Рішення

від 24.08.2023 по справі 746/64/23

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 746/64/23

п/с: 2/164/358/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2023 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Ониска Р.В.,

при секретарі Наумик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Срібнянської селищної ради Чернігівської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Срібнянської селищної ради Чернігівської області про позбавлення батьківських прав. Вимоги заяви обґрунтовує тим, що 28 серпня 2008 року у Цмінівській сільській раді Маневицького району Волинської області ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що 28.08.2008 складено актовий запис № 10. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка і дружини - ОСОБА_4 .

Від даного шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З серпня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно не проживали та з того часу Відповідач не бачив дітей ні разу.

Спільне життя з Відповідачем не склалося, рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 29.01.2018 року, шлюб - розірвано,

Відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти. В результаті викладеного створились умови, які шкодять інтересам дітей.

Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються Позивачем самостійно без участі та підтримки з боку Відповідача. Діти знаходяться на повному утриманні Позивача.

У зв`язку з цим, Позивач звернулася до Служби у справах дітей Срібнянської селищної ради з проханням позбавити Відповідача батьківських прав, на що їй було рекомендовано звернутися до суду.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення Відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Представник позивача ОСОБА_8 в поданій до суду заяві просив розглянути справу без його участі та участі Позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив суд позов задовольнити та не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав до суду заяву в якій просить проводити дане судове засідання без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник третьої особи служби у справах дітей Срібнянської селищної ради Чернігівської області Соловей С.І. в поданій до суду заяві просила розглянути справу без її участі та висловила позицію, що позовні вимоги підтримує.

Дослідивши та оцінивши в сукупності докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Відповідач є батьком трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільні Позивача і Відповідача діти, мешкають разом з матір`ю та знаходяться на її утриманні. Відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання. Відповідач не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти. В результаті викладеного створились умови, які шкодять інтересам дітей. Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються Позивачем самостійно без участі та підтримки з боку Відповідача. Діти знаходяться на повному утриманні Позивача.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дітей батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення Відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, тому у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

ЄСПЛ у рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13), установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час судового розгляду встановлено, що Відповідач ОСОБА_2 , як батько неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухиляється від виконання основних обов`язків щодо виховання та розвитку дітей, які встановлені в ст. 164 СК України, а саме: не піклується про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний стан.

У частині 5, 6 статті 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

На переконання суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затверджений рішенням виконавчого комітету Срібнянської селищної ради № 157, від 22.08.2023 - є достатньо обгрунтованим, не суперечить інтересам дітей, а навпаки захищає інтереси дітей від недопустимих дій батька, які виразились в байдужому ставленні до своєх дітей.

З огляду на вказане у сукупності, зважаючи на зазначені докази, суд прийшов до висновку про те, що в ході судового розгляду справи встановлено, що Відповідач ухиляється від утримання та виховання неповнолітніх дітей, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, що є підставою для позбавлення батьківських прав. Судом враховано бажання самого Відповідача, який не заперечує про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд звертає увагу, що після усунення обставин, які були підставою для позбавлення батьківських прав, Відповідач не позбавлений можливості звернутися у встановленому законом порядку з вимогами про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81,89, 141, 263-265, 268, ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 166 СК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Срібнянської селищної ради Чернігівської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (паспортні дані та ідентифікаційний код не відомі), жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 - позбавити батьківських прав стосовно його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не відомий.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Срібнянської селищної ради Чернігівської області, місцезнаходження: 17300, смт. Срібне, вул. Миру, б. 54, Чернігівської області, код ЄДРПОУ 43790818.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області Ониско Р.В.