Справа № 362/1331/23
Провадження № 2/362/1168/23
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
23 серпня 2023 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування вимог якого зазначив, що відповідачем як власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221482100:04:004:0029 в адміністративних межах села Дібрівка колишнього Васильківського району Київської області в охоронній зоні на ділянці магістрального газопроводу-відводу до ГРС «Васильків» побудовано огорожу та висаджено багаторічні насадження (виноградник).
Посилаючись на ЦК України, Земельного кодексу України, Закону України «Про трубопровідний транспорт», Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» та Правила охорони магістральних трубопроводів», позивач зазначає про порушення відповідачем наведених спеціальних норм законодавства щодо діяльності газопроводів та просить зобов`язати відповідача усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до газорозподільчої станції «Васильків» шляхом невідкладного демонтажу огорожі та багаторічних насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3221482100:04:004:0029, що перебувають в охоронній зони магістрального газопроводу-відводу до газорозподільчої станції «Васильків» (а.с. 1 14).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Оскільки відповідач, який отримав копію судового повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження та копією позову з додатками, у встановлений судом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 93, 97, 98).
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
По адміністративній території села Діброва колишнього Васильківського району Київської області проходить магістральний газопровід-відвід до газорозподільчої станції «Васильків», умовним діаметром - 300 мм, робочий тиск (Ру) 5.5 МПа, розмір охоронної зони з обох боків від осі газопроводу становить по 100 метрів.
Вказаний магістральний газопровід-відвід до Газорозподільчої станції «Васильків» є державною власністю та перебуває на балансі ТОВ «Оператор ГТС України», що підтверджується відомостями про державне майно від 11.01.2020 форма № 2б (к) (а.с. 26 28).
Право користування позивачем Газопроводом підтверджується його знаходженням на балансі ТОВ «Оператор ГТС України», Актом приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 04.01.1963 року, а також актом приймання-передачі державного майна, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.01.2020 року від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГТС України» (а.с. 20 22, 23, 25).
Постановою Кабінету Міністрів України № 840 «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи» затверджено план заходів з виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи, відповідно до пункту 6 якого, Мінфін, Мінекоенерго (Міненерговугілля), Мінекономіки, Фонд державного майна, НАК «Нафтогаз України», АТ «Магістральні газопроводи України», АТ «Укртрансгаз» і ТОВ «Оператор ГТС України» зобов`язані забезпечити на підставі договору про передачу на праві господарського відання майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, укладеного між Мінфіном та ТОВ «Оператор ГТС України», передачу з 1 січня 2020 року, але не раніше дати набрання чинності законом щодо внесення змін до деяких законів у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, в управління ТОВ «Оператор ГТС України» безвідклично строком на 15 років на праві господарського відання майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, балансовою вартістю, яка визначена станом на дату передачі за даними бухгалтерського обліку АТ «Укртрансгаз», шляхом підписання акта приймання-передачі майна уповноваженими представниками АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за погодженням з НАК «Нафтогаз України», Фондом державного майна, Мінекоенерго (Міненерговугіллям), Мінфіном та Мінекономіки.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 року № 942 «Про деякі питання управління майном, що перебуває в державній власності та використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами» затверджено порядок передачі на праві господарського відання об`єктів права державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та умови договору про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
Зокрема, ТОВ «Оператор ГТС України» отримало від АТ «Укртрансгаз» вищевказаний Газопровід і є підприємством яке з 01.01.2020 року несе повну відповідальність перед державою, за магістральні газопроводи в тому числі і газопровід відвід до ГРС «Васильків».
Разом з тим, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання У сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор) від 24.12.2019 року № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» регулятором було прийнято рішення про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України».
Таким чином, ТОВ «Оператор ГТС України» здійснює експлуатацію магістральних газопроводів отриманих на праві господарського відання в державі та забезпечує транспортування і транзит газу за міждержавними угодами.
За інформацією Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку від 19.02.2023 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,7902 гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221482100:04:004:0029 на території Дібрівської сільської ради колишнього Васильківського району Київської області (а.с. 29 30).
Вирішуючи справу по суті, суд керується такими нормами цивільного законодавства та виходить з наступного.
Закон України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» покладає обов`язок на власників та користувачів земельних ділянок дотримуватися правового режиму охоронних зон.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» охоронна зона об`єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому.
Дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов`язані з використанням земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів, незалежно від форми власності на землю і об`єкти магістральних трубопроводів (стаття 4 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів»).
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» до складу об`єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать об`єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів.
До складу об`єктів магістральних газопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать, зокрема, лінійна частина магістральних газопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення компресорних станцій, вузлами пуску і прийому, газорозподільні станції (частина 3 статті 5 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів»).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» встановлено, що обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.
Магістральний газопровід-відвід до газорозподільчої станції «Васильків» введено в експлуатацію 30.12.1962 року, що відображено у відповідному технічному паспорті об`єкта (а.с. 24).
Згідно із вимогами пункту 1 частини 2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об`єктів магістральних газопроводів, встановлюються охоронні зони для магістральних газопроводів І класу, умовним діаметром до 300 міліметрів - 100 метрів.
Отже, охоронна зона магістрального газопроводу-відводу до газорозподільчої станції «Васильків» Ду 300 мм Ру 5,5 МПа становить 100 метрів з кожної сторони.
Під час обстеження охоронної зони зазначеного Газопроводу, працівниками Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ «Оператор ГТС України» виявлено, що власником земельної ділянки ОСОБА_1 в адміністративних межах села Дібрівка колишнього Васильківського району Київської області, в охоронній зоні на ділянці магістрального газопроводу-відводу до ГРС «Васильків» здійснюється порушення охоронної зони, а саме: на земельній ділянці з кадастровим номером 3221482100:04:004:0029 побудовано огорожу та висаджено багаторічні насадження (виноградник); при цьому, огорожа на земельній ділянці розміщена безпосередньо над газопроводом.
Вказаний факт є порушенням вимог частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», у відповідності до вимог якого заборонено будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок та висаджувати багаторічні насадження в охоронній зоні магістрального газопроводу.
Даний факт порушення відповідачем був виявлений працівниками Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» під час планового огляду трас магістральних газопроводів.
Факт порушення Відповідачем вимог охоронної зони підтверджуються також фотографіями земельних ділянок Відповідача, на яких зображено огорожі та багаторічні насадження (а.с. 34, 35).
Також, наявність огорожі та багаторічних насаджень підтверджується листом Калинівської селищної ради від 04.11.2022 № 1675/02-16 та Актом від 01.11.2022 складеним комісією у складі представників Боярського ЛВУМГ, голови земельної комісії Калинівської ОТГ та власника земельної ділянки з кадастровим номером 3221482100:04:004:0029 ОСОБА_1 (а.с. 37, 38).
Факт порушення відповідачем охоронної зони магістрального газопроводу підтверджується також скан-викопіюванням з програмного забезпечення Google Earth Pro (а.с. 32, 33).
Крім того, порушення вимог частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» підтверджується даними топографічного знімання за результатами якого складено Ситуаційний план М 1:1000 № 013433-ІВ з чітким позначенням меж охоронної зони на місцевості, земельною ділянкою відповідача з кадастровим номером 3221482100:04:004:0029 та побудованій огорожі земельної ділянки (а.с. 31).
Згідно із вказаним ситуаційним планом позначено магістральний газопровід відвід до ГРС «Васильків» та розмір охоронної зони даного газопроводу 100 метрів з обох боків від осі.
Вказані обставини свідчать про порушення охоронної зони у розмірі 100 метрів передбаченої статтею 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів».
Дане Топографічне знімання виконано сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_2 , тобто повноважним спеціалістом. На підтвердження повноважень та компетенції, додатково надаємо відповідні сертифікати інженера-геодезиста (а.с. 86, 87).
Згідно із п. «е» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України обов`язком власника земельної ділянки є дотримання обмежень, встановлених охоронними зонами.
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» передбачено, що фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів зобов`язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, не пошкоджувати розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження трубопроводу та його об`єктів і споруд, а також дотримуватися інших обмежень, встановлених нормативно-правовими актами для земель охоронних зон.
Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» до особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона, зокрема: будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Отже, будівництво відповідачем огорожі на земельній ділянці яка перебуває в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільчої станції «Васильків» є порушенням імперативних вимог Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про трубопровідний транспорт», Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747
Стосовно правового регулювання порядку користування земельними ділянками, які знаходяться в охоронних зонах магістральних газопроводів, обмежень встановлених законодавством щодо них та прав позивача в цій сфері, суд зауважує наступне.
Згідно із статтями 13, 55 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Законодавець у частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України установив, - що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом, при цьому слід виходити з положень статті 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків, де в ч. 3 зазначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При їх здійсненні особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до частини 6 статті 13 ЦК України, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав, вимог, які встановлені частинами 2-5 статті 13 ЦК України, суд може зобов`язати її припинити зловживати своїми правами, а також застосовувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вищевказані норми національного законодавства в повній мірі кореспондуються зі статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу (ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», де зазначено: Стаття 1 Першого протоколу: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах встановлених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити інші закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків, штрафів.».
Аналогічна правова позиція висловлена Європейським судом з прав людини в справі «Пічкур проти України» (Заява №10441/06) Рішення від 7 листопада 2013 (остаточне від 07 лютого 2014 року).
Згідно із статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до статті 73 Земельного кодексу України до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони. Відповідно до статті 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються зокрема, уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про трубопровідний транспорт» основними принципами державної політики у сфері трубопровідного транспорту, враховуючи його пріоритетність в економіці України, є зокрема забезпечення надійного та безпечного функціонування трубопровідного транспорту.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Абзацом 7 статті 1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» встановлено, що охоронна зона об`єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», статті 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» та пункту «Правил охорони магістральних трубопроводів», земельні ділянки, розташовані у межах охоронних 8 зон, не вилучаються у їх власників і користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цими нормативно-правовими актами.
Згідно пункту «е» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані дотримуватися обмежень, пов`язаних з встановленням охоронних зон.
Відповідно до частини 4 статті 111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.
Позивач, як підприємство, що здійснює експлуатацію об`єктів магістрального трубопровідного транспорту, також здійснює заходи по охороні цих об`єктів відповідно до вимог нормативно-правових актів, які регулюють земельні відносини та відносини у сфері трубопровідного транспорту.
Відповідно до пункту 12 «Правил охорони магістральних трубопроводів» будівельні, ремонтні, земляні (інші) роботи на земельних ділянках розташованих у межах охоронних зон проводяться лише за письмовою згодою підприємств магістрального трубопровідного транспорту.
За змістом частини 2 статті 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.
Абзацом 3 статті 9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» визначено, що власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.
Тобто, наведені норми є імперативними і їх дотримання та виконання є обов`язковим для власників та користувачів земельних ділянок.
Як встановлено судом позивач отримав у господарське відання газопровід-відвід до газорозподільчої станції «Васильків» 01.01.2020 року.
Згідно із приписами статей 20, 22 Закону України «Про ринок природного газу» оператор ГТС на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані ГТС та зобов`язаний, зокрема, вживати необхідних заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі безаварійної та безперебійної роботи ГТС.
Положеннями глави 3 розділу 1 та глави 1 розділу V Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 визначено, що оператор ГТС забезпечує, зокрема, стале й надійне функціонування ГТС, ремонти мереж, установок та пристроїв ГТС, її безаварійну експлуатацію шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Глави II Кодексу газотранспортної системи до складу газотранспортної системи у межах балансової приналежності оператора газотранспортної системи входять магістральні газопроводи.
Передбачений частиною 1 статті 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» статус позивача як підприємства трубопровідного транспорту надає йому право контролювати виконання робіт, визначених Правилами охорони магістральних трубопроводів, порушувати питання про притягнення проектних організацій до відповідальності за помилкові проектні рішення в порядку, встановленому законодавством України, тощо.
Частиною 2 статті 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» визначено обов`язки позивача, як підприємства трубопровідного транспорту, в тому числі передбачено забезпечення таким підприємством дотримання діючих норм та правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів, правил пожежної охорони та охорони навколишнього природного середовища; діагностичний контроль за станом трубопроводів діючими засобами згідно з правилами технічної експлуатації та нормативними актами з діагностики; охорону об`єктів трубопровідного транспорту, тобто, вказані вимоги стосуються саме діяльності позивача, як підприємства трубопровідного транспорту.
Як наслідок, враховуючи викладені обставини, станом на дату постановлення цього рішення суду існують порушення відповідачем вимог охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до газорозподільчої станції «Васильків» Ду 300 мм Ру 5,5 МПа, оскільки в безпосередній близькості від газопроводу високого тиску побудовано огорожу і висаджено багаторічні насадження.
У зв`язку із цим, відсутній вільний доступ до магістрального газопроводу, що є порушенням статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» та становить загрозу як для газопроводу так і для життя і здоров`я фізичних осіб.
Відповідно до статті 1163 ЦК України, юридична особа, майну якої загрожує небезпека, має право вимагати її усунення від того, хто її створює.
Згідно зі статтею 1164 ЦК України, у разі не усунення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2) відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 1163 ЦК України та статей 20, 147 Господарського кодексу України, відповідно до яких юридична особа, майну якої загрожує небезпека, має право вимагати її усунення від того, хто її створює.
Відповідно до пунктів 1.6 і 1.7 розділу 1 глави IV Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 27 січня 2010 № 11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 року за № 292/17587, магістральний газопровід-відвід до газорозподільчої станції «Васильків» Ду 300 мм Ру 5,5 МПа ідентифікований, як об`єкт підвищеної небезпеки.
Згідно із пунктом 1.11 розділу 1 глави Правил, до потенційно небезпечних об`єктів відносяться в тому числі і ділянки з порушенням охоронної зони, що загрожують безпечній життєдіяльності населення та навколишнього природного середовища.
Статтею 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 року № 2245-III, наведено визначення, згідно яких потенційно небезпечний об`єкт - об`єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.
Таким чином, будівництво відповідачем огорожі та висадження багаторічних насаджень на земельній ділянці в охоронній зоні і безпосередньо над магістральним газопроводом-відводом до газорозподільчої станції «Васильків» Ду 300 мм Ру 5,5 МПа є небезпечним для цілісності та безпечної експлуатації газопроводу та порушує вимоги частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних магістральних трубопроводів».
Крім того, слід зазначити, що по вказаному Газопроводу транспортується природній газ до населених пунктів, у тому числі міста Васильків, тому завдання шкоди Газопроводу є також особливо небезпечним в опалювальний період.
Тобто, магістральному газопроводу загрожує небезпека, яка виражається в недотриманні відповідачем вимог Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, Правил охорони магістральних трубопроводів, Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», оскільки будівництво огорожі та висадження багаторічних насаджень в охоронних зонах перешкоджає, а іноді й робить неможливим проведення робіт по ремонту та обслуговуванню газопроводів і газорозподільчих станцій, що може значно збільшити збитки та ускладнити ліквідацію можливої аварії, призвести до людських жертв тощо.
Оскільки, відповідачка порушила наведені вище норми спеціального законодавства в галузі газотранспортної сфери, суд приходить до висновку, що відповідачка порушує законні права та інтереси позивача на належне утримання магістрального газопроводу-відводу до газорозподільчої станції «Васильків».
У зв`язку із цим, відповідно до вимог спеціального законодавства відповідачка зобов`язаний усунути перешкоди, що існують на належній їй земельній ділянці.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач своїми діями порушила норми спеціального законодавства що регулюють правовідносини в галузі газотранспортної системи України, а тому необхідно захистити законні права й інтереси позивача щодо належного і ефективного утримання частини газотранспортної системи та зобов`язати відповідача невідкладно демонтувати розташовану в охоронній зони магістрального газопроводу-відводу до газорозподільчої станції «Васильків» огорожу та видали багаторічні насадження на належній їй земельній ділянці.
За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Одночасно, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати пов`язані із розглядом справи у вигляді оплаченої позивачем суми судового збору слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 15, 16, 1163, 1164 ЦК України, статтями 73, 91, 111, 112 Земельного кодексу України, статтями 7, 11, 16, 20 Закону України «Про трубопровідний транспорт», статтями 1, 8, 9, 11, 14, 22, 25 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», пунктами 8, 11 Правил охорони магістральних трубопроводів», статтями 1 13, 19, 23, 27, 34, 76 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 265, 273 279 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позов.
Зобов`язати ОСОБА_1 невідкладно демонтувати розташовану в охоронній зоні магістрального газопроводу-відводу до газорозподільчої станції «Васильків» огорожу та видали багаторічні насадження на належній їй земельній ділянці площею 4,7902 гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221482100:04:004:0029 на території Дібрівської сільської ради колишнього Васильківського району Київської області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» грошові кошти в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду 23 серпня 2023 року.
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2023 |
Оприлюднено | 25.08.2023 |
Номер документу | 113004980 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Марчук О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні