Рішення

від 25.08.2023 по справі 923/1632/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/1632/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

№ 923/1632/21

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул.Єжи Ґедройця, буд.5, м.Київ, 03680 код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Симона Петлюри, 21 А, м. Київ, код ЄДРПОУ 41022900)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бархон ДСТ" (вул. Михайлівська, буд.18, м. Херсон, 73025, код ЄДРПОУ 37164716)

про визнання недійсним пункту договору та додатку до договору та стягнення 198 000 грн.,-

ВСТАНОВИВ

У грудні 2021 АТ "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бархон ДСТ", відповідно до якої останній просить суд:

1) визнати недійсним п.3.1 договору про поставку товару №УЗ/ЦЛ-20240/Ю від 15.04.2020 року та Додаток №1 до цього договору в частині включення в ціну договору податку на додану вартість в розмірі двадцяти відсотків;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бархон ДСТ" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця 198 000,00 грн податку на додану вартість, сплаченого без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до вимог пункту 71 перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 3.1 договору про поставку товару №УЗ/ЦЛ-20240/Ю від 15.04.2020 року та додаток №1 до цього договору в частині включення в ціну договору ПДВ в розмірі 20% відсотків, - є недійсним, а сплачений позивачем за договором податок на додану вартість у розмірі 198 000 грн є безпідставно отриманим відповідачем, а тому підлягає поверненню.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.12.2021 про відкриття провадження у справі було надіслано на адреси: АТ "Українська залізниця" та філії "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця", яка отримана останніми, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (Том 1, а/с 44-45).

Відповідачу - ТОВ "Бархон ДСТ" було надіслано ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.12.2021 про відкриття провадження у справі на його юридичну адресу: вул. Михайлівська, буд.18, м. Херсон, 73025, яка була повернута поштовою установою на адресу суду з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою "адресант відсутній за вказаною адресою", про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення від 30.12.2021 (Том 1, а/с 40-43).

Проте, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 в порядку ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус судді" змінив на Господарський суд Одеської області територіальну підсудність судових справ, які підсудні Господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану Господарським судом Херсонської області).

За актом прийому-передачі евакуйована справа №923/1632/21 була передана Господарському суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 року справу розподілено судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №923/1632/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 26.06.2023 була надіслана на адреси: АТ "Українська залізниця" та філії "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця", яка отримана останніми, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (вх.№15552/23 від 14.07.2023 та вх.№15641/23 від 18.07.2023).

Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Бархон ДСТ" ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.06.2023 була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: вул. Михайлівська, буд.18, м. Херсон, 73025, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №596070800697, сформованого судом.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою на адресу суду з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою "адресант відсутній за вказаною адресою", про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (вх.№15551/23 від 14.07.2023).

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Також, з метою додаткового повідомлення "Бархон ДСТ" ухвала суду від 26.06.2023 була направлена судом на його електрону пошту: 37164716@META.UA, а також, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України, за посиланням - https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.04.2020 між AT «Укрзалізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» AT «Укрзалізниця» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр стратегічних рішень» (Постачальник) було укладено договір про поставку товару №УЗ/ЦЛ-20240/Ю.

Між тим, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань№596070800697, сформованого судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український центр стратегічних рішень» 07.07.2021 - змінило найменування юридичної особи - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бархон ДСТ".

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язався поставити замовнику у власність товар, найменування, якість та технічні характеристики, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна вартість якого визначається згідно Специфікації, яка є додатком 1 до договору, а замовник зобов`язався прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах даного договору.

Згідно п.1.2 договору, для цілей, визначених згідно з Законом України «Про публічні закупівлі», товар, що поставляється на підставі цього договору, відноситься на основі національного класифікатора України «Єдиного закупівельного словника» до коду ДК (021:2015): Код ДК 21:2015-33140000-3 Медичні матеріали (НК 024:2019, 18094 Лицева маска для захисту дихальних шляхів), Маска медична). Товари спрямовані на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (COVID-19) спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2. Закупівля Товару здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №225, якою затверджено Порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до п.3.1 договору, ціна договору та ціна за одиницю товару зазначається в Специфікації та включають в себе, але не виключно, вартість тари та упаковки товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати постачальника, у тому числі на користь третіх осіб, та пов`язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов`язаних з виконанням даного договору, не сплачується замовником окремо та вважається врахованою в ціну цього договору.

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний у розділі 15 даного договору, в порядку встановленому в Додатку 1 до цього договору (п.4.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання (п.12.1 договору).

До договору поставки №УЗ/ЦЛ-20240/Ю, між сторонами було укладено специфікацію, відповідно до якої сторони погодили, найменування, технічні характеристики, кількість та ціну товару, що поставляється, а саме: Медична маска, ТУ У 32.9-33965019-001, у кількості 100 000 шт, на загальну суму 1 188 000 грн, у тому числі ПДВ 20% - 198 000 грн. (п.1 специфікації).

Згідно п.2 специфікації, сторони погодили, що розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахунку коштів на банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 15 даного договору, в наступному порядку:

-попередньої оплати в розмірі 35% від ціни договору, що становить 415 800 грн, з урахуванням ПДВ - 69 300 грн шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, у разі якщо постачальник є платником ПДВ, протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання договору на підставі виставленого постачальником рахунку, а також за умови наявності податкової накладної, оформленої постачальником у відповідності до вимог чинного законодавства України (під. «і» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України) та зареєстрованої в системі M.E.DOC IS;

-остаточний розрахунок вартості товару в розмірі 65 % від ціни договору, що становить 772 200 грн, з урахуванням ПДВ - 128 700 грн здійснюється замовником протягом 2 (двох) банківських днів після підписання сторонами акту прийому-передачі товару та/або видаткової накладної та виставленого постачальником рахунку шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, у разі якщо постачальник є платником ПДВ, а також за умови наявності податкової накладної постачальника, оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства України (під. «і» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України) та зареєстрованої в системі M.E.DOC IS.

На виконання п.2 специфікації, позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату в розмірі 415 800 грн (в т.ч. ПДВ), відповідно до платіжного доручення №2705684 від 17.04.2020.

На виконання умов договору поставки №УЗ/ЦЛ-20240/Ю від 15.04.2020, відповідачем було поставлено позивачу товар - «Медичні маски ТУ У 32.9-33965019-001» на загальну суму 1 188 000 грн ( в т.ч. ПДВ) згідно видаткових накладних: №111 від 21.04.2020 на суму 115 236 грн, №109 від 22.04.2020 на суму 190 080 грн, №108 від 23.04.2020 на суму 118 800 грн, № 112 від 23.04.2020 на суму 23 760 грн, № 122 від 23.04.2020 на суму 740 124 грн.

При цьому, поставлений товар був повністю сплачений позивачем (в т.ч. ПДВ).

Між тим, позивач вказує, що товар, який був поставлений відповідачем, а саме: медичні маски, відповідно до положень Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №224, включений до переліку товарів, звільнених від сплати ПДВ, отже п. 3.1 договору №УЗ/ЦЛ-20240/Ю від 15.04.2020 в частині включення до ціни товару ПДВ є недійсним, в розумінні ч. 2 ст. 215 ЦК України, а тому сума ПДВ в розмірі 198 000 грн. безпідставно включена до ціни товару за вказаним договором поставки, та підлягає поверненню, на підставі ст. 1212 ЦК України.

З огляду на зазначене, АТ "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця" і звернулась до господарського суду з даним позовом про визнання недійсним п.3.1 договору про поставку товару №УЗ/ЦЛ-20240/Ю від 15.04.2020 року та додатку №1 до цього договору в частині включення в ціну договору податку на додану вартість в розмірі двадцяти відсотків та стягнення з ТОВ "Бархон ДСТ" 198 000,00 грн податку на додану вартість, сплаченого без достатньої правової підстави.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

За правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 4 Господарського процесуального кодексу України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

Так, згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За положеннями статей 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як вище встановлено судом, 15.04.2020 між AT «Укрзалізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» AT «Укрзалізниця» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр стратегічних рішень», назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бархон ДСТ", (Постачальник) було укладено договір про поставку товару №УЗ/ЦЛ-20240/Ю, відповідно до п.1.2 якого товар, що поставляється на підставі цього договору, відноситься на основі національного класифікатора України «Єдиного закупівельного словника» до коду ДК (021:2015): Код ДК 21:2015-33140000-3 Медичні матеріали (НК 024:2019, 18094 Лицева маска для захисту дихальних шляхів), Маска медична). Товари спрямовані на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (COVID-19) спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2.

До договору поставки №УЗ/ЦЛ-20240/Ю, між сторонами було укладено специфікацію, відповідно до якої сторони погодили, найменування, технічні характеристики, кількість та ціну товару, що поставляється, а саме: Медична маска, ТУ У 32.9-33965019-001, у кількості 100 000 шт, на загальну суму 1 188 000 грн, у тому числі ПДВ 20% - 198 000 грн.

На виконання умов договору поставки №УЗ/ЦЛ-20240/Ю від 15.04.2020, ТОВ "Бархон ДСТ" було поставлено позивачу товар - «Медичні маски ТУ У 32.9-33965019-001» на зальну суму 1 188 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними з обох сторін та скріпленні печатками останніх видатковими накладними, а саме: №111 від 21.04.2020 на суму 115 236 грн (у тому числі ПДВ 19 206 грн), №109 від 22.04.2020 на суму 190 080 грн (у тому числі ПДВ 31 680 грн), №108 від 23.04.2020 на суму 118 800 грн (у тому числі ПДВ 19 800 грн), № 112 від 23.04.2020 на суму 23 760 грн (у тому числі ПДВ 3 960 грн), № 122 від 23.04.2020 на суму 740 124 грн (у тому числі ПДВ 123 354 грн).

При цьому, поставлений товар згідно договору поставки №УЗ/ЦЛ-20240/Ю від 15.04.2020 був повністю сплачений позивачем на загальну суму 1 188 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме: №2705684 від 17.04.2020 на суму 415 800 грн (попередня оплата), №2721532 від 30.04.2020 на суму 123 552 грн, № 2721537 від 30.04.2020 на суму 77 220 грн, №2721611 від 30.04.2020 на суму 74 903,40 грн, №27216666 від 30.04.2020 на суму 15 444 грн, №2721673 від 30.04.2020 на суму 481 080, 60 грн.

Однак, станом на дату укладення між сторонами договору поставки набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Цим законом доповнено підрозділ 2 розділу ХХ ПК України пунктом 71, згідно з яким тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.

Постановою Кабінетів Міністрів України від 20.03.2020 № 224, затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ, серед яких, - медичні маски (код згідно з УКТЗЕД 6307 90 98 00).

З 15.04.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №271 від 08.04.2020 перелік медичних масок доповнено, зазначено також про респіратори FFP2 або FFP3, маски, не оснащені змінними фільтрами (код згідно з УКТЗЕД 6307 90 98 00).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Відповідно до п.3.1 договору № УЗ/ЦЛ-20240/Ю, ціна договору та ціна за одиницю товару зазначається в Специфікації та включають в себе, але не виключно, зокрема, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються постачальником.

Згідно п. 1 специфікації, загальна вартість товару, що поставляється по цій специфікації складає 1 188 000 грн, у тому числі ПДВ 20% - 198 000 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем /замовником послуг/.

Тобто сторони договору погодили, що у ціну розрахункової одиниці вартості товару включено оплату ПДВ.

Таким чином, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Господарський суд вважає, що відповідач як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти (198 000 грн. ПДВ) за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором про закупівлю товарів за державні кошти, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Наведеного правового висновку також дійшов Верховий Суд у постанові від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач, отримавши від позивача кошти в повному обсязі за поставлений товар в сумі 1 188 000 грн, сплатив 20% ПДВ від цієї суми в розмірі 198 000 грн до бюджету.

Відповідач (постачальник), враховуючи вищезазначений п. 71 підрозділу 2 розділу XX ПК України, отриману від покупця суму ПДВ до бюджету не повинен сплачувати, оскільки товар звільнено від оподаткування ПДВ, тому суд дійшов до висновку, що неповернення відповідачем позивачеві суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми ПДВ, яка є складовою договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів), має наслідком збагачення відповідача на суму 198 000 грн., тобто відповідач збагатився за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом, у зв`язку з чим, вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 198 000 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

В той же час, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним п.3.1 договору про поставку товару №УЗ/ЦЛ-20240/Ю від 15.04.2020 року та Додатку №1 до цього договору в частині включення в ціну договору податку на додану вартість в розмірі 20%, оскільки хоча ПДВ й включається сторонами до ціни товару (в п.3.1. договору та п. 1 специфікації до договору), однак податок на додану вартість не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку).

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та у постанові Верхового Суду у складі об`єднаної палати касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 198 000 грн. - податку на додану вартість, сплаченого без достатньої правової підстави.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, керуючись ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бархон ДСТ" (вул. Михайлівська, буд.18, м. Херсон, 73025, код ЄДРПОУ 37164716) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул.Єжи Ґедройця, буд.5, м.Київ, 03680 код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Симона Петлюри, 21А, м. Київ, код ЄДРПОУ 41022900) 198 000 (сто дев`яносто вісім тисяч) грн. - податку на додану вартість, сплаченого без достатньої правової підстави та 2 970 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят) грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко

Повний текст рішення складено 25 серпня 2023 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко