Ухвала

від 09.06.2023 по справі 911/2243/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2243/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За заявою ліквідатора ПП "Трубіж Агро" арбітражного керуючого Косякевича С.О.

до 1) громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_4

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубіж Агротек"

3) ОСОБА_1

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб

у справі № 911/2243/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до боржника Приватного підприємства "Трубіж Агро"

про банкрутство

Представники сторін:

ліквідатор - Косякевич С.О.;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився;

відповідача 3 - не з`явився;

кредитор - ОСОБА_2 .

Обставини справи:

Ліквідатор ПП "Трубіж Агро" звернувся до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб, в якій просив суд стягнути солідарно з громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубіж Агротек" та ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Трубіж Агро" грошові кошти в сумі 19 800 833 грн. 02 коп.

Заява обґрунтована тим, що за результатами проведеного незалежним аудитом аналізу, ліквідатором банкрута встановлено наявність в діях керівництва підприємства ознак нераціонального ведення господарської діяльності, які призвели до збитковості підприємства та ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства,тобто доведення ПП «Трубіж Агро» до банкрутства.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.05.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ПП «Трубіж Агро» про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 р. апеляційну скаргу ліквідатора ПП «Трубіж Агро» арбітражного керуючого Косякевича С.О.на рішення Господарського суду Київської області від 26.05.2020 р. залишено без задоволення, а рішення залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 01.06.2021 р. касаційну скаргу ліквідатора ПП «Трубіж Агро`Косякевича С.О. задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 р. та рішення Господарського суду Київської області від 26.05.2020 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Зазначаючи про відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження наявності в діях відповідачів ( ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ТОВ "Трубіж Агротек") ознак дій з доведення ПП "Трубіж Агро" до банкрутства, суди попередніх інстанцій не врахували, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності. Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини.

Ухвалою суду від 22.06.2021 р. справа прийнята до свого провадження та зобов`язано учасників провадження надати письмові пояснення на постанову Верховного суду від 01.06.2021 р.

На виконання ухвали суду ліквідатором Косякевичем С.О. надані письмові пояснення, в яких він посилається на те, що основною метою субсидіарної відповідальності є притягнення винних осіб у доведенні до банкрутства до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Субсидіарна відповідальність застосовується за доведення до банкрутства до особи, дії та рішення якої призвели до відсутності як коштів на рахунках, так і майна банкрута. Така відповідальність не пов`язується з наявністю вироків у кримінальних справах (постанова Верховного суду від 30.01.2018 року у справі № 923/862/15).

Аналіз узагальненої судової практики дозволяє суду дійти висновку про те, що звернення ліквідатора банкрута до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, є частиною принципу безумовної повноти дій у ліквідаційній процедурі і не залежить від наявності вироків у кримінальних справах щодо таких осіб (постанова Верховного суду від 28.08.2018 у справі № 927/1099/13).

Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

З вищевикладеного можна дійти до висновку, що після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного (постанова Верховного суду від 30.10.2019 року у справі № 906/904/16).

До керівника (засновника) та засновників застосовується субсидіарна відповідальність у зв`язку з їх бездіяльністю в органі управління боржником (зборах засновників) упродовж відповідних років, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог конкурсного кредитора Постанова Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 923/1432/15).

Ліквідатор вважає, що ним подано достатньо доказів, які вказують на виведення активів боржника, що погіршило його фінансовий стан. Відтак, вольові та цілеспрямовані дії відповідачів мали безпосереднім результатом погіршення майнового стану боржника та неможливість розрахунку з кредиторами.

Також ліквідатор вважає, що висновки щодо доведення боржника до банкрутства підтверджуються матеріалами справи та аналізом фінансово-господарської діяльності, згідно яких встановлено, що боржник припинив свою господарську (підприємницьку) діяльність, активи боржника передані іншим особам, наявна кредиторська заборгованість боржника не задоволена, що є підставою для задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язанням боржника на його керівника.

10.09.2021 р. до господарського суду подані письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких вона заперечує наявність її вини у доведенні підприємства до банкрутства, посилаючись на наступне:

Що стосується продукції за заниженою ціною, то ПП «Трубіж Агро» займалось вирощуванням кукурудзи на орендованих землях поблизу р. Трубіж в селі Світильня Броварського р-ну Київської області. Врожай кукурудзи в 2015-2016 роках було реалізовано, окремими партіями на елеваторі, покупці скуповували «не кондицію» для переробки на спирт, бо якісні показники кукурудзи були непридатними для інших потреб, кукурудза була волога (відсоток вологості вдвічі перевищував допустиму норму) і упріла, що дало запах і характерні темно-сірі цятки на зерні, також елеватор знизив ціну через засміченість. Кукурудзу було реалізовано за найкращою пропозицією зважаючи на її якісні характеристики на той момент.

Що стосується поворотної фінансової допомоги, Договори укладались від імені директора з метою оптимізації оподаткування (поворотна фінансова допомога від директора строком на один рік не оподатковується). Гроші вкладав в свій бізнес сам засновник, а ОСОБА_1 слугувала лише підписантом, не отримавши жодної винагороди в результаті вказаних операцій, фінансова допомога надавалась на умовах безоплатності (безвідсоткова). Звіт ГТУ юстиції у Київській області про те, що повернута боржником сума перевищує отриманий розмір допомоги на суму 2 311 797,07 грн. не є достовірним, а різниця більш за все виникла через відсутність фінансово-господарської документації підприємства банкрута.

Окремо ОСОБА_1 посилається на те, що попрацювавши певний час керівником ПП «Трубіж Агро», в середині 2016 року вона засумнівалась в дійсних намірах власника підприємства розвивати бізнес, оскільки до прийняття управлінських рішень її не допускали, печатки підприємства в її віданні не було, розрахунки з постачальниками були вкрай незадовільними, що спонукало її розірвати трудові відносини, а томуу вересні 2016 року нею була подана заява на звільнення.

Представник ОСОБА_4 також подав письмові пояснення, із яких вбачається, що він незадоволений роботою ліквідатора, оскільки вважає, що ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали мету пошуку і виявлення майна банкрута, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів.

Також представник відповідача 1 посилається на те, що суд першої інстанції виніс постанову про визнання боржника банкрутом не встановивши фінансового стану боржника, наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, а обмежився лише з`ясуванням пасиву боржника на підставі поданого розпорядником майна звітом.

У справі відсутній аналіз фінансового та майнового стану боржника на стадії розпорядження майном. Такий аналіз не додавався до звітів арбітражного керуючого, не обговорювався на комітеті кредиторів, в порушення ст. 98 Закону про банкрутство, за якою арбітражний керуючий зобов`язаний аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Арбітражний керуючий не виявив наявне у боржника майно. На стадії розпорядження майном, запит в органи Держпродспоживслужби арбітражним керуючим не направлявся. Факт передачі майна кредиторами, розпорядником майна не було перевірено. Також ліквідатор не долучив до проведення інвентаризації керівника ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 29.10.2021 р. зупинено провадження у справі до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПП «Трубіж Агро» на постанову ГСКО про визнання боржника банкротом від 15.01.2019 р.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову ГСКО від 15.01.2019 р. без змін, а тому ухвалою суду від 12.05.2022 р. поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 26.08.2022 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі № 911/629/22.

Ухвалою суду від 27.03.2023 р. поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.05.2023 р. до 09.06.2023 р. для належного повідомлення про судове засідання представника відповідача.

Після перерви представники відповідачів в засідання суду не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 15.01.2019 р. ПП «Трубіж Агро» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.

За результатами аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, ліквідатором встановлено, що попереднім керівником і засновником ПП «Трубіж Агро» ОСОБА_4 та ОСОБА_1 приймались нераціональні управлінські рішення, що потягли за собою накопичення кредиторської заборгованості боржника; активи боржника було відчужено на користь пов`язаної особи ТОВ «Трубіж Агротек», засновником якого також є ОСОБА_4 . На підставі ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, кредиторська заборгованість боржника згідно з реєстром вимог кредиторів в сумі 19 800 833 грн. 02 коп. підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ТОВ «Трубіж Агротек» на користь ПП «Трубіж Агро».

Аналізуючи основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства на момент звернення до суду із заявою вбачається, що фінансово-господарський стан підприємства є незадовільним, підприємством одержано збиток в сумі 6 520,2 тис. грн.

Значення коефіцієнту Бівера, який використовується з метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу є значно нижче норми. Показники рентабельності станом на 31.12.2015 р. вказують на нерентабельність діяльності підприємства.

Таким чином, ліквідатором зроблений висновок, що станом на 31.12.2015 р. структура балансу є незадовільною.

Також ліквідатором порівняно дані станом на 31.12.2015 р. та 31.12.2016 р. та зроблено наступні висновки:

- стан підприємства погіршився, а саме: в 2016 р. при абсолютному збільшенні чистого доходу підприємство отримало збиток в сумі 8 722,7 тис. грн.;

- власний капітал підприємства зменшився;

- коефіцієнт Бівера є значно нижчим за нормативний (ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2. Станом на 31.12.2016 р. він становить -0,34, що вказує на недостатність обігових коштів для погашення заборгованості підприємства. Така тенденція призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим 0,1).

- коефіцієнти, що характеризують структуру балансу, а саме: всі показники ліквідності та фінансової стійкості значно погіршилися і знаходиться нижче нормативних значень;

- структура балансу підприємства станом на 31.12.2016 р. є незадовільною;

- показники, що характеризують рентабельність діяльності підприємства станом на 31.12.2016 р. вказують на нерентабельність діяльності.

Проведений аналіз вказує на викривлення фінансової звітності за 2015 та 2016 роки при відображенні непокритого збитку: в р. 1400 (гр. 4) балансу вказано тільки збиток, одержаний в поточному році, а необхідно вказувати з наростаючим підсумком. Фактичний непокритий збиток підприємства на 31.12.2016 р. становить 15 264,1 тис. грн. Відповідно власний капітал підприємства фактично є величиною від`ємною, незважаючи на значне збільшення статутного капіталу.

Зростання кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги вказує на те, що отримані кошти від покупців не використовувалися для погашення заборгованості постачальників.

Всі показники рентабельності за період, що аналізується, у зв`язку з одержаним збитком маються від`ємне значення, що вказує на рентабельність діяльності.

Окреме майно, в тому числі, що перебувало в заставі зникло. Так, в процедурі ліквідації встановлено фактичну відсутність наступної с/г техніки: комбайну зернозбирального CLAAS LEXION 760 (заводський номер НОМЕР_1 ; номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ); трактора колісного JOHN DEERE 8360R(заводський номер НОМЕР_4 ; номер двигуна НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 ); трактора колісного JOHN DEERE 8360R (заводський номер НОМЕР_7 ; номер двигуна НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 ).

Керівником банкрута Гувеном Алі, не було передано ліквідатору вказане майно та не було повідомлено про його наявність та місце знаходження. За місцем знаходження ПП "Трубіж Агро" (Броварський район, с. Світильня, вул. Жовтнева, 3-А) майно не виявлено.

Як свідчать матеріали справи, ліквідатор звернувся до Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області з заявами про кримінальне правопорушення (в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України), що підтверджується заявою від 05.02.2019 № 34-0502/42 та від 05.02.2019 № 34-0502/46).

Зважаючи на вищевикладене, Броварський відділ поліції ГУНП в Київській області листом від 20.03.2019 № К-148/149/109/1003/02-19 поінформував, що слідчим відділом проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110130000515 від 16.02.2019 р.

Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство на даний час визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного станом на дату звернення ліквідатора до суду із заявою про субсидіарну відповідальність), під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

В той же час, 21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, в ч. 2 ст. 61 якого містяться тотожні норми щодо субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства.

Зокрема Верховний Суд зазначив, що "субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Разом з тим, одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи".

Відповідно до п. 8.24. Постанови Верховного суду від 01.06.2021 р. в оскаржених судових рішеннях не спростовано наведені ліквідатором в заяві та відображені у наявних в матеріалах справи звітах за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПП «Трубіж Агро» виявлені ознаки дій з доведення до банкрутства (навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства, необґрунтована виплата грошових коштів, необґрунтована та безоплатна передача майна третім особам, надкритична неплатоспроможність підприємства тощо). Зазначаючи про недостатність наданих ліквідатором доказів, суди не врахували доводи ліквідатора щодо приховування керівником підприємства майна та не передання ліквідатору первинної фінансово-господарської документації боржника. При цьому, в судових рішеннях відсутні посилання на подані іншими учасниками докази, які б спростовували доводи ліквідатора.

Оскільки, як зазначалось вище, саме особа, яка притягується до субсидіальної відповідальності, повинна довести відсутність своєї вини, суд вважає, що жоден відповідач не надав належних та допустимих доказів відсутності своєї вини.

Відповідач 1 ОСОБА_4 в своїх поясненнях не надав жодних доказів про те, що майно (сільськогосподарська техніка) нікуди не відчуджувалась, а знаходиться на території підприємства, теж саме стосується і земельних ділянок. Тобто всі заперечення відповідача 1 зводяться до незадоволення роботою арбітражного керуючого, при цьому не надано жодного належного та допустимого доказу, який би міг підтвердити дані заперечення.

Суд відхиляє заперечення відповідача 3 ОСОБА_1 стосовно того, що нею не приймались рішення, а лише підписувались документи, оскільки будучи посадовою особою, вона несла відповідальність за свої дії на посаді керівника підприємства.

Також керівниками боржника не спростовано факт про штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства, як ознаку навмисного погіршення фінансово-господарського стану боржника в результаті чого підприємство повністю не отримало кошти від реалізації продукції та не розрахувалось зі своїми постачальниками.

Таким чином суд вважає, що ліквідатором подано достатньо доказів, що вказують на виведення активів боржника, яке погіршило його фінансовий стан. Відтак вольові та цілеспрямовані дії відповідачів мали безпосереднім результатом погіршення майнового стану боржника та неможливість розрахунків з кредиторами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин заява ліквідатора є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 234 ГПК України, ст. ст. 7, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІНП НОМЕР_10 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНП НОМЕР_11 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агротек» (07444, Київська обл., Броварський р-н., с. Світильня, вул. Корольова, 2, ЄДРПОУ 39732191) на користь Приватного підприємства «Трубіж Агро» (07444, Київська обл., Броварський р-н., с. Світильня, вул. Жовтнева, 3-А, ЄДРПОУ 39333971) 19 800 833 (дев`ятнадцять мільйонів вісімсот тисяч вісімсот тридцять три) грн. 02 коп. заборгованості.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 254-256 ГПК України.

Повний текст підписано 23.08.2023 року.

Суддя Л.Я. Мальована