Ухвала

від 23.08.2023 по справі 758/9815/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9815/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102070000040 від 28.02.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367 та ч. 4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102070000040 від 28.02.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367 та ч. 4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102070000040 від 28.02.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367 та ч. 4 ст. 191 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженню здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

Досудове розслідування здійснюється за фактом функціонування організованої злочинної групи, діяльність якої спрямована на незаконне заволодіння майном державного підприємства «Укрліктрави» (код ЄДРПОУ 37471692, належить до сфери управління Фонду державного майна України, далі ДП) шляхом укладання завідомо збиткових договорів на постачання сільськогосподарської продукції.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Севастополь, РНОКПП НОМЕР_1 , влвсник та засновник таких компаній: ТОВ «Віскар» (код ЄДРПОУ 37341975), ТОВ «Релін-Агро» (код ЄДРПОУ 36498446), ТОВ «Віскар-Грін» (код ЄДРПОУ 41932941), ТОВ «Оксавмит-сервіс» (код ЄДРПОУ 30042715, організатор), з метою реалізації протиправного задуму з привласнення майна державного підприємства залучив до вказаного протиправного механізму ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Житомир, РНОКПП НОМЕР_2 , в.о. директора ДП з грудня 2021 року по травень 2023 року, виконавець), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Кагарлик, РНОКПП НОМЕР_3 , заступник директора Березоточської філії ДП, виконавець), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Кагарлик, РНОКПП НОМЕР_4 , співробітник Березоточської філії ДП, син ОСОБА_4 , виконавець), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Кагарлик, РНОКПП НОМЕР_5 , виконавець, довірена особа ОСОБА_4 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , директор ТОВ «ТВ Агро», виконавець), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець м. Керч, РНОКПП НОМЕР_7 , бенефіціар ТОВ «ТВ Агро», пособник).

Так, протягом 2022 року в.о. директора ДП ОСОБА_5 , за вказівкою ОСОБА_4 , безоплатно передано державне майно (без будь-яких дозволів та погоджень органу управління) у вигляді земель підприємства в оренду підконтрольній ОСОБА_4 комерційній структурі, а саме ТОВ «ТВ Агро», з метою здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку.

Зокрема, 18.03.2022 в.о. директора ДП ОСОБА_5 було укладено договір № 3 про виконання сільськогосподарських робіт з ТОВ «ТВ Агро» (з боку ТОВ «ТВ Агро» договір підписав ОСОБА_10 ), яким передбачено здійснення польових робіт силами державного підприємства та товариства на земельних ділянках, що належать державі та перебувають у користуванні ДП, відповідно до додатку № 1 до вказаного договору (оранка, культивація, дискування, обприскування КАС, обприскування ЗЗР, посів тощо) на загальну суму близько 40 млн грн.

З метою контролю за виконанням протиправного задуму з привласнення майна державного підприємства, до штату Березоточської філії ДП на посаду заступника директора Березоточської філії ДП були введені підконтрольні ОСОБА_4 особи: ОСОБА_6 , а також співробітник Березоточської філії ДП «Укрліктрави» ОСОБА_7 .

Так, продовжуючи реалізацію протиправного задуму, 28.10.2022 ДП в особі директора ОСОБА_5 укладено договір з ТОВ «ТВ Агро» № 28/10/2022 на поставку сільськогосподарської продукції врожаю 2022 року. Додатком № 1 до вказаного договору передбачено, що ДП зобов`язується поставити ТОВ «ТВ Агро» насіння кукурудзи урожаю 2022 року у кількості не менше 9142,8 тон, які відповідають якісним показникам за вимогами ДСТУ 4525:2006, загальною вартістю 28 342 742 грн із розрахунком 3100 грн з ПДВ за 1 тонну.

При цьому, згідно з висновком товарознавчої експертизи у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що ринкова вартість товарно-матеріальних цінностей: насіння кукурудзи урожаю 2022 року (показники якості товару відповідно до ДСТУ 4525:2006) в кількості 1 тонна з урахуванням ПДВ/без урахування ПДВ, згідно договору № 28/10/22 поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2022 року укладеного між ДП та ТОВ «ТВ Агро», додатку № 1 від 16.12.2022 до договору поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2022 року № 28/10/22 від 28.10.2022, станом на 16.12.2022, становила: 5362,50 грн./т. з ПДВ (пять тисяч триста шістдесят дві грн. 50 коп. з ПДВ); 4703,95 грн./т. без ПДВ (чотири тисячі сімсот три грн. 95 коп. без ПДВ). Ринкова вартість товарно-матеріальних цінностей: насіння кукурудзи урожаю 2022 року (показники якості товару відповідно до ДСТУ 4525:2006) в кількості 1 тонна з урахуванням ПДВ/без урахування ПДВ, згідно договору № 28/10/22 поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2022 року укладеного між ДП «Укрліктрави» та ТОВ «ТВ Агро», додатку № 1 від 16.12.2022 до договору поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2022 року № 28/10/22 від 28.10.2022, станом на 21.12.2022, становила: 5623,50 грн./т. з ПДВ (п`ять тисяч шістсот двадцять три грн. 50 коп. з ПДВ); 4932,89 грн./т. без ПДВ (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дві грн. 89 коп. без ПДВ). Ринкова вартість товарно-матеріальних цінностей: насіння кукурудзи урожаю 2022 року (показники якості товару відповідно до ДСТУ 4525:2006) в кількості 1 тонна з урахуванням ПДВ/без урахування ПДВ, згідно договору № 28/10/22 поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2022 року укладеного між ДП та ТОВ «ТВ Агро», додатку № 1 від 16.12.2022 до договору поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2022 року № 28/10/22 від 28.10.2022, станом на 30.12.2022, становила: 5418,67 грн./т. з ПДВ (п`ять тисяч чотириста вісімнадцять грн. 67 коп. з ПДВ); 4752,22 грн./т. без ПДВ (чотири тисячі сімсот п`ятдесят дві грн. 22 коп. без ПДВ).

Факт постачання підтверджується підписаними видатковими накладними між ДП та ТОВ «ТВ Агро», а саме: видаткова накладна № 8 від 16 грудня 2022 р. на товар «насіння кукурудзи 2022 року» у кількості 5 368, 8 тонн, видаткова накладна № 9 від 21 грудня 2022 р. на товар «насіння кукурудзи 2022 року» у кількості 494 тонн, видаткова накладна № 10 від 30 грудня 2022 р. «насіння кукурудзи 2022 року» у кількості 3 280, 02 тонн.

При цьому встановлено, що ОСОБА_5 з метою приховування протиправної діяльності надав вказівки бухгалтеру ДП «Укрліктрави» ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка м. Дубно Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_8 ) та економісту ДП ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженка с. Головчиці Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_9 ) внести недостовірні відомості до бухгалтерського обліку державного підприємства з метою заниження фактичного обсягу вирощеного врожаю на землях державного підприємства.

В подальшому, ТОВ «ТВ Агро» з метою надання законності набуття права власності на сільськогосподарську продукцію отриману злочинним шляхом, реалізувало сільськогосподарську продукцію на адресу підконтрольних підприємств:

1. ТОВ «Гуд беріз енд натс» (код ЄДРПОУ 43655017), загальний обсяг реалізації продукції становить 3 283 тонн);

2. ТОВ «ЗВМ Трейд» (код ЄДРПОУ 43209932), загальний обсяг реалізації продукції становить 2 018 тонн;

3. ТОВ «Прайм стар» (код ЄДРПОУ 40538463), загальний обсяг реалізації продукції становить 1 555 тон.

В той же час, вказаними платниками податків відомості щодо реалізації по ланцюгу постачання вказаного обсягу сільськогосподарської продукції та їх зберігання до податкових органів не подані, що може свідчити про реалізацію товару за готівкові кошти з їх подальшим виведенням до тіньового сектору економіки.

18.08.2023 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі №758/9497/23 від 16.08.2023 року було проведено обшук за адресою фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_2 , за результатами якого було вилучено мобільний телефон марки Iphone 12 pro Black, imei 1: НОМЕР_10 , imei 2: НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Метою накладення арешту на вищезазначене майно викликано необхідністю збереження їх як речових доказів для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження (зняття, перерахування грошових коштів).

Підставою накладення арешту на вищевказане майно, є наявність достатніх підозр вважати що це майно, є доказом у даному кримінальному провадженні, про що вказує в тому числі постанова про визнання речових доказів.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути без його участі.

Власник майна та його представник у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи викладене, оскільки власником майна не надано належних та допустимих доказів поважності неявки у судове засідання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Вивчивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102070000040 від 28.02.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367 та ч. 4 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

18.08.2023 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі №758/9497/23 від 16.08.2023 року було проведено обшук за адресою фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_2 , за результатами якого було вилучено мобільний телефон марки Iphone 12 pro Black, imei 1: НОМЕР_10 , imei 2: НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві 18.08.2023 винесено постанову про визнання вищевказаного мобільного телефону речовим доказом.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Як вбачається із клопотання та долучених до нього матеріалів, необхідність арешту вилучених речей полягає у потребі збереження майна у максимально незмінному стані та унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, оскільки різноманітні ознаки майна є відомостями, що мають першочергове значення для доведення наявності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, що розслідується.

Таким чином, слідчий суддя, з урахуванням визнання вилученого майна речовими доказами, дійшов висновку, що воно може бути використане в подальшому як доказ у кримінальному провадженні, призначення відповідних експертиз, а також можливі негативні наслідки втрати інформації, яка може мати суттєве значення для доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні.

Разом з тим, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна судом не встановлено.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Втручання у право власності на майно пов`язано зі здійсненням кримінального провадження і необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речових доказів неможливо досягти в інший спосіб, аніж арешт майна.

Тому, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у відповідності до ст. 173 КПК України слідчий суддя встановив обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та прийшов до висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, наявні підставі для арешту, визначені ст. 170 КПК України, оскільки майно, яке було вилучене під час особистого обшуку, відповідає критеріям ст. 98 КПК України і на даному етапі досудового розслідування органу досудового розслідування необхідно провести відповідні слідчі дії з вилученим майном.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102070000040 від 28.02.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367 та ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт на вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме марки Iphone 12 pro Black, imei 1: НОМЕР_10 , imei 2: НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1