення військ рф на територію України вибудувано, започатковано, організовано та налагоджено сталі та на постійній основі фінансово-господарські взаємовідносини з ДК «Росатом» та підприємствами рф, які діють у сфері російської ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу.

Водночас, отримана оперативна інформація свідчить, що ПрАТ «КЦКБА» продовжує підтримувати господарські відносини з групою компаній ДК «Росатом», які є кінцевими споживачами продукції ПрАТ «КЦКБА», шляхом постачання вказаної продукції з використанням системи посередницьких поставок через суб`єктів господарювання української та іноземних юрисдикцій.

Так, за отриманими даними, ПрАТ «КЦКБА» виготовляє продукцію для будівництва атомних електростанцій на експорт, зокрема, на АЕС «Аккую» (Республіка Туреччина), АЕС «Куданкулам» (Республіка Індія), АЕС «Руппур» (Республіка Індія), Тяньванська АЕС (Китайська Народна Республіка), АЕС «Сюйдапу» (Китайська Народна Республіка), Курську АЕС (рф), Ростовську АЕС (рф). Відомо, що вказані АЕС будуються та обслуговуються компаніями, котрі входять до структури ДК «Росатом».

Водночас встановлено, що Указом Президента України від 05.02.2023 № 57/2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 05.02.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого застосовано санкції до ДК «Росатом» та 199 юридичних осіб, що входять в структуру російської корпорації «Росатом», в тому числі до АТ «Атомстройекспорт» (ОДРН 1027739496014), яке є основним генеральним підрядником з проектування та будівництва атомних станцій у росії та світі. Вказане рішення РНБО прийняте на підставі того, що ДК «Росатом» та пов`язані з нею посадові особи своїми діями сприяють здійсненню збройної агресії рф проти України, розвідувально-диверсійній і терористичній діяльності російських спецслужб та підконтрольних їм незаконних збройних формувань на території України, а також в порушення правил ядерної та радіаційної безпеки створюють загрозу настання аварійної ситуації з подальшими незворотними наслідками у вигляді радіаційного зараження території України, що формує реальні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяє терористичній діяльності, призводить до майнових втрат та створює перешкоди для сталого економічного розвитку нашої держави.

Відповідно до листа Державної митної служби України №08-19/19-02/8.6/39дск від 20.02.2023, у період з 24.02.2022 по 16.02.2023 ПрАТ «КЦКБА» здійснило експорт продукції на адресу низки іноземних компаній, а саме: AA Enterprises (Республіка Індія), Beijing Kieval New Energy Solutions Limited (Китайська Народна Республіка); CHINA Nuclear Energy Industry Corporation (Китайська Народна Республіка); TONGRI (CHINA) ENERGY EQUIPMENT Co. LIMITED (Китайська Народна Республіка); RUNNER ULUSLARARASI TASIMACILIK LTD. STI. (Турецька Республіка); NEW LINE ENERGY ENGINEERING LIMITED COM. (Турецька Республіка); Sempell GmbH (Федеративна Республіка Німеччина); Shreyash Marketing (Республіка Індія); TITAN2 IC ICTAS INSAAT ANONIM SIRKETI (Турецька Республіка).

Окрім того, в ході огляду інтернет мережі, також встановлено, що ПрАТ «КЦКБА» має низку компаній-дилерів своє продукції, а саме: Decon Industries LTD (Tanfield Lea Business Centre, Tanfield Lea North Industrial Estate); Czech Energo Engineering Company s.r.o (Ruzova 972/1, Nove Mesto 110 00, Praha 1); KCDBV India (KCDBV India Private Limited, 32/494 A-8,1st Floor, Mary Matha Complex Pallinada, Palarivattom, Ernakulam, Kerala 682025 India); Beijing Kieval New Energy Solutions Ltd (P.R.China, Beijing, 100025, Room 2464, Level 24, Tower 3, China Central Place, No. 77 Jianguo Road, Chaoyang District).

У зв`язку з чим, на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.05.2023,в офісних приміщеннях, які знаходяться в корпусі № 1 (літ. Ж) за адресою: м. Київ, проспект Перемоги (проспект Берестейський); проспект Перемоги, 37 (територія НТУІ «КПІ»), буд. 57, проведено обшук, під час якого, окрім іншого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Samsung» сірого кольору, с/н RZCTA1XDE9E, ІМЕІ 1 - НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_3 ;

- флеш-накопичувач чорного кольору (без ідентифікуючих ознак) на ремінці;

- флеш-накопичувач чорного кольору марки «Transcend» ємністю 16 ГБ;

- моноблок марки «Lenovo» у корпусі чорного кольору, с/н MP1VQHPN, які знаходилися у робочому кабінеті (службове приміщення № 401) директора з якості ПрАТ «КЦКБА» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до постанови слідчого від 08.06.2023 вищевказані предмети, відшукані та вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами.

15.06.2023 прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням у кримінальному провадженні № 22023000000000025 від 11.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України про накладення арешту на майно, що було виявлене та вилучене 08.06.2023 в ході проведення обшуку офісних приміщень, які знаходяться в корпусі № 1 (літ. Ж) за адресою: АДРЕСА_1 та яке перебувало у володінні ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung» сірого кольору, с/н НОМЕР_1 , ІМЕІ 1 - НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_3 ; флеш-накопичувач чорного кольору (без ідентифікуючих ознак) на ремінці; флеш-накопичувач чорного кольору марки «Transcend» ємністю 16 ГБ; моноблок марки «Lenovo» у корпусі чорного кольору, с/н MP1VQHPN.

На обґрунтування вимог даного клопотання, як вбачається з матеріалів клопотання, з урахуванням вище викладено прокурор послався також на те, що на даний час, у сторони обвинувачення є необхідність у призначенні та проведенні комп`ютерно-технічної експертизи, надання відповідних доручень оперативному підрозділу на встановлення фактів та обставин, які досліджуються в ході здійснення досудового розслідування у провадженні, проведенні додаткових оглядів вилучених речей на предмет дослідження наявності у них додаткових відомостей, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.

При цьому, призначення експертиз, до вилучення оригіналів указаних електронних документів, не є можливим. Зокрема, відповідно до п.п. 3.3.4., 3.16 глави 3 розділу 1; п.п. 13.1., 13.3. глави 13 розділу 2 «Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» (затв. Наказом МЮУ 53/5 від 08.10.1998, в редакції наказу від 26.12.2012 № 1950/5), виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп`ютерних носіях; установлення обставин, пов`язаних з використанням комп`ютерно-технічних засобів, інформації та програмного забезпечення; установлення типу та ідентифікація комп`ютерної і копіювально-розмножувальної техніки за виготовленими за їх допомогою матеріальними документами є предметом комплексної комп`ютерно-технічної експертизи та технічної експертизи документів. До направлення комп`ютерної техніки на експертизу будь-яка робота на ній не дозволяється.

20.06.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора про накладення арешту на вище зазначене майно.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що доводи клопотання прокурора та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей, які б у відповідності до ст. 170 КПК України давали підстави для накладення арешту на речі, зокрема мобільний телефон та флеш носії, що були вилучені в ході проведення обшуку.

В доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що належний ОСОБА_8 мобільний телефон та флеш носії здобуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У клопотанні прокурора взагалі відсутні дані, що вилучені речі містять інформацію, що має доказове значення у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України

Крім того, під час розгляду клопотання встановлено, що досудовим розслідуванням на даній стадії не надано доказів причетності саме ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення в рамках якого здійснюється досудове розслідування.

До клопотання не додано витягу з ЄРДР, зміст якого свідчить про внесення даних щодо можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення.

Сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання, а тому слідчий суддя не вбачав законних підстав для арешту на майно, що зазначене у клопотанні прокурора.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку, що прокурором не наведено достатніх підстав, щодо доцільності застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з огляду на приписи ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, колегією суддів встановлено підстави для його задоволення, з тих підстав, що прокурором доведено та матеріалами клопотання достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також, що постановою від 08.06.2023 року /а.с. 101-102/, вищевказане вилучене майно визнано речовим доказом, оскільки

08.06.2023 вказані предмети оглянуто, про що складено відповідний протокол. Отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, а наявна на даних предметах інформація та електронні документи, що зберігаються в електронному вигляді, можуть містити відомості що мають суттєве та важливе значення для здійснення досудового розслідування та є безпосереднім предметом доказування у кримінальному провадженні, тобто вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна, вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вищевказане майно підлягає арешту з тих підстав, що воно є речовими доказами у межах кримінального провадження № 22023000000000025 від 11.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту, як речових доказів, з метою збереження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майном.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга, з доповненнями прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170- 173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу, з доповненнями прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що було виявлене та вилучене 08.06.2023 в ході проведення обшуку офісних приміщень, які знаходяться в корпусі № 1 (літ. Ж) за адресою: АДРЕСА_1 та яке перебувало у володінні ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung» сірого кольору, с/н НОМЕР_1 , ІМЕІ 1 - НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_3 ; флеш-накопичувач чорного кольору (без ідентифікуючих ознак) на ремінці; флеш-накопичувач чорного кольору марки «Transcend» ємністю 16 ГБ; моноблок марки «Lenovo» у корпусі чорного кольору, с/н MP1VQHPN.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4