Ухвала

від 24.08.2023 по справі 280/5980/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 серпня 2023 рокуСправа №280/5980/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Храмцова Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву представника Запорізького окружного адміністративного суду про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України у справі № 280/5980/22 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29 березня 2023 року у справі № 280/5980/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та скасування наказу задовольнив частково; скасував наказ голови Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року №155-к; визнав протиправною бездіяльність Запорізького окружного адміністративного суду щодо не нарахування та не виплати судді Запорізького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди, починаючи з 19 липня 2022 року; зобов`язав Запорізький окружний адміністративний суд провести донарахування та виплату судді ОСОБА_1 суддівську винагороду у розмірі, встановленому статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за період, починаючи з 19 липня 2022 року до дня набрання рішенням у вказаній справі законної сили; в іншій частині позовних вимог відмовив.

14.08.2023 на електронну адресу суду надійшла заява Запорізького окружного адміністративного суду про роз`яснення судового рішення, в якій відповідач просить суд:

- роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 по справі № 280/5980/22 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та скасування наказу, а саме:

- розтлумачити, донарахування та виплата ОСОБА_1 як особі, яка призвана на військову службу під час мобілізації, суддівської винагороди на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 по справі № 280/5980/22 має здійснюватися із урахуванням передбачених законом доплат до посадового окладу чи без вказаних доплат?

- розтлумачити, донарахування та виплата ОСОБА_1 як особі, яка призвана на військову службу під час мобілізації, суддівської винагороди на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 по справі № 280/5980/22 має здійснюватися із застосуванням регіонального коефіцієнту чи без нього?

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив про те, що роз`яснення потребує наступне питання: донарахування та виплата позивачу як особі, яка призвана на військову службу під час мобілізації, суддівської винагороди на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 по справі № 280/5980/22 має здійснюватися із урахуванням передбачених законом доплат до посадового окладу (вислуга років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, робота, що передбачає доступ до державної таємниці) чи без вказаних доплат. Оскільки з ч. 10 ст. 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» вбачається, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу. Крім того, за приписами ч. 4 ст. 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VII «Про судоустрій і статус суддів» до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, то розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду. Отже, враховуючи, що регіональний коефіцієнт за своєю правовою природою за колом осіб застосовується по відношенню до суддів, які здійснюють правосуддя, натомість, позивач не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто та не обумовлені його поведінкою, просимо роз`яснити таке питання: донарахування та виплата позивачу як особі, яка призвана на військову службу під час мобілізації, суддівської винагороди на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 по справі № 280/5980/22 має здійснюватися із застосуванням регіонального коефіцієнту чи без нього. З огляду на викладене, відповідач порушує питання правороз`яснювального характеру не щодо порядку виконання відповідачем судового рішення, а стосовно тлумачення тієї частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 по справі № 280/5980/22, розуміння якої викликає труднощі, не змінюючи при цьому його суть.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2023, заяву про роз`яснення судового рішення у справі №280/5980/22 передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Управлінням з організаційного забезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14.08.2023 була складена довідка в тому, що адміністративна справа №280/5980/22 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, 29.05.2023 направлена до Третього апеляційного адміністративного суду і станом на 14.08.2023 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не надходила.

Справу №280/5980/22 передано судді Кучугурній Н.В. 17.08.2023, що підтверджується відповідною довідкою управління з організаційного забезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 18.08.2023 прийнято до розгляду заяву представника Запорізького окружного адміністративного суду про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України у справі № 280/5980/22; призначено вказану заяву у судовому засіданні на 24 серпня 2023 року на 10:00 год. Цією ухвалою запропоновано сторонам надати пояснення щодо поданої заяви з наданням доказів на їх обґрунтування у строк до 23.08.2023 включно.

17.08.2023 до суду від позивача надійшли пояснення на заяву про роз`яснення судового рішення у справі № 280/5980/22. В обгрунтування заяви ОСОБА_1 посилаючись на практику Верховного Суду зазначив, що судом першої інстанції чітко визначено мотиви прийняття рішення та надано достатньо зрозуміле пояснення щодо складу та розміру суддівської винагороди, яку має отримувати позивач у справі. Оскільки у рішенні суду першої інстанції вірно вказано, що «....З урахуванням конституційних гарантій незалежності суддів, пріоритетності норм Конституції України та Закону №1402-VIII над іншими нормами законодавства, суд дійшов висновку, що з моменту набрання чинності Законом №2351-ІХ, яким внесені зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України в частині збереження за працівниками, прийнятими на військову службу за призовом під час мобілізації, лише місця роботи і посади, але без збереження середнього заробітку, суддям, увільненим від виконання обов`язків з відправлення правосуддя у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, суддівська винагорода має виплачуватися у повному обсязі...». Також, позивач зазначає, що регіональний коефіцієнт є складовою посадового окладу судді, який відповідно до приписів Закону №1402-VIII виплачується судді з дня зарахування до штату відповідного суду.

Розглянувши подану відповідачем заяву про роз`яснення судового рішення, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Суд зазначає, що рішення суду від 29.03.2023 у справі №280/5980/22 набрало законної сили 26.07.2023 після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно з ч.1 ст.246 КАС України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Відповідно до ч.4 ст.246 КАС України, у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

Частиною 5 вказаної статті Кодексу встановлено, що у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України та ч.1 ст.370 КАС України, згідно з якими, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Завершальною стадією судового провадження є виконання судового рішення як гарантія захисту порушених прав та інтересів осіб, які звернулись до суду за їх відновленням.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.

Метою ж роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків, є його неясність. У такий спосіб змінюється форма викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд не може вносити будь-які зміни в нього. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні його змісту, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України. Такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають, а текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Так, звертаючись до суду з позовом у справі №2080/5980/22 ОСОБА_1 просив суд:

- поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду;

- визнати протиправною бездіяльність Запорізького окружного адміністративного суду щодо не нарахування та не виплати судді Запорізького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди, починаючи з 19 липня 2022 року;

- зобов`язати Запорізький окружний адміністративний суд провести донарахування та виплату судді ОСОБА_1 суддівської винагороди у розмірі, встановленому частинами 2-3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за період, починаючи з 19 липня 2022 року до дня набрання рішення по вказаній справі законної сили;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;

- скасувати наказ голови Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року №155-к.

Розглянувши справу №2080/5980/22, суд рішенням від 29.03.2023 дійшов висновку про:

- часткове задоволення позовних вимог;

- скасування наказу голови Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року №155-к;

- визнання протиправною бездіяльності Запорізького окружного адміністративного суду щодо не нарахування та не виплати судді Запорізького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди, починаючи з 19 липня 2022 року;

- зобов`язання Запорізького окружного адміністративного суду провести донарахування та виплату судді ОСОБА_1 суддівську винагороду у розмірі, встановленому статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за період, починаючи з 19 липня 2022 року до дня набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

- відмову в іншій частині позовних вимог.

Під час розгляду справи суд установив, що 10.03.2022 тимчасово виконуючим обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду видано наказ №50-к «Про увільнення ОСОБА_2 від виконання обов`язків із відправлення правосуддя у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації».

Цим наказом:

увільнено ОСОБА_1 , суддю Запорізького окружного адміністративного суду, від виконання обов`язків із відправлення правосуддя у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації до Збройних Сил України на особливий період з 10 березня 2022 року (п.1 наказу);

збережено за ОСОБА_1 , суддею Запорізького окружного адміністративного суду, місце роботи, займану посаду та середньомісячну заробітну плату на період проходження військової служби (п.2 наказу);

доручено начальнику відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Запорізького окружного адміністративного суду, проводити нарахування та виплату середнього заробітку за період проходження ОСОБА_1 військової служби по мобілізації до Збройних Сил України на особливий період (п.3 наказу).

19.07.2022 головою Запорізького окружного адміністративного суду видано наказ №155-к «Про внесення змін до наказу тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 №50-к «Про увільнення ОСОБА_2 від виконання обов`язків із відправлення правосуддя у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації».

Наказом від 19.07.2022 №155-к внесено зміни до наказу тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 №50-к «Про увільнення ОСОБА_2 від виконання обов`язків із відправлення правосуддя у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації»:

1) пункт 2 викладено в такій редакції: « 2. Зберегти: 2.1. за ОСОБА_1 , суддею Запорізького окружного адміністративного суду, місце роботи і займану посаду на період проходження військової служби.».

Також наказом від 19.07.2022 №155-к визнано з 19 липня 2022 року таким, що втратив чинність, пункт 3 наказу тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 №50-к «Про увільнення ОСОБА_2 від виконання обов`язків із відправлення правосуддя у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації».

Наказ від 19.07.2022 №155-к видано у зв`язку з набранням чинності Законом України №2352-ІХ від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації трудових відносин», яким внесено зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України.

Позивач не погодився з наказом від 19.07.2022 №155-к, уважав, що скасування середнього заробітку жодним чином не пов`язується із втратою права на отримання суддівської винагороди і не свідчить про втрату суддею, який проходить військову службу, права на отримання суддівської винагороди у розмірі, встановленому статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки позивача не позбавлено статусу судді та гарантій суддівської винагороди, визначених в Конституції України та Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

В мотивувальній частині рішення суд зауважив, що згідно з частиною першою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Ці приписи повністю узгоджуються з частиною другою статті 130 Конституції України, згідно з якою, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до частини другої статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з частиною десятою статті 135 Закону №1402-VIII, суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Водночас, Законом №1402-VIII передбачено вичерпний перелік обмежень у виплаті суддівської винагороди. Перебування на військовій службі не є таким випадком.

У рішенні від 04.12.2018 №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15) Конституційний Суд України вказав, що обов`язок держави щодо забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, закріплений у статті 130 Конституції України, є однією з конституційних гарантій незалежності суддів.

У цьому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що питання оплати праці судді, зокрема отримання чи неотримання ним доплат до посадового окладу, в одних випадках нездійснення ним правосуддя законодавчо врегульовані, а саме: відсторонення судді від посади у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя у випадку застосування до судді дисциплінарного стягнення, відрядження судді для роботи у Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (у разі призначення судді членом цих органів), Раді суддів України, а також за заявою судді відрядження для роботи у Національній школі суддів України, мобілізація. Щодо інших випадків, коли суддя не здійснює правосуддя, зокрема з незалежних від нього причин або через обставини, що не обумовлені його поведінкою, відповідного законодавчого регулювання немає, а отже, за положенням частини десятої статті 133 Закону №2453 у редакції Закону № 192 у таких випадках суддя не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Проте, якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення частини десятої статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192, є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим. Застосований законодавцем у положенні частини десятої статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192 підхід до об`єднання усіх випадків, коли суддя, який не здійснює правосуддя, не має права на отримання доплат до посадового окладу, не можна визнати виправданим, справедливим та домірним, оскільки такий підхід не враховує особливостей кожної категорії підстав нездійснення правосуддя, ступеня обумовленості таких підстав поведінкою судді та інших законодавчо визначених обставин, а отже, невиправдано призводить до звуження обсягу гарантій незалежності суддів у виді зниження рівня їх матеріального забезпечення.

З огляду на викладене, суд зазначив, що питання обрахунку, розміру та виплати суддівської винагороди унормовується виключно статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ.

Суд також звернув увагу на той факт, що Рада суддів України у рішенні від 19.04.2019 №21 «Про право суддів здійснювати правосуддя після спливу строку відсторонення та на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04.12.2018 №11-р/2018» висловила позицію про те, що суддя, який не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, має право на отримання доплат до посадового окладу з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 у справі №1-7/2018(4062/15).

Крім цього, Рада суддів України рішенням від 05.08.2022 №24 вирішила, серед іншого, звернути увагу розпорядників бюджетних коштів органів судової влади, що суддям, увільненим від виконання обов`язків з відправлення правосуддя у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, виплачується суддівська винагорода та передбачені законом доплати до посадового окладу.

Крім цього, з урахуванням конституційних гарантій незалежності суддів, пріоритетності норм Конституції України та Закону №1402-VIII над іншими нормами законодавства, суд дійшов висновку, що з моменту набрання чинності Законом №2351-IX, яким внесені зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України в частині збереження за працівниками, прийнятими на військову службу за призовом під час мобілізації, лише місця роботи і посади, але без збереження середнього заробітку, суддям, увільненим від виконання обов`язків з відправлення правосуддя у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, суддівська винагорода має виплачуватися у повному обсязі.

Рішення суду від 29.03.2023 у справі №280/5980/22 було переглянуто Третім апеляційним адміністративним судом, яким 26.07.2023 була винесена постанова про залишення без задоволення апеляційної скарги Запорізького окружного адміністративного суду та залишення без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023.

З огляду на викладене, суд роз`яснює, що: донарахування та виплата ОСОБА_1 як особі, яка призвана на військову службу під час мобілізації, суддівської винагороди на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 280/5980/22 має здійснюватися із урахуванням передбачених законом доплат до посадового окладу; донарахування та виплата ОСОБА_1 як особі, яка призвана на військову службу під час мобілізації, суддівської винагороди на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 280/5980/22 має здійснюватися із застосуванням регіонального коефіцієнту.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі №280/5980/22, а саме роз`яснити, що: донарахування та виплата ОСОБА_1 як особі, яка призвана на військову службу під час мобілізації, суддівської винагороди на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 280/5980/22 має здійснюватися із урахуванням передбачених законом доплат до посадового окладу; донарахування та виплата ОСОБА_1 як особі, яка призвана на військову службу під час мобілізації, суддівської винагороди на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 280/5980/22 має здійснюватися із застосуванням регіонального коефіцієнту.

Ухвала набирає законної сили 24.08.2023.

Ухвала складена 24.08.2023.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.В. Кучугурна