Ухвала

від 24.08.2023 по справі 903/854/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

24 серпня 2023 року Справа № 903/854/23 Суддя Господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ

про скасування судового наказу від 18.08.2023 по справі № 903/854/23, за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ на користь Селянського (фермерського) господарства Весна 168012грн. 26коп., з яких: 130000грн. заборгованості за поставлений товар, 4897грн. 34коп. інфляційних втрат, 1879грн. 13коп. - 3% річних та 31235грн. 79коп. пені згідно договору поставки №2601/1 від 26.01.2023р., а також 268грн 40коп витрат по сплаті судового збору

встановила: 15.08.2023р. Селянське (фермерське) господарство Весна звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про видачу судового наказу. В заяві Селянське (фермерське) господарство Весна просило видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ на користь Селянського (фермерського) господарства Весна 168012грн. 26коп., з яких: 130000грн. заборгованості за поставлений товар, 4897грн. 34коп. інфляційних втрат, 1879грн. 13коп. - 3% річних та 31235грн. 79коп. пені згідно договору поставки №2601/1 від 26.01.2023р., а також 268грн 40коп витрат по сплаті судового збору.

18.08.2023 Господарським судом Волинської області видано судовий наказ у справі №903/854/23, копію якого разом із копією заяви стягувача та доданими до неї документами надіслано боржнику 18.08.2023р.

23.08.2023 боржник- Товариство з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ надіслав на адресу суду заяву (вх.№01-52/1027/23), в якій зазначив, що всупереч п. 3.5 договору поставки №2601/1 від 26.01.2023р. у видатковій накладній № РН-0000002 від 30.01.2023 року сторонами не узгоджено порядок та умови оплати кожної конкретної партії Товару, при цьому позивачем не було пред`явлено відповідачу вимогу у порядку ч.2 ст. 530 ЦК України.

Зважаючи на викладене, обов`язок по оплаті за договором не настав, відповідно заява про видачу судового наказу є передчасною.

Вказане свідчить про необгрунтованість вимог заявника/стягувача та наявність спору щодо вказаних вимог, а отже і законодавчою підставою для скасування Господарським судом Волинської області судового наказу.

У вказаній заяві боржник просить суд:

- скасувати судовий наказ від 18.08.2023р, по справі № 903/854/23, виданий Господарським судом Волинської області про стягнення з боржника коштів у сумі 168 280,66 грн., в т.ч. 130 000,00 грн. - заборгованості за поставлений товар, 4 897,34 грн. - інфляційних втрат, 1 879,13 грн. - 3% річних, 31 235,79 грн. пені, а також 268,40 грн. витрат по сплаті судового збору на користь Заявника.

- стягнути із заявника на користь боржника 134,20 грн. судового збору, сплаченого останнім при поданні цієї заяви про скасування судового наказу (зокрема, при розгляді вимог у порядку спрощеного провадження).

Також, боржник повідомив, що (зокрема, при розгляді вимог у порядку спрощеного провадження) витрати боржника на правничу (правову) допомогу, яка надавалась адвокатом Овчаруком Андрієм Олександровичем з усіх питань, що стосуються ознайомлення з матеріалами справи та усіх дій для підготовки та подання даної заяви про скасування судового наказу, становитимуть орієнтовно 3000гривень.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного). Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Таким чином, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору.

Подану боржником- ТОВ «ДС ОІЛ» заяву про скасування судового наказу суд розцінює як незгоду зі стягнутою за судовим наказом сумою заборгованості, а тому вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які мають спірний характер.

Відповідно до ч.3 ст. 158 ГПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наявності спору між сторонами, заява боржника- ТОВ «ДС ОІЛ» про скасування судового наказу по справі №903/854/23 від 18.08.2023 підлягає до задоволення.

Селянському (фермерському) господарству Весна роз`яснюється, що воно не позбавлене права звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, згідно з приписами частини 2 статті 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Крім цього, боржник просить покласти на стягувача судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до статей 147, 148 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом (ст. 154 ГПК України).

Так, нормами статті 157 ГПК України врегульовано, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, якщо, зокрема, він наголошує на повній або частковій необґрунтованості вимог стягувача.

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 158 ГПК України).

Аналіз наведених норм, свідчить про те, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов`язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

Отже, розгляд заяви про скасування судового наказу не є розглядом спору по суті, а лише свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, і відповідно приписами розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України не передбачено розподілу будь-яких судових витрат за результатами розгляду такої заяви. Як визначено ч. 3 ст. 158 ГПК України, в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує лише питання про поворот виконання судового наказу.

Приписи ж статті 129 ГПК України регулюють питання розподілу судових витрат між сторонами спору в залежності від результатів розгляду справи по суті, а відтак, в даному випадку, не підлягають застосуванню. Судові витрати, які понесені учасниками під час наказного провадження в подальшому можуть бути враховані та розподілені за результатами розгляду даного спору.

За таких обставин, виходячи з того, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено розподілу судових витрат за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника боржника в частині стягнення зі стягувача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 157, 158, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

у х в а л и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ про скасування судового наказу від 18.08.2023 у справі № 903/854/23 задовольнити.

2. Скасувати судовий наказ №903/854/23 від 18.08.2023.

3. Роз`яснити Селянському (фермерському) господарству Весна, що відповідно до ч. 3 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України заявник (стягувач) має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 24.08.2023.

Суддя О. Г. Слободян