Ухвала

від 02.08.2023 по справі 761/21281/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/21281/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4308/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт, в рамках кримінального провадження №22023000000000335 від 07.04.2023 на майно, вилучене 17 червня 2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Грошові кошти в іноземній валюті:

1) Долари США номіналом 100 у загальній кількості 313 шт., на загальну суму 31300 доларів США (тридцять одна тисяча триста).

2) Євро номіналом 200 у загальній кількості 4 шт., на суму 800 (вісімсот), Євро номіналом 100 у загальній кількості 120 шт. на суму 12000 (дванадцять тисяч), Євро номіналом 50 у загальній кількості 101 шт., на суму 5050 (п`ять тисяч п`ятдесят), Євро номіналом 20 у загальній кількості 8 шт., на суму 160 (сто шістдесят), Євро номіналом 10 у загальній кількості 46 шт., на суму 460 (чотириста шістдесят), Євро номіналом 5, у загальній кількості 1 шт., на суму 5 (п`ять). Разом, Євро в сумі 18475 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять).

- Телефон марки «Samsung» чорного кольору в чохлі сірого кольору, серійний номер телефону «SM-N975F/DS» та сім карта мобільного оператора «Vodafone» з м.т. НОМЕР_1 , карта пам`яті на 128 GB марки «Team».

- Два жорстких диска, які інтегровані в одну систему, а саме: жорсткий диск марки «WD Cavior Green», ємністю 2 TB, серійний номер «WCAZAA051170S» та жорсткий диск марки «Kingston» ємністю 480 GB.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Апелянт вказує на те, що досудове слідство у кримінальному провадженні № 22023000000000335 здійснюється за фактом можливих протиправних дій службових осіб ТОВ «Шале ЛТД».

Однак вилучені 17.06.2023 в ході обшуку грошові кошти належать на праві приватної власності ОСОБА_6 , яка не обіймає та ніколи не обіймала посад в ТОВ «Шале ЛТД» або в інших підприємствах, які виступали контрагентами вказаного суб`єкта господарювання.

Вилучені грошові кошти є особистими заощадженнями, отриманими ОСОБА_6 на постійному місці роботи в Україні у ТОВ «ДТЕК» (сукупний дохід у виді заробітної плати, за період з липня 2021 року по червень 2022 року, - 1 444 852, 65, за період 2018-2023 років - 4 701 426 грн) та в Королівстві Нідерландів в компанії «Elsevier BV» (заробітна плата у 2023 році - 19 660 євро).

При цьому частину вказаних коштів ОСОБА_6 зберігала в орендованому у АТ «Укрсиббанк» індивідуальному сейфі, частину на картковому рахунку, відкритому в АТ «Укрсиббанк». Але у зв`язку із воєнним станом вказані грошові кошти були зняті та вилучені з банку ОСОБА_6 і зберігались за її постійним місцем проживання. Частину заощаджень, зароблену в Королівстві Нідерландів ОСОБА_6 привезла в Україну та також зберігала за місцем свого постійного проживання.

Відповідно до тексту протоколу обшуку від 17.06.2023 та заперечень до нього, вилучені грошові кошти були виявлені в жіночій сумці ОСОБА_6 , остання не перебувала на місці проведення обшуку, однак, телефоном на гучному зв`язку підтвердила слідчому, що винайдені кошти належать особисто їй. В ході обшуку були винайдені банківські документи, які підтверджують факт оренди індивідуального сейфу АТ «Укрсиббанк» та закриття 12.05.2023 карткового рахунку в АТ «Укрсиббанк» із видачею залишку на рахунку ОСОБА_6 у готівковій формі.

Зазначені обставини повністю документально підтверджуються матеріалами, наданими слідчому судді.

За таких обставин, грошові кошти, належні ОСОБА_6 , не відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, у зв`язку із чим на них не може бути накладено арешт.

Що стосується інших речей та документів щодо яких віршувалось питання про арешт, апелянт вважає, що стороною обвинувачення аналогічно не доведено відповідність вказаних предметів критеріям ст. 98 КПК України.

Незважаючи на те, що сторона обвинувачення, а ні в тексті клопотання про арешт майна, а ні в судовому засіданні не навела конкретних підстав в обґрунтування того, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та обґрунтовано визнано речовими доказами, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність застосування вказаного заходу забезпечення, в порушення вимог ч. 3 ст. 170, п. 1 ч. 2 ст. 171, ст. 173 КПК України.

На підставі викладеного, твердження, що тимчасове вилучене майно містить на собі сліди будь-якого кримінального правопорушення або набуте кримінально протиправним шляхом не підтверджується матеріалами клопотання.

Також апелянт звертає увагу на те, що при вирішенні питання про арешт майна ОСОБА_6 , слідчий суддя в порушення п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України не врахував наслідки застосування такого заходу забезпечення для вказаної особи, оскільки такі процесуальні обмеження фактично є вилученням всього нажитого майна та очевидно не відповідають завданням кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000335 від 07.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України, посадові особи ТОВ «ШАЛЕ ЛТД», у серпні 2022 року перереєстрували ТОВ «ШАЛЕ ЛТД» (м. Сєвєродонецьк) відповідно до вимог законодавства держави-агресора та, діючи на шкоду України, припинили сплату податків до місцевого бюджету, натомість розпочали сплачувати податки до так званого «бюджету» держави-агресора, при цьому передаючи матеріальні ресурси, інші активи від здійснюваної господарської діяльності представникам окупаційної адміністрації держави-агресора, чим вчиняють пособництво державі-агресору.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетні фактичні власники ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_5» (м. Сєвєродонецьк), а саме: уродженець м. Сєвєродонецька Луганської обл., громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 17.10.2012 Сєвєродонецьким МВ УДМС України в Луганській обл., фактично проживає у квартирі своєї доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , уродженець російської федерації, громадянин України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає у м. Бодрум республіки Туреччина, а також уродженець м. Сєвєродонецьк Луганської обл., громадянин України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 .

Відповідно до наявної інформації, після окупації м. Сєвєродонецьк,

Луганської обл., військами держави-агресора, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , підтримуючи дії окупаційної адміністрації та військ держави-агресора, діючи на шкоду України, 29.11.2022 через довірену особу уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської обл., громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , перереєстрували належне їм ТОВ «ШАЛЕ ЛТД» (ЄДРПОУ: 43609070, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк), відповідно до вимог законодавства держави-агресора на ООО «ШАЛЕ ЛТД» (293400, рф, лнр, г. Сєвєродонецк, просп. Космонавтов, 24Б, ИНН: 9405000911, КПП: 940501001, ОГРН: 1229400073374), припинили сплату податків до місцевого бюджету, розпочали сплачувати податки до так званого «бюджету» держави-агресора та допомагати представника окупаційної адміністрації та військам держави- агресора шляхом надання продуктів харчування для потреб останніх.

Згідно інформації ГУ «Д» ДЗНД СБ України №5/6/2/5-3393 від 23.05.2023, ОСОБА_10 , перебуваючи в республіці Туреччина, здійснює незаконне перевезення в Україну грошових коштів, отриманих від здійснення господарської ТОВ «ШАЛЕ ЛТД» на території тимчасово окупованого м. Сєвєродонецьк Луганської обл.

Так, ОСОБА_10 , використовуючи наявні в останнього зв`язки на території тимчасово окупованої Лугаської обл., організовує перевезення грошових коштів, отриманих від діяльності ресторану, з непідконтрольної території до республіки Туреччина, які в подальшому самостійно ввозить в Україну для передачі їх ОСОБА_9

01.06.2023 у зазначений спосіб, ОСОБА_10 перетнувши кордон республіки Румунія та України, зустрівся з ОСОБА_9 у м. Київ та передав останньому грошові кошти у розмірі близько 100 000 доларів США отримані від діяльності ТОВ «ШАЛЕ ЛТД».

Окрім зазначеного способу, для отримання грошових коштів від здійснюваної злочинної діяльності, причетні до вчинення злочину особи використовують банківські рахунки, відкриті в банках іноземних країн, електронні гаманці та сервіси обміну електронних грошових коштів за допомогою яких здійснюється їх конвертація у готівку.

Допитаний 24.05.2023 свідок ОСОБА_12 підтвердив вищевикладену інформацію та наявність довіреної особи ОСОБА_9 на території тимчасово окупованого м. Сєвєродонецьк Луганської обл. на якого здійснено перереєстрацію ТОВ «ШАЛЕ ЛТД» та який здійснює управління господарською діяльністю підприємства від імені фактичного його власника - ОСОБА_9 . Власник ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_5» зазначив, що підприємство стабільно сплачує податки до т.зв. б`юджету «лнр» та в перші місяці окупації м. Сєвєродонецьк надавало допомогу представникам збройних сил держави-агресора та окупаційної адміністрації. Зі слів ОСОБА_9 прибуток від здійснюваної діяльності він отримує від свого партнера, який є співзасновником ТОВ «ШАЛЕ ЛТД». Під час спілкування ОСОБА_9 також цікавився у свідка про наявність зав`язків із впливовими людьми на окупованих територіях Луганської та Донецької областей, які б могли забезпечити безперешкодну діяльність підприємства та уберегти його від рейдерського захоплення.

17 червня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено грошові кошти в іноземній валюті:

1) Долари США номіналом 100 у загальній кількості 313 шт., на загальну суму 31300 доларів США (тридцять одна тисяча триста).

2) Євро номіналом 200 у загальній кількості 4 шт., на суму 800 (вісімсот), Євро номіналом 100 у загальній кількості 120 шт. на суму 12000 (дванадцять тисяч), Євро номіналом 50 у загальній кількості 101 шт., на суму 5050 (п`ять тисяч п`ятдесят), Євро номіналом 20 у загальній кількості 8 шт., на суму 160 (сто шістдесят), Євро номіналом 10 у загальній кількості 46 шт., на суму 460 (чотириста шістдесят), Євро номіналом 5, у загальній кількості 1 шт., на суму 5 (п`ять). Разом, Євро в сумі 18475 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять).

- Телефон марки «Samsung» чорного кольору в чохлі сірого кольору, серійний номер телефону «SM-N975F/DS» та сім карта мобільного оператора «Vodafone» з м.т. НОМЕР_1 , карта пам`яті на 128 GB марки «Team».

- Два жорстких диска, які інтегровані в одну систему, а саме: жорсткий диск марки «WD Cavior Green», ємністю 2 TB, серійний номер «WCAZAA051170S» та жорсткий диск марки «Kingston» ємністю 480 GB.

19.06.2023 прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №22023000000000335 від 07.04.2023, яке вилучене 17 червня 2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Грошові кошти в іноземній валюті:

1) Долари США номіналом 100 у загальній кількості 313 шт., на загальну суму 31300 доларів США (тридцять одна тисяча триста).

2) Євро номіналом 200 у загальній кількості 4 шт., на суму 800 (вісімсот), Євро номіналом 100 у загальній кількості 120 шт. на суму 12000 (дванадцять тисяч), Євро номіналом 50 у загальній кількості 101 шт., на суму 5050 (п`ять тисяч п`ятдесят), Євро номіналом 20 у загальній кількості 8 шт., на суму 160 (сто шістдесят), Євро номіналом 10 у загальній кількості 46 шт., на суму 460 (чотириста шістдесят), Євро номіналом 5, у загальній кількості 1 шт., на суму 5 (п`ять). Разом, Євро в сумі 18475 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять).

- Телефон марки «Samsung» чорного кольору в чохлі сірого кольору, серійний номер телефону «SM-N975F/DS» та сім карта мобільного оператора «Vodafone» з м.т. НОМЕР_1 , карта пам`яті на 128 GB марки «Team».

- Два жорстких диска, які інтегровані в одну систему, а саме: жорсткий диск марки «WD Cavior Green», ємністю 2 TB, серійний номер «WCAZAA051170S» та жорсткий диск марки «Kingston» ємністю 480 GB.

Постановою слідчого ГСУ СБ України від 17 червня 2023 року зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22023000000000335 від 07.04.2023.

23.06.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт в рамках кримінального провадження №22023000000000335 від 07.04.2023 на майно, яке вилучене 17 червня 2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, вислухано доводи прокурора в підтримку поданого клопотання про арешт майна та заперечення щодо задоволення вказаного клопотання власника майна та його представника, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №22023000000000335 від 07.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК Українита можливе відношення до нього вище зазначеного майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зі змісту клопотання та оскаржуваної ухвали встановлено, що органом досудового розслідування досліджуються обставини щодо діяльності громадян України, посадових осіб ТОВ «ШАЛЕ ЛТД», які у серпні 2022 року, перереєстрували ТОВ «ШАЛЕ ЛТД» (м. Сєвєродонецьк) відповідно до вимог законодавства держави-агресора та, діючи на шкоду України, припинили сплату податків до місцевого бюджету, натомість розпочали сплачувати податки до так званого «бюджету» держави-агресора, при цьому передаючи матеріальні ресурси, інші активи від здійснюваної господарської діяльності представникам окупаційної адміністрації держави-агресора, чим вчиняють пособництво державі-агресору. Відповідно до зібраних органом досудового розслідування матеріалів до даної діяльності об`єктивно може бути причетний ОСОБА_9 , який фактично проживає у квартирі своєї доньки ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Твердження апелянта про те, що грошові кошти, належні ОСОБА_6 , а не ОСОБА_9 , мають бути перевірені під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження №22023000000000335 від 07.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, оскільки докази на які посилається представник лише підтверджують, що могли бути певні кошти у останньої, проте, безумовно вони не підтверджують, що вилучені грошові кошти є особистими заощадженнями ОСОБА_6 .

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4