Рішення

від 23.08.2023 по справі 922/2548/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2548/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 0135390) в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (36000, м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код ЄДРПОУ 22522915) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАІР", м. Харків про стягнення 73759,05 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАІР" про стягнення штрафу за порушення строків виконання робіт за Договором №11/04/177-Р від 31.01.2022 в сумі 73759,05 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2548/23 без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції (ухвали суду про відкриття провадження у справі) за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61045, м. Харків, вул. Дербентська, 103.

Проте, копія ухвали суду була повернута до суду 29.06.23 з відміткою Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огдяду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві з моменту проставлення відмітки Укрпоштою "адресат відсутній за вказаною адресою", тобто з 26.06.2023р.

Необхідно зазначити, що існує правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений судом про розгляд даної справи в Господарському суді Харківської області.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, а, відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

31 січня 2022 року між ТОВ Фірма "ВАІР" (далі - підрядник, відповідач) та ПАТ "Укрнафта" (далі - замовник, позивач) було укладено договір №11/04/177-Р (далі - договір), за яким підрядник взяв на себе зобов`язання виконати та здати у встановлений строк замовнику роботи з поточного ремонту внутрішніх приміщень санвузла та душової кабіни в будівлі операторній на технологічній площадці НГЗСУ "Чижівка" ЦВНГ-1 НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" по вул. Степова 26, с. Старий Хутір, Миргородського району, Полтавської області.

В пункті 3.1. договору сторони погодили, що строк виконання робіт становить 60 календарних днів з дати початку виконання робіт, який оформляється актом про початок виконання робіт не пізніше, ніж через 10 календарних днів з моменту отримання підрядником авансового платежу.

Замовник належним чином виконав свої зобов`язання щодо сплати авансового платежу, перерахувавши на розрахунковий рахунок підрядника 16.02.2022 суму в розмірі 169239,60 грн.

Таким чином, договірними положеннями передбачено, що відповідач зобов`язаний був приступити до виконання робіт, що фіксується актом про початок виконання робіт, в строк до 28.02.2022 та відповідно, закінчити виконання робіт в строк до 29.04.2022.

Однак, відповідачем не виконані дані договірні зобов`язання як щодо своєчасного початку виконання робіт, так і строку виконання робіт за договором в цілому.

Так, акт про початок виконання робіт було складено сторонами лише 11.08.2022. Цього ж дня було складено акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації.

02.12.22 відповідачем без надання будь-яких причин та наведення будь - яких доводів, повністю припинено виконання робіт на об`єкті.

04.04.23 замовником надіслано на адресу підрядника претензію №01/01/09/24/02/01/334 від 30.03.2023 про виконання зобов`язання в натурі та сплату штрафу.

20.04.23 відповідач листом №24-20/04-23 звернувся до замовника, в якому повідомив, що 24.01.23 він звернувся із заявою про надання індивідуального Сертифікату до ТПП в Харківській області, 14.02.2023 ним була здійснена оплата за розгляд документів для надання Сертифікату. Також, відповідач повідомив, що станом на 20.04.2023 документи знаходяться на розгляді в ТПП в Харківській області.

Крім того, у відповідь на вказану претензію позивач отримав лист від 24.04.2023, в якому підрядник зазначив, що вимога сплатити штраф є такою, що суперечить чинному законодавству.

Отже, дії відповідача по несплату штрафу є такими, що зумовили звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення штрафу у сумі 73759,05 грн в примусовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Зважаючи на вищенаведені норми, договір підряду №11/04/1492-р від 31.01.2022 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведено ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.4.1 договору підрядник взяв на себе зобов`язання виконувати роботи, передбачені договором, якісно та своєчасно.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.3 ч.1. ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 9.2 договору у разі порушення підрядником строків виконання робіт він на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, з боку відповідача мало місце прострочення строку початку виконання робіт, зокрема розпочато виконання робіт 11.08.2022 замість 28.02.2022, у зв`язку із чим позивачем нараховано штраф у сумі 73759,05 грн та звернувся до відповідача із претензією №01/01/09/24/02/01/334 від 30.03.2023 яка відповідачем отримана, проте не виконана.

При цьому доводи відповідача про невиконання ним договірних зобов`язань в силу форс-мажорних обставин судом не приймаються з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо є доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 ГК України).

28 лютого 2022р. ТПП України повідомила, що на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, посвідчує, як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності.

Зазначена обставина є загальновідомою та не потребує доказування.

Однак, з огляду на вищевказані положення кодексів очевидним є те, що саме по собі засвідчення ТПП України форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, не свідчить про те, що це автоматично звільняє сторону зобов`язання від відповідальності за невиконання її обов`язку.

Така сторона повинна довести в кожному випадку наявність причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорною обставиною та неможливістю невиконання нею зобов`язань.

Відповідач не надав відповідного сертифікату ТПП України та як вказує позивач частково виконав роботи на об`єкті, що знаходиться по вул. Степова 26, с. Старий Хутір, Миргородського району, Полтавської області, та відноситься до території, що не була окупованою та не віднесена до зони бойових дій.

Згідно з п. 10.1 договору сторона, яка порушила зобов`язання за цим договором, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором, якщо це порушення сталося внаслідок обставин форс-мажору (непереборної сили). Обставинами форс-мажору (непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, перелік яких наведений у ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Звільнення від відповідальності за цим положенням застосовуються з моменту, коли "непереборна сила стала причиною порушення зобов`язання та до моменту, коли непереборна сила припинила перешкоджати виконанню обов`язку.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що сторона виконанню зобов`язань якої перешкоджають обставини форс-мажору, повинна не пізніше 7 (семи) календарних днів повідомити іншу сторону про початок та припинення дії таких обставин на виконання обов`язків за цим договором.

Згідно п. п. 10.3 договору сторона, яка посилається на обставини форс-мажору, повинна довести наявність таких обставин. Належним доказом наявності таких обставин і їх тривалості є документи, видані Торгово-Промисловою Палатою України (регіональною палатою), іншими відповідними органами чи організаціями в Україні, уповноваженими посвідчувати відповідні факти.

Належного повідомлення в порядку п.10.2 договору відповідачем не здійснено, а отже й підстави для неналежного виконання відповідачем умов договору підряду №11/04/177-р від 31.01.2022 відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги порушення відповідачем умов договору підряду №11/04/1492-р від 31.01.2022 в частині прострочення строку початку виконання робіт, як було погоджено сторонами у договорі, а також, те, що відповідач позовні вимоги не спростував, а, отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 73759,05 грн є законними та, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 526, 549, 551, 623-629, 875, 883 ЦК України; ч. 1 ст. 174, ст. 193, ст. 232 ГК України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАІР" (61045, м. Харків, вул. Дербентська, 103, код ЄДРПОУ 22692949) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 0135390) в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (36000, м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код ЄДРПОУ 22522915) штраф в сумі 73759,05 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "23" серпня 2023 р.

СуддяЛ.В. Шарко