Рішення

від 18.08.2023 по справі 908/1180/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/58/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2023 справа № 908/1180/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1180/23

за позовом Запорізької міської ради (просп. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕГ А (вул. Складська, буд. 8, м. Запоріжжя, 69083)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107)

про стягнення 806987,30 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕГ А 806987,30 грн. основного боргу по оплаті орендних платежів за договором оренди землі №201905000100199 від 26.09.2019.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі №201905000100199 від 26.09.2019 щодо сплати орендних платежів. Позивач зазначив, що за умовами договору орендар зобов`язався щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату, що вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 800357,04 грн., що складає 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2019 року. Однак, всупереч умов договору, відповідно до інформації отриманої від Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 21.03.2023 №2696/5/08-01-04-07, станом на 10.03.2023 загальна заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:003:0106 по м. Запоріжжя у ТОВ «БЕРЕГ А» складає 806987,30 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 83, 124, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 270, 287 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 13, 21, 24 Закону України Про оренду землі, позивач просив позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 справу № 908/1180/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1180/23, присвоєно справі номер провадження 18/58/23; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Запорізькій області; на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1180/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 15.05.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив; третій особі запропоновано надати письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог в порядку ст. 168 ГПК України у сторк по 15.05.2023.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копія ухвали суду про відкриття провадження у справі вручена повноважному представнику відповідача 25.04.2023.

Від відповідача 16.05.2023 (конверт від 12.05.2023) надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що Запорізькою міською радою під час подання позовної заяви до суду не враховано, що 24.02.2022 Російською Федерацією розпочато воєнну агресію проти України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні на території України введено воєнний стан. Посилаючись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.02-7.1, п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України, Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначений Постановою Кабінету міністрів України від 06 грудня 2022 року за №1364, а також на Наказ від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідач вказує, що згідно з додатком (Переліком) до вказаного Наказу, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 Запорізька область зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій на яких ведуться активні бойові дії. Спірна земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул.Перемоги, 76-А, отримана ТОВ БЕРЕГ А на підставі Договору оренди землі за №201905000100199 від 26.09.2019, розташована саме на території де ведуться активні бойові дії з 12.03.2022 року. Внесені зміни до наказу №309 та змінено у переліку територій статус Запорізького району Запорізької області, як Територія можливих бойових дій з 01.01.2023 року згідно Наказом від 09.03.2023 № 84 відповідач просить не враховувати, оскільки вказане суперечить ст. 58 Конституції України. Звертає увагу, що відповідно до роз`яснення від 12.12.2022 Державної податкової служби України ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій. Вважає, що ТОВ БЕРЕГ А відповідно до пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення ПК України під час дії воєнного стану може не нараховувати та не сплачувати плату за землю до його закінчення. Відповідно до п. 69.1 ст. 69 Податкового кодексу України ТОВ БЕРЕГ А подано до контролюючого органу пакет документів, що підтверджує його статус, як платника, який не може виконувати свої податкові зобов`язання. Також ТОВ БЕРЕГ А 11.05.2023 подано уточнену податкову декларацію, якою зменшено податкові зобов`язання з орендної плати за землю за період з 12.03.2022 по 31.12.2022. Крім того відповідач зазначив, що відповідно до ст. 1 ст. 6, п. 10.2-1 ст. 10, п.п. 14.1.1 п.14.1, ст. 14, п. 41.1.1. статті 41, п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, що визначено п. 1 Положення Про Державну податкову службу України. В свою чергу, Запорізька міська рада не є стороною (суб`єктом) вказаних правовідносин, що стосуються адміністрування податків і зборів, а тому представниками Запорізької міської ради при зверненні з даним позовом порушено принцип судової юрисдикції, що не передбачає розгляд справ вказаної категорії зазначеним судом, а належить до компетенції адміністративних судів України в межах норм, передбачених кодексом адміністративного судочинства України, так як стороною у публічно-правовому спорі виступає суб`єкт владних повноважень. Відповідач просив в позові відмовити.

Від відповідача 23.05.2023 (конверт від 23.05.2023) отримано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Заява обґрунтована тим, що справа є складною і потребує повного та всебічного з`ясування обставин справи та надання можливості сторонам подати необхідні пояснення та докази.

Клопотання відповідача залишено судом без розгляду, оскільки відповідачем дане клопотання подане з порушенням визначеного судом процесуального строку без клопотання про поновлення такого строку.

Ухвалою від 17.04.2023 судом визначено відповідачу строк подання відзиву на позов , а також заяви, відповідно до ст.ст. 250, 252 ГПК України, із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання - не пізніше 15.05.2023.

За змістом частин 1 та 4 статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення (відповідний висновок викладено у пункті 29 постанови Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, прийнятої складом Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду ВС).

Подане відповідачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження такої заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними не містить.

Від позивача 29.05.2023 отримано відповідь на відзив, в якій позивач відзначив, що метою змін до Податкового кодексу України було звільнено від податкового навантаження власників та користувачів земельних часток (паїв), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, а не загальне безпідставне звільнення від оподаткування власників та користувачів будь-яких земельних ділянок, розташованих на територіях, не постраждалих від російської агресії. Таким чином, дія норми 69.14.(зі змінами), не розповсюджується на правовідносини, щодо сплати плати за землю (орендної плати) за земельну ділянку комунальної власності, переданої в оренду відповідачу за договором оренди землі від 26.09.2019, адже вказана земельна ділянка має цільове призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а отже не є землею сільськогосподарського призначення (земельною часткою/паєм). Посилаючись на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999, позивач зазначає, що Закон №3050 не має прямої вказівки про зворотну дію Наказу №309 в часі. Для цілей справляння плати за землю у 2022 році Наказ №309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються. Аналогічна правова позиція викладена у роз`ясненнях Державної податкової служби України від 18.05.2023, оприлюднених на офіційному сайті. Відповідно до чинної редакції Переліку територій, станом на момент набрання чинності Законом №3050, територія Запорізького району Запорізької області, до складу якої входить територія Запорізької міської територіальної громади, не знаходилась в зоні активних бойових дій або в зоні тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України. За таких обставин у відповідача відсутні правові підстави для звільнення від оплати орендної плати за землю за 2022 рік. Щодо доводів відповідача про порушення при поданні позову правил судової юрисдикції позивач зазначив, що оскільки відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, за яким стягується заборгованість, між сторонами існують господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом оренди.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (третя особа) письмових пояснень по суті заявлених вимог на надано.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/1180/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом травня 2023 року серпня 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 18.08.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю БЕРЕГ А (Орендар, відповідач у справі) 26.09.2019 укладений договір оренди землі №201905000100199, про що 03.10.2019 вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 33526581 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради №38/6 від 28 листопада 2018 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельного комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 76а.

За визначенням п. 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0475 га, кадастровий номер 2310100000:05:003:0106.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: будівля автоцентру з сервісним обслуговуванням літ. А-2 та будівля автомобільного торгівельного центру літ. Г-2, які є власністю Орендаря (п. 4 Договору).

Згідно із п. 6 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 20008926,00 грн. в цінах 2018 року.

Відповідно до п. 11 договору, договір укладено до 28.11.2028.

Пунктом 12 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 800357 грн. 04 коп. (вісімсот тисяч триста п`ятдесят сім гривень 04 коп.), що складає 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2019 року.

Відповідно до п. 14 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок UA028999980000033211812008007, отримувач: Управління казначейства у Вознесенівському районі, ЄДРПОУ 38025409, код 18010600.

Власником земельної ділянки загальною площею 1,0475 га, кадастровий номер 2310100000:05:003:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 76а є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №326534247 від 22.03.2023.

На виконання умов Договору Запорізька міська рада передала Орендарю земельну ділянку загальною площею 1,0475 га, кадастровий номер 2310100000:05:003:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 76а, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін Актом прийому-передачі об`єкта оренди.

Відповідно до інформації, отриманої від Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 21.03.2023 №2696/5/08-01-04-07, станом на 10.03.2023 загальна заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:003:0106 по м. Запоріжжя у ТОВ «БЕРЕГ А» (код за ЄДРПОУ 40657556) складає 806987,30 грн.

Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради 15.02.2023 на адресу відповідача направлено претензію № 01/02-11/0320 від 13.02.2023 про сплату заборгованості з орендної плати та земельного податку №01/02-11/0368 від 16.02.2023, що підтверджується фіскальним чеком, поштовою накладною та описом вкладення від 15.02.2023. Вказана претензія з вимогою залишилась без виконання.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендних платежів у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини пов`язані з орендою землі унормовані, зокрема, спеціальним Законом України Про оренду землі, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За визначенням ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі, розмір, форма і строки внесення орендної плати на землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ Податок на майно) об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пп. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 270.1.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно положень ст. 21 Закону України Про оренду землі та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, в порушення умов п. 14 договору, яким встановлено строк оплати - щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та чинного законодавства, сплату орендних платежів у повному обсязі у визначений строк не здійснив.

Згідно із Довідкою Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 21.03.2023 №2696/5/08-01-04-07 станом на 16.03.2023 у відповідача існує заборгованість з орендної плати за землю за період 2020-2022 роки в сумі 806987,30 грн.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем орендних платежів у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плату за землю під час воєнного стану суд відхиляє як необґрунтовані в силу наступного.

Військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (з подальшим продовженням), відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Однак, як оприлюднення листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, так і наявність сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини не є безумовною підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань, про що зазначив Верховний Суд в постанові від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.02-7.1 визначено, що ТПП України підтверджує, що обставини введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений внаслідок настання таких (обставин непереборної сили).

Відповідач помилково зазначає, що відповідно до пп. 69.14, п.69 підрозділу 10 «Перехідні положення» ПК України, з врахуванням форс-мажорних обставин у зв`язку з введенням воєнного стану на всій території України, законодавцем йому надане право не нараховувати та не сплачувати плату на землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) до його закінчення.

Так, на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» 11.04.2023 № 3050-ІХ (далі - Закон №3050) до Податкового Кодексу Україні внесено зміни, 6 травня 2023 року зміни набули чинності.

Згідно зі змінами, пунктом 69.14. підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України встановлено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, а в дужках визначено, за яку саме категорію земель йде мова - земельні частки (паї).

Земельне законодавство не містить чіткого визначення поняття земельної частки (паю). Поняття земельна частка (пай) безпосередньо пов`язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що перебували у колективній власності. При паюванні земель було передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, так званих колгоспів, без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Виходячи з цього, треба розуміти, що земельна частка (пай) - це певна умовна земельна частка, розміри якої визначаються в умовних кадастрових гектарах, виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Отже, дія норми пп. 69.14 розповсюджується виключно на земельні частки (паї) та не регулює правовідносини щодо оплати орендної плати за земельні ділянки іншого призначення ніж сільськогосподарські.

За умовами укладеного сторонами Договору земельна ділянка передана Орендодавцем Орендарю в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельного комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 76а.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.12.2018 земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:05:003:0106, яка передана в оренду відповідачу має призначення - є 03.07 (Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Наведене свідчить, що дія норми 69.14 (зі змінами) не розповсюджується на правовідносини, щодо сплати плати за землю (орендної плати) за земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 2310100000:05:003:0106, що була передана в оренду відповідачу за Договором оренди землі від 26.06.2019, оскільки не є землею сільськогосподарського призначення, й відповідно земельною часткою (паєм).

Також помилковими суд визнав доводи відповідача, що земельна ділянка, отримана в оренду, підпадає під дію пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України, оскільки розташована саме на території де ведуться активні бойові дії з 12.03.2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 06 грудня 2022 року за №1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 Запорізька область зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м.Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

Суд відзначає, що передана відповідачу в оренду земельна ділянка розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району.

Загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя ніколи починаючи з 24.02.2022 не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою Російською Федерацією. Ракетні обстріли м. Запоріжжя не відносяться до активних бойових дій в тій же мірі як і до інших територій та міст України, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій (в т.ч. міста Київ, Львів, Хмельницький, Кривий Ріг, Одеса тощо).

Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

На момент набрання чинності 06.05.2023 Закону № 3050 Наказ №309 діяв у останній редакції, за якою територія Запорізького району Запорізької області, до складу якої входить територія Запорізької міської територіальної громади, віднесена до територій можливих бойових дій (частина перша розділу І).

У рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Однак Закон №3050 не має прямої вказівки про зворотну дію Наказу №309 в часі.

Для цілей справляння плати за землю у 2022 році наказ №309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Аналогічна правова позиція викладена у роз`ясненнях Державної податкової служби України від 18.05.2023.

Таким чином, відповідно до чинної редакції Переліку територій, станом на момент набрання чинності Законом №3050, територія Запорізького району Запорізької області, до складу якої входить територія Запорізької міської територіальної громади, не знаходилась в зоні активних бойових дій або в зоні тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України. За таких обставин відсутні правові підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати за землю за 2022 рік.

Відносно доводів відповідача, що даний спір належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки контролюючим органом для відповідача є Головне управління ДПС у Запорізької області суд зазначає наступне.

У підпункті 1.3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають земельних відносин роз`яснено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі, підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України Про оренду землі, пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України Про оренду землі, стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан" за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області зазначив, що боржник не є власником земельної ділянки, а скаржник не є стороною договору оренди, тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеного між боржником та Черкаською міською радою.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.10.2021 у справі №910/14176/20 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 54970759,05 грн. також дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення відповідача щодо перевищення позивачем повноважень шляхом нарахування спірної заборгованості та підміну функцій органів доходів і зборів, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов`язкових платежів.

Отже, оскільки відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, за яким стягується заборгованість, при цьому між сторонами склалися господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом договору оренди.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 806987,30 грн. за договором оренди землі від 26.09.2019 заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач, визнані судом обґрунтованими, позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов`язання по оплаті орендної плати, або наявності підстав для звільнення його від такого обов`язку, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕГ А (вул. Складська, буд. 8, м. Запоріжжя, 69083; ідентифікаційний код 40657556) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договором оренди землі 201905000100199 від 26.09.2019 в розмірі 806987,30 грн. (вісімсот шість тисяч дев`ятсот вісімдесят сім грн. 30 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕГ А (вул. Складська, буд. 8, м. Запоріжжя, 69083; ідентифікаційний код 40657556) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) витрати по сплаті судового збору в сумі 12104,81 грн. (дванадцять тисяч сто чотири грн. 81 коп.), отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 23.08.2023.

Суддя В.В. Левкут