Ухвала

від 24.08.2023 по справі 910/20817/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 серпня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/20817/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2021

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ"

на дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-КЛАС"

про стягнення 172 448,29 грн,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" (сформована 11.07.2023 в системі "Електронний суд") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 про залишення без розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" на дії Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 910/20817/20.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 для розгляду цієї касаційної скарги у справі № 910/20817/20 визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючий, Баранець О. М., Случ О. В.

Згідно з розпорядженням в. о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.08.2023 № 29.2-02/2098 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 про відставку судді ОСОБА_1 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду міста Києва № 910/20817/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2023, та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/20817/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Чумак Ю. Я.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ", Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 у справі № 910/20817/20 слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплені і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 15 цього Кодексу суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом позову у цій справі є стягнення 172 448,29 грн, що станом на момент звернення із заявою про збільшення розміру позовних вимог є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2021 - 227 000,00 грн).

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" вважає, що подає касаційну скаргу, як особа, яка відповідно до Господарського процесуального кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, обґрунтовуючи це тим, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/3823/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-КЛАС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" про стягнення авансу за договором. Скаржник вважає, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені у справі № 910/20817/20, при розгляді справи № 910/3823/21, а тому, на його думку, це може бути підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" також зазначає, що ця справа має виняткове значення для нього, оскільки, як зазначено у касаційній скарзі, порядок співпраці позивача із використанням ресурсів ґуґл-диску з іншими клієнтами є однаковим, тому безпідставне, на думку скаржника, неприйняття судом електронних доказів матиме вкрай негативний вплив на нього, бо не дасть йому можливості захиститись від порушень його прав з боку інших контрагентів.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" щодо необхідності відкриття касаційного провадження в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 у малозначній справі № 910/20817/20 не є належним чином обґрунтованими, тому відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Положення про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи означає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, має обґрунтувати зазначені обставини та додати докази на їх підтвердження.

Однак доводи скаржника фактично зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин та наданою їм правовою оцінкою, а в цілому - до заперечення результату розгляду справи судом.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими рішеннями, при розгляді іншої справи.

Твердження скаржника про те, що він позбавлений можливості спростувати обставини нібито невиконання ним договору та непередання результатів роботи іншій стороні, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді справи № 910/3823/21, оцінюються судом критично, оскільки зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/3823/21 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) про зупинення провадження у справі слідує, що зазначена процесуальна дія здійснена судом на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ". Тобто скаржник сам звернувся в суд першої інстанції із заявою про зупинення провадження у справі № 910/3823/21 до розгляду справи № 910/20817/20 для того, щоб суд встановив усі обставини при розгляді справи № 910/20817/20, які матимуть значення для розгляду справи № 910/3823/21. Однак обставини, які були встановлені під час розгляду справи № 910/20817/20 скаржника не задовольнили, тому він з посиланням на підпункт "б" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України просить відкрити касаційне провадження у малозначній справі № 910/20817/20 та переглянути судові рішення у цій справі.

Суд зазначає, що незгода з рішеннями судів попередніх інстанцій автоматично не свідчить про неправильність застосування або порушення норм матеріального або процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину як негативні наслідки для скаржника від прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Крім того, посилання скаржника на те, що справа № 910/20817/20 має для нього виняткове значення також належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власними припущеннями скаржника, не підтвердженими жодними доказами.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію та враховано межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи.

Отже, доводи скаржника не містять аргументованих і переконливих обґрунтувань про те, що ця справа є винятковою для скаржника, не підтверджені жодними доказами, а зводяться лише до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Таким чином, розглянувши наведені скаржником доводи щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, Суд дійшов висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження, оскільки доводи скаржника, які викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди із прийнятими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених господарськими судами, однак Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що такі рішення скаржник вважає незаконними.

За таких обставин касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" не містить належного та достатнього обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 у справі № 910/20817/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Водночас у частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 та ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у цій справі касаційну скаргу належить залишити без руху, виходячи з такого.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Приписами пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Разом з тим доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" зводяться до незгоди скаржника з постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 і рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 у справі № 910/20817/20. Проте касаційна скарга не містить чіткого обґрунтування, які саме норми процесуального чи матеріального права порушено чи неправильно застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 і ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/20817/20, у чому саме полягало таке неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржуваних судових рішень.

Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не обґрунтовано передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Крім того, відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 складено 17.08.2022, тому останнім днем її оскарження відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України є 06.09.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" подало касаційну скаргу 11.07.2023, тобто поза межами двадцятиденного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

17.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" подало до Верховного Суду додаткові пояснення у справі, які за своїм змістом є клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 і ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/20817/20. Такий значний пропуск строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що він не міг раніше звернутися із касаційною скаргою на оскаржувані постанову та ухвалу, оскільки, як зазначено у додаткових поясненнях, були відсутні підстави касаційного оскарження у малозначній справі (№ 910/20817/20) згідно з підпунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України до остаточного її вирішення.

Розглянувши подане клопотання (додаткові пояснення) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" про визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження та його поновлення, Верховний Суд зазначає таке.

Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується з наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Верховний Суд зазначає, що обставини, викладені у клопотанні (додаткових поясненнях) про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження на майже 10 місяців. Посилання скаржника на те, що були відсутні підстави касаційного оскарження у малозначній справі згідно з підпунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України до остаточного її вирішення, є безпідставним, оскільки належність справи до малозначних не впливає на можливість касаційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 після її апеляційного перегляду.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у клопотанні (додаткових поясненнях) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" про поновлення строку на касаційне оскарження, не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки заявник не навів та не надав доказів існування обставин, які б дійсно перешкоджали поданню касаційної скарги у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" необхідно:

- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав пропуску строку, які підтверджуються належними доказами.

З огляду на викладене касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 і ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/20817/20 підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, з наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 і ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/20817/20 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 290, частинами 2, 3 статті 292, статтями 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 у справі № 910/20817/20.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРП ЕКСПЕРТ" в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 і ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 910/20817/20 залишити без руху до 18.09.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

Ю. Я. Чумак