Рішення

від 24.08.2023 по справі 460/16200/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 серпня 2023 року м. Рівне№460/16200/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливо Груп" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливо Груп» (далі позивач, ТОВ «Паливо Груп») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 5500/1700070522 від 29.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для проведення перевірки контролюючому органу необхідно отримати в установленому порядку інформацію про порушення вимог законодавства та послатися в наказі про призначення перевірки на конкретні фактичні порушення, чого зроблено не було. Таким чином, ГУ ДПС у Рівненській області не доведено наявність підстав, у контексті пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п. 8.2 ст. 80 ПК України, для проведення фактичної перевірки. Також зазначає, що висновками Акту перевірки від 18.01.2023 року встановлено саме факт відсутності документів, що підтверджують походження товарних запасів. Cтаття 20 Закону № 265/95-ВР не встановлює відповідальність за відсутність документів, що підтверджує походження товарних запасів. Контролюючим органом надано запит №1 від 09.06.2023 року «Про надання документів (копій документів)», серед витребуваних документів були зокрема і документи, що підтверджують походження товарних запасів. Товариством у відповідь на вказаний запит та в строк встановлений у ньому, що підтверджується і Актом перевірки (розділ 1.1), надано контролюючому органу весь перелік запитуваних документів, в тому числі тих, що підтверджують походження товарів. Крім того, Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 у справі №826/12449/17звертає увагу, що специфіка штрафної санкції за порушення пункту 12статті 3 Закону №265/95-ВРполягає в тому, що у відповідності достатті 20 вказаного Закону, вона визначається в залежності від вартості не облікованих товарів, а обов`язковою умовою застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, є реалізація (продаж) не облікованих товарів. Проте, факту реалізації товарів під час перевірки податковим органом не встановлено.

З огляду на викладене вважає, що податкове повідомлення-рішення № 5500/1700070522 від 29.06.2023 року винесене не в порядку та не на підставі норм чинного законодавства України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 10.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у разі, якщо контролюючий орган був допущений до перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ реалізовано його застосуванням. Підставами для скасування податкового повідомлення-рішення можуть бути не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

В ході перевірки встановлено, що позивач здійснював реалізацію товарів, щодо яких не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження на загальну суму 319985,16 грн. Відповідно до Х-звіту РРО від 09.06.2023 №989009277 (12 год.45 хв.), залишки пального на момент перевірки становлять: резервуар № 1 (ДП) 5808,38 л.; резервуар № 2 (скраплений газ) 3102,76 л., резервуар № 2 (бензин 95) 816,45 л. Ціна пального, яке знаходилось на реалізації, згідно Х-звіту РРО становила: дизельне паливо 38,5 грн. за 1 л; скраплений газ 20,4 грн. за 1 л; бензин А-95 40,5 грн. за 1 л. Однак, всупереч вимогам п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на початок проведення перевірки ТОВ «Паливо Груп» не надано в паперовій або електронній формі документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Всього реалізовувалося товарів, щодо яких не надано документів, що підтверджують облік та походження на загальну суму 319985,16 грн. Належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не спростовано. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 28.07.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про розгляд справи за участю уповноваженого представника відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.

Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 02.06.2023 № 851-п "Про проведення фактичної перевірки діяльності ТОВ "Паливо Груп"" зобов`язано провести фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів товариства з обмеженою відповідальністю "Паливо Груп" (код за ЄДРПОУ 44772192) за адресою: Рівненська область, м.Рівне, вул.Млинівська, буд 15, автозаправочна станція (АЗС), в період з 05.06.2023 року терміном на 10 діб. Період діяльності що перевіряється згідно статті 102 ПКУ (а.с.14).

09.06.2023 за № 1 відповідачем надано позивачу запит про надання документів (копій документів) згідно з переліком в строк до 09.00 год. 13.06.2023 (а.с.15).

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.

Перевіркою встановлено, що в супереч вимогам п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на початок проведення перевірки ТОВ «Паливо Груп» не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів на акцизному складі щодо яких був наданий письмовий запит про надання таких документів, а саме: дизельне паливо 5808,38 л по ціні реалізації 38,5 грн. на суму 223622,63 грн, 816,45 л бензину А 95 по ціні реалізації 40,5 грн. на суму 33066,23 грн, 3102,76 л скрапленого газу по ціні реалізації 20,4 грн. за 1 л на суму 63296,30 грн. Всього реалізовувалося товарів, щодо яких не надано документів, що підтверджують облік та походження на загальну суму 319985,16 грн.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення рішення № 5500/1700070522 від 29.06.2023 року, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 319985,16 грн. (а.с.23).

Не погоджуючись з спірним рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Ключовими питаннями у цій справі, які належить перевірити в ході розгляду справи, є: 1) перевірка дотримання ГУ ДПС процедури проведення фактичної перевірки в аспекті достатності відображення в наказі підстав для її проведення; 2) доведеність наявності складу правопорушення у діях позивача.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК Українипосадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже,ПК Українизакріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Відповідно до підпунктів80.2.2та 80.2.5 пункту80.2 статті 80 ПК Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5).

У питанні застосування підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українипрактика Верховного Суду є сформованою і усталеною, полягає в тому, що ця норма містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Суд враховує, що згідно з висновками Верховного Суду (зокрема, але не виключно, викладеними у постановах від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21), формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПКщодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Як встановлено у справі, наказ взагалі не містить посилання на жодну з можливих підстав перевірки, визначених підпунктом80.2.5пункту80.5 статті 80 ПК України.

Формулювання підстав перевірки в зазначеному наказі не дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, оскільки в наказі є також відсилання доЗакону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, варто погодитися з доводами позивача, що формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що було підставою для проведення перевірки. У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави). Не зазначено в наказі й того, що перевірка здійснюється з метою реалізації функції здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, якою наділений контролюючий орган відповідно до приписів податкового законодавства. Наказ взагалі не містить посилання на жодну з можливих фактичних підстав перевірки, визначених як підпунктом 80.2.2, так і підпунктом80.2.5пункту80.5 статті 80 ПК України.

Суд враховує, що відповідно до усталених висновків Верховного Суду оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.

При цьому суд враховує висновки, зроблені Верховним Судом у постанові від 11 травня 2023 року по справі №500/5559/21 та у постанові від 05 липня 2023 року по справі №460/2663/22.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Під час розгляду справи встановлено допущення ГУ ДПС істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність податкового повідомлення-рішення, однак, враховуючи, що позивач покликається також на відсутність з його сторони допущених порушень, суд вважає за необхідне вирішити й друге ключове питання у цій справі.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), який, в свою чергу, визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначенихпунктом 44.1цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше: 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

Пунктом 85.2 ст. 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою п. 85.4 ст. 85 ПК України.

При цьому, відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У цьому нормативному приписі під час визначення складу порушення поряд зі сполучником "та" вживається також і розділовий сполучник "або", які в своїй сукупності мають семантичний відтінок, як поєднання, так і протиставлення. Та за умови протиставлення означають взаємовиключний вибір з кількох елементів"один з двох можливих", що означає застосування штрафних санкцій, або за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, або за не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу.

Тобто, не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу є самостійною підставою для застосування штрафної санкції.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що при перевірці з 09.06.2023 по 14.06.2023 на АЗС за адресою вул.Млинівська, 15, м.Рівне встановлено: не забезпечено ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів. Однак, ст. 20 Закону № 265/95-ВР визначає відповідальність або за (1) реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або за (2) не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Як вбачається з висновків акту перевірки від 15.06.2023 року (розділ 3 акту), в ході проведення перевірки встановлено порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме реалізація товарів, щодо яких не надано документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження на загальну суму 319985,16 грн. В розрахунку штрафних санкцій зазначено, що за наслідками фактичної перевірки встановлено реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на загальну суму 319985,16 грн.

Водночас, з акту перевірки не вбачається, що в ході її проведення встановлений факт реалізації (продажу) не облікованих товарів.

Щодо не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, суд зазначає таке.

Контролюючим органом надано запит №1 від 09.06.2023 року «Про надання документів (копій документів)», серед витребуваних документів були зокрема і договори на придбання та реалізацію пального, договори на зберігання пального, змінні звіти за формою 17-НП/14-ГС та/або інші документи, відповідно до яких ведеться облік пального в місці реалізації (зберігання) пального; видаткові накладні та ТТН на отримане/реалізоване пальне; документи на відпуск пального до кожного договору на реалізацію пального (а.с.15-16). Документи слід було надати до 09.00 год. 13.06.2023.

Як зазначає позивач, Товариством у відповідь на вказаний запит та в строк встановлений у ньому, надано контролюючому органу весь перелік запитуваних документів (а.с.26-183). Вказане підтверджується також розділом 1.1 акту перевірки, в якому зазначено перелік використаних під час перевірки та наданих відповідно до Запиту № 1 від 09.06.2023 документів, де зазначено, що надано в тому числі «інші документи».

Позивач вказує, що дані документи були надані особам, що здійснювали перевірку в електронній формі, що не суперечить положенням пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Доказів того, що позивачем під час перевірки не було надано документів, що підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, відповідачем до суду надано не було. Зокрема, в матеріалах справи відсутній акт, який засвідчує факт відмови надати первинні документи (договори на придбання та реалізацію пального, договори на зберігання пального, змінні звіти за формою 17-НП/14-ГС та/або інші документи, відповідно до яких ведеться облік пального в місці реалізації (зберігання) пального; видаткові накладні та ТТН на отримане/реалізоване пальне; документи на відпуск пального до кожного договору на реалізацію пального тощо).

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі №815/5615/15 вказав, що відсутність акта, який засвідчує факт відмови надати первинні документи (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, змінні звіти) свідчить про неповноту та необ`єктивність перевірки, здійсненої посадовими особами податкового органу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки Головне управління ДПС у Рівненській області діяло не у спосіб, що визначений законами та Конституцією України. Зокрема, контролюючий орган не дотримав вимоги пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України для призначення та проведення фактичної перевірки позивача, що призводить до відсутності правових наслідків такої. Крім того, і факт виявлених порушень не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення № 5500/1700070522 від 29.06.2023 року винесене не в порядку та не на підставі норм чинного законодавства України, є протиправним та підлягає скасуванню. Отже, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливо Груп" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 5500/1700070522 від 29.06.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливо Груп" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 4799,79 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 серпня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО ГРУП" (вул. Кавказька, 3, оф. 305,м. Рівне,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 44772192)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська область,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя С.М. Дуляницька