Постанова

від 23.08.2023 по справі 711/6830/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 711/6830/22Провадження № 22-ц/821/1349/23категорія: 331010000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря: Винник І.М.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1

представник заявника: адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович

заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради, ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

До Придніпровського районного суду м. Черкаси звернувся із заявою представник заявника ОСОБА_1 адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановлення над нею опіки, призначення опікунами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У заяві зазначає, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про шлюб від 13.09.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб.

Згідно з амбулаторної карти № 471483738 ОСОБА_3 , 2003 року народження, є інвалідом дитинства, ДЦП підгр. А, перебуває на диспансерному обліку, їй встановлено діагноз спастичний церебральній параліч, дитячий церебральній параліч, спастичний тетрапарез, тяжкі незворотні рухові порушення в поєднанні з відсутністю навичок до самостійної ходи, самообслуговування і соціальної адаптації, симптоматична генералізована епілепсія. ОСОБА_3 самостійно не ходить, не сидить, не стоїть, сама себе не обслуговує, самостійно не їсть, має розбіжну косоокість, слабкість акту конвергенції, постійно потребує сторонньої допомоги та догляду.

Згідно з довідкою МСЕК № 350695 від 29.07.2021 ОСОБА_3 інвалід з дитинства, потребує постійного стороннього догляду.

На теперішній час ОСОБА_3 не здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, не може орієнтуватись у просторі, не може самостійно брати участь у судовому розгляді справи про визнання її недієздатною та не може самостійно особисто давати пояснення у цій справі.

Зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може буди подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органами опіки та піклування, закладом психіатричної допомоги та інші норми законодавства вважає, що матір ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4 можуть бути призначені опікунами ОСОБА_3 , 2003 року народження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2023 року заяву задоволено частково.

Визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Встановлено над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опіку.

Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині відмовлено.

Встановлено строк дії рішення два роки.

Повідомлено опікуна, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Рішення суду мотивоване тим, що з урахуванням викладеного, вимогу про визнання ОСОБА_3 недієздатною, суд вважає обґрунтованою. Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна щодо ОСОБА_3 , що підтверджується поданням Департаменту соціальної політики, у якому зазначається, що опікунська рада при виконавчому комітеті Черкаської міської ради не заперечує щодо призначення ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин, заява про визнання фізичної особи ОСОБА_3 недієздатною та призначення їй опікуна ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Суд, відмовляючи у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_4 опікуном ОСОБА_3 виходив з того, що оскільки це провадження у справі відкрито за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гаврилов Д.О., то вимога про залучення як заявника (співзаявника) ОСОБА_4 є неправомірною. Дане не позбавляє ОСОБА_4 звернутись до суду з окремою заявою щодо встановлення опіки над ОСОБА_3 та призначити його опікуном ОСОБА_3 . Більш того, ОСОБА_4 згідно пояснень адвоката Гаврилова Д.О., вчиняв такі дії та звертався до суду з заявою.

Отже, ані суд за власною ініціативою, ні учасники цивільного процесу не можуть ініціювати залучення будь-якої особи як співзаявника(співпозивача), оскільки звернення до суду з заявою(позовом) є правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У липні 2023 року представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду 1 інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та прийняти в цій частині нову постанову, призначити опікунами ОСОБА_3 матір ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича мотивована тим, що законодавство не обмежує кількість опікунів. Відповідно до подання від 05.12.2022 №9957-2 опікунська рада при виконавчому комітеті Черкаської міської ради не заперечує щодо призначення ОСОБА_4 опікуном над ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_4 подав до суду нотаріально завірену заяву про те, що він згоден бути опікуном.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

20 липня 2023 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бородійчук В.Г., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про її розгляд та з викликом сторін в судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом 1 інстанції встановлено, що відповідно до наявних у матеріалах справи, копій паспорта та свідоцтва про народження заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 є матір`ю та батьком ОСОБА_3 .

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.11.2010 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », про що свідчить свідоцтво про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 від 24.11.2011.

Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб 13.09.2022.

Відповідно довідки МСЕК № 2 від 29.07.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має безтерміново 1 групу інвалідності з дитинства.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 201 від 28.04.2023 у ОСОБА_3 , 06.07.2003 наявні прояви хронічного розладу у формі важкої розумової відсталості внаслідок раннього органічного ураження головного мозку, дитячого церебрального паралічу із спастичним тетрапарезом (F-72.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), через що вона на теперішній час не здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, не має фактичної можливості з`явитись у судове засідання і надавати пояснення по справам.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна щодо ОСОБА_3 , що підтверджується поданням Департаменту соціальної політики, у якому зазначається, що опікунська рада при виконавчому комітеті Черкаської міської ради не заперечує щодо призначення ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що представник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду 1 інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуном ОСОБА_4 та просить суд апеляційної інстанції ухвалити нове рішення в цій частині, яким призначити ОСОБА_4 опікуном, та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду 1 інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуном ОСОБА_4 , колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуном ОСОБА_4 , адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції в оскаржуваній частині відповідає.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст.39 та ч. 1 ст.41 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Пунктом 1 ч. 2ст.293ЦПК України встановлено, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: визнання фізичної особи недієздатною.

Відповідно до ч.3ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч.4ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.

Якщо застосувати аналогію права та враховуючи ст. 48 Цивільного процесуального кодексу України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Частиною 2 ст. 49 ЦПК України унормовано процесуальні права й обов`язки сторін, зокрема позивача.

Статтею 50 ЦПК України передбачено участь у справі кількох позивачів або відповідачів. Зокрема, визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів; кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права й обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки. Отже, ЦПК України визначає процесуальну співучасть як участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів

На підставі аналізу норм законодавства можна виділити декілька підстав виникнення множинності осіб на стороні позивача: пред`явлення позову спільно кількома позивачами; об`єднання позовів судом.

Нормами Цивільного процесуального кодексу України врегульовано тільки порядок залучення до участі у справі співвідповідача.

Також нормами ЦПК України не передбачено залучення до справи особи як позивача за клопотанням цієї ж особи; позивач діє процесуально самостійно, заявляє свої позовні вимоги, тому залучення як позивача іншої особи за її ж клопотанням не передбачено.

Частиною 1 ст. 50 ЦПК України передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами, однак, на думку суду, це стосується саме спільного подання позовної заяви обома позивачами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1 інстанції, що відповідно до наявних у матеріалах справи, копій паспорта та свідоцтва про народження заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 є матір`ю та батьком ОСОБА_3 .

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.11.2010 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », про що свідчить свідоцтво про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 від 24.11.2011.

Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб 13.09.2022.

Відповідно довідки МСЕК № 2 від 29.07.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має безтерміново 1 групу інвалідності з дитинства.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 201 від 28.04.2023 у ОСОБА_3 , 06.07.2003 наявні прояви хронічного розладу у формі важкої розумової відсталості внаслідок раннього органічного ураження головного мозку, дитячого церебрального паралічу із спастичним тетрапарезом (F-72.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), через що вона на теперішній час не здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, не має фактичної можливості з`явитись у судове засідання і надавати пояснення по справам.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна щодо ОСОБА_3 , що підтверджується поданням Департаменту соціальної політики, у якому зазначається, що опікунська рада при виконавчому комітеті Черкаської міської ради не заперечує щодо призначення ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, від початку до суду з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна звернувся адвокат Гаврилов Д. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у якій адвокат просив визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановлення над нею опіки, призначення опікунами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У подальшому під час розгляду заяви судом надійшла уточнена заява разом з клопотанням, яка підписана спільно заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

У даній заяві зазначається, що відповідно до ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Вважають, що на підставі цього та того, що відносно ОСОБА_4 є подання щодо не заперечення призначення його опікуном ОСОБА_3 , ОСОБА_4 може бути залучений заявником у даній справі.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.

Таким чином, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку, що оскільки це провадження у справі відкрито за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гаврилов Д.О., то вимога про залучення як заявника (співзаявника) ОСОБА_4 є неправомірною. Дане не позбавляє ОСОБА_4 звернутись до суду з окремою заявою щодо встановлення опіки над ОСОБА_3 та призначити його опікуном ОСОБА_3 . Більш того, ОСОБА_4 , згідно пояснень адвоката Гаврилова Д.О., вчиняв такі дії та звертався до суду з заявою.

Згідно ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 293ЦПК України встановлено, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: визнання фізичної особи недієздатною.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.

Нормами Цивільного процесуального кодексу України врегульовано тільки порядок залучення до участі у справі співвідповідача.

Також нормами ЦПК України не передбачено залучення до справи особи як позивача за клопотанням цієї ж особи; позивач діє процесуально самостійно, заявляє свої позовні вимоги, тому залучення як позивача іншої особи за її ж клопотанням не передбачено.

Частиною 1 ст. 50 ЦПК України передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами, однак, на думку суду, це стосується саме спільного подання позовної заяви обома позивачами.

Отже, ані суд за власною ініціативою, ні учасники цивільного процесу не можуть ініціювати залучення будь-якої особи як спів заявника (співпозивача), оскільки звернення до суду з заявою (позовом) є правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд.

Подані до суду заяви ОСОБА_4 у межах даної справи, у тому числі і нотаріально посвідчена, стосувались виключно визнання недієздатною ОСОБА_3 та надання його згоди на визначення його та ОСОБА_1 опікунами ОСОБА_3 .

При цьому, суд 1 інстанції роз`яснив, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення двох річного строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, відповідно до ч.7 ст. 300 ЦПК України.

Такі висновки суду 1 інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом 1 інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення в частині оскарження є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 23 серпня 2023 року.

Головуючий: В.Г. Бородійчук

Судді : Л.І. Василенко

О.В. Карпенко