Постанова

від 24.08.2023 по справі 905/184/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року м. Харків Справа № 905/184/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Терещенко О.І., суддя Шутенко І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія", м.Київ (вх.1297 Д)

на рішення Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 (повний текст складено 24.05.2023) у справі №905/184/23 (суддя Огороднік Д.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп", м.Слов`янськ

про стягнення 75253,55 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" про стягнення 75253,55 грн, що складається з основної суми боргу у розмірі 60335,08 грн, 3% річних у розмірі 1765,42 грн та інфляційних збитків у розмірі 13 153,05 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 у справі №905/184/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 року по справі №905/184/23 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" про стягнення 75253,55 грн. Крім того, скаржник просить визнати поважними причини неподання додаткових доказів та прийняти їх до матеріалів справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- відсутність особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції - як обов`язкового реквізиту первинного документу не робить його іншим документом і не позбавляє первинного документу властивостей - відображення відомостей про господарську операцію;

- дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом;

- наявні в матеріалах справи документи підтверджують існування між позивачем та відповідачем як господарських відносин, так і заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 60 335,08 грн. на дату подання позову;

- видаткова накладна №678 та товарно-транспортна накладна №678 не були підписані у зв`язку із початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації;

- протягом розгляду справи, відповідач здійснив ряд оплат в погашення заборгованості по рахунку №510 від 16.02.2022 (05.04.2023 на суму 10335,08 грн.; 25.04.2023 на суму 5000 грн., 08.05.2023 на суму 5000 грн.);

- 11.06.2023 від позивача повернулися підписані з його сторони екземпляри договору, видаткової та товарно-транспортної накладної, а також акт звірки взаємних розрахунків, які додаються до апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2023: поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 у справі №905/184/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" на рішення Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 у справі №905/184/23; встановлено учасникам справи строк до 21.07.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, письмових пояснень тощо з доказами їх надсилання іншим учасникам судового процесу; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" на рішення Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 у справі №905/184/23 вирішено розпочати з 24.07.2023 без повідомлення учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" не скористалось своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Як вже зазначалось вище, скаржник просить визнати поважними причини неподання додаткових доказів та прийняти їх до матеріалів справи, а саме:

-договір №111 від 17.08.2021 (копія);

-видаткову накладну №678 від 18.02.2022 (копія);

-товарно-транспорту накладну на відпуск нафтопродуктів №678 від 18.02.2022 (копія);

-акт звірки взаємних розрахунків за період 01.02.2023-08.06.2023 (копія);

-оригінал банківських виписок по рахунку ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" за 05.04.2023, 25.04.2023, 08.05.2023.

Під час розгляду вищевказаного клопотання позивача про долучення додаткових доказів, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, у силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в ст.ст.13, 14 ГПК України, а також положеннях ст.74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, згідно ч.2 вказаної статті позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно з ч. 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також обґрунтувати неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" не надало суду першої інстанції підписані та скріплені печатками обох сторін наступні документи: договір поставки нафтопродуктів №111 від 17.08.2021, видаткову накладну №678 від 18.02.2022, товарно-транспорту накладну на відпуск нафтопродуктів №678 від 18.02.2022, акт звірки взаємних розрахунків за період 01.02.2023-08.06.2023, а також банківські виписки по рахунку ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" за 05.04.2023, 25.04.2023, 08.05.2023.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" не надало вищевказані докази суду першої інстанції, оскільки останні були отримані позивачем від відповідача лише 11.06.2023 засобами поштового зв`язку (на підтвердження чого позивачем надано копію конверта Нова Пошта).

Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що в разі якщо Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" не мало можливості подати вищевказані докази разом із позовом, позивач мав процесуальну можливість заявити суду першої інстанції клопотання в порядку, передбаченому ч.4 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" таке клопотання в порядку, передбаченому ч.4 ст. 80 ГПК України заявлено не було.

Також судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що отримання банківських виписок по рахунку ТОВ "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" за 05.04.2023, 25.04.2023, 08.05.2023, жодним чином не залежало від дій відповідача. Неподання вищевказаних документів суду першої інстанції пов`язано виключно із власною волею позивача.

При цьому, ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" вищевказаних документів суду першої інстанції позбавило останній можливості надати йому оцінку.

Крім того, положення ст.269 ГПК України пов`язують можливість прийняття додаткових доказів в разі їх існування на момент розгляду справи в суді першої інстанції.

Як вже зазначалось вище, оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/184/23 було прийняте 24.05.2023.

Разом з тим, акт звірки взаємних розрахунків був складений 08.06.2023, у зв`язку із чим місцевий господарський суд був позбавлений можливості надати правову оцінку зазначеному доказу.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" не доведено, що позивач отримав вищевказані додаткові докази саме 11.06.2023, оскільки до наданої копії конверту Нова Пошта не додано опису вкладення, у зв`язку із чим неможливо перевірити, що позивач отримав від відповідача 11.06.2023 самі ті документи, які просить долучити до матеріалів справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції не може вважати, що причини пропуску строку надання позивачем вищевказаних доказів, є винятковими та такими, що об`єктивно не залежали від нього, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано копію договору поставки нафтопродуктів №111 від 17.08.2021, в якому сторонами вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" (продавець або постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (покупець).

Договір містить підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" Тимофєєвої Людмили Миколаївни та печатку підприємства. Проте, підпису уповноваженою особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" та відтиску печатки підприємства, копія договору не містить.

Позивач посилається на те, що на момент подання позовної заяви, відповідач не повернув позивачу підписаний зі своєї сторони договір №111. Проте, незважаючи на відсутність підпису уповноваженого представника відповідача на договорі №111, позивач зазначає, що є всі підстави вважати, що сторони досягли згоди щодо умов договору та вчинили дії, які спрямовані на виконання умов Договору №111, враховуючи підписання видаткових накладних та часткову оплату зі сторони відповідача.

На підтвердження цих доводів, позивачем надано до матеріалів справи наступні документи:

-копію видаткової накладної №3320 від 24.12.2021 на суму 144 144,00 грн. (з якої ПДВ 24024,00 грн.), з якої вбачається, що в якості постачальника, зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія"; в якості покупця, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП"; підставою для здійснення поставки зазначений договір №111 від 17.08.2021; зазначено товар, що поставлявся, а саме: паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 (УКТ 3ЕД 2710 19 43 00) у кількості 5720 л на загальну суму 144144,00 грн у т.ч.ПДВ. Видаткова накладна містить підписи директора Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" Тимофєєвої Людмили Миколаївни, директора Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" Гур`янова П.М. та скріплена печатками підприємств;

- копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №3300 від 24.12.2021, з якої вбачається, що в якості вантажовідправника зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія", в якості вантажоодержувача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП", відпуск щодо палива дизельного ДП-3-Євро5-В0 в об`ємі 5720,000 дм3. Товарно-транспортна накладна підписана директором Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" Тимофєєвою Людмилою Миколаївною та скріплена печаткою підприємства та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" Гур`яновим П.М.;

-копію видаткової накладної №437 від 02.02.2022 на суму 122163,60 грн. (з якої ПДВ - 20 360,60 грн.), з якої вбачається, що в якості постачальника, зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія", в якості покупця, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП"; підставою для здійснення поставки зазначений договір №111 від 17.08.2021; зазначено товар, що поставлявся: паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 (УКТ 3ЕД 2710 19 43 00) у кількості 4100 л на загальну суму 122163,60 грн у т.ч.ПДВ. Видаткова накладна містить підпис директора Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" Тимофєєвої Людмили Миколаївни та печатку підприємства, проте підпису уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" видаткова накладна не містить.

-копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №438 від 02.02.2022, з якої вбачається, що в якості вантажовідправника зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія", в якості вантажоодержувача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП", відпуск палива дизельного ДП-3-Євро5-В0 в об`ємі 4100,000 дм3. Товарно-транспортна накладна підписана директором Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" Тимофєєвою Людмилою Миколаївною та скріплена печаткою підприємства, підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" Гур`янова П.М. та підпису водія Великазова Олександра Васильовича товарно-транспортна накладна не містить;

-копію видаткової накладної №678 від 18.02.2022 на суму 130 620,48 грн. (з якої ПДВ 21770,08 грн.), яка свідчить, що в якості постачальника, зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія", в якості покупця, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП"; підставою для здійснення поставки зазначений договір №111 від 17.08.2021; зазначено товар, що поставлявся: паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 (УКТ 3ЕД 2710 19 43 00) у кількості 4120 л на загальну суму 130620,48 грн у т.ч.ПДВ. Видаткова накладна містить підпис директора Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" Тимофєєвої Людмили Миколаївни та печатку підприємства, проте підпису уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" видаткова накладна не містить.

-копія товарно-транспортної накладної №678 від 18.02.2022 з якої вбачається, що в якості вантажовідправника зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія", в якості вантажоодержувача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП", відпуск палива дизельного ДП-3-Євро5-В0 в об`ємі 4120,000 дм3. Товарно-транспортна накладна підписана директором Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" Тимофєєвою Людмилою Миколаївною та скріплена печаткою підприємства, підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" Гур`янова П.М. та підпису водія Марковського Сергія Івановича товарно-транспортна накладна не містить;

- банківські виписки, які на думку позивача підтверджують оплату відповідачем отриманої продукції за договором поставки нафтопродуктів №111 від 17.08.2021;

- копію рахунку №510 від 16.02.2022 на оплату дизельного палива ДП-3- Євро5-В0 у кількості 4120 л на загальну суму 130 620,48 грн. (з якої ПДВ 21770,08 грн.);

- довідку Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" №КІЕ -07.8/3337 від 07.12.2022, з якої вбачається, що на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" кошти за період з 25.02.2022 по 06.12.2022, не надходили;

- акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 - 10.08.2022 на підтвердження наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" заборгованості в розмірі 60335,08 грн.;

- копію податкової накладної від 18.02.2022 №370, в якій зазначено постачальника (продавця), Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579) та отримувача (покупця) Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561), поставка палива дизельного ДП-3-Євро5-В0 в кількості 3007,036337 л. У податковій накладній позивачем вказано загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 95335,08 грн. (у т.ч. ПДВ у сумі 15889,18 грн). Позивачем також надано докази реєстрації цієї податкової накладної;

- копію акцизної накладної форми "П" від 18.02.2022 №711. Відповідно до накладної особою, що реалізує пальне є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579), особа що отримує пальне Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561), товар що реалізувався - пальне у кількості 4,120 м3.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" претензію від 18.10.2020, якою вимагало від відповідача сплатити заборгованість в розмірі 60335,08 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем суми боргу, Товариство з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" про стягнення 75253,55 грн, що складається з основної суми боргу у розмірі 60335,08 грн, 3% річних у розмірі 1765,42 грн та інфляційних збитків у розмірі 13153,05 грн.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 у справі №905/184/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в частині первісного позову, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).

Статтею 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2).

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1). Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2). Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 3). Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ч. 4).

Частинами 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст 181 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У ст. 643 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу (ч. 2 ст. 644 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів зауважує, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасників правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами

Як вже зазначалось вище, договір поставки нафтопродуктів №111 від 17.08.2021 підписано та скріплено печаткою лише з боку Товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія". В той же час, вказаний договір не містить підпису та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" .

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що договір поставки нафтопродуктів №111 від 17.08.2021 не укладений між сторонами в письмовій формі. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку між сторонами, які би свідчили про погодження між сторонами всіх істотних умов договору.

В свою чергу, наявність підпису та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" на видатковій накладній №3320 від 24.12.2021 та товарно-транспортній накладній №3300 від 24.12.2021 також не може свідчити про укладеність в письмовій формі договору поставки нафтопродуктів №111 від 17.08.2021, оскільки вказані документи свідчать лише про факт передання товару та не можуть бути належним доказом на підтвердження того, що сторони погодили всі істотні умови договору поставки №111 від 17.08.2021.

Разом з тим, норми чинного законодавства не передбачають заборони здійснювати поставку товару без укладання договору у формі єдиного письмового документу. Договір може бути укладений шляхом вчинення реальних (активних) дій, як то здійснення позивачем відповідачу поставки товару та прийняття останнього відповідачем у позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення коштів за поставлений товар в розмірі 60335,08 грн. посиланням, що вказана сума боргу виникла у зв`язку із поставкою товару за видатковою накладною №678 від 18.02.2022 на суму 130 620,48 грн. (з якої ПДВ 21770,08 грн.), товарно-транспортною накладною №678 від 18.02.2022 та рахунку №510 від 16.02.2022 на загальну суму 130 620,48 грн. (з якої ПДВ 21770,08 грн.).

При цьому, позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" здійснило переплату в розмірі 35 285,40 грн. за видатковою накладною №437 від 02.02.2022 та частково оплатило вартість поставленої продукції за видатковою накладною №678 від 18.02.2022 на суму 35000,00 грн.

Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до абз.9 ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За змістом пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Вимоги щодо оформлення первинних документів наведені у пункті 2.4 Положення, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5 Положення)

Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Як вже зазначалось вище, видаткова накладна №678 від 18.02.2022 на суму 130 620,48 грн. (з якої ПДВ 21770,08 грн.) та товарно-транспортною накладною №678 від 18.02.2022 з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" не підписані та не скріплені його печаткою.

Крім того, видаткова накладна №437 від 02.02.2022 на суму 122163,60 грн. та товарно-транспортна накладної на відпуск нафтопродуктів №438 від 02.02.2022 на які позивач посилається у позові, також не містять підпису та печатки відповідача.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що відсутність вищевказаних відомостей перешкоджає можливості ідентифікувати особу покупця, та як наслідок унеможливлює висновок, що саме уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" брала участь у господарській операції з отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія".

При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що вищевказані недоліки в документах не можуть вважатись неістотними в розумінні абз.9 ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки останні перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені вище обставини свідчать про те, що вищевказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, у зв`язку із чим не може вважатись належним та допустимим доказом поставки відповідачу палива дизельного ДП-3-Євро5-В0.

Під час вирішення даного спору судова колегія апеляційного господарського суду враховує, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.

У зв`язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

З цього приводу колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази перевезення, зберігання або використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" палива дизельного ДП-3-Євро5-В0 або інші докази, які би свідчили про факт постачання товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" саме за видатковими накладними №678 від 18.02.2022, №437 від 02.02.2022.

Що стосується банківських виписок, які надало Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" на підтвердження проведення відповідачем оплат за отриману продукцію, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що вказані банківські виписки не містять інформації щодо особи, яка здійснювала такі платежі на користь позивача.

Крім того, додані до матеріалів справи банківські виписки, окрім виписки від 24.02.2022, містять призначення платежу, як «часткова сплата за дизельне паливо згідно рахунка 2505 від 13.12.2021, рахунка №2563 від 24.12.2021 та рах.249 від 31.01.2022». Проте, в матеріалах справи відсутні вказані рахунки.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи банківські виписки не містять інформації щодо платника, у апеляційного господарського суду відсутні правові підстави вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" частково оплатило вартість поставленої продукції за видатковою накладною №678 від 18.02.2022, здійснило переплату за видатковою накладною №437 від 02.02.2022 або проводило інші платежі на користь позивача, що як наслідок не може свідчити про визнання боргу відповідачем за спірною видатковою накладною.

Під час надання оцінки доводам Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" стосовно того, що факт постачання товару покупцю підтверджується податковими накладними, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Як вже зазначалось вище, позивачем до позову було додано:

- копію податкової накладної від 18.02.2022 №370, в якій зазначено постачальника (продавця), Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579) та отримувача (покупця) Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561), поставка палива дизельного ДП-3-Євро5-В0 в кількості 3007,036337 л. У податковій накладній позивачем вказано загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 95335,08 грн. (у т.ч. ПДВ у сумі 15889,18 грн).

- копію акцизної накладної форми "П" від 18.02.2022 №711. Відповідно до накладної особою, що реалізує пальне є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579), особа що отримує пальне Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561), товар що реалізувався - пальне у кількості 4,120 м3.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.03.2023 у справі №905/184/23, в тому числі: задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдова компанія" про витребування доказів; витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП:44070187, адреса: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул.Італійська, буд.59, адреса для листування: 02068, м.Київ, вул. Кошиця, буд.3) наступну інформацію та належним чином завірені копії документів:

-інформацію, чи відображено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561) у податковій декларації з податку на додану вартість податкову накладну №370 від 18.02.2022, яка складена та зареєстрована Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579) на покупця, у зв`язку з поставкою нафтопродуктів;

- належним чином завірену копію податкової декларації з податку на додану вартість з усіма додатками до неї, за період у якому Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561) відображено податкову накладну №370 від 18.02.2022, яка складена та зареєстрована Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579) на покупця, у зв`язку з поставкою нафтопродуктів, зокрема але не виключно декларацію з податку на додану вартість за лютий 2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561) з усіма додатками до неї ;

-інформацію, чи сформовано Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561) податковий кредит на підставі складеної та зареєстрованої Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579) податкової накладної №370 від 18.02.2022.

-належним чином завірені копії доказів, що підтверджують формування Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561) податкового кредиту на підставі складеної та зареєстрованої Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" (код ЄДРПОУ 42073579) податкової накладної №370 від 18.02.2022.

22.05.2023, на електронну пошту суду надійшов лист Головного управління ДПС у Вінницькій області №7134/5/02-32-04-03-18 від 19.05.2023 на виконання вимог ухвали від 02.03.2023 разом з деклараціями з податку на додану вартість з додатками за період лютий, травень, червень 2022 року та додатками №1 до них.

З листа Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області вбачається, що виконання вимог ухвали господарського суду Донецької області від 02.03.2023 щодо надання інформації про включення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561) до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сформовану за податковою накладною №370 від 18.02.2022 не може бути реалізованою, оскільки в базах даних Інформаційних систем ДПС України інформація щодо формування податкового кредиту в Таблиці 2.1 розділу ІІ Додатку 1 заповнюється розрізі контрагентів по періоду складання податкових накладних, а не в розрізі податкових накладних.

Відповідно до інформаційних систем ДПС, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" (код ЄДРПОУ 40247561) в додатку 1 до податкових декларацій з ПДВ за звітні (податкові) періоди лютий, травень, червень 2022 року задекларовані операції з придбання на суму ПДВ 38253,18 грн у постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія", з індивідуальним податковим номером 420735726544 за період лютий 2022 року.

Вищевказана інформація підтверджується відомостями, що містять самі декларації, так:

- з додатку №1 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року вбачається, що відповідач включив до складу податкового кредиту за період лютий 2022 року суму податку на додану вартість у розмірі 16483,10 грн по господарським операціям з контрагентом за індивідуальним податковим номером 420735726544, даний податковий номер належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія". Отже, з додатку №1 вбачається, що у лютому 2022 року відповідачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 16843,10 грн по господарським операціям з позивачем на загальну суму 98898,60 грн;

-з додатку №1 до декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року вбачається, що відповідач включив до складу податкового кредиту за період лютий 2022 року суму податку на додану вартість у розмірі 3380,90 грн по господарським операціям з контрагентом за індивідуальним податковим номером 420735726544, даний податковий номер належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія". Отже, з додатку №1 вбачається, що у травні 2022 року відповідачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 3380,90 грн по господарським операціям з позивачем на загальну суму 20285,40 грн;

-з додатку №1 до декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року вбачається, що відповідач включив до складу податкового кредиту за період лютий 2022 року суму податку на додану вартість у розмірі 18389,18 грн по господарським операціям з контрагентом за індивідуальним податковим номером 420735726544, даний податковий номер належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія". Отже, з додатку№1 вбачається, що у червні 2022 року відповідачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 18389,18 грн по господарським операціям з позивачем на загальну суму 110335,08 грн.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 38253,18 грн. за операціями із Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдингова компанія" за період лютий 2022 року.

В той же час, сукупна сума ПДВ за видатковими накладними №678 від 18.02.2022 та №437 від 02.02.2022 є відмінною та становить 42 130,08 грн., що не дає можливості дійти висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ внаслідок проведення господарських операцій саме за вищевказаними видатковими накладними.

При цьому, Головне управління Державної податкової служби Вінницької області також не змогло підтвердити, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГІСТГРУП" включило до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сформовану за податковою накладною №370 від 18.02.2022, що прямо вбачається із листа №7134/5/02-32-04-03-18 від 19.05.2023.

Відповідно до пункту 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 14.1.181. статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів відносяться до податкового кредиту. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, основою податкового обліку є первинні документи по відображенню господарчих операцій.

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).

Разом з тим, судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що податкові накладні та декларації сторін не є самостійними доказами підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не пов`язані з фізичним переміщенням товару, не можуть свідчити про рух товару та виконання обов`язку постачальника з передачі товару покупцю, а підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не може свідчити про реальність її вчинення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19, від 04.11.2020 у справі № 910/9739/19.

Наведені вище обставини свідчать, що формуванню податкової накладної обов`язково повинно передувати здійснення суб`єктами господарювання відповідної господарської операції, зокрема щодо постачання товарів.

Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про фізичне переміщення товару за спірними видатковими накладними від позивача до відповідача, прийняття зазначеного товару уповноваженими особами відповідача, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що податкові та акцизна накладні не можуть бути самостійними доказами на підтвердження вищевказаних обставин. До того ж, як вже зазначалось вище дані податкової звітності позивача та відповідача за лютий 2022 року різняться.

Враховуючи наведене, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам в сукупності, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" не доведено належними та допустимими доказами факту здійснення поставки товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістгруп" за видатковими накладними №678 від 18.02.2022 та №437 від 02.02.2022, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу та похідних позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія", що видаткова накладна №678 від 18.02.2022 та товарно-транспортна накладна №678 від 18.02.2022 не були підписані у зв`язку із початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації, відхиляються колегією суддів апеляційної інстанції зважаючи на те, що вказані документи датовані 18.02.2022, проте початок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації відбувся 24.02.2022.

Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 у справі №905/184/23 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" на рішення Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 у справі №905/184/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 24.05.2023 у справі №905/184/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Е.В. Сгара

Суддя О.І. Терещенко

Суддя І.А. Шутенко

Повний текст постанови складено та підписано 24.08.2023 року