Рішення

від 24.08.2023 по справі 910/5817/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2023Справа № 910/5817/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Людмили ШКУРДОВОЇ, розглянувши матеріали справи № 910/5817/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" (61099, м. Харків, вул. Лодзька, 7, к. 306)

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)

про стягнення 118986,13 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" про стягнення 118986,13 грн, у тому числі: 91291,20 грн. боргу, 24521,00 грн інфляційних втрат та 3173,93 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором № 53121-13-21-10906 поставки товару від 23.11.2021, укладеним між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у сумі 91291,20 грн. Враховуючи викладене, позивач згідно з ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 91291,20 грн. боргу, 24521,00 грн інфляційних втрат та 3173,93 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач стверджує, що строк оплати частини вартості поставленого товару в розмірі суми ПДВ не настав, оскільки зобов`язання відповідача щодо сплати суми в розмірі ПДВ має настати виключно за умов належного оформлення, реєстрації та надання позивачем відповідачу податкової накладної, тоді як додана до позову податкова накладна не зареєстрована, а 29.12.2021 реєстрація зупинена. Також відповідач зазначає, що додані до позовної заяви первинні документи на поставку товару не містять обов`язкових реквізитів, передбачених для первинного документу, змісту господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

23.11.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (покупець) укладено договір № 53121-13-21-10906 поставки товару, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити визначений у даному пункті товар загальною вартістю 92149,20 грн.

Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість товару становить 76791,00 грн., крім того ПДВ 20% 15358,20 грн., разом 92149,20 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

08.12.2021 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на суму 91291,00 грн, у т.ч. вартість товару у сумі 76076,00 грн та ПДВ у сумі 15215,20 грн, що підтверджується накладною № 220 від 08.12.2021 на вказану суму та товарно-транспортною накладною № 220 від 08.12.2021.

Вказані первинні документи на поставку товару містять всі необхідні реквізити для встановлення факту поставки товару відповідачем, а відтак доводи відповідача щодо відсутності обов`язкових реквізитів у вказаних документах не знайшло свого підтвердження.

Отже останнім днем оплати вартості поставлено товару на суму 76076,00 грн згідно з п. 3.2 договору є 07.02.2022 (60-й день виконання зобов`язання припало на 06.02.2022 - вихідний день).

Однак відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товар вартістю 76076,00 грн. (без ПДВ), у зв`язку з чим станом на 08.02.2022 у нього виникла заборгованість у сумі 76076,00 грн.

Щодо оплати ПДВ у сумі 15215,00 грн. за поставлений товар вартістю 76076,00 грн судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 4.5 договору постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Електронна адреса Замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 7.6 договору у випадку неотримання покупцем в строк, визначений чинною редакцією ПК України, електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену розділом 3 цього договору на суму ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна подана позивачем 08.12.2021.

Разом з цим, 29.12.2021 реєстрація податкової накладної № 4 від 08.12.2021 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Податкову накладну № 4 від 08.12.2021 на суму 91291,20 грн з ПДВ, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту - 15215,20 грн, було зареєстровано 08.02.2022.

Таким чином, судом встановлено, що зобов`язання відповідача щодо сплати позивачеві 15215,20 грн ПДВ за поставлений товар на суму 76076,00 грн. у нього виникло після реєстрації податкової накладної, тобто з 09.02.2022.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару вартістю 76076,00 грн та оплати позивачеві 15215,20 грн ПДВ за поставлений товар, наявність заборгованості у загальній сумі 91291,20 грн (76076,00 грн + 15215,20 грн) не спростовано, в зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача 91291,20 грн боргу підлягає задоволенню у вказаній сумі.

Також позивачем нараховано відповідачу 3173,93 грн 3% річних за період з 07.02.2023 по 05.04.2023 та 24521,00 грн інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по лютий 2023 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати на вартість неоплаченого товару з урахування суми ПДВ.

Як було встановлено судом, заборгованість відповідача з оплати товару вартістю 76076,00 грн виникла 08.02.2022, а зобов`язання з оплати ПДВ за поставлений товар - з 09.02.2022.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 91291,20 грн. за період з лютого 2022 р по лютий 2023, сума інфляційних втрат є більшою від заявленої позивачем, а отже підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 24521,00 грн інфляційних втрат в межах позовних вимог.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 76076,00 грн. за 08.02.2022 та на заборгованість відповідача у сумі 91291,20 грн за період з 09.02.2022 по 05.04.2023, становить 3165,18 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн позивачем надано копію договору № 31/03/23 про надання правової допомоги від 21.03.2023, укладеного між ТОВ НВФ «Укрспецсервіс» та адвокатом Пустоваловою Інною Сергіївною, акт приймання наданих послуг від 05.04.2023 та звіт про надання правової допомоги від 05.04.2023.

На виконання умов договору представництво інтересів клієнта в суді здійснювалось адвокатом Пустоваловою Інною Сергіївною на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1124829 від 05.04.2023.

Відповідно до 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що вартість послуг адвоката Пустовалової Інни Сергіївни за договором складає - 30000 грн. До послуг з надання правничої допомоги по даному договору входить: консультаційні послуги, аналіз нормативного матеріалу, пошук судової практики, написання та подання позовної заяви про стягнення коштів, підготовка інших процесуальних документів у разі необхідності, представництво інтересів Клієнта під час судових засідань в суді першої інстанції по справі про стягнення коштів.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до Акта приймання наданих послуг від 05.04.2023 р. та Звіту про надання правової допомоги від 05.04.2023 адвокат надав позивачеві послуги загальною вартістю 30000,00 грн. виходячи із вартості послуги за 1 годину роботи - 3000,00 грн. з урахуванням витраченого часу, а саме:

- консультаційні послуги - 6000,00 грн за 2 години;

- ознайомлення з матеріалами справи, аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції по справі - 6000,00 грн за 2 години;

- підготовка позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується вартість роботи за складання та подання відповідного процесуального документу - 12000,00 грн. за 4 години;

- подача позову та представництво інтересів клієнта у господарському суді міста Києва - 6000,00 грн.

Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що вартість отриманих послуг за договором буде сплачена клієнтом в місячний термін після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції по справі про стягнення коштів.

Відповідач у відзиві заперечував щодо заявленого до стягнення позивачем розміру судових витрат, посилаючись на те, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності, є надмірною та неспіврозмірною з обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Згідно з ч. 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд частково погоджується із доводами відповідача про те, що витрати на професійну правничу допомогу, які заявлені позивачем, є неспівмірними із складністю справи, ціною первісного позову, розрахунок якого не є складним, при цьому вказана справа є такою, що не потребує якихось нових знань, окрім тих, що має адвокат в силу своєї професійної освіти.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, враховуючи встановлений розумний та співрозмірний з урахуванням складності цієї справи розмір підлягає задоволенню у сумі 11898,61 грн (10% ціни позову).

Відповідно до п. 3 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи встановлений розумний та співрозмірний з урахуванням складності цієї справи розмір у сумі 11898,61 грн та часткове задоволення позову, судові витрати на професійну правничу допомогу ТОВ науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" покладаються судом на відповідача у сумі 11897,74 грн, та підлягають стягненню на користь заявника у вказаній сумі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" (61099, м. Харків, вул. Лодзька, буд. 7, кімната 306, код 31631773) 91291 (дев`яносто одну тисячу двісті дев`яносто одну) грн 20 коп. боргу, 24521 (двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. інфляційних втрат, 3165 (три тисячі сто шістдесят п`ять) грн 18 коп. 3% річних, 11897 (одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн 74 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА