Ухвала

від 02.08.2023 по справі 761/20995/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/20995/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4193/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року задоволено клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке було виявлене та вилучене 08.06.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- ноутбук марки Acer ASPIRE, модель N17Q2, s/n NXGVWEU0088460EA007600, без паролю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна не дотримався положень ч. 1 ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам ст. 370 КПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Апелянт вказує на те, що в жодному процесуальному документі органом досудового розслідування не зазначено, що вилучене майно містить інформацію стосовно обставин, які досліджуються у вказаному кримінальному провадженні. Зважаючи на вказане, можливість використання даного майна, як доказу у кримінальному провадженні є сумнівною, отже арешт майна не можна вважати обґрунтованим.

Під час обшуку ОСОБА_6 жодним чином не перешкоджала доступу до речей, добровільно надала їх слідчому для огляду, перегляду інформації, що містилася на зазначених пристроях, що свідчить про відсутність мети приховування, пошкодження, псування чи знищення майна.

Не заперечував власник і проти копіювання інформації з вилучених предметів. Сторона обвинувачення мала можливість залучити спеціаліста для надання безпосередньої технічної допомоги з копіювання інформації. Проте, дані дії стороною обвинувачення здійснені не були.

Крім того, матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що вилучений у ОСОБА_6 ноутбук був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або ж містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відповідає вимогам ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність рішення про визнання його речовим доказом у кримінальному провадженні.

В рамках кримінального провадження № 22023000000000025 від 11.01.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, ОСОБА_6 не є підозрюваною, обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Крім того, жодні слідчі дії, з арештованим майном станом на сьогоднішній день не провадяться, наміру їх проводити у слідства також не має. Відтак відсутня потреба у застосуванні такого запобіжного заходу як арешт.

Також апелянт вказує на те, що якщо припустити, що органом досудового розслідування призначено комп`ютерно-технічну експертизу, то за відсутності відомостей про те, які саме відомості виявлено на вилученому ноутбуці не зрозуміло, яку саме інформацію має досліджувати експерт.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника власника майна, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000025 від 11.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадовими особами, засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» (далі - ПрАТ «КЦКБА», код ЄДРПОУ 33096208) та інших українських суб`єктів господарювання, організовано ведення фінансово-господарської діяльності в інтересах держави-агресора та у тісній взаємодії з рядом українських та іноземних суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема, здійснення постачання продукції українського виробництва через підконтрольні іноземні компанії, на виконання проектів держави-агресора, а саме компаній, що входять до структури російської державної корпорації з атомної енергії «Росатом», тобто, здійснення пособництва державі-агресору у завданні шкоди Україні, шляхом перерахування (передачі) матеріальних ресурсів та інших активів.

Відповідно до рапорту оперативного підрозділу ГУ «І» ДЗНД СБУ №5/7/2/2-10 від 02.01.2023, отримано відомості про вчинення службовими особами та кінцевими бенефіціарними власниками вітчизняних суб`єктів господарювання кримінальних правопорушень на шкоду державній безпеці України в умовах широкомасштабного наступу та збройної агресії російської федерації проти України за наступних обставин.

Так, державна корпорація з атомної енергії «Росатом» реалізовує ядерні проекти з будівництва 34 енергоблоків у 11 країнах світу (Індія, Бангладеш, Туреччина, Китай, росія, республіка білорусь, Угорщина, Єгипет, Іран, Пакистан та інші), використовуючи при цьому також промислові потужності українських суб`єктів господарювання. Однак, діючим законодавством України фактично заборонено здійснення господарської діяльності та виконання зобов`язань (поставка товару, сплата за поставлений товар чи послуги, позика та інші правочини) на користь країни-агресора та осіб, пов`язаних з нею.

Проте, службові особи та кінцеві бенефіціарні власники українських суб`єктів господарювання, незважаючи на вищевказані заборони та обмеження, усвідомлюючи протиправність своїх дій, розробили, організували та запровадили протиправний механізм ведення господарської діяльності в інтересах ДК «Росатом» та інших російських суб`єктів господарювання, чим фактично, з метою завдання шкоди Україні, здійснюють передачу матеріальних ресурсів та інших активів представниками держави-агресора.

Зокрема, посадовими особами, засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «КЦКБА» (код ЄДРПОУ 33096208, адреса реєстрації та фактичне місцезнаходження: м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 9), з моменту заснування підприємства і до початку повномасштабного збройного вторгнення військ рф на територію України, вибудувано, започатковано, організовано та налагоджено сталі фінансово-господарські взаємовідносини з ДК «Росатом» і підприємствами рф, які діють у сфері російського атомно-промислового комплексу.

Станом на лютий 2022 року ПрАТ «КЦКБА» мало на виконанні контракти із виробництва та постачання продукції для потреб ДК «Росатом» з будівництва та обслуговування атомних електростанцій, розташованих як на території рф, так і за її межами.

Після 24.02.2022 службові особи та кінцеві бенефіціарні власники ПрАТ «КЦКБА», завчасно узгодивши з керівництвом ДК «Росатом» подальші дії щодо способу, обсягів та термінів виконання замовлень, продовжили постачати продукцію для потреб ДК «Росатом» з використанням ряду підконтрольних вітчизняних та іноземних компаній, з метою обходу діючих санаційних обмежень та приховання кінцевого споживача продукції - ДК «Росатом».

Разом з тим, на території України послуги з підтвердження відповідності якості продукції вимогам з ядерної та радіаційної безпеки (сертифікація, оцінка відповідності) в інтересах ДК «Росатом» та інших російських підприємств надає ТОВ «ООВ «Сертатом» (код ЄДРПОУ 37099930), яке є уповноваженою організацією російського АТ «ВО «Безопасность» (підпорядковане Федеральній служби з екологічного, технологічного та атомного нагляду та виконує роботи з контролю якості в сфері ядерної енергетики та атомної промисловості рф).

Відповідно до листа оперативного підрозділу ГУ «І» ДЗНД СБУ №5/7/2/2-7090 від 10.03.2023, встановлено, що основними напрямами діяльності ПрАТ «КЦКБА» є вироблення продукції, а саме: арматури для АЕС і ТЕС (розробка і виробництво трубопровідної арматури необхідної для систем забезпечення безпеки АЕС і ТЕС); агрегатів для космосу та авіації (розробка і виробництво малогабаритних пневмогідроагрегатів для різних систем космічної та авіаційної техніки); загальнопромислової арматури (розробка і виробництво трубопровідної арматури для підприємств нафтової, газової та хімічної промисловості, систем магістрального і місцевого водопостачання, вентиляційних систем); технічний контроль (проведення технічного контролю, діагностики та кваліфікаційних випробувань обладнання для АЕС та інших відповідальних об`єктів на базі діагностичного обладнання і спеціальних випробувальних стендів).

ПрАТ «КЦКБА» з початку створення є постійним виробником продукції, яка постачається для потреб ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу російської федерації, республіки білорусь та інших іноземних країн, на території яких реалізовано або виконуються проекти ДК «Росатом» з будівництва атомних електростанцій.

З метою збільшення обсягів постачання продукції, оптимізації і налагодження діяльності з підприємствами, які входять в структуру ДК «Росатом» 17.10.2013 службовими особами та кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «КЦКБА» було організовано створення на території рф ТОВ «Арматом-М» (рос. ООО «Арматом-М», ІПН 7721809915, КПП 770101001, юридична адреса: м. Москва, вул. Орджонікідзе, буд. 11, будова 44, пов. 7, прим. 12).

ТОВ «Арматом-М» є представництвом заводу ПрАТ «КЦКБА» на території рф з постачання трубопровідної арматури, в тому числі спеціальної, призначеної для використання на атомних електростанціях. На теперішній час ТОВ «Арматом-М» здійснює постачання трубопровідної арматури виробництва ПрАТ «КЦКБА» на атомні електростанції, що будує ДК «Росатом» за межами рф, серед яких АЕС «Куданкулам» (Індія), АЕС «Бушер» (Іран), АЕС «Аккую» (Туреччина), Білоруську АЕС, та на атомні електростанції, що знаходяться на території росії. Основним замовником продукції російського ТОВ «Арматом-М» є АТ «Концерн РОСЕНЕРГОАТОМ» (ІПН 7721632827, КПП 772101001, м. Москва, вул. Велика Ординка, буд. 24/26) ДК «Росатом».

Також, з метою підтвердження відповідності системи якості та управління вимогам, розробленим та визначеним Системою сертифікації Росатомрегістр ДК «Росатом, ПрАТ «КЦКБА» та ТОВ «Арматом-М» отримано 10.12.2020 сертифікат відповідності № РАР.0071.RR, виданого Асоціацією по сертифікації «Російський регістр» (обліковий номер бланку сертифікату 0000080, облікові номери бланків додатків до сертифікату 0000327, 0000328, 0000329).

В свою чергу, за наявними даними, з резидентом рф ООО «Арматом-М» (ІПН 7721809915, КПП 770101001, 115419, м. Москва, вул. Орджонікідзе, буд. 11, будова 44, пов. 7, прим. 12) також пов`язані українські ТОВ «Науково-дослідний інформаційний центр «Арматом» (код ЄДРПОУ 33226951, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 53) та ТОВ «Арматом» (код СДРПОУ 40233150, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 9А).

Також встановлено, що з метою оптимізації і налагодження логістики з постачання продукції виробництва ПрАТ «КЦКБА» для виконання замовлень ДК «Росатом» для реалізації проектів з будівництва та обслуговування атомних електростанцій, як на території рф, так і за її межами, службовими особами створено наступні офіційні представництва за кордоном, а саме: KCDBV India Private Limited - представництво в Індії; Beijing Kieval New Energy Solutions Ltd- представництво в Китаї; Decon Industries LTD - представництво у Великій Британії.

Таким чином, службовими особами та кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «КЦКБА» з моменту заснування підприємства до початку повномасштабного збройного вторгнення військ рф на територію України вибудувано, започатковано, організовано та налагоджено сталі та на постійній основі фінансово-господарські взаємовідносини з ДК «Росатом» та підприємствами рф, які діють у сфері російської ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу.

Водночас, отримана оперативна інформація свідчить, що ПрАТ «КЦКБА» продовжує підтримувати господарські відносини з групою компаній ДК «Росатом», які є кінцевими споживачами продукції ПрАТ «КЦКБА», шляхом постачання вказаної продукції з використанням системи посередницьких поставок через суб`єктів господарювання української та іноземних юрисдикцій.

Так, за отриманими даними, ПрАТ «КЦКБА» виготовляє продукцію для будівництва атомних електростанцій на експорт, зокрема, на АЕС «Аккую» (Республіка Туреччина), АЕС «Куданкулам» (Республіка Індія), АЕС «Руппур» (Республіка Індія), Тяньванська АЕС (Китайська Народна Республіка), АЕС «Сюйдапу» (Китайська Народна Республіка), Курську АЕС (рф), Ростовську АЕС (рф). Відомо, що вказані АЕС будуються та обслуговуються компаніями, котрі входять до структури ДК «Росатом».

Водночас встановлено, що Указом Президента України від 05.02.2023 № 57/2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 05.02.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого застосовано санкції до ДК «Росатом» та 199 юридичних осіб, що входять в структуру російської корпорації «Росатом», в тому числі до АТ «Атомстройекспорт» (ОДРН 1027739496014), яке є основним генеральним підрядником з проектування та будівництва атомних станцій у росії та світі. Вказане рішення РНБО прийняте на підставі того, що ДК «Росатом» та пов`язані з нею посадові особи своїми діями сприяють здійсненню збройної агресії рф проти України, розвідувально-диверсійній і терористичній діяльності російських спецслужб та підконтрольних їм незаконних збройних формувань на території України, а також в порушення правил ядерної та радіаційної безпеки створюють загрозу настання аварійної ситуації з подальшими незворотними наслідками у вигляді радіаційного зараження території України, що формує реальні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяє терористичній діяльності, призводить до майнових втрат та створює перешкоди для сталого економічного розвитку нашої держави.

Відповідно до листа Державної митної служби України №08-19/19-02/8.6/39дск від 20.02.2023, у період з 24.02.2022 по 16.02.2023 ПрАТ «КЦКБА» здійснило експорт продукції на адресу низки іноземних компаній, а саме: AA Enterprises (Республіка Індія), Beijing Kieval New Energy Solutions Limited (Китайська Народна Республіка); CHINA Nuclear Energy Industry Corporation (Китайська Народна Республіка); TONGRI (CHINA) ENERGY EQUIPMENT Co. LIMITED (Китайська Народна Республіка); RUNNER ULUSLARARASI TASIMACILIK LTD. STI. (Турецька Республіка); NEW LINE ENERGY ENGINEERING LIMITED COM. (Турецька Республіка); Sempell GmbH (Федеративна Республіка Німеччина); Shreyash Marketing (Республіка Індія); TITAN2 IC ICTAS INSAAT ANONIM SIRKETI (Турецька Республіка).

Окрім того, в ході огляду інтернет мережі, також встановлено, що ПрАТ «КЦКБА» має низку компаній-дилерів своє продукції, а саме: Decon Industries LTD (Tanfield Lea Business Centre, Tanfield Lea North Industrial Estate); Czech Energo Engineering Company s.r.o (Ruzova 972/1, Nove Mesto 110 00, Praha 1); KCDBV India (KCDBV India Private Limited, 32/494 A-8,1st Floor, Mary Matha Complex Pallinada, Palarivattom, Ernakulam, Kerala 682025 India); Beijing Kieval New Energy Solutions Ltd (P.R.China, Beijing, 100025, Room 2464, Level 24, Tower 3, China Central Place, No. 77 Jianguo Road, Chaoyang District).

Так, за результатами проведення комплексу слідчих (розшукових) та оперативно-розшукових дій, а також виконаних оперативним підрозділом доручень встановлено, що до вищевказаної протиправної діяльності може бути причетна фінансовий директор ПрАТ «КЦКБА» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

08.06.2023, на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.05.2023, в місці реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , проведено обшук.

Під час проведення обшуку виявлено та вилучено належний ОСОБА_6 ноутбук марки ноутбук марки Acer ASPIRE, модель N17Q2, s/n NXGVWEU0088460EA007600, без паролю, із зарядним пристроєм, у чохлі.

Того ж дня ноутбук оглянуто та детально описано, про що складено відповідний протокол огляду.

Постановою слідчого від 08.06.2023 зазначений предмет визнано речовим доказом, оскільки він містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

15.06.2023 прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням у кримінальному провадженні № 22023000000000025 від 11.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України про накладення арешту на майно, яке було виявлене та вилучене 08.06.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, ноутбук марки Acer ASPIRE, модель N17Q2, s/n NXGVWEU0088460EA007600, без паролю.

На обґрунтування вимог даного клопотання, як вбачається з матеріалів клопотання, з урахуванням вище викладеного прокурор послався також на те, що вилучений під час обшуку предмет є доказом вчинення злочину та має статус речового доказу у кримінальному провадженні, має суттєве значення для встановлення важливих обставин під час досудового розслідування, а тому необхідно накласти арешт на вказане майно.

20.06.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, вислухані доводи прокурора в підтримку поданого клопотання про арешт майна та заперечення щодо задоволення вказаного клопотання представника власника майна, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 22023000000000025 від 11.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК Українита відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, яке належить ОСОБА_6 , з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянтів обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, яке належить ОСОБА_6 , з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому всупереч твердженням апелянта під час апеляційного розгляду відповідно до протоколу огляду від 08.06.2023 /а.с. 152/ встановлено, що під час проведення огляду вказаного предмету встановлено, що він зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані, як доказ фактів, що встановлюються під час досудового розслідування, а також відомості, які мають суттєве значення для встановлення інших важливих обставин у кримінальному провадженні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4