Постанова

від 24.08.2023 по справі 200/1168/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року справа №200/1168/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Гайдара А.В., Сіваченка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Усенко Т.І.,

представника відповідача Зозулі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року по справі №200/1168/23 (суддя І інстанції Шинкарьова І.В.,, повний текст рішення складено 26 травня 2023 р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ» до Волинської митниці про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Волинської митниці про скасування картки відмови у митному оформленні № UA205030/2023/000160 та зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей щодо митної вартості у митній декларації 23UA205030003372U0, за якою товар випущено у вільний обіг, відповідно до відомостей щодо митної вартості заявлених у митній декларації 23UA205030003347U1, за якою відмовлено у митному оформленні.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що подані під час митного оформлення документи підтверджують заявлену митну вартість товару. Відповідачем у рішенні про відмову у прийнятті митної декларації (митному оформленні) для митного оформлення (випуску) товару у вільний обіг не зазначено жодних підстав, як того передбачає закон, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Жодних доказів того, що при митному оформленні заявлено неповні та/або недостовірні відомості, відповідачем не надано. Невірне розуміння/тлумачення правил Інкотермс 2020 не є доказом неповних та недостовірних відомостей. Спрацювання АСАУР не є підставою для проведення консультацій щодо вибору іншого методу, а в даному випадку, про причини неможливості застосування основного методу. Суд безпідставно поставив у залежність право позивача на оскарження картки відмови від оскарження рішення щодо коригування митної вартості.

Відповідач надав відзив, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачем 05.03.2023р. до Волинської митниці для митного оформлення була подана ВМД № 23UA205030003347U1 на товар: «Парафін із вмістом масел менш як 0,75 мас.%: - Повністю очищений парафін 56/58/ FULLY REFINED PARAFFIN WAX 56/58 - 21000 кг. - 840 картонних коробок. Показники якості згідно сертифікату аналізу: температура плавлення - 56.45С; масова частка масел - 0,40; колір за шкалою Сейболта - 30; світлостійкість - 4; пенетрація за температурою 25С 1/10 мм -17; кінематична в`язкість за температури 100С по цельсію мм2/с -3.761; запах - 1. Торговельна марка: Kunlun. Виробник: Petrochina Company Limited. Країна виробництва: CN» та перелік документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме: - пакувальний лист б/н від 27.02.2023; - рахунок-фактура 000000054 від 27.02.2023; - автотранспортна накладна б/н від 02.03.2023; - декларація походження товару 000000054 від 27.02.2023; - калькуляція транспортних витрат 02/03-2 від 02.03.2023; -зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104),подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів FD-2812/20 від 28.12.2020; - доповнення до зовнішньоекономічного договору 25 від 27.02.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору 6 від 30.12.2022; - сертифікат аналізу від 30.11.2022р..

Листами від 05.03.2023р. №05-03/23-1 та від 06.03.2023р. №06-03/23-2 стосовно надання документів для підтвердження митної вартості заВМД№ 23UA205030003347U1 позивач повідомив відповідача про те, що всі документи, наявні у декларанта, зазначені у гр.44 та надані одночасно сВМД. Інших/додаткових не існує та надано не буде.

За результатами митного оформлення митним органом була складена картка відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2023/000160, якою повідомлено позивача про відмову у митному оформленні з таких причин: Відповідно до п.6 статті 54 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст.53 Митного кодексу України. Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідноcті до Рішення про визначення митної вартості № UA205030/2023/000067/1 від 06.03.2023р. Картка відмови може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 Митного кодексу України.

В рішенні про коригування митної вартості від 06.03.2023р. № UA205030/2023/000067/2, зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності :

- Пакувальний лист від 27.02.2023р. №б/н містить ознаки електронного копіювання підписів та печаток продавця товарів;

- Згідно правил Інкотермс, за умовами поставки FCA поза місцем завантаження яке належить відправнику товару вартість за таке навантаження лягає на покупця товару. Фактичною адресою продавця товару є - Bulgaria, 1142, Sofia-city, Lyuben Karavelov Street, 28/7, що відрізняється від місця завантаження FCA Gdansk зазначеного в товаротранспортній накладній від 02.03.2023 №б/н. Витрати на навантажувально розвантажувальні роботи не включені до митної вартості, не відображені в довідці про транспортні витрати, та не відображені в рахунку-фактурі, що суперечить умовам поставки FCA;

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно.

Згідно ст.54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності Вам необхідно згідно ст.53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Додатково декларантом подано не весь перелік запитуваних документів. Декларантом до митного оформлення було подано заяву з повідомленням про відсутність додаткових документів. За умови надання, згідно ч.3 ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 11,63 євро/кг., за МД №UA205030/2023/1074 від 28.01.2023р..

З урахуванням картки відмови декларантом подано до митного органу нову декларацію № 23UA205030003372U0 від 06.03.2023р., у якій декларант заявив митну вартість визначену митним органом відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України за явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України також визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до вимог ч.1 ч.2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті.

За вимогами частини сьомої статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленоїмитної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що декларант, який не згоден з рішенням про коригування митної вартості товару, має право на оскарження такого рішення, а з метою випуску товарів у вільний обіг сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечити сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товару від 06.03.2023р., на підставі якого позивачем митному органу подано нову декларацію від 06.03.2023р. № 23UA205030003372U0, у якій декларант заявив митну вартість визначену митним органом відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів, позивачем не оскаржувалось, докази скасування наведеного рішення матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки рішення про коригування митної вартості є чинним, тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей щодо митної вартості у митній декларації 23UA205030003372U0, за якою товар випущено у вільний обіг, відповідно до відомостей щодо митної вартості заявлених у митній декларації 23UA205030003347U1, за якою відмовлено у митному оформленні.

Посилання позивача на постанову Верховного суду від 13 липня 2021 року у справі №200/6521/20-а колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки предметом розгляду у цій справі було, зокрема, рішення про коригування митної вартості товарів.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року по справі №200/1168/23 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року по справі №200/1168/23 - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 24 серпня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 серпня 2023 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.В. Гайдар

І.В. Сіваченко