Рішення

від 10.08.2023 по справі 925/1256/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2023 Справа № 925/1256/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак"

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державного реєстратора Виконавчого комітету Уманської міської ради - Дармороса Дмитра Сергійовича

про визнання недійсними протоколу загальних зборів та наказу, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державного реєстратора Виконавчого комітету Уманської міської ради - Дармороса Дмитра Сергійовича про визнання недійсними протоколу загальних зборів та наказу, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зокрема ОСОБА_1 у позовній заяві просить:

- визнати недійсними протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак» від 15.08.2022 та наказ від 15.08.2022 №235-К;

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснену 18.08.2022 о 08:22:10, номер запису 1009071070020001296 та 18.08.2022 о 08:29:16, номер запису 1009071070021001296 державним реєстратором Уманської міської ради Дарморосом Дмитром Сергійовичем;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" з 15.08.2022;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.08.2022 по день поновлення на роботі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.03.2023 справу №925/1256/22 передано на розгляд Господарському суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.04.2023 справу прийнято до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Сторони явку представників в судове засідання 10.08.2023 не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Необхідно зазначити, що явка учасників справи в судове засідання 10.08.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Представником позивача подано клопотання (вх.№18821/23 від 31.07.2023) про розгляд справи без участі позивача та його представника. У поданому клопотанні представник позивача також просив при ухваленні рішення суду врахувати практику, що наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №914/1748/22.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" в редакції, що затверджена 16.09.2019 рішенням загальних зборів №12, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" (далі - "Товариство"), засноване шляхом об`єднання внесків (вкладів) учасників відповідно до Господарського кодексу України, Законів України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

Відповідно до пунктів 5.1.-5.5. статуту, органами Товариства с загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення), виконавчий орган. Вищим органом Товариства є загальні збори учасників. Кожен учасник Товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник Товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорцій до розміру його частки у статутному капіталі Товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства.

Згідно з пунктом 5.6. статуту, до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу Товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства.

Пунктом 5.7. статуту передбачено, що загальні збори учасників скликаються у таких випадках: 1) з ініціативи виконавчого органу Товариства; 2) на вимогу наглядової ради Товариства; 3) на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства.

Згідно з пунктом 5.12. статуту, вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу Товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників Товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі Товариства, що належать таким учасникам.

Пунктом 5.16. Статуту передбачено, що у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли Товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, покладаються на учасників Товариства, які ініціювали загальні зборів учасників.

Відповідно до пункту 5.17. статуту, загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Статутом та законодавством щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом повідомлення про це кожному учаснику товариства (п.5.18. статуту).

Згідно з пунктом 5.19. статуту, виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Відповідно до пункту 5.49. статуту, виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" входять:

1) ОСОБА_1 - відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 30%

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сапер Хаб" (ідентифікаційний код 43405292) - відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 70%.

15.08.2022 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак", в порядок денний яких включено такі питання:

1) про обрання голови загальних зборів;

2) про звільнення з посади та призначення нового директора Товариства;

3) про уповноваження директора Товариства на здійснення всіх необхідний дій, пов`язаних з державною реєстрацію відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З другого питання порядку денного загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" від 15.08.2022 вирішено звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_1 15.08.2022 та призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_2 з 16.08.2022.

Вказане рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" оформлено протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" від 15.08.2022.

15.08.2022 головою загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" видано наказ №235-К про припинення обов`язків директора ОСОБА_1 15.08.2022 у зв`язку з рішенням загальних зборів товариства від 15.08.2022 (підстава: протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак").

На підставі зазначеного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак", що оформлено протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" від 15.08.2022, державним реєстратором виконавчого комітету Уманської міської ряди Дарморос Д.С. до державного реєстру внесено відомості про зміну керівника юридичної особи 18.08.2022 о 08:22:10 (номер запису 1009071070020001296), а також внесено зміни щодо інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; відомості про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчинити дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації 18.08.2022 о 08:29:16 (номер запису 1009071070021001296).

Як зазначено у позовній заяві, ОСОБА_1 вважає, що при прийнятті загальними зборами рішення від 15.08.2022 та наказу №235-К від 15.08.2022 про звільнення його з посади директора відповідачем було грубо порушено норми чинного законодавства України.

Зокрема як вказано у позовній заяві, учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сапер Хаб" в особі своїх представників не звертався до виконавчого органу (директора) товариства з вимогою про скликання загальних зборів учасників.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач в особі голови загальних зборів ОСОБА_3 одноосібно, без дотримання порядку скликання загальних зборів, тобто без повідомлення ОСОБА_1 як директора та як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" прийняв оскаржуване рішення загальних зборів, що оформлене протокол загальних зборів від 15.08.2022.

При цьому, покликаючись на постанову ВП ВС від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 позивач звертає увагу, що права учасника товариства можуть бути порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного тощо.

Крім того, як вказано у позовній заяві, у наказі №235-K від 15.08.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора відповідачем не вказано норму Кодексу законів про працю України, на підставі якої його звільнено з посади.

Враховуючи вищезазначене, позивач стверджує, що прийняте на загальних зборах рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак", що оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства та наказ N235-K від 15.08.2022 були прийняті з порушенням норм діючого законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач також посилається на те, що звільнення його з посади директора відбулося з порушенням вимог статті 40 Кодексу законів про працю України, якою прямо заборонено звільняти працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період їх тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівників у відпустці. При цьому, як зазначено у позовній заяві, у період з 15.08.2022 по 23.08.2022 ОСОБА_1 перебував на лікарняному.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить визнати недійсними протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак» від 15.08.2022 та наказ від 15.08.2022 №235-К і поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" з 15.08.2022.

Оскільки вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу є похідною, тому позивачем також заявлено позовну вимогу про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, здійснену 18.08.2022 о 08:22:10 (номер запису 1009071070020001296) та 18.08.2022 о 08:29:16 (номер запису 1009071070021001296) державним реєстратором виконавчого комітету Уманської міської ради Дарморосом Дмитром Сергійовичем.

Також позивачем на підставі статті 235 Кодексу законів про працю України заявлено позовну вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.08.2022 по день поновлення на роботі.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Виконавчого комітету Уманської міської ради Дарморос Дмитро Сергійович подав пояснення щодо предмета спору. Зокрема як зазначено третьою особою із посиланням норми чинного законодавства підстав для відмови у проведенні оскаржуваних реєстраційних дій у третьої особи не було.

При цьому як зазначено у поясненнях третьої особи, у разі задоволення позовних вимог позивач може звернутись до будь-якого державного реєстратора в межах області місцезнаходження юридичної особи.

В поданих поясненнях третя особа просила здійснювати розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України (в редакції станом на 15.08.2022), корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (частина 1 статті 140 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Відповідно до частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Оскільки припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України, можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу передбачена не приписами КЗпП України, а статтею 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання норм трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку з цим, припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності.

Такої ж позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 04.02.2020 у справі №915/540/16.

Звертаючись до суду, позивач послався на порушення його прав як учасника товариства на участь у загальних зборах, тобто між юридичною особою та її учасником виник спір, пов`язаний з діяльністю й управлінням товариством, який повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Згідно із частиною 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Тобто за змістом наведеної норми, повноваження директора товариства можуть бути припинені лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Згідно із частиною 3 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Отже, вирішення питання про припинення повноважень директора товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати вказане питання.

(Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №910/1748/22).

Зі змісту наведених підстав позову вбачається, що позивач, як учасник товариства, що володіє часткою у розмірі 30 % статутного капіталу, не був повідомлений про скликання загальних зборів на 15.08.2022, а відповідно його права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" на участь в загальних зборах, а отже в управлінні товариством, є порушеними.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.

За змістом частин 1, 5, 6 та 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18.

Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17.

У матеріалах відсутні докази дотримання порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачених статтями 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що свідчить про те, що загальні збори 15.08.2022 були скликанні з порушенням вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про проведення загальних зборів товариства 15.08.2022 позивачу, як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак", якому належить 30% частки статутного капіталу у зазначеному товаристві, не надсилались, що є порушенням вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пунктів 5.16., 5.18. та 5.19. статуту товариства.

Суд звертає увагу відповідача, що норми частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України та частини 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не звільняють учасників товариства від дотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства та відповідно належного повідомлення всіх учасників товариства про проведення таких зборів відповідно до положень статей 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту товариства.

(Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №910/1748/22).

Таким чином, ОСОБА_1 , як учасника товариства, який перебував на посаді директора, не було належним чином повідомлено про проведення 15.08.2022 загальних зборів учасників товариства, із зазначенням порядку денного, чим порушено право позивача як учасника товариства на участь у таких зборах, права одержати інформацію про такі загальні збори учасників товариства, підготуватись і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, повноцінно взяти участь у їх обговоренні, у тому числі, під час підготовки та проведення загальних зборів учасників товариства.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Беручи до уваги вищенаведене та обраний позивачем спосіб захисту, суд вважає, що позовну вимогу про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак» від 15.08.2022 належить задовольнити визнавши недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" від 15.08.2022, що оформлене протоколом від 15.08.2022.

Як вбачається з наказу від 15.08.2022 N235-К такий підписаний головою загальних зборів на виконання рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак", що оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" від 15.08.2022.

Отже, оскільки позовна вимога про скасування наказу є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" від 15.08.2022, що оформлене протоколом від 15.08.2022, а відтак така позовна вимога є обгрунтована та також підлягає задоволенню.

Щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" необхідно зазначити таке.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 7 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, порушення права чи інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статті 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Оскільки порушення процедури звільнення позивача з посади директора є доведеним, тобто з огляду на те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак", що оформлене протоколом від 15.08.2022, яким позивача звільнено з посади директора, підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, тому позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" в даному випадку є ефективним способом захисту прав позивача, тобто така позовна вимога є також обґрунтованою, у зв`язку з чим також підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу необхідно зазначити наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

З вищенаведеної норми закону вбачається, що визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а відтак позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу є похідною від вимоги про визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи. Водночас з норми закону вбачається, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться також на підставі судових рішень про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Тобто, враховуючи вищевикладене, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, враховуючи наведене, позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу є обґрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу необхідно зазначити, що вимоги про поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є похідними від спору про визнання недійсним рішення органу управління товариства. Розгляд цієї частини позовних вимог окремо за правилами цивільного судочинства порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, якщо дослідження одного і того ж рішення загальних зборів товариства здійснюватиметься судами різних юрисдикцій. За таких обставин цей спір в цілому належить до юрисдикції господарського суду (Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №324/379/19).

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою КМУ від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати. Верховний Суд України у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Крім того, положеннями р. ІІІ Порядку № 100 передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу. Зокрема не підлягають урахуванню відпускні та лікарняні.

Слід зазначити, що з другого питання порядку денного загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" від 15.08.2022 вирішено звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_1 15.08.2022 та призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_2 з 16.08.2022. Тобто 15.08.2022 є останнім робочим днем позивача, що також вбачається з довідки № 43 від 20.09.2022 долученої позивачем до позовної заяви.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач був звільнений з посади директора 15.08.2022, а сукупний дохід позивача за період червень 2022 року - липень 2022 року становить 173697,46 грн (86956,52 грн за червень 2022 року та 86740,94 грн за липень 2022 року).

Кількість робочих днів в червні 2022 року становила 22 дні, а в липні 2022 року - 21 день (загалом 43 робочих дня).

Тобто середня зарплата за один робочий день становить 4039,48 грн. (173697,46 грн : 43 робочих дні = 4039,48 грн).

Таким чином, здійснивши розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.08.2022 по дату ухвалення рішення суду - 10.08.2023, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1042185,84 грн за весь час вимушеного прогулу (4039,48 грн х 258 робочих днів).

Тобто виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/808/16).

При цьому розрахунок здійснено відповідно до наявного календаря святкових та неробочих днів з урахуванням умов воєнного стану, відповідно до частини 6 статті 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 №2136-IX.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено частиною 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку позов задовольнити частково, а саме:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" від 15.08.2022, що оформлене протоколом від 15.08.2022 та скасувати наказ від 15.08.2022 №235-К «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- cкасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснену 18.08.2022 (номер запису 1009071070020001296) та 18.08.2022 (номер запису 1009071070021001296) державним реєстратором Виконавчого комітету Уманської міської ради - Дарморосом Дмитром Сергійовичем;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" з 16.08.2022;

- cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфекг Пак" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.08.2022 по 10.08.2023 в розмірі 1042185,84 грн та 7443,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI.

Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного частиною другою статті 235 КЗпП України (такий правовий висновок виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19).

При розрахунку судового збору суд виходить з розміру ставок судового збору, порядку сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору станом на дату подання позивачем позовної заяви.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (частина 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Докази звільнення відповідача від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України та положень статей 4 та 5 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 15632,79 грн, покласти на відповідача, стягнувши з відповідача в дохід Державного бюджету судовий збір в розмірі 15632,79 грн.

Сплачений позивачем судовий збір у сумі 7443,00 грн. за три немайнові вимоги відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" від 15.08.2022, що оформлені протоколом від 15.08.2022, та скасувати Наказ від 15.08.2022 №235-К «Про звільнення ОСОБА_1 ».

3. Скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснену 18.08.2022 (номер запису 1009071070020001296) та 18.08.2022 (номер запису 1009071070021001296) державним реєстратором Виконавчого комітету Уманської міської ради - Дарморосом Дмитром Сергійовичем.

4. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" (03115, місто Київ, вулиця Пушиної Феодори, будинок 23/25, офіс 3, ідентифікаційний код 37711540) з 16.08.2022;

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" (03115, місто Київ, вулиця Пушиної Феодори, будинок 23/25, офіс 3, ідентифікаційний код 37711540) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.08.2022 по 10.08.2023 в розмірі 1042185,84 грн. та 7443,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" (03115, місто Київ, вулиця Пушиної Феодори, будинок 23/25, офіс 3, ідентифікаційний код 37711540) в дохід Державного бюджету 15632,79 грн. судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 21.08.2023.

Суддя Петрашко М.М.