Рішення

від 21.08.2023 по справі 558/79/23

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/79/23

номер провадження 2/558/54/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

21 серпня 2023 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С., з участю прокурора Бойчук Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Боремельська сільська рада Дубенського району Рівненської області, до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах,-

в с т а н о в и в:

Керівник Дубенської окружної прокуратури Громова-Логвинчук О.Є. звернулась до Демидівського районного суду Рівненської області з позовною заявою, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Боремельська сільська рада Дубенського району Рівненської області, до відповідача ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах.

Згідно позовної заяви позивач керівник Дубенської окружної прокуратури Громова-Логвинчук О.Є. зазначала про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 листопада 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №913, набув права власності на земельну ділянку площею 0,2151 га, кадастровий номер 5621480721:01:000:0032, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1, реєстраційний номер 790370356214. Право власності на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 листопада 2015 року. Відповідно до інформації управління Державної міграційної служби України в Рівненській області ОСОБА_1 4 травня 2017 року отримав посвідку на постійне проживання НОМЕР_1 терміном дії «безстроково», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із цим, перебування у приватній власності ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки суперечить ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у зв`язку з тим, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи іноземцем, у листопаді 2015 року набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та упродовж року добровільно її не відчужив (кінцевий строк сплив 30 листопада 2016 року), у зв`язку з чим, право власності на земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

З вказаних підстав, у позовній заяві позивач керівник Дубенської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, просила припинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , громадянину Російської Федерації, посвідка на постійне проживання (безстроково) НОМЕР_1 , вид. 04.05.2017 року; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), право власності на земельну ділянку площею 0,2151 га, кадастровий номер 5621480721:01:000:0032, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1, реєстраційний номер 790370356214, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та продажу на земельних торгах, і стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2684,00 гривень.

Ухвалою суду від 21 березня 2023 року відкрите провадження у цивільній справі №558/79/23 за позовною заявою керівника Дубенської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах, та залучено до участі у справі № 558/79/23 як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Боремельську сільську раду Дубенського району Рівненської області.

4 травня 2023 року закрито підготовче провадження у справі №558/79/23, а справу призначено до розгляду по суті.

Судові засідання в цивільній справі №558/79/23 призначались 27 червня, 17 липня, 2 серпня та 21 серпня 2023 року.

В ході проведення судових засідань прокурор Бойчук Н.Р. підтримала позовні вимоги, з підстав вказаних у позовній заяві, мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_1 , який є громадянином іноземної держави, отримав земельну ділянку у спадок, проте протягом року і по даний час самостійно її не відчужив, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 81 ЗК України, що є підставою для конфіскації земельної ділянки на користь держави.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі. У своїй заяві зазначив також про те, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області підтримує позовну заяву Дубенської окружної прокуратури, вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню (а.с. 46).

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Боремельської сільської ради Дубенського району Рівненської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі (а.с. 59).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоч про час та місце його проведення був повідомленим у встановленому порядку шляхом надіслання судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача (а.с. 58, 67, 87, 88, 89) та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області № 5601.5-4114/56.1-22 від 29 грудня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації, 4 травня 2017 року документований посвідкою на постійне проживання НОМЕР_1 терміном дії «безстроково», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17-18).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Мельник А.Б. 30 листопада 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №913, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , громадянин Російської Федерації набув право власності на земельну ділянку площею 0,2151 га, кадастровий номер 5621480721:01:000:0032, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, рілля, що розташована в с. Шибин на території Боремельської сілької ради, Демидівського району, Рівненської області (а.с. 16).

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Згідно Інформації №321788253 від 2 лютого 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на підставі вказаного свідоцтва, власником земельної ділянки із кадастровим номером 5621480721:01:000:0032, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта 790370356214, зареєстрований ОСОБА_1 , громадянин Російської Федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (а.с. 14 -15).

Станом на 21 серпня 2023 року, тобто на час розгляду справи, земельна ділянка площею 0,2151 га, кадастровий номер 5621480721:01:000:0032 (реєстраційний номер об`єкта 790370356214), належить громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 серпня 2023 року № 192052 (а.с. 90).

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , будучи іноземцем, у листопаді 2015 року набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Проте, в порушення вимог національного законодавства України, зокрема ч. 4 ст. 81 ЗК України, протягом року добровільно її не відчужив (кінцевий строк сплив 30 листопада 2016 року). Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземцем, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства добровільно не відчужив її (кінцевий строк сплив 30 листопада 2016 року), позов керівник Дубенської окружної прокуратури Громової-Логвинчук О.Є. підлягає до задоволення, а право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2151 га, кадастровий номер 5621480721:01:000:0032, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1, реєстраційний номер 790370356214, припиненню шляхом її конфіскації на користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, та продажу на земельних торгах.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати (судовий збір) в розмірі 2684,00 гривень.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилалась на положення ст.ст. 13, 14, 41, 131-1 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 140, 145 ЗК України, ст.ст. 373, 374, 346 ЦК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 38, 39 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 346, 354, 373, 374, 378 ЦК України, ст.ст. 80, 81, 140, 145, 153 Земельного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 265, 268, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву керівника Дубенської окружної прокуратури (код - 02910077, адреса місцезнаходження: Рівненська область, м. Дубно, вул. Івана Франка, 10), в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (код - 39768252, адреса місцезнаходження: м. Рівне, вул. С. Петлюри, 37), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Боремельська сільська рада Дубенського району Рівненської області (код - 04386580, адреса місцезнаходження: Рівненська область, Дубенський район, с. Боремель, вул. Першотравнева, 64), до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах, задовольнити.

Припинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , громадянину Російської Федерації, посвідка на постійне проживання (безстроково) НОМЕР_1 , вид. 04.05.2017 року; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), право власності на земельну ділянку площею 0,2151 га, кадастровий номер 5621480721:01:000:0032, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1, реєстраційний номер 790370356214, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та продажу на земельних торгах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2684,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 23 серпня 2023 року.