Постанова

від 23.08.2023 по справі 340/7325/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 340/7325/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року (головуючий суддя: Кравчук О.В.) по адміністративній справі № 340/7325/21, розглянутої у письмовому провадженні

за позовом ОСОБА_1 до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 12.10.2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі Новопразької селищної ради), в якому просить

- визнати протиправним та скасувати рішення 11 сесії 8 скликання Новопразької селищної ради № 300 від 24.06. 2021 року "Про розгляд заяв щодо надання земельних ділянок в оренду для городництва" в частині відмови ОСОБА_1 у передачі в оренду терміном на 7 років для городництва земельну ділянку із сільськогосподарських земель, площею 8,0541 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0942, та земельну ділянку із сільськогосподарських земель, площею 2,1099 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0930, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або постійне користування, на території Новопразької селищної ради,

- зобов`язати Новопразьку селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком 7 років ОСОБА_1 для ведення городництва (код за КВЦПЗ 01.07) на території селищної ради та передати йому в оренду терміном на 7 років, з встановлення орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, для городництва (код за КВЦПЗ 01.07) земельні ділянки із сільськогосподарських земель, площею 8.0541 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0942, площею 2,1099 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0930, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або постійне користування, на території Новопразької селищної ради.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем визначеного Земельним кодексом України права на передачу в оренду для ведення городництва земельних ділянок за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або постійне користування.

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що відмова у затверджені проекту землеустрою обґрунтована змінами Земельного кодексу України, відповідно до якого абз.2 ч.1 ст. 36 ЗК України передбачає, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара, просить в позові відмовити.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12. 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та задовольнити позов.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надійшов.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачу рішенням 9 сесії 8 скликання Новопразької селищної ради №231 від 12.05.2021року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення на земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, площею 8,0541 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0942, та площею 2,1099, кадастровий номер 3520355400:02:003:0942, зі зміною їх цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель із земель запасу код КВЦПЗ К. 16.00, на призначення для ведення городництва, код КВЦПЗ А.01.07., та із зміною угідь із земель, які перебувають в стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості ґрунтів на ріллю, з наступною передачею її в оренду терміном на 7 років за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населеного пункту на території Новопразької селищної ради.

На виконання вищезазначеного рішення відповідача на замовлення позивача розроблено відповідний проект землеустрою, який погоджено екстериторіально у відповідності до норм чинного законодавства та визначені проектом землеустрою земельні ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі за відповідними кадастровими номерами, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру від 19.05.2021року.

Позивач 20.05.2021 року засобами поштового зв`язку подав до Новопразької селищної ради заяву про затвердження проекту землеустрою та передачу вищезазначених земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення городництва площею 8,0541 га, 2,1099 га в оренду терміном на 7 років, з процентною ставкою 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Новопразької селищної ради № 300 від 24.06.2021 року позивачу відмовлено у передачі в оренду терміном на 7 років вищезазначених земельних ділянок для городництва, у зв`язку з тим, що площа земельної ділянки, що передається в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6000 га., і саме це рішення відповідача, який є органом місцевого самоврядування, та у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій справі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного рішення, оскільки мотиви, з яких відповідач відмовив позивачу у затвердженні поданого ним проекту землеустрою, є вірними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Право власності та право користування на землю набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою на підставі Конституції України, Земельного Кодексу України (далі ЗК України), а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень ст. 116,118 ЗК України правовою підставою набуття права власності та права користування на землю рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Сукупний аналіз положень ст. 122 ЗК України, ст. 25,п. 34 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає можливість зробити висновок про те, що до повноважень відповідача у справі належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, який передбачено ст.ст.118,123 ЗК України.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано ст. 123 ЗК України.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин звернення позивача з заявою для відповідача про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо спірної земельної ділянки (травень 2021року), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями ч. 1 ст. 124 ЗК України, із змінами, які внесені Законом № 1444-IX від 18.05.2021 року, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції чинній на час розроблення проекту землеустрою), розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Аналіз положень ст. 186 ЗК України, яка встановлює порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, дає можливість зробити висновок про те, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті відповідним органом, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: -про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Посилання позивача на пропущення відповідачем встановленого ст. 186 ЗК України 10-денного строку на прийняття рішення відповідним уповноваженим органом при затвердженні/відмові у затвердженні документації із землеустрою з огляду на його звернення з відповідним клопотанням 20.05.2021 року, є неспроможним з огляду на те, що ним не надано належних письмових доказів дати отримання відповідачем його заяви , яка свідчить лише про дату написання заяви та її підписання позивачем.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач просив передати йому у користування для ведення городництва земельні ділянки, площею 8,0541 га, кадастровий номер 3520355400:02:003:0942, та площею 2,1099 га, кадастровий номер 3520355400: 02: 003: 0930, і саме щодо цих земельних ділянок розроблено проект землеустрою, та відповідачем надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою 12.05.2021року, який обумовлено нормами ч. 1 ст. 36 ЗК України в старій редакції, які надавали право громадянам або їх об`єднанням на отримання земельних ділянок в оренду для городництва, та не містили будь-яких обмежень щодо розміру площі земельної ділянки, що надається у оренду.

В той же час Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-IX від 28.04.2021року , який набрав чинності з 27.05.2021року, ч.1 ст. 36 Земельного кодексу України доповнено абз.2 такого змісту: «Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.».

В силу викладеного на 24.06.2021року - дату розгляду відповідачем заяви позивача від 20.05.2021року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі йому у оренду для ведення городництва зазначених земельних ділянок, нормами ч. 1 ст. 36 ЗК України встановлено обмеження щодо площі земельної ділянки що надається громадянину в оренду для городництва, оскільки така площа не може перевищувати 0,6 гектара.

Суд першої інстанції з урахуванням правових висновків Верховного Суду у справах №1940/1505/18 від 28.05.2021 року, №825/1496/17 від 15.05.2019 року, №803/1541/16 від 31.03.2021 року, які обов`язкові до застосування згідно приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховуючи, що позивач просив передати йому у оренду для ведення городництва земельні ділянки площею відповідно 8,0541 га, та 2,1099 га, дійшов вірного висновку, що відповідач в межах своїх повноважень з дотриманням вимог чинного законодавства прийняв обґрунтоване рішення про відмову у передачі цих земельних ділянок позивачу в оренду для ведення городництва, що фактично свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Правові позиції Верховного Суду у справах, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, не підлягають застосуванню, оскільки винесені не по подібним обставинам.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.315, 316, 321, 322, 325 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року в адміністративній справі № 340/7325/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко