Постанова

від 21.08.2023 по справі 352/1851/23

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1851/23

Провадження № 2-а/352/21/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Олійника М. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Кукули О. С.

представника позивача Бандура В.О.

представника відповідача Бичай Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

08 серпня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА №972464 від 24 липня 2023 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУаАП протиправні, а постанова прийнята з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Вказує, що жодних порушень правил дорожнього руху він не вчиняв і взагалі за кермом не перебував.

Ухвалою суду від 09 серпня 2023 року було відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

17 серпня 2023 року від відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 24 липня 2023 року поліцейський СРПП Зозуля Н.Р. було виявлено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вказане правопорушення було зафіксовані на відповідний відеозапис, на якому зафіксовано рух транспортного засобу і перебування за кермом саме ОСОБА_1 . Вважає, що дії інспекторів відповідають вимогам закону, а постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та є правомірною, тому позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити. (а.с. 17-22).

Позивач та його представник в судовому засіданні просили задовольнити позов на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задавлені позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24 липня 2023 року інспектором СРПП ВП № 1 Івано-Франківського РУП Зозуся Назаром Романовичем складено постанову серії БАА №972464 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 3400 грн. В постанові зазначено, що 24 липня 2023 року, о 00 год. 34 хв. в с. Підлужжя по вул. Данила Галицького, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.10, 24).

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР) України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Положеннями п.п.1.3, 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.1.10 ПДР України учасник дорожнього руху особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Водієм є особа, яка саме керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Розділом 2 ПДР встановлено права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів.

Підпунктом "а" п.2.1 ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно пункту 2.4 "а" ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

У відповідності до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема за порушення приписів ч.2 ст. 126 КУпАП.

За змістом оскаржуваної постанови, позивач (водій), керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого зокрема ч.2 ст.126 КУпАП.

При цьому, п.1 ст.247 КУпАП врегульовано, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення зазначено, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Зазначені вище норми закону, дають підстави для висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 24 липня 2023 року, о 00 год. 34 хв. в с. Підлужжя по вул. Данила Галицького, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

До відзиву відповідачем була надано диск з відеозаписом з боді камери інспектора поліції, на якому зафіксовано рух транспортного засобу, його зупинку, потім працівник поліції підійшов до автомобіля, за кремом перебував ОСОБА_1 , на вимогу поліцейського надати водійське посвідчення, останній повідомив, що не має водійського посвідчення (а.с. 25).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Висновок про те, що відеоматеріали з місця події є доказами в адміністративній справі, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, неодноразово був висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17, від 29 травня 2018 року у справі № 727/6565/17 та від 11 липня 2019 року у справі №686/15730/16-а.

Таким чином, наданий відповідачем відеозапис являється належним і допустимим доказом, в розумінні ст.251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.283 КУпАП, у пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається відповідний відеозапис.

Отже, з оглянутих судом матеріалів відео зйомки вбачається, що позивач дійсно керував транспортним засобом не маючи права на керувати таким транспортним засобом.

Стосовно доводів позивача про те, що він не керував транспортним засобом, а сидів в припаркованому автомобілі на пасажирському сидіння, такі його твердження спростовується наданим відповідачем відеозаписом. Так, як вже було зазначено судом вище, з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, в автомобілі перебував один. В подальшому, в ході спілкування з поліцейськими, він говорив по мобільному телефону, виходив з авто, проходив огляд на встановлення стану сп`яніння, після чого дійсно сів на переднє пасажирське сидіння, проте такі його дії не спростовують факту керування ним транспортним засобом без наявності відповідного права, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.

Всі інші твердження ОСОБА_1 про свою непричетність до вчиненого правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП, зокрема щодо описок в написанні його прізвища та місця вчинення правопорушення, не заслуговують на увагу та спростовуються вищенаведеним.

Отже, підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України встановлено безпосередній обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити посвідчення водія.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі 465/6677/16-а та від 13.03. 2020 у справі №161/11159/16-а.

Таким чином, позивачем не виконано вимоги вищенаведеного законодавства, що свідчить про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо скасування постанови серії БАА № 972464 від 24 липня 2023 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, задоволенню не підлягають, оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення штрафу, відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.9,77,90,241-246,286 КАС України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , і.н. НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Головне управління національної поліції в Івано-Франківській області, адреса: вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 40108798.

Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, адреса: вул. К.Левицького, 4, м. Тисмениця, Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Дата складення повного судового рішення 25 серпня 2023 року.

Суддя Максим ОЛІЙНИК