Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2467/23
Провадження № 2-з/376/22/2023
У ХВ АЛ А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" серпня 2023 р. Суддя Сквирського районного суду Київської області Віговський С.І., розглянувши заяву Фурсівської сільської ради про забезпечення позову до подачі позовної заяви до ОСОБА_1 , Сквирського районного споживчого товариства, -
ВСТАНОВИВ:
До Сквирського районного суду Київської області надійшла заява Фурсівської сільської ради про забезпечення позову до подачі позовної заяви до ОСОБА_1 , Сквирського районного споживчого товариства, в якій представник заявника просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення (магазин), загальною площею 169,0 кв.м., яке розташовано по АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що рішенням Сквирського районного суду Київської області від 02 березня 2023 року по цивільній справі № 376/421/23 за позовом ОСОБА_1 до Сквирського районного споживчого товариства про визнання договору купівлі продажу дійсним, визнання права власності на нежитлову будівлю (магазин) з господарськими будівлями та спорудами та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування нежитлового приміщення вимоги позивача було задоволено.
Даним рішенням за позивачем було визнано право власності на земельну ділянку площею 0,2 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівлі, споруди та на нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 169,0 м. кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
11 квітня 2023 року державним реєстратором Гребінківської селищної ради було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 169,0 м. кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, представник заявника зазначає, що у січні 2023 року Фурсівською сільською радою було здійснено обстеження даного приміщення та вживалися заходи із встановлення власника.
Проте відповідно до зібраних матеріалів з офіційних джерел щодо вищевказаного нежитлового приміщення власника виявлено не було, тому на підставі цього Фурсівська сільська рада вирішила взяти на облік дане нерухоме майно як безхазяйне та прийняти до комунальної власності.
Зважаючи на реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно за ОСОБА_1 та розміщенням оголошення про продаж магазину, у представника заявника виникла необхідність подання заяви про забезпечення позову для унеможливлення у будь-який момент та у будь-який спосіб розпорядитись предметом забезпечення шляхом його відчуження.
Представник заявника вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а тому, необхідно накласти арешт на вищезгадане нерухоме майно, а відтак звернутися до суду із вказаною заявою для забезпечення своїх майнових прав і інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Суд, вивчивши матеріали зазначеної вище заяви та доданих до неї матеріалів вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити повністю, зважаючи на наступне.
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним із інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав та завданням цивільного судочинства, яким застаттею 2 ЦПК Україниє справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Одним із видів забезпечення позову є накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Заходи забезпеченняпозову,крім арештуморського судна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги,мають бутиспівмірними іззаявленими позивачемвимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Згідно із ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що вживаючи заходи забезпечення позову, необхідно враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".
У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказується на те, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній.
А як роз`яснено в п. 4 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.
Разом з тим, відповідно до ч. 1ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3ст. 154 ЦПК Українисуд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Тобто нормами ЦПК України встановлено право суду застосувати зустрічне забезпечення у випадку обставин, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Накладення арешту щодо майна на час розгляду судової справи не буде мати наслідком порушення прав інших осіб та не зможе призвести до настання будь-яких незворотних наслідків, а у даному випадку накладення арешту на майно жодним чином не впливає на можливість використовувати вказане майно у звичній життєдіяльності.
Окрім того, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не завдає збитків у розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки накладений в порядку забезпечення позову арешт, в подальшому, за наявності законних для того підстав знімається за рішенням суду, а тому підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.
Як встановлено судом, між сторонами дійсно виник спір, у матеріалах справи відсутня інформація про будь-яке інше майно, крім предмета забезпечення, належне, а відтак суд вважає, що дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позову.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави вжиття заходів забезпечення позову до виконання рішення суду, шляхом накладення арешту на вищезазначені об`єкти нерухомого майна, що належить відповідачу згідно з відомостями, які містяться в матеріалах справи, оскільки невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149 - 154 Цивільного процесуального кодексу України, п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву Фурсівської сільської ради (адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, с. Фурси, Білоцерківський район, Київська область, код ЄДРПОУ: 04363225) про забезпечення позову до подачі позовної заяви до ОСОБА_1 , Сквирського районного споживчого товариства, - задовольнити.
Забезпечити позов у цивільній справі за позовом Фурсівської сільськоїради до ОСОБА_1 ,Сквирського районногоспоживчого товариства шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:
- нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 169,0 м. кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити в будь-який спосіб відчужувати, передавати, в заставу, іпотеку, іншим чином обтяжувати зазначене нерухоме майно та ініціювати вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вищевказаного нежитлового приміщення, у тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Заборонити всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно відносно вищевказаного нежитлового приміщення.
Заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки.
Копію ухвали надіслати позивачу та/або його представнику для звернення до виконання. Копію ухвали також надіслати відповідачу та його представнику для відома.
У відповідності до ч. 10ст. 153 ЦПК Україниоскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. І. Віговський
Суд | Сквирський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2023 |
Оприлюднено | 25.08.2023 |
Номер документу | 113005576 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Сквирський районний суд Київської області
Віговський С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні