КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №758/5901/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4224/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 42021100000000170 - прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року, -
за участю:
власника майна ОСОБА_7 ,
представника власника майна ОСОБА_8 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року залишено без задоволення клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021100000000170 від 12.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364-2, ч. 1 ст. 366 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна. Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 42021100000000170, а саме: грошові кошти, які було вилучено 18.05.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання директора ТОВ «ГУДВІЛ», код ЄДРПОУ 32769087 - ОСОБА_7 , зокрема на 98000 доларів США та 3420 євро, з метою збереження речових доказів.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що апеляційна скарга подана у зв`язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а саме слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Апелянт звертає увагу на те, що 18.05.2023 в період часу з 08 год. 20 хв. по 10 год. 10 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 було виявлено та вилучено грошові кошти 98000 доларів США та 3420 євро.
Постановою слідчого у кримінальному провадженні 18.05.2023 вказані грошові кошти, з огляду на обставини, встановлені під час досудового розслідування та ймовірного їх походження, що пов`язане із вчиненням кримінальних правопорушень, визнано речовим доказом вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191. ч. 2 ст. 367. ч. 2 ст.364-2, ч. 1 ст. 366 КК України.
Таким чином, необхідним вбачається накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, недопущення продовження здійснення злочинних дій направлених на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом та з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
Ці обставини слідчий суддя не взяв до уваги, а також наявні в матеріалах кримінального провадження докази, щодо встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення, приймаючи оскаржуване рішення, в сукупності, належним чином не оцінив, тому під час розгляду клопотання залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що слідчий суддя за результатами розгляду клопотання 07.06.2023 вийшов до нарадчої кімнати для прийняття рішення, без повідомлення про дату та час його проголошення. З метою отримання прийнятого рішення, прокурором вживалися відповідні заходи щодо його отримання, проте ухвала прокурором не була отримана. До Подільської окружної прокуратури міста Києва оскаржувана ухвала надійшла лише 21.06.2023, про що свідчить відповідний вхідний номер.
Представником ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 , подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких остання просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без зміни.
Також захисник в поданих запереченнях звертає увагу суду на те, що обставини на які посилається прокурор на обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не відповідає дійсності. 07.06.2023 року вона була присутня на судовому засіданні на якому розглядалось клопотання прокурора. Здійснювалась фіксація судового процесу. Суддя перед тим як вийти до нарадчої кімнати повідомив сторони про те, що суд видаляється до нарадчої кімнати, повідомив, що проголошення рішення відбудеться 07 червня 2023 року через 40 хвилин. Прокурор не бажаючи чекати покинув залу судового засідання. При проголошенні ухвали суддя повідомив, що ухвала буде виготовлена у повному обсязі 12.06.2023 року. Крім того, в матеріалах справи 758/5901/23 на ст. 222 є розписка прокурора ОСОБА_6 про те, що він отримав оскаржувану ухвалу суду 13.06.2023 року о 12:25.
В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. З урахуванням думки власника майна та його представника, які не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги без участі прокурора, який належним чином був повідомлений про судове засідання, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи власника майна та його представника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та вважали оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за участю прокурора та останнім отримано копію оскаржуваної ухвали відповідно до розписки 13.06.2023 /а.с. 222/, проте як зазначає прокурор в апеляційній скарзі, що до Подільської окружної прокуратури міста Києва оскаржувана ухвала надійшла лише 21.06.2023, про що свідчить відповідний вхідний номер /а.с. 229/, іншої інформації матеріали справи не містять, а тому колегія суддів вважає, з урахуванням вище викладеного, за необхідне задовольнити вказане клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000170 від 12.03.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364-2, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудове розслідування здійснюється за матеріалами Управління стратегічних розслідувань ДСР Національної поліції України щодо привласнення коштів місцевого бюджету територіальної громади м. Києва шляхом зловживання службовим становищем службовими особами КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» за попередньою змовою зі службовими особами підрядних організацій під час виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво Подільського мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві».
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.04.2017 між комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» в особі директора ОСОБА_9 як замовником та ТОВ «Еко-Буд-Трейд» в особі директора ОСОБА_10 як генпідрядником укладено договір генпідряду №11/04-17, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи по об`єкту: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві». Пунктом цього договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи здійснюватимуться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-в) і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3), які враховуючи умову фінансування робіт за бюджетні кошти, приймаються виключно по фактичному надходженню коштів на рахунок замовника, проміжними платежами в міру виконання робіт.
Пунктом 4.4 зазначеного договору генпідряду №11/04-17 від 11.04.2017 передбачено, що замовник проводить розрахунки з генпідрядником у термін 5-ти календарних днів з моменту підписання проміжних актів виконаних робіт за звітний місяць - «Актів приймання виконаних будівельних робіт» за формою КБ-2в та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/» за формою КБ-3.
Цим же договором у пункті 10.1 передбачено, що замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягів і якості виконуваних робіт проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам.
В ході здійснення досудового розслідування, у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, керівнику генерального підрядника за договором - директору ТОВ «Еко-Буд-Трейд» який, згідно повідомленої підозри, здійснив привласнення бюджетних коштів, які виділені генеральному підряднику з міського бюджету, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження.
Крім того, в межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру керівнику КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який виступав замовником виконання робіт, а також повідомлено про підозру керівникам інших суб`єктів господарської діяльності, які виконували підрядні роботи, та шляхом необґрунтованого завищення вартості матеріалів а також, виконання будівельних робіт, які не відповідають обсягам та вартості фактично наданих послуг (виконаних робіт), вчинили кримінальні правопорушення, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що генпідрядником ТОВ «Еко-Буд-Трейд» на виконання договору генпідряду №11/04-17 з метою створення уяви здійснення законної господарської діяльності та конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, до злочинної схеми залучені субпідрядні підприємства, які здійснюють господарську діяльність у сфері постачання річкового піску, піщано-гравійної, бетонної суміші, лако-фарбних матеріалів та металоконструкцій, тобто мають потрібну номенклатуру товарів/послуг і в подальшому укладають договірні відносини з ланцюгом фіктивних підприємств, що мають ознаки правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Зокрема, встановлено, що замовником - ДП «Дирекції будівництва шляхово- транспортних споруд м. Києва» починаючи з січня 2020 по теперішній час перераховуються на рахунки ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133) бюджетні грошові кошти ймовірно з метою їх розкрадання по об`єкту: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві».
Також встановлено, що на даний час продовжується протиправна діяльність, оскільки ДП «Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» та ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» здійснює перерахування бюджетних грошових коштів на рахунки ТОВ «Позитив-В» (ЄДРПОУ 38897504); ТОВ «ПОЗИТИВ - ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 43281935); ТОВ «КТ-44» (ЄДРПОУ 39873290); ТОВ «БК «Теплобуд» (ЄДРПОУ 32386681); ТОВ «СТІ» (ЄДРПОУ 42229523); ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» (ЄДРПОУ 22202218), ТОВ «ФЛЕШ ІНДАСТРІ» (ЄДРПОУ 45062271), ТОВ «ГАЛИЧ ЮА» (ЄДРПОУ 40474849), ТОВ «ІВЕНТА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 42386520), ТОВ «ЕКО МІЛФУД» (ЄДРПОУ 42045426), ТОВ «МЕТА КОМ ПРОМ» (ЄДРПОУ 13818), ТОВ «АВЕРС СТАР» (ЄДРПОУ 45073860), ТОВ «ГУДВІЛ» код (ЄДРПОУ 32769087), «ТОВ «АРЛЕСОР ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44732488), ТОВ «СПІБ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЄДРПОУ 40617780), а також нових товариств, зокрема ТОВ «Сітілайт форм (ЄДРПОУ 42813425)»: - 31.03.2023 - 154 991 589,18 грн; 31.03.2023 - 26 546 487,58 грн.; 30.12.2022 - 983 142, 6 грн.; 29.12.2022 - 16 805 139, 96 грн., які згідно до матеріалів кримінального провадження також можуть бути скеровані на товариства «транзитно-конвертаційних груп», з метою подальшого привласнення та здійснення подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Так, з метою створення уяви здійснення законної господарської діяльності Генеральним підрядником та конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, до злочинної схеми залучені підприємства, які здійснюють господарську діяльність у сфері постачання річкового піску, піщано-гравійної, бетонної суміші та металоконструкцій, тобто мають потрібну номенклатуру товарів/послуг та у подальшому укладають договірні відносини з ланцюгом фіктивних підприємств, що мають ознаки правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Крім того, згідно узагальненого матеріалу з Державної служби фінансового моніторингу України встановлено схему спрямовану на заволодіння бюджетними коштами КП «ДБШТС» м. Києва призначених для виконання робіт по об`єкту: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві», шляхом розміщення на депозитних рахунках, погашення кредитів, використання ризикових фінансових інструментів «фінансова допомога», «зустрічні транзити» та із залученням ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності та «транзитності», інформація про які передавалась Держфінмоніторингом до правоохоронних органів у складі узагальнених матеріалів, пов`язаних із наданням незаконних послуг з формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, сприянням в ухиленні від сплати податків та відмиванні коштів.
До одного з таких транзитно-конвертаційних підприємств, за версією органу досудового розслідування, належить ТОВ «ГУДВІЛ» код ЄДРПОУ 32769087 яке здійснює свою фінансово-господарську діяльність у сфері торгівлі металами та металевими рудами.
Водночас встановлено, що директор ТОВ «ГУДВІЛ» код ЄДРПОУ 32769087 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , користується мобільним номером телефону: НОМЕР_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що вищезазначена адреса значиться за дружиною ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 . Крім того, під час виїзду за юридичною адресою ТОВ «ГУДВІЛ» будь-яких ознак, які б вказували, що зазначене СГД здійснює там свою господарську діяльність не виявлено.
Однак, у ході проведення огляду сайту https://gudvil.com/ua/ встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , значиться металобаза та головний офіс ТОВ «ГУДВІЛ», де здійснюється господарська діяльність.
18.05.2023 в період часу з 08 год. 20 хв. по 10 год. 10 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 було виявлено та вилучено грошові кошти 98000 доларів США та 3420 євро.
Слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві 18.05.2023 винесено постанову про визнання вищевказаних грошових коштів речовим доказом.
19.05.2023 до Подільського районного суду м. Києва було скеровано клопотання про накладення арешту на майно - грошові кошти ОСОБА_7 , а 22.05.2023 отримано ухвалу слідчого судді №758/5809/23, якою повернуто клопотання прокурору та встановлено строк для усунення недоліків, які були усунені у визначені терміни.
Повторно ухвалою слідчого судді №758/5518/23, яку було отримано 29.05.2023, клопотання повернуто прокурору та встановлено 72 години для усунення недоліків, які були усунені у визначені терміни.
29.05.2023 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021100000000170 від 12.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364-2, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: грошових коштів, які було вилучено 18.05.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання директора ТОВ «ГУДВІЛ», код ЄДРПОУ 32769087 - ОСОБА_7 , зокрема на 98000 доларів США та 3420 євро.
На обґрунтування вимог даного клопотання з урахуванням вище викладеного прокурор зазначив, що в органу досудового розслідування є підстави вважати, що вилучені грошові кошти, які належать ОСОБА_7 здобуті злочинним шляхом. Одночасно з тим, встановлено, що після перерахування коштів замовником генпідряднику, здійснюється перерахування грошових коштів на товариства «транзитно-конвертаційних груп», які мають ознаки здійснення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Метою накладення арешту на вищезазначене майно - грошові кошти викликано необхідністю збереження їх як речових доказів для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження.
Підставою накладення арешту на вищевказане майно є наявність підозр вважати що це майно є доказом у даному кримінальному провадженні, про що вказує в тому числі постанова про визнання речових доказів.
07.06.2023 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва залишено без задоволення вказане клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021100000000170 від 12.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364-2, ч. 1 ст. 366 КК України.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що прокурором не доведено, що по-перше, вилучені грошові кошти належать саме ОСОБА_7 , по-друге, що вищевказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуте кримінально протиправним шляхом або отримане ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Посилання прокурора на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є лише звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону.
З огляду на наведене, враховуючи, що прокурором не надано доказів необхідності накладення арешту, слідчий суддя не вбачав обґрунтованими підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства, власників майна та інших осіб від невжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку, що прокурором не доведено, що по-перше, вилучені грошові кошти належать саме ОСОБА_7 , по-друге, що вищевказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуте кримінально протиправним шляхом або отримане ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дані твердження мають бути перевірені під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження № 42021100000000170 від 12.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364-2, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки докази на які посилається представник ОСОБА_7 , лише підтверджують, що могли бути певні кошти у його дружини, яка є фізичною особою-підприємцем, проте, безумовно вони не підтверджують, що вилучені грошові кошти є доходами його дружини.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, колегією суддів встановлено підстави для його задоволення, з тих підстав, що прокурором доведено та матеріалами клопотання достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364-2, ч. 1 ст. 366 КК України, а також, що вилучені грошові кошти можуть мати беззаперечне значення для досудового розслідування та могли бути отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, які досліджуються в ході розслідування кримінального провадження, тобто відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України.
При цьому постановою від 18.05.2023 грошові кошти, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна, вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.
З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вищевказане майно підлягає арешту з тих підстав, що воно є речовими доказами у межах кримінального провадження № 42021100000000170 від 12.03.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364-2, ч. 1 ст. 366 КК України та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту, як речових доказів, з метою їх збереження.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.
При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
п о с т а н о в и л а:
Поновити прокурору Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року, якою залишено без задоволення клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021100000000170 від 12.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364-2, ч. 1 ст. 366 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021100000000170 від 12.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364-2, ч. 1 ст. 366 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 42021100000000170, а саме: грошові кошти, які було вилучено 18.05.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання директора ТОВ «ГУДВІЛ», код ЄДРПОУ 32769087 - ОСОБА_7 , зокрема на 98000 доларів США та 3420 євро, з метою збереження речових доказів.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2023 |
Оприлюднено | 25.08.2023 |
Номер документу | 112998704 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Фрич Тетяна Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні