Ухвала

від 21.08.2023 по справі 902/905/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"21" серпня 2023 р.Cправа № 902/905/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

за участю представників сторін

позивача Олейнікова Д.Р., довіреність №б/н від 16.11.2022,

відповідач Сокольвак М.В., посвідчення арбітражного керуючого №16 від 01.02.2013,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до:Арбітражного керуючого Сокольвак Михайла Васильовича (вул. Пирогова, 73а/132, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 4500 грн. заборгованості по заробітній платі

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Арбітражного керуючого Сокольвак Михайла Васильовича про стягнення 4500 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01.04.2007 року по 18.02.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків як арбітражного керуючого в справі про визнання банкрутом ПОСП "Росток".

Ухвалою суду від 11.07.2023 відкрито провадження у справі №902/905/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 серпня 2023 року.

15.08.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зокрема клопоче про закриття провадження у справі.

21.08.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив та заява про розгляд справи за його відсутності.

На визначену судом дату в судове засідання 21.08.2023 з`явились відповідач та представник позивача.

Відповідач в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивача щодо клопотання відповідача заперечила зазначила що воно не обґрунтоване.

Заслухавши пояснення відповідача та представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

В позовній заяві позивач зазначає, що він працював у СВК «Аракс», с. Мончинці Калинівського району Вінницької області трактористом з 1997 року, в подальшому СВК «Аракс» був реорганізований 01.04.2003 року у приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Росток». З ПОСП «Росток» я звільнився за власним бажанням з 18.02.2008 року. Підприємство не виплатило мені заробітну плату за період з 1 квітня 2007 року по 31.03.2008 року в розмірі 4500 грн. Це підтверджується рішенням про відмову у призначенні пенсії від 12.07.2022року. Вироком Калинівського районного суду від 4 вересня 2007 року керівника ПОСП «Росток» ОСОБА_2 було засуджено за ч. 1 ст. 382, ч.1 ст.175 КК України - за невиплату заробітної плати. Як з`ясувалось в 2022 року, коли я звернувся за оформленням пенсії - ПОСП «Росток» також не платило за мене у 2007-2008 роках внеску на загальнобоов`язкове державне соціальне страхування. В даний час я не можу оформити пенсію через те що не вистачає страхового стажу. 21.08.2017 році ПОСП «Росток» був визнаний банкрутом згідно ухвали Господарського суду Вінницької області. Арбітражним керуючим був Сокольвак Михайло Васильович, який мав погасити борги підприємства - в т. числі по заробітній платі, та обов`язковим внескам до ПФУ, інших державних установ - проте цього не зробив.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з Арбітражного керуючого Сокольвак Михайла Васильовича 4500 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01.04.2007 року по 18.02.2008 року.

У відзиві на позовну заяву, арбітражний керуючий Сокольвак Михайло Васильович зазначив, що не являється правонаступником ПОСП «Росток» та не може бути належним відповідачем по справі №902/905/23.

Також за твердженням відповідача, судом безпідставно порушена справа №902/905/23 за заявою громадянина ОСОБА_1 до фізичної особи суб`єкта незалежної професійної діяльності арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильвича, оскільки подана заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства відповідно до ст.20 ГПК України, а розглядається відповідно до частини другої ст.7 КУзПБ господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, і в межах цієї справи вирішує всі майнові спори стосовно боржника в тому числі і спори про стягнення заробітної плати, що також зазначено в п.8 ч.1 ст. 20 ГПК України.

З огляду на викладене відповідач просить суд закрити провадження у справі №902/905/23 за позовом гр. ОСОБА_1 до Арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича суб`єкта незалежної професійної діяльності та попередити заявника гр. ОСОБА_1 про відповідальність за подання до суду безпідставних, необґрунтованих позовів, оскільки останній майже рік подає заяви та апеляційні скарги в різні судові інстанції держави, які йому із законних підстав відмовляють.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що доводи відповідача є не переконливими та мають бути оцінені судом критично.

Судом встановлено наступне.

Позивач в 2022 році звернувся з аналогічним позовом до Калинівського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 10.05.2023 у справі №132/2304/22, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 21.06.2023, закрито провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В даній ухвалі поміж іншого судом зазначено, що характер правовідносин між учасниками справи свідчать про те, що у позивача існує спір з арбітражним керуючим, який в межах справи про банкрутство ПОСП «Росток» та під час цієї процедури, не вирішив питання щодо погашення належної та невиплаченої йому заробітної плати. З огляду на це та відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

02.04.2010 р. господарським судом Вінницької області було порушено провадження у справі №5/61-10 про банкрутство ПОСП "Росток", с. Мончинці, Калинівського району , Вінницької області за заявою боржника в порядку ст. 51 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Ухвалою від 21.08.2017 у справі №5/61-10 суд постановив зокрема:

- Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Росток" (вул. Зелена, 1, с. Мончинці Калинівського району Вінницької області; код 23065249) у справі №5/61-10.

- Приватно - орендне сільськогосподарське підприємство "РОСТОК" (вул. Зелена, 1, с. Мончинці Калинівського району Вінницької області; код 23065249) як юридичну особу ліквідувати.

- Встановити, що вимоги кредиторів до банкрута, що заявлені та визнані по даній справі, а також ті вимоги кредиторів, що не заявлені взагалі по даній справі, вважаються погашеними.

- Припинити повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Росток") Сокольвака Михайла Васильовича.

- Провадження у справі №5/61-10 припинити.

- Припинити дію мораторію, введеного ухвалою про порушення провадження у справі від 02.04.2010р..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.

У цій справі, позивач звернувся з позовом до Господарського суду в позовному провадженні, про стягнення з Арбітражного керуючого Сокольвак Михайла Васильовича 4500 грн. заборгованості по заробітній платі за період роботи позивача з 01.04.2007 року по 18.02.2008 року на Приватному - орендному сільськогосподарському підприємстві "Росток".

Як встановлено судом вище та не заперечується сторонами ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.08.2017 у справі №5/61-10, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора Сокольвака М.В. та ліквідаційний баланс ПОСП "Росток"; ліквідовано юридичну особу - ПОСП "Росток"; припинено повноваження ліквідатора ПОСП "Росток" Сокольвака М.В.; провадження у справі припинено.

Згідно з преамбулою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013р. враховуючи дату визнання боржника банкрутом 27.05.2010р.), він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Останніми етапами ліквідаційної процедури є задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майнових активів банкрута, і затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Характер правовідносин між учасниками справи свідчать про те, що у позивача існує спір з арбітражним керуючим, який в межах справи про банкрутство ПОСП «Росток» та під час цієї процедури, не вирішив питання щодо погашення належної та невиплаченої йому заробітної плати.

Провадження у справі №5/61-10 про банкрутство ПОСП "Росток" припинено у зв`язку з повним завершенням процедур як відновлення платоспроможності боржника, так і його ліквідації як юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Закриття (припинення) провадження у справі - це форма завершення справи, зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

У цій справі предметом позову є заробітна плата працівника ПОСП "Росток" якого в подальшому було визнано банкрутом.

Провадження у справі №5/61-10 припинене повним завершенням процедур банкрутства та ліквідацією боржника як юридичної особи.

У разі припинення провадження у справі про банкрутство повним завершенням усіх процедур, затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, та припиненням боржника як юридичної особи (суб`єкта господарювання), всі процедурні інструменти, можливість застосування яких передбачена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є вичерпаними, а боржник має вважатися таким, грошові та інші зобов`язання якого врегульовані.

Підсумовуючи наведене вище, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі № 902/905/23 на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутності предмету спору (схожа правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 25.02.2019 у справі 906/864/17 та Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.06.2021 у справі №910/3919/19).

Щодо способу захисту суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Так, у справі "Sunday Times v. United Kingdom" ЄСПЛ суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom"). Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні (наведена правова позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №910/4647/18).

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який серед іншого вимагає того, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (Рішення ЄСПЛ 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

Підсумовуючи наведене вище, а з урахуванням позиції Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №906/864/17, слід дійти висновку, що належним способом захисту прав та законних інтересів особи, яка не була учасником провадження у справі про банкрутство але вважає, що їх було порушено під час провадження у справі про банкрутство, у разі її припинення за результатами завершення повного циклу процедур, є апеляційне, касаційне оскарження або перегляд за нововиявленими обставинами процесуального рішення з затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу банкрута та, як наслідок, припинення боржника та провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, враховуючи вищевикладене, суд за наслідками підготовчого судового засідання, враховуючи відсутність предмету спору дійшов висновку про закриття провадження у справі №902/905/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Керуючись ст. ст.42, 46, 185, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Провадження у справі №902/905/23 закрити.

2. Копію ухвалу надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-256, пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 24.08.2023.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Жовтнева, 11, с. Мончинці, Хмельницький район)

3 - відповідачу (вул. Пирогова, 73а/132, м. Вінниця, 21037)