Дата документу 23.08.2023
Справа № 334/6897/23
Провадження № 1-кс/334/2358/23
УХВАЛА
про арешт майна
23 серпня 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого з ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023082050001435, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2023 за частиною третьою статті 358 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 та слідчого ОСОБА_3 ,
встановив:
слідчому судді надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , в якому слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, білого кольору, номер кузову НОМЕР_2 , із забороною його переоформлення та вчинення інших розпорядчих дій, без вилучення.
Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 клопотання та обставини, якими воно обґрунтоване, підтримали.
З метою забезпечення арешту майна клопотання розглядається за відсутності власника майна ОСОБА_5 .
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши думки прокурора та слідчого, дослідивши документи, додані до клопотання, дійшов наступних висновків.
Відповідно до положення статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди..
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що передбачено в частині першій статті 98 КПК України.
Слідчим здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 14.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082050001435 за частиною третьою статті 358 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.07.2023 до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи, діючи за попередньою змовою, підробили документи щодо перереєстрації майна ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 , який мав у розпорядженні транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER, державний номерний знак НОМЕР_3 , попросив ОСОБА_5 вивезти вказаний транспортний засіб з тимчасово окупованої території - м. Енергодара. ОСОБА_5 перевіз автомобіль з тимчасово окупованої території та в подальшому без згоди власника продав транспортний засіб. Договір купівлі-продажу супроводжувало ТОВ «КРІОН-СЕРВІС». На теперішній час на вказаному автомобілі встановлені нові номери НОМЕР_1 .
В рамках виконання доручення слідчого отримано інформацію про те, що 08.05.2023 ТОВ «КРІОН-СЕРВІС» в особі директора ОСОБА_7 складено договір комісії № 2/2160 з ОСОБА_6 , який з початку вторгнення військ РФ знаходиться в тимчасово окупованому місті Енергодар.
В ході допиту свідок ОСОБА_7 , який є директором ТОВ «КРІОН-СЕРВІС», повідомив, що в лютому 2023 маловідомий громадянин запропонував йому роботу, за яку можна отримати легкі кошти, на що він погодився. Після чого він надав копії своїх документів для оформлення та відкриття ТОВ «КРІОН-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42043078), ТОВ «Укрзернопром-2023» (код ЄДРПОУ 45129393), ТОВ «КОПРИФІН» (код ЄДРПОУ 45085828). Також, він є фіктивним директором вищевказаних підприємств та в договорі купівлі-продажу № 2/2160 від 09.05.2023, в акті огляду реалізованого транспортного засобу № 614/23/001380 від 09.05.2023, в договорі комісії № 2/21160 від 08.05.2023 підписів він не ставив, хто саме підписував документи йому не відомо.
На стадії досудового розслідування у слідчого виникла необхідність в арешті транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, білого кольору, номер кузову НОМЕР_2 , з метою запобігання зникненню, втрати або його пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя встановив, що транспортний засіб відповідає критеріям, визначеним частиною першою статті 98 КПК України, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує, що правовою підставою арешту майна є збереження речових доказів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника та володільця.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_5 , оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до втрати речових доказів, перетворення або іншої передачі майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, оскільки вказане майно відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні. У разі його повернення власник майна може знищіти, зіпсувати, приховати або відчужити майно, яке має важливе значення для встановлення об`єктивних обставин під час проведення досудового розслідування кримінального провадження.
Керуючись статтями 132, 170-173, 175 КПК, слідчий суддя
постановив:
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, білого кольору, номер кузову НОМЕР_2 , із забороною відчуження та розпоряджання ним.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали вручити слідчому та власнику майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Ленінський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2023 |
Оприлюднено | 02.05.2024 |
Номер документу | 113031076 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні