Рішення

від 22.08.2023 по справі 905/548/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2023 Справа №905/548/23

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс», м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 1 188 105,95грн.

без виклику учасників справи,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» м.Дніпро звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 1188105,95грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг №1500 від 01.01.2019 в частинні своєчасної оплати за поставлену електричну енергію в лютому-березні 2022.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2023 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі №905/548/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк до 09.06.2023 для подання суду відзиву на позов.

01.06.2023 через систему «Електронний суд» та на електрону адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс», м.Краматорськ надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 01.06.2023, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За змістом відзиву, відповідач не погоджується з заявленими позивачем обсягами споживання електричної енергії у березні 2022, вважає, що нарахування було здійснено по середнім показникам, без урахування фактичного споживання електричної енергії відповідачем. Також у відзиві зазначено, що внаслідок масової евакуації з міста Краматорськ, у відповідача не було можливості в законодавчо визначений строк зняти показання споживання електричної енергії з лічильників 815 багатоквартирних будинків та інших об`єктів відповідача. В свою чергу, товариство неодноразово зверталося до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» з проханням провести спільну фіксацію показань приладів обліку для проведення перерахунку обсягів спожитої електроенергії, однак не отримав відповідь.

14.06.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив №б/н від 13.06.2023 у якому не погоджується з доводами відповідача у відзиві, вказує на те, що обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно оператор системи розподілу на підставі власного переліку ТКО відповідача, на що позивач жодним чином не може вплинути. Таким чином, за спірними правовідносинами позивач здійснив нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому за запитом передав оператор системи розподілу - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства.

В відповіді на відзив позивач просить поновити строк для надання позивачем відповіді на відзив, у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ст.166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою від 15.05.2023 судом встановлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву.

Результат пошуку на офіційному сайті АТ «Укрпошта» штрихового кодового ідентифікатора 8433110316936, за яким відповідачем направлено відзив на позовну заяву, свідчить про те, що вказане відправлення було отримано позивачем 05.06.2023, таким чином позивач повинен був надати відзив до 12.06.2023 (враховуючи, що 10.06.2023 та 11.06.2023 є вихідними днями).

Враховуючи приписи статтей 116, 119 ГПК України, право суду на поновлення встановленого судом строку на подачу відповіді на відзив, незначний пропуск строку, з метою забезпечення реалізації процесуальних прав позивача, суд приймає до розгляду відповідь на відзив.

Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Станом на 21.08.2023 клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглянув справу в порядку ч. 8 ст. 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами без проведення судового засідання.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи відкриття провадження у справі 15.05.2023, останній 60-ти денний строк розгляду справи припадає на 14.07.2023.

Статтею 8 Конституції України, закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, згідно п.7 ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства, зокрема, є розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

За приписами ч. 2 ст. 114 ГПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У рішенні Європейського Суду з прав людини "Савенков проти України" від 02.05.2013 "Папазов проти України" від 15.03.2012 зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Отже, строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об`єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов`язані із збройною агресію проти України, включення Харківської міської територіальної громади (місцезнаходження Господарського суду Донецької області) до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також обставини особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду Донецької області, повний текст рішення складений судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018, Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (позивач) видано ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Товариством з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (позивач) розміщено на офіційному веб сайті https://www.dn.yasno.com.ua публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційної пропозиції до вказаного договору.

01.01.2019 між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс», м.Краматорськ, Донецька область (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг №1500 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.1.1 даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 договору).

Згідно п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживача є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послуг з розподілу /передачі електричної енергії (п.2.2. договору).

За змістом 3.1 договору умови надання універсальних послуг споживачу повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання (п.3.4 договору).

За змістом п.4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Згідно п.4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

У відповідності до п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкту споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (5.2. договору).

Згідно п.5.5. договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ, при цьому сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, сформована постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6 договору)

У п.5.7 договору сторони домовились, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно п.5.10. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору (п. п. 1 п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором, проводити оплату послуги з розподілу (передачі) електричної енергії оператору системи.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальністю, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1. договору).

Згідно п. 13.1 договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

За умовами Розділу 5 "Термін оплати" комерційної пропозиції "Універсальна", яка є Додатком 2 до договору, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.

Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі "Особистий кабінет".

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі "Особовий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду на підставі даних отриманих від оператора системи/адміністратора комерційного обліку або внесених споживачем. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Порушення строків оплати, передбачених даною комерційною пропозицією, є підставою для направлення вимоги постачальника про забезпечення виконання зобов`язання.

За внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3 % річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення (Розділ 6 комерційної пропозиції).

Відповідно до Розділу 10 комерційної пропозиції договір укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не заявить про припинення його дії або розірвання.

Договір може бути розірвано або припинено і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін, у порядку, визначеному законодавством України та договором, але в будь-якому випадку договір діє до повної оплати заборгованості по договору, включаючи штрафні санкції.

Сторонами у якості Додатку 2 до договору підписана комерційна пропозиція "Універсальна" постачальника універсальних послуг ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" для малих непобудових споживачів.

Матеріали справи не містять доказів припинення дії договору, отже договір про постачання електричної енергії вважається чинним на час виникнення спірних відносин.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором з поставки відповідачу електричної енергії, позивачем надано суду акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період лютий 2022 на загальну суму 638963,20грн та березень 2022 на загальну суму 549142,75грн, які підписані представником постачальника.

Позивачем оформлені рахунки за спожиту електроенергію: №1500 від 04.03.2022 за лютий 2022 на суму 638963,20грн., кінцева дата сплати - 14.03.2022; №1500 від 05.04.2022 за березень на суму 549142,75грн., кінцева дата сплати - 12.04.2022.

В підтвердження направлення 22.03.2023 засобами поштового зв`язку акту приймання-передавання та рахунку за лютий 2022 позивачем надано копію поштової накладної, чеку та опису вкладення. У підтвердження направлення акту приймання-передавання та рахунку за березень 2022 відповідачу позивачем надано скріншот з поштової скриньки за 09.02.2023 про їх направлення на електронну поштову скриньку відповідача ukladis.krm@gmail.com.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії за спірний період, за твердженнями позивача у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 1188105,95грн., що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію за період з лютого по березень 2022 у розмірі 1188105,95грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 ЦК України, статті 174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно частин 1, 2 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до п.8 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідач 01.01.2019 приєднався до умов публічного договору шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати, яка підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою. Відтак, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №1500 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг, який укладено шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, визначає порядок та умови постачання електричної енергії.

Згідно частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Умови укладеного між сторонами договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ).

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями частей 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За умовами розділу 4 Правил, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Наявними в матеріалах справи актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період лютий 2022 та березень 2022 підтверджується, що у виконання договору позивач поставив (продав) відповідачу електричну енергію, в свою чергу відповідачем за період з лютого по березень 2022 спожито електроенергії в обсязі 506970 кВт/гд на загальну суму 1188105,95грн. (у лютому 2022 - в обсязі 267480кВт/год на суму 638963,20грн; у березні - в обсязі 239490кВт/год на суму 549142,75грн.).

У відзиві відповідач не погоджується з заявленими позивачем обсягами споживання електричної енергії у березні 2022, оскільки вважає, що нарахування було здійснено без урахування фактичного споживання відповідачем електричної енергії.

Щодо заперечень відповідача зазначених у відзиві суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 року (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до п.п. 6.1. п. 6. Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Пунктами 4.3., 4.12., 4.13. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Пунктами 8.6.1, 8.6.7, 8.6.8 глави 8.6 розділу VIII та п.9.14.1 глави 9.14 розділу IX Кодексу передбачено, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору. Зчитування показів (збір даних) з лічильників у не побутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку. Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця. АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п. 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.

Відповідно до п. 10 ПРРЕЕ до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР).

Відповідно до реєстру споживачів, оператор системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» надають послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідачу на умовах публічного договору, розміщеного на сайті ОСР.

Так, матеріалами справи підтверджується, що на запит позивача №24/817 від 13.02.23 щодо фактично спожитої відповідачем електроенергії оператор системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Донецькі електромережі" у листі №67/2142-вих від 15.02.2023 повідомив фактичний обсяг спожитої електричної енергії відповідачем, який у лютому 2022 року склав 267480 кВт/год, у березні 2022 - 239490 кВт/год.

Судом встановлено, що вказані оператором системи розподілу показники відповідають показникам обсягів, зазначених у рахунках та актах приймання-передавання за спірний період.

Таким чином, при здійсненні спірних нарахувань позивачем використовувалась надана ОСР інформація про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Таким чином, позивачем нарахована спожита електрична енергія відповідно до отриманих даних від ОСР, що відповідає нормам чинного законодавства.

В свою чергу, самим ТОВ «Управляюча компанія «Ладіс» підтверджується, що ним у спірний період не знімалися показання споживання електричної енергії з лічильників з об`єктів відповідача.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписом ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Факт отримання електроенергії у вказаних в актах прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період лютий 2022 та березень 2022 об`ємах не спростований в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Незважаючи на направлення відповідачу спірних актів ще у лютому та березні 2023, акти не оскаржувались, жодних доказів на спростування відомостей, що містяться в них, відповідачем суду не надано.

Відповідач доказів виконання грошових зобов`язань за спірними актами не надав та не спростував наявність таких зобов`язань.

Відповідно до статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із змісту статей 509, 525, 526, 530 ЦК України та статті 193 ГК України вбачається, що кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.5.10. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

За умовами Розділу 5 "Термін оплати" комерційної пропозиції "Універсальна", яка є Додатком 2 до договору, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.

Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Приймаючи до уваги викладені умови оплати, остаточний розрахунок за лютий 2022 року повинен бути здійснений відповідачем не пізніше 07.03.2022, за березень 2022 року - 07.04.2022.

Згідно з п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати спожитої електричної енергії за вищевказані періоди у загальному розмірі 1188105,95грн. суду не надано.

Оскільки відповідач свої грошові зобов`язання з оплати за спожиту електричну енергію всупереч вимог статей 526,530 ЦК України, статті 193 ГК України не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу за спожиту електроенергію у розмірі 1188105,95грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс», м.Краматорськ, Донецька область (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Наді Курченко, 17; код ЄДРПОУ 40872929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковького Володимира, будинок 7; код ЄДРПОУ42086719) борг за спожиту електроенергію у розмірі 1188105,95грн та судовий збір у розмірі 14257,27грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 22.08.2023.

Суддя Ю.В. Макарова