Рішення

від 24.08.2023 по справі 910/14948/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2023Справа № 910/14948/22

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Літвінової М.Є.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу 910/14948/22

За позовом Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-22" (вулиця Лаврухіна, будинок 11, місто Київ, 02034)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енком Інвест Груп" (вулиця Б.Хмельницького, будинок 51-Б, місто Київ, 01054)

про стягнення 80 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Житлово-будівельний кооператив "Хімік-22" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енком Інвест Груп" (далі - відповідач) про стягнення 80 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем робіт за Договором № 12/10/19-ІТП на проектні роботи з встановлення індивідуальних теплових пунктів від 12.11.2019 та неповерненням ним суми сплаченої позивачем передплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вулиця Б. Хмельницького, будинок 51-Б, місто Київ, 01054.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

12 листопада 2019 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено договір № 12/10/19-ІТП на проектні роботи з встановлення індивідуальних теплових пунктів (договір).

Відповідно п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з розробки проектної документації на встановлення індивідуальною теплового пункта, та балансування в будинку ЖБК «Хімік-22» за адресою: м. Київ, вул. М. Лаврухіна 11, згідно завдання на проектування додаток № 1 до цього договору (роботи).

Пунктом п. 2.1. визначена загальна ціна договору що складає 80 000,00, з ПДВ 20%. Позивач здійснює авансовий платіж розмірі 100% від договірної ціни протягом 2 робочих днів з моменту підписання договору.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №4/-2 від 04.11.2019 на оплату розробки проектно-кошторисної документації на суму 80 000,00 грн.

На виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 108 від 12.11.2019 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 80 000,00 грн.

Пунктом 3.1. договору унормовано, що в рамках поетапного закінчення виконання робіт виконавець передає замовнику, в строки, передбачені цим договором, попередню проектну документацію у паперовій формі та на оптичних та (або) флеш носіях у форматі *dwg, *pdf, *doc для ознайомлення та погодження.

Згідно п. 3.2. після отримання відповідно до п. 3.1. проектної документації замовник ознайомлюється з нею та погоджує її, а в разі наявності зауважень до виконаних робіт повідомляє про це виконавця.

Як передбачено п. 3.4. договору у випадку ненадання виконавцю протягом 5 робочих днів замовником узгодженої документації та/або ненадання зауважень, документація вважається погодженою замовником.

З урахуванням положень договору сторони дійшли згоди, що передача замовнику комплекту проектно-кошторисної документації (два екземпляри) відбувається в строк з 13.01.2020 року по 13.02.2020 року.

Проте у відведений строк виконавцем не було передано замовнику документів.

13.02.2020 року позивачем було направлено відповідачу вимогу виконати умови договору або повернути кошти.

25.03.2020 року позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою про сплату заборгованості.

30.09.2020 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення авансового платежу.

Проте вказані вимоги залишені відповідачем без виконання.

25.09.2020 року Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-22» звернулося Товариством з обмеженою відповідальністю «Енком Інвест Груп» з пропозицією щодо розірвання договору № 12/10/19-ІТП від 12.11.2019 року, на що відповідач жодним чином не відреагував.

Рішенням Господарського суду міста Києва між 01.04.2021 у справі 910/170/21 розірвано Договір на проектні роботи з встановлення індивідуальних теплових пунктів № 12/10/19-ІПТ від 12.11.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енком Інвест Груп» та Житлово-будівельним кооперативом «Хімік-22».

З огляду на викладені вище обставини, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення 80 000,00 грн передплати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

За змістом положень статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли з підрядних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 цього Кодексу визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 890 ЦК України підрядник зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідно до ст. 891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений договором строк роботи не виконав.

Згідно зі статтею 598 цього Кодексу зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша). Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частиною четверта статті 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, у статті 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина друга); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина третя); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина четверта).

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва між 01.04.2021 у справі 910/170/21 розірвано Договір на проектні роботи з встановлення індивідуальних теплових пунктів № 12/10/19-ІПТ від 12.11.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енком Інвест Груп» та Житлово-будівельним кооперативом «Хімік-22».

З огляду на зазначене, зобов`язання за договором підряду є припиненими.

Суд зазначає, що з аванс з припиненням терміну дії договору підряду та припинення зобов`язань за ним втрачає ознаки авансу та стає безпідставно набутим майном, оскільки відпала обставина, на підставі якої він був сплачений.

Відповідно до статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного цією нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.

Таким чином, кошти в сумі 80 000,00 грн, сплачені як аванс за договором підряду, строк та зобов`язання за яким є припиненими, підлягають поверненню замовнику на підставі статті 1212 ЦК України.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Також, в позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: довіреність та свідоцтво про право на здійснення адвокатської діяльності.

Жодних інших доказів матеріали справи не містять.

У відповідності до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Водночас, за приписами ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, з аналізу положень ч.8 ст.129, ч.1 ст.221, ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що позивач до закінчення розгляду справи по суті, мав подати суду відповідну заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу, які сторона має сплатити за розгляд даної справи.

Позивач до закінчення розгляду справи по суті не подав заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу або заяву про те, що відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З долучених до матеріалів справи ордера на надання правової допомоги та свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності не вбачається вартості та обсягу наданих адвокатом послуг.

Враховуючи те, що позивачем не доведено та не підтверджено обсяг наданих послуг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу.

Керуючись ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енком Інвест Груп» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 51-Б; код ЄДРПОУ 39342970) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-22» (02034, м. Київ, вул. Лаврухіна, 11; код ЄДРПОУ 24262437) безпідставно набуте майно в розмірі 80 000,00 грн та витрати по сплату судового збору в розмірі 2 481, 00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.08.2023.

Суддя Літвінова М.Є.